Щодо обставин, які не є підставами для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами (ст. 55 КК)

Відшкодування шкоди потерпілому, стан здоров'я членів родини засудженого, можливість мобілізації чи необхідність евакуації не є безумовними підставами для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. У разі виникнення обставин крайньої необхідності (зокрема, необхідності евакуації) керування транспортним засобом без відповідного права не вважатиметься протиправним згідно зі ст. 39 КК.

📄 Постанова

Розмежування з’явлення із зізнанням та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставин, які пом'якшують покарання (ст. 66 КК)

З’явлення із зізнанням полягає в особистому добровільному письмовому або усному повідомленні особи до правоохоронних органів відомостей про вчинення протиправних дій або про підготовку до них, тоді як сприяння у встановленні істини, явка до слідчого для проведення слідчих дій, присутність під час судового розгляду на кожному судовому засіданні охоплюється активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Підстави для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу

Для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Сам по собі факт пошкодження лічильника без встановлення викривлення обліку спожитого газу не є підставою для покладення відповідальності на споживача. Відсутність доказів, що газ споживався без належного обліку, виключає можливість донарахування обсягів спожитого газу

📄 Постанова

Визнання договору міни удаваним правочином при значній грошовій доплаті

Договір міни частки квартири на ноутбук без будь-яких унікальниххарактеристик, які обумовлювали б зацікавленість відповідача в отриманні саметакого ноутбука, укладений зі значною доплатою, що дорівнює 96 % вартостіобмінюваної частки квартири, є удаваним правочином та порушує переважне праводругого співвласника квартири перед іншими особами щодо купівлі частки такоїквартири

📄 Постанова

Земельна ділянка для ведення садівництва не підлягає обов'язковій реструктуризації валютного кредиту

Земельна ділянка з цільовим призначенням "для ведення садівництва" не входить до переліку майна, визначеного підпунктом 2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", щодо якого може проводитися обов'язкова реструктуризація валютного кредиту. Зобов’язання, які забезпечені предметом іпотеки – земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення садівництва, не підлягають обов’язковій реструктуризації

📄 Постанова

Процедура банкрутства фізичної особи-підприємця, правові наслідки часткового погашення вимог кредитора та нарахування сум, передбачених статтею 625 ЦК України

Якщо в ході процедури банкрутства фізичної особи-підприємця ліквідатором частково погашено вимоги кредитора, а решта присуджених судовим рішенням коштів за кредитним договором вважається погашеною за відсутністю майна банкрута, то нарахування сум, передбачених статтею 625 ЦК України (трьох процентів річних), є безпідставним, оскільки відсутня сума, на яку можна здійснювати такі нарахування.

📄 Постанова

Щодо права сторони захисту на доступ до всіх доказів, наявних у сторони обвинувачення

Право на справедливий судовий розгляд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включає обов’язок сторони обвинувачення розкривати стороні захисту всі істотні докази — як на користь, так і проти обвинуваченого. Допускаються обмеження цього права лише за умови, що вони строго необхідні в інтересах, які мають значну вагу (національна безпека, захист методів розслідування, права інших осіб), і при цьому завдані захисту труднощі мають бути компенсовані належними процесуальними гарантіями (Doorson v. the Netherlands). Також ст. 6 § 3 (b) Конвенції гарантує стороні захисту достатній час і можливості для підготовки. Ці принципи підтверджено практикою ЄСПЛ (зокрема, Rowe and Davis v. the United Kingdom; Leas v. Estonia) і закріплено в національному законодавстві — статтях 22 та 290 КПК.

📄 Постанова, 21/11/2023, 991/722/21, Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, Касаційний кримінальний суд

Умови дотримання вимог ст. 290 КПК

Якщо відповідно до ст. 290 КПК учасникам провадження було надано повний доступ до матеріалів справи, жодних заперечень щодо повноти або обсягу відкритих матеріалів від них не надходило, а сторона захисту мала реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, узгодити позицію та підготуватися до захисту, то немає підстав вважати, що її права порушені.

