Ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, як предмет апеляційного оскарження

Ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК у кримінальному провадженні, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, підлягає апеляційному оскарженню, оскільки неможливість такого оскарження порушує конституційне право власності особи та не забезпечує ефективного механізму судового захисту.

📄 Постанова

Неможливість витребування майна від добросовісного набувача, який придбав його в порядку виконання судових рішень

Майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність проведення яких встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили

📄 Постанова

Гідротехнічна споруда як приналежність водного об'єкту не може бути окремим об'єктом права власності

Гідротехнічна споруда належить до водного об'єкта, нерозривно пов'язана з ним та не може бути відокремлена без втрати цільового призначення, тому не підлягає державній реєстрації як окремий об'єкт нерухомого майна і не може перебувати у власності фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених законом. Право власності на гідротехнічну споруду може належати лише власнику земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об'єкт

Незаконність реєстрації права власності на гідротехнічну споруду окремо від водного об'єкта

Гідротехнічна споруда належить до водного об'єкта, нерозривно пов'язана з ним та не може бути відокремлена без втрати цільового призначення, тому не підлягає державній реєстрації як окремий об'єкт нерухомого майна і не може перебувати у власності фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених законом. Право власності на гідротехнічну споруду може належати лише власнику земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об'єкт

📄 Постанова

Щодо витребування земельної ділянки природно-заповідного фонду з приватної власності

Земельна ділянка природно-заповідного фонду, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, не може бути передана у приватну власність для ведення садівництва й будівництва садового будинку. Будівництво на такій земельній ділянці об'єктів нерухомості не є перешкодою для її повернення, оскільки набувач не позбавлений права вимагати відшкодування завданої шкоди, зокрема суми, витраченої на придбання ділянки, за умови доведення завданої шкоди внаслідок таких дій

📄 Постанова

Щодо оцінки доводів позивача про відсутність волевиявлення на звернення до суду першої інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суд має першочергово перевірити доводи заявника про відсутність його волевиявлення на звернення до суду першої інстанції та належність повноважень представника. Лише після спростування таких доводів і встановлення, що саме заявник був ініціатором судового провадження та мав належним чином уповноваженого представника, суд може досліджувати питання дотримання процесуального порядку апеляційного оскарження. Відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску позивачкою строку на апеляційне оскарження без перевірки її доводів про відсутність волевиявлення на звернення до суду із позовом є порушенням права на доступ до правосуддя

📄 Постанова

Згода подружжя на відчуження спільного майна має бути чітко витлумачена судом з урахуванням усіх доказів у справі

При вирішенні спору щодо дійсності правочину з відчуження спільного майна подружжя суд повинен здійснити тлумачення змісту згоди одного з подружжя на таке відчуження, враховуючи всі наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, а не обмежуватися лише висновком експертизи. Тлумачення має відбуватися з дотриманням принципів справедливості, рівності сторін та балансу їхніх інтересів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов'язку страховика на відшкодування потерпілим моральної шкоди у разі стягнення морального відшкодування із винуватця ДТП

Стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь потерпілих не звільняє страховика від обов'язку відшкодування моральної шкоди цим особам, але таке відшкодування має здійснюватися в межах лімітів відповідальності, встановлених законом і договором страхування.

📄 Постанова

Щодо умов затримання особи поліцейським

КПК не визначає обов'язковою умовою затримання особи відеофіксацію та участь захисника й понятих і не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила.

📄 Постанова

Підстави призначення у кримінальному провадженні начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей

Призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька та неможливості виконання ним обов’язків законного представника своїх дітей відповідає вимогам ч. 1 ст. 227 та ч. 2 ст. 44 КПК.

📄 Постанова

Особистий огляд як форма митного контролю та його тотожність обшуку особи в розумінні КПК

Особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК. Здійснюючи перетин державного кордону, особа дає згоду на передбачені законом обмеження її прав і виконання обов’язків, пов’язаних зі спеціальним правовим режимом прикордонного та митного контролю, що передбачають, зокрема, можливість здійснення особистого огляду. Протокол особистого огляду, складений відповідно до Митного кодексу України та Закону України «Про прикордонний контроль», є належним джерелом доказів у кримінальному провадженні.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК

Якщо державний виконавець підготував документи для реалізації арештованого державного майна, на яке поширюється мораторій щодо примусової реалізації, та вчинив послідовні дії, спрямовані на відчуження такого майна, це може свідчити про наявність об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК.

