Щодо реалізації стороною захисту права на доступ до матеріалів досудового розслідування

Ігнорування засудженим ухвали слідчого судді, якою встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваному та його захиснику, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів, та небажання отримувати в порядку статей 290, 293 КПК відповідні процесуальні документи не свідчить про порушення його права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо виконання вимог ст. 290 КПК

Якщо стороні захисту в порядку ст. 290 КПК були надані усі матеріали провадження і вона не подавала заяв чи скарг про невідкриття певних матеріалів чи про бажання ознайомитися з відеозаписами слідчих експериментів з обвинуваченим та потерпілим, то немає підстав уважати що протоколи слідчих експериментів є недопустимим доказами через недотримання вимог ст. 290 КПК.

📄 Постанова, 30/03/2023, 136/1616/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд

Добровільна відмова від доступу до матеріалів за ст. 290 КПК не впливає на допустимість доказів

Якщо сторона захисту, ознайомившись з висновками експертів, не ставила під сумнів наявність медичної карти та не заявляла про необхідність її відкриття в порядку ст. 290 КПК та фактично відмовилась від реалізації свого процесуального права, то така добровільна мовчазна відмова автоматично не ставить під сумнів допустимість висновків експертів. Крім того, таке право може бути реалізовано під час судового чи апеляційного розгляду кримінального провадження, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції.

📄 Постанова, 23/08/2023, 570/5161/18, Злочини проти життя та здоров'я особи, Касаційний кримінальний суд

Неознайомлення з речовими доказами за відсутності ініціативи сторони захисту не є порушенням вимог ст. 290 КПК

Орган досудового розслідування зобов’язаний надати доступ до речових доказів та не зобов’язаний здійснювати таке ознайомлення в обов’язковому порядку за відсутності ініціативи сторони. Якщо сторона захисту, маючи інформацію про існування речових доказів, не клопотала про ознайомлення з ними, відсутність такого ознайомлення не є порушенням її прав і не впливає на допустимість доказів.

📄 Постанова, 10/05/2023, 452/3584/20, Злочини проти життя та здоров'я особи, Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Відкриття стороні захисту доказів, про які не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування

Долучення до матеріалів провадження дисків з відеозаписами слідчих експериментів та експертних висновків не є самостійними процесуальними діями і тому не підлягає обов’язковому внесенню до реєстру матеріалів досудового розслідування. Незазначення у цьому реєстрі певних висновків експертів і дисків відеозаписів слідчих експериментів не порушує права сторони захисту, якщо ці докази були належним чином відкриті в порядку ст. 290 КПК.

📄 Постанова, 26.02.2019, № 390/1056/16-к; Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Щодо забезпечення стороні захисту достатнього часу для детального ознайомлення з відеозаписами слідчих експериментів

Та обставина, що відеозаписи слідчих експериментів були відкриті стороні захисту в суді не свідчить про недопустимість цих доказів, якщо не доведено, що в сторони захисту не було достатнього часу і можливості детально ознайомитися з цими доказами і врахувати їх при опрацюванні стратегії і тактики захисту чи були перешкоди отримати час, необхідний для вивчення і врахування цих доказів для відстоювання своєї позиції.

📄 Постанова

Обмеження застосування процесуальних санкцій за ст. 290 КПК у разі свідомого невиконання обов’язків стороною захисту

Свідоме невиконання стороною захисту процесуальних обов’язків чи відмова від реалізації своїх прав, передбачених ч. 9 ст. 290 КПК, не є безумовною підставою для застосування «процесуальних санкцій» за ч. 12 ст. 290 КПК без повного аналізу обставин провадження. У разі, якщо сторона захисту не довела, з якими саме матеріалами не була ознайомлена та як це вплинуло на її здатність підготуватись до захисту, а обвинувачений мав реальну можливість ознайомитися з відкритими матеріалами, підстав для застосування «процесуальних санкцій» немає.

📄 Постанова, 26/07/2023, 333/989/18, Злочини проти життя та здоров'я особи, Касаційний кримінальний суд

Щодо допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, у разі відмови стороні обвинувачення у розсекреченні таких документів

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. У ході досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, усі ухвали слідчих суддів, якими надано дозвіл на проведення НСРД, стороні захисту не відкривалися, однак були долучені до провадження та відкриті сторонам під час нового судового розгляду справи, під час якого сторона захисту мала можливість з ними ознайомитися та висловити свої зауваження. З відповіді апеляційного суду убачається, що прокуратура зверталася з клопотаннями про розсекречення ухвал слідчих суддів апеляційного суду, однак експертною комісією з питань таємниць було відмовлено в їх задоволенні.

📄 Постанова, 24/01/2023, 727/9754/18, Злочини проти волі, честі та гідності особи, Касаційний кримінальний суд

Допустимість доказів, отриманих у результаті НСРД, за умови належного розсекречення та надання стороні захисту часу для ознайомлення

Лише та обставина, що документи не були надані після завершення досудового розслідування, а були надані суду під час дослідження доказів, не має вирішального значення для допустимості тих доказів; важливо, щоб після відкриття таких документів стороною обвинувачення стороні захисту у будь-якому разі був наданий достатній час і можливості для їх вивчення та підготовки своєї позиції з урахуванням цих документів, і суд має забезпечити таку можливість. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов’язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.Відкриття стороні захисту додаткових матеріалів, отриманих під час судового розгляду, не суперечить вимогам КПК, практиці Верховного Суду та не свідчить про недопустимість цих протоколів НСРД.

