Щодо дотримання вимог ст. 290 КПК і реалізації стороною обвинувачення своїх прав

Якщо стороні захисту було надано доступ до матеріалів досудового розслідування і вона, маючи можливість детально ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та викласти свої зауваження з приводу того, з чим вона не погоджується, а також заявити клопотання про проведення додаткових процесуальних слідчих дій, проте таким правом вона не скористалася, то порушень КПК не допущено.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Відкриття стороні захисту копії висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні. Реалізація стороною захисту права на ознайомлення з оригіналом висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні

Відкриття стороні захисту копії висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні, а не його оригіналу, не є порушенням вимог ст. 290 КПК, якщо під час судового розгляду сторона захисту не ставила під сумнів зміст цього експертного висновку та була наділена процесуальною можливістю клопотати перед судом про надання оригіналу вказаного висновку стороною обвинувачення для ознайомлення з ним та безпосереднього його дослідження разом із копією, однак цього не зробила.

📄 Постанова, 21/03/2023, 336/941/19, Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, Касаційний кримінальний суд

Допустимість як доказу певного документу, який наданий суду в копії

При вирішенні питання допустимості як доказу певного документу, який наданий суду в копії, урахуванню підлягають не лише формальні аспекти щодо виготовлення та/або належного завірення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу, його оригіналу.

📄 Постанова, 26/04/2023, 466/5810/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд

Відкриття електронного документу

Відповідно до ст. 5 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» та ст. 99 КПК відеозапис є електронним документом, який зафіксований на технічному носії інформації. Оригіналом такого електронного документу є його відображення, а не фізичний пристрій, на якому такий доказ зберігається. Відкриття електронного документу свідчить про реалізацію ст. 290 КПК.

📄 Постанова

Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду

Доказом у кримінальному провадженні є протокол за результатами проведених НСРД, який стороні захисту було відкрито під час виконання вимог ст. 290 КПК. Під час судового розгляду після висловлення стороною захисту необхідності ознайомитися із процесуальними підставами для проведення зазначених НСРД, стороною обвинувачення було надано відповідні процесуальні документи. Суд наголошує, що процесуальні підстави і повноваження на здійснення НСРД не є доказами у кримінальному провадженні. Тобто необхідно чітко відрізняти докази у кримінальному провадженні і процесуальні підстави для їхнього отримання чи проведення слідчих (розшукових) гласних чи негласних дій. На вимогу сторони захисту такі процесуальні документи повинні бути надані стороною обвинувачення, що й було зроблено у цьому провадженні. Як убачається із матеріалів судової справи, із постановою про контроль за вчиненням злочину та дорученням на проведення спеціального слідчого експерименту сторона захисту ознайомилася у судовому засіданні в суді першої інстанції. Надалі судовий розгляд тривав у місцевому суді понад 8 місяців, що є достатнім для обстоювання своєї позиції стороною захисту із врахуванням змісту інформації, що містилася у постанові та дорученні.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо відсутності порушення ст. 290 КПК у разі відкриття процесуальних документів про надання дозволу на проведення НСРД в суді і забезпечення стороні захисту можливості довести свої аргументи щодо відкритих матеріалів

Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. У цьому провадженні процесуальні документи щодо проведення НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування, проте надані суду під час судового розгляду прокурором, який повідомив про причини, які перешкодили йому відкрити їх стороні захисту на більш ранній стадії. Крім того, сторона захисту впродовж року мала можливість довести свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД.

📄 Постанова, 16/02/2023, 303/3063/17, Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, Касаційний кримінальний суд

Щодо обов’язку сторони обвинувачення відкрити всі матеріали, у тому числі, й виділені

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Також відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про відмову сторони обвинувачення в доступі до виділених матеріалів є слушними.

📄 Постанова, 10/10/2023, 161/12522/18, Зловживання впливом, Касаційний кримінальний суд

Щодо законності невідкриття технічного завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД

Обмеження доступу до технічного завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД відповідно до п. 3.8 Інструкції про НСРД та ст. 246 КПК є правомірним, оскільки воно може містити відомості, що становлять державну таємницю, зокрема щодо технічних можливостей проведення таких дій із залученням інших підрозділів. Тому відсутність повного розкриття технічного завдання не є підставою для визнання результатів НСРД недопустимими.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Мобілізація захисника як підстава зупинення судового провадження

Положеннями ст. 335 КПК передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений, однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника.

