Щодо висновку експерта-генетика як доказу при встановленні факту батьківства

При встановленні факту батьківства після смерті особи суд може брати до уваги результати молекулярно-генетичної експертизи як основний доказ, що підтверджує походження дитини від конкретної особи, навіть за відсутності інших доказів спільного проживання чи визнання батьківства за життя

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо заборони участі близьких родичів спадкоємця як свідків при посвідченні заповіту

Заповіт, посвідчений при свідку, який є близьким родичем (рідним дядьком) спадкоємця за заповітом, складений з порушенням вимог щодо його форми й посвідчення згідно з п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України та є нікчемним

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії

Право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване лише у випадку, якщо таке звернення може привести до відновлення порушеного права або інтересу без необхідності дослідження правомірності дій інших осіб. У разі наявності спору про право на спадкове майно між спадкоємцями скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не є ефективним способом захисту прав, захист прав має здійснюватися шляхом подання позову по суті спірних правовідносин

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо підстав для визнання недійсним заповіту через неспроможність розуміти значення своїх дій

Для визнання заповіту недійсним на підставі ст. 225 ЦК України необхідно довести абсолютну неспроможність особи в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та/або керувати ними. Наявність тяжкого захворювання в заповідача не є безумовною підставою для визнання заповіту недійсним.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо особи, яка несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки

У спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, належним відповідачем є роботодавець, з яким потерпілий перебував у трудових відносинах та який на відповідній правовій підставі (договору оренди) володів транспортними засобами (механізмами), що є джерелом підвищеної небезпеки, а не інше підприємство, на території якого стався нещасний випадок і яке євласником джерела підвищеної небезпеки. Пред'явлення позову до неналежного відповідача (власника об'єкта, а не орендаря, який фактично здійснював діяльність, пов'язану з джерелом підвищеної небезпеки), є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо встановлення факту смерті військовослужбовця замість його оголошення померлим

За наявності незаперечних доказів смерті особи (результати генетичних експертиз, процесуальні документи в рамках кримінального провадження тощо) належним способом захисту є звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті такої особи, а не про оголошення її померлою. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю та ґрунтується на презумпції смерті особи, коли достеменно встановити факт смерті неможливо.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо закриття провадження у справі про визнання особи безвісно відсутньою через відсутність мети не передбачено законом

Відсутність у заяві про визнання особи безвісно відсутньою мети, для якої необхідно визнати особу безвісно відсутньою, не є підставою для закриття провадження у справі за ст. 306 ЦПК України. У такому випадку суд має залишити заяву без руху для усунення недоліків. Якщо заявник зазначає мету в заяві чи апеляційній скарзі, суд повинен розглянути справу по сутіта перевірити обґрунтованість цієї мети.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Необхідні та достатні докази для ухвалення рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»

Для ухвалення рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п’ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано частки акцій цього боржника, що перевищує 50 % акцій, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Припинення провадження у справі про банкрутство згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з огляду на судову процедуру банкрутства та стадії розгляду такої справи

Господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов’язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини п'ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відсутність добросовісності при заволодінні майном виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю

Набуття права власності за набувальною давністю відбувається за обов'язкової сукупності таких умов: добросовісності заволодіння чужим майном, відкритості володіння, безперервності володіння та спливу встановлених строків володіння. Відсутність добросовісності (тобто коли особа знала чи могла знати про неправомірність заволодіння чужим майном або про наявність інших претендентів на майно) виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю незалежно від наявності інших умов

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відсутність підстав для визнання права власності на орендоване державне майно за відсутності доказів його викупу

Сплата коштів за договором оренди державного майна й перерахування орендної плати не може вважатися викупом такого майна у власність за відсутності дотримання встановленої законом процедури відчуження державного майна та доказів набуття права власності в передбаченому законом порядку

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правовий режим земель водного фонду та обмеження їх передачі у приватну власність

Для встановлення належності земельної ділянки до земель водного фонду недостатньо лише факту її розташування біля водного об'єкта. Необхідно визначити вид водного об'єкта (озеро чи ставок) і встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги з урахуванням розміру такої смуги для конкретного виду водного об'єкта

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Порядок користування земельною ділянкою, визначений попередніми співвласниками, є обов'язковим для наступних власників

Порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, на якій розташовані житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається угодою співвласників відповідно до розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Ця угода є обов'язковою для врахування при вирішенні спорів як між первинними співвласниками, так і за участю осіб, які пізніше придбали частку у спільній власності на землю або житловий будинок, якщо будинок поділено в натурі

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Визнання недійсним іпотечного договору, укладеного неправомірним власником

Договір іпотеки не може створювати перешкоди для повернення майна власнику, якщо воно вибуло з його володіння поза його волею. Можливість доступу фізичної особи – позикодавця до відкритих державних реєстрів, факт неодноразової зміни власника протягом короткого періоду часу свідчать про те, що до спірних правовідносин концепція «добросовісний іпотекодержатель» незастосовна

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство

Інститут забезпечення позову є застосовним до заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо моменту виникнення права вимоги про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство

Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об’єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні
з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб'єктів та суб'єктивної сторони відповідного правопорушення.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Застосування ст. 625 ЦК України у разі невиконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності

Спеціальні норми КУзПБ не обмежують дії ст. 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання особами, притягнутими до субсидіарної відповідальності, грошового зобов’язання, підтвердженого (визначеного) у грошовому еквіваленті судовим рішенням, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо грошових вимог банку до боржника, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, які були додатково заявлені банком

У разі якщо кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, при зверненні із заявою із грошовими вимогами до боржника заявив під час провадження у справі про банкрутство (у строк, встановлений для їх подання, ч. 1 ст. 45 КУзПБ) вимоги до боржника лише в тій частині, що є незабезпеченими, такий кредитор за наявності / виникненні для цього підстав, та за умови, що він раніше не заявляв у справі про відмову від забезпечення, не позбавлений права в подальшому заявити вимоги до боржника на ту частину вимог, що є забезпеченими заставою майна боржника, а саме в частині вартості предмета застави.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо визнання недійсним аукціону та обов’язку арбітражного керуючого направляти умови продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника

Ненаправлення умов продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника не є порушенням ліквідатором вимог ст. 48, 75 КУзПБ та підставою для визнання недійсним аукціону.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок ліквідатора вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб, у його ліквідаційну масу

Саме ліквідатор має право й зобов’язаний вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб, у його ліквідаційну масу, тоді як інші учасники справи про банкрутство відповідно до положень КУзПБ не наділені правом повернення майна в ліквідаційну масу банкрута. При цьому учасники мають право здійснювати контроль за ходом ліквідаційної процедури шляхом оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора відповідно до ч. 6 ст. 61 КУзПБ, а обставини такої бездіяльності встановлюються господарським судом саме в межах основної справи про банкрутство, а не в позовному провадженні з розгляду спору щодо майна боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про зобов'язання банку, який перебуває у процедурі ліквідації та є кредитором боржника, з оплати грошової винагороди арбітражному керуючому

У випадку невиконання Банком, його ліквідатором судового рішення про зобов'язання відшкодувати певні витрати як витрати ліквідаційної процедури банку такий механізм виконання судового рішення, як відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android