📄 Постанова

Щодо обов'язкової умови для притягнення керівника юридичної особи до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення (ч. 3 ст. 382 КК)

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення за ч. 3 ст. 382 КК обов'язковою умовою є наявність у судовому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру, адресованої безпосередньо цій особі. Якщо обов'язок виконання судового рішення покладено на органи державної виконавчої служби в порядку примусового виконання, а не на керівника юридичної особи – боржника, то в діях такого керівника відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК.

📄 Постанова

Щодо відсутності підстав для обов’язкового залучення захисника (ст. 52 КПК) у разі перебування особи на спеціальному обліку в лікаря нарколога

Факт перебування особи на спеціальному обліку в лікаря нарколога автоматично не вказує на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов’язкового залучення захисника. Для вчинення такої процесуальної дії має бути встановлено, що певна психічна вада, наявна в конкретної особи, перешкоджає їй реалізувати свої права.

📄 Постанова

Щодо права потерпілого або його представника на прибуття в судове засідання (ст. 56 КПК)

Прибуття потерпілого або його представника в судове засідання є правом (ст. 56 КПК), а не обов’язком потерпілої сторони. Надіслання потерпілим чи його представником заяви про здійснення судового розгляду без його участі перед початком апеляційного розгляду чи після відкладення розгляду не означає, що таку заяву представник потерпілого повинен подавати в кожне судове засідання після його перенесення, не пов’язаного з неявкою представника потерпілого.

📄 Постанова

Щодо допустимості як доказу відеозапису із камер спостереження, наданого потерпілою в ході дізнання

Наданий потерпілою в ході дізнання відеозапис із камер спостереження, встановлених на фасаді будинку, розташованому неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, є допустимим доказом, якщо не встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо відсутності щирого каяття як обставини, яка пом'якшує покарання (ст. 66 КК)

Відсутність активних дій засудженого щодо відшкодування шкоди потерпілим, спричиненої їм унаслідок ДТП, свідчить про відсутність щирого каяття, навіть якщо потерпілі не заявляли цивільного позову, оскільки обов'язок відшкодування шкоди виникає з факту її заподіяння.

📄 Постанова

Обставини, які свідчать про державну зраду (ст. 111 КК)

Передання інформації, відомостей, вчинення інших дій, які безпосередньо впливають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, державну, економічну чи інформаційну безпеку України в одній чи кількох формах, визначених диспозицією ст. 111 КК, охоплюється складом державної зради. Суб'єктивні переконання особи щодо правильності надання допомоги державі-агресору через незгоду з політикою України як держави не виключають складу злочину державної зради.

📄 Постанова

Щодо умислу на вбивство (ст. 115 КК)

Якщо особа усвідомлено завдає поштовх потерпілому, який перебуває в небезпечному положенні, стоячи на нестійкому предметі спиною до відчиненого вікна на значній висоті, це може свідчити про усвідомлення суспільної небезпечності її дій, передбачення можливості настання смерті та її свідоме припущення. Навіть за наявності невизначеного (альтернативного) умислу, коли особа передбачає можливість настання різних наслідків, кваліфікація здійснюється за фактично заподіяними наслідками. Небажання смерті потерпілого, але свідоме припущення її настання не виключає умисної вини до її заподіяння.

📄 Постанова

Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) та організації незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК)

Якщо особа під приводом організації незаконного перетину державного кордону військовозобов’язаним отримує від нього грошові кошти, не маючи реального наміру виконувати обіцяне, а лише використовує вигадану інформацію як спосіб заволодіння чужим майном, такі дії слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК), а не як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК). Визначальним для розмежування цих складів кримінальних правопорушень є мотив та мета вчиненого діяння.

📄 Постанова

Працівник ДСНС як суб'єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК

Працівник ДСНС є працівником правоохоронного органу та суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

📄 Постанова