📄 Постанова, 27/02/2023, 200/9992/16-к, Умисне вбивство, Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо дотримання всіх етапів збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається у декілька етапів. Спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ.

📄 Касаційний господарський суд

«Розмивання частки учасника у статутному капіталі» та встановлення кінцевого бенефіціарного власника

Вирішення спору про розмивання частки учасника товариства шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок вкладу третьої особи (втрату корпоративного контролю) залежить від того, чи була особа, яка ухвалила відповідне рішення, реальним директором та акціонером, який мав право ухвалювати будь-які рішення від імені компанії як єдиного учасника товариства (навіть на шкоду самій компанії), чи особою, яка лише номінально володіла акціями і як номінальний акціонер та директор повинна була виконувати вказівки кінцевого бенефіціарного власника, а також від того, чи була третя особа обізнана з тим, хто реально володіє та керує компанією і товариством.
Статус кінцевого бенефіціарного власника визначається не лише за відомостями із публічних реєстрів, а й насамперед тим, хто здійснює фактичне управління юридичною особою (має вирішальний вплив). Саме цим кінцевий бенефіціарний власник відрізняється від номінального власника, інформація про якого може бути внесена до публічних реєстрів.
Дії зі збільшення статутного капіталу, коли один учасник зменшує свою частку на безоплатній основі, не можуть бути кваліфіковані як дарування частки у розумінні ст. 717 ЦК України. Формально частка номінальною вартістю залишається у власності учасника, а корпоративний контроль, який надавався внаслідок стовідсоткового володіння цією часткою, відчужується (втрачається). Отже, відбувається безоплатне передання (відступлення) не частки, а корпоративного контролю над товариством (так зване розмивання частки учасника).

📄 Касаційний господарський суд

Визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства за позовом спадкоємиці мажоритарного учасника товариства

Для вирішення питання про набуття спадкоємцями мажоритарного учасника права участі у товаристві значення має саме воля спадкоємців щодо такої участі, а не рішення товариства про прийняття спадкоємців до складу учасників, адже відповідне рішення може бути прийнято більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариств а включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, якщо спадкоємці не висловили намір про виплату їм розміру успадкованої частки.
Оскільки позивачка була учасником товариства разом із своїм чоловіком, який був мажоритарним учасником товариства, ще до його смерті та прийняття позивачкою спадщини у статутному капіталі її чоловіка оформлення свідоцтва на спадщину відбулось, коли позивачка вже була учасником товариства, тому рішення про вступ її до товариства не потребувалось.

📄 Касаційний господарський суд

Про відсутність інтересу товариства у відновленні корпоративних прав учасника цього товариства

Оскільки ухвалення рішень, що належать до виключної компетенції загальних зборів, належить учаснику/учасникам такого товариства, і саме йому/їм може бути не байдуже питання остаточного оформлення іншим учасником товариства усіх законодавчо встановлених процедур виходу з юридичної особи, тому позивач, як саме товариство, не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав учасника/учасників цього товариства на відновлення правомочностей з управління.

📄 Касаційний господарський суд

Визначення непрацездатності іноземця для реалізації права на обов'язкову частку у спадщині

Іноземець може бути суб'єктом права на обов'язкову частку у спадщині, оскільки ЦК України не містить жодних обмежень чи заборон щодо цього. Однак непрацездатність іноземця як умова реалізації права на обов'язкову частку визначається відповідно до законодавства держави, громадянином якої він є, а не за нормами публічних українських законів.

📄 Постанова

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації на підставі ст. 651 ЦК України у правовідносинах, врегульованих Законом України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 07.03.2018)

У разі встановлення судом такого порушення приватизаційного договору, яке входить до переліку виключних умов, визначених частиною другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 7 березня 2018 року), з урахуванням обмежень, передбачених в абзаці шостому частини 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також визначеного у договорі критичного значення неналежного виконання виключних умов, договір купівлі-продажу підлягає розірванню без встановлення обставин істотності такого порушення на підставі критеріїв, передбачених статтею 651 ЦК України. В інших випадках підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації може бути його істотне порушення другою стороною (частина друга статті 651 ЦК України), що, крім того, вимагає встановлення у судовому порядку істотності такого порушення.ОП КГС ВС уточнила висновок від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, а саме: про необхідність застосування положень частини другої статті 651 ЦК України в якості підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та доведення істотності порушення договору.