📄 Постанова

Щодо визначення складу суду з урахуванням ч. 10 ст. 615 КПК

Під час дії положень ч. 10 ст. 615 КПК в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів без можливості розгляду справи судом присяжних. Нероз'яснення цього права не є безумовною підставою для скасування вироку, якщо підготовче судове засідання, під час якого обвинувачений міг звернутися з клопотанням про розгляд справи судом присяжних, було проведено після набрання чинності відповідними положеннями КПК.

📄 Постанова

Оцінка поважності причини пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану

Для визнання поважною причиною пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану необхідно враховувати: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість процесуального строку, час після його завершення, наявність об'єктивних перешкод для реалізації права, поведінку особи щодо вжиття розумних заходів для реалізації свого права. Причини пропуску процесуального строку, які реально існували та загрожували безпеці, життю і здоров’ю, вказують на відсутність зловживань сторони її процесуальними правами і свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.

📄 Постанова

Належне обґрунтування підстав для поновлення строку апеляційного оскарження. Набуття захисником повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження як підстава для поновлення о строку на подання своєї апеляційної скарги

Доводи щодо порушення процесуальних норм судом першої інстанції не є належним обґрунтуванням для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки їх оцінка можлива лише при розгляді апеляційної скарги по суті, а вирішення питання про поважність пропуску строку і його поновлення передує стадії апеляційного розгляду. Захисник, який набув повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження, не має підстав для поновлення цього строку у зв’язку з поданням своєї апеляційної скарги, оскільки він є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб'єктністю, відмінною від особи, захист якої він здійснює.

📄 Постанова

Щодо строку дії заборони на погіршення становища обвинуваченого

Заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав, не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК, продовжує діяти увесь наступний період кримінального провадження щодо цього обвинуваченого, поширюючись на всі подальші випадки нового розгляду в суді першої інстанції, незалежно від того, скільки разів буде здійснюватися розгляд у суді першої інстанції в цьому ж провадженні.

📄 Постанова

Належність військовозобов’язаного до релігійного об’єднання Свідків Єгови як підстава відмови від військової служби

Перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов’язку всіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо неможливості встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу при наявності іншого зареєстрованого шлюбу

Перебування особи в зареєстрованому шлюбі унеможливлює встановлення судом факту її спільного проживання з іншою особою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Суди не вправі покладати в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставин справи

📄 Постанова

Щодо правових підстав для встановлення факту трудових відносин

Встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання працівником трудових функцій, підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за виконану роботу

📄 Постанова

Щодо застосування позовної давності у спорах про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину

Факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та відсутність у законодавстві обмеження строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не свідчить про незастосування позовної давності до таких вимог. Видача свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю або особі, яка не є спадкоємцем, порушує права інших осіб, що мають право на спадщину

📄 Постанова

Пропуск позовної давності за основним зобов'язанням поширюється на вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки

У разі пропуску кредитором позовної давності щодо основного (кредитного) зобов'язання, вважається, що позовна давність спливла і до додаткового (іпотечного) зобов'язання. При цьому своєчасне пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку статті 1281 ЦК України не свідчить про дотримання строку позовної давності для звернення до суду з позовом про звернення стягнення на спадкове майно.

Щодо позовної давності при зверненні кредитора з вимогами до спадкоємців про звернення стягнення на спадкове майно

Строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не є тотожним позовній давності. Дотримання кредитором строків, визначених ст. 1281 ЦК України, не свідчить про дотримання ним позовної давності на звернення до суду з вимогами до спадкоємців про звернення стягнення на спадкове майно

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо встановлення земельного сервітуту, який ускладнює або унеможливлює використання земельної ділянки

У разі встановлення земельного сервітуту, який ускладнює або унеможливлює використання земельної ділянки, власник чи користувач має право вимагати вилучення (викупу) ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. У випадку такого вилучення (викупу) збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок

📄 Постанова

Щодо договорів оренди землі сільськогосподарського призначення, укладених іноземцями

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, отримана іноземцем у спадщину та не відчужена ним протягом року, підлягає конфіскації за рішенням суду. Додаткові угоди до договору оренди такої земельної ділянки, укладені іноземним громадянином як орендодавцем, є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок та суперечать законодавчій забороні іноземцям бути орендодавцями таких земельних ділянок

📄 Постанова