📄 Постанова

Захист права власності співвласника багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (коридор) від самовільного зайняття іншими співвласниками

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх співвласників, незалежно від підстав набуття ними права власності на квартири. Самовільне зайняття частини місць загального користування одним із співвласників без згоди інших створює перешкоди у користуванні спільним майном та є підставою для захисту порушеного права власності інших співвласників. При цьому набуття права власності на квартиру з уже наявними неправомірними змінами місць загального користування не легалізує такі зміни та не звільняє нового власника від обов'язку усунути порушення прав інших співвласників

📄 Постанова

Відкріплення довірителя від об’єкта інвестування у фонді фінансування будівництва (ФФБ)

Відкріплення довірителя від об’єкта інвестування у ФФБ у зв’язку з невиконанням позивачем умов договору та ігноруванням листа відповідача щодо проведення взаємозвірки на предмет надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок ФФБ є законним у разі відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення коштів за об’єкт інвестування згідно з умовами договору про участь у ФФБ. Видача свідоцтва про участь у ФФБ та укладення договору про відступлення майнових прав не є підтвердженням внесення коштів на фінансування об’єкта інвестування відповідно до умов договору про участь у ФФБ

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо компетенції загальних зборів ОСББ визначати порядок сплати, перелік і розмір внесків та платежів співвласників будинку

Визначення порядку сплати, переліку і розмірів внесків та платежів співвласників будинку належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах ОСББ.
Законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.
За відсутності відповідного нормативного застереження щодо встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, рішення загальних зборів ОСББ не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.

📄 Касаційний господарський суд

Щодо застосування Закону України «Про ринок природного газу» до правовідносин, пов’язаних із порядком створення, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи

Правовідносини, які безпосередньо стосуються припинення повноважень особи як члена правління ПАТ, правомірності прийняття уповноваженим органом управління ПАТ – наглядовою радою рішення про припинення повноважень члена правління, є такими, що пов'язані з реалізацією учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про припинення повноважень члена виконавчого органу, тобто стосуються управління діяльністю товариством, що є характерним саме для корпоративних правовідносин.
Отже, такі правовідносини є корпоративними та регулюються положеннями чинного законодавства, що стосуються цих правовідносин, зокрема порядку створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи.
Закон України «Про ринок природного газу» не стосується, не регулює
корпоративні відносини та, зокрема відносини корпоративного управління товариством.
Відносини, що виникають при реалізації учасниками господарських товариств (власниками корпоративних прав) права на управління товариством, що пов'язані з організацією та управлінням поточною господарською діяльністю органами товариства, не є предметом регулювання Законом України «Про ринок природного газу».

📄 Касаційний господарський суд

Щодо застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у випадку звільнення голови ОСББ

Норма п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України передбачає можливість (а не обов’язковість) звільнення голови ОСББ, що не виключає можливості звільнення посадової особи з інших підстав, зокрема за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).

📄 Касаційний господарський суд

Правовий статус наглядової ради у закладі охорони здоров’я та обсяг її повноважень

Умова статуту некомерційного підприємства – лікарні про те, що підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління, суперечить нормативним актам, що визначають правовий статус наглядової ради та обсяг її повноважень.
Наслідком включення такої умови до статуту лікарні є покладення на наглядову раду закладу охорони здоров`я виконання функцій, які не належать до її компетенції.

📄 Касаційний господарський суд

Виключна компетенція загальних зборів учасників товариства вирішення питань,пов’язаних із внесенням/невнесенням учасником свого додаткового вкладу

За змістом ст.18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачено такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов’язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства як виключення учасника з товариства. Натомість ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів.
Вирішення питань, пов’язаних із внесенням/невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить до виключної компетенції загальних зборів.

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android