📄 Постанова

Допустимість доказів, отриманих у результаті НСРД та розсекречених під час судового розгляду, за умови надання стороні захисту часу для ознайомлення

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту в змагальному процесі могла представити суду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. Сторона захисту не зазначила обставин, які б свідчили про те, що відкриття цих документів на стадії судового розгляду настільки обмежило можливості сторони захисту в підготовці захисту, щоб це вимагало визнання всіх результатів відповідної НСРД недопустимими.

📄 Постанова, 03/10/2023, 758/15672/15-к, Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, Касаційний кримінальний суд

Розсекречення процесуальних документів про НСРД та відкриття матеріалів провадження в порядку ст. 290 КПК

Відповідно до положень розділу V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, прокурор не є самостійним суб’єктом розсекречення матеріалів. Він зобов’язаний звернутися з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць, яка і приймає рішення про розсекречення. Це питання комісія вирішує з урахуванням державних інтересів щодо збереження інформації в таємниці. Тільки після розсекречення таких процесуальних документів про дозвіл на проведення НСРД прокурор може долучити їх до матеріалів кримінального провадження у встановленому КПК порядку. Якщо ж комісія приймає рішення про неможливість їх розсекречення, оскільки воно може завдати шкоди державним інтересам, то, відповідно, їх відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК є неможливим. Тобто, на противагу обов’язку сторони обвинувачення до моменту направлення обвинувального акта до суду розкрити всі докази, пов’язані зі справою, шляхом надання доступу до матеріалів справи, може виникнути ситуація, за якої надання певних матеріалів на цій стадії є неможливим з огляду на державні інтереси щодо збереження певної інформації в таємниці. Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК, однак процесуальні документи, у тому числі ухвали слідчого судді, про дозвіл на проведення НСРД, у виняткових випадках можуть бути надані й під час розгляду справи в суді. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може бути безумовною підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення таких процесуальних документів, і цих документів немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК.

📄 Постанова

Щодо дотримання вимог ст. 290 КПК і реалізації стороною обвинувачення своїх прав

Якщо стороні захисту було надано доступ до матеріалів досудового розслідування і вона, маючи можливість детально ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та викласти свої зауваження з приводу того, з чим вона не погоджується, а також заявити клопотання про проведення додаткових процесуальних слідчих дій, проте таким правом вона не скористалася, то порушень КПК не допущено.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Відкриття стороні захисту копії висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні. Реалізація стороною захисту права на ознайомлення з оригіналом висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні

Відкриття стороні захисту копії висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні, а не його оригіналу, не є порушенням вимог ст. 290 КПК, якщо під час судового розгляду сторона захисту не ставила під сумнів зміст цього експертного висновку та була наділена процесуальною можливістю клопотати перед судом про надання оригіналу вказаного висновку стороною обвинувачення для ознайомлення з ним та безпосереднього його дослідження разом із копією, однак цього не зробила.

📄 Постанова, 21/03/2023, 336/941/19, Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, Касаційний кримінальний суд

Допустимість як доказу певного документу, який наданий суду в копії

При вирішенні питання допустимості як доказу певного документу, який наданий суду в копії, урахуванню підлягають не лише формальні аспекти щодо виготовлення та/або належного завірення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу, його оригіналу.

📄 Постанова, 26/04/2023, 466/5810/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд

Відкриття електронного документу

Відповідно до ст. 5 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» та ст. 99 КПК відеозапис є електронним документом, який зафіксований на технічному носії інформації. Оригіналом такого електронного документу є його відображення, а не фізичний пристрій, на якому такий доказ зберігається. Відкриття електронного документу свідчить про реалізацію ст. 290 КПК.

📄 Постанова

Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду

Доказом у кримінальному провадженні є протокол за результатами проведених НСРД, який стороні захисту було відкрито під час виконання вимог ст. 290 КПК. Під час судового розгляду після висловлення стороною захисту необхідності ознайомитися із процесуальними підставами для проведення зазначених НСРД, стороною обвинувачення було надано відповідні процесуальні документи. Суд наголошує, що процесуальні підстави і повноваження на здійснення НСРД не є доказами у кримінальному провадженні. Тобто необхідно чітко відрізняти докази у кримінальному провадженні і процесуальні підстави для їхнього отримання чи проведення слідчих (розшукових) гласних чи негласних дій. На вимогу сторони захисту такі процесуальні документи повинні бути надані стороною обвинувачення, що й було зроблено у цьому провадженні. Як убачається із матеріалів судової справи, із постановою про контроль за вчиненням злочину та дорученням на проведення спеціального слідчого експерименту сторона захисту ознайомилася у судовому засіданні в суді першої інстанції. Надалі судовий розгляд тривав у місцевому суді понад 8 місяців, що є достатнім для обстоювання своєї позиції стороною захисту із врахуванням змісту інформації, що містилася у постанові та дорученні.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо відсутності порушення ст. 290 КПК у разі відкриття процесуальних документів про надання дозволу на проведення НСРД в суді і забезпечення стороні захисту можливості довести свої аргументи щодо відкритих матеріалів

Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. У цьому провадженні процесуальні документи щодо проведення НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування, проте надані суду під час судового розгляду прокурором, який повідомив про причини, які перешкодили йому відкрити їх стороні захисту на більш ранній стадії. Крім того, сторона захисту впродовж року мала можливість довести свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД.

📄 Постанова, 16/02/2023, 303/3063/17, Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, Касаційний кримінальний суд

Щодо обов’язку сторони обвинувачення відкрити всі матеріали, у тому числі, й виділені

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання. Також відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про відмову сторони обвинувачення в доступі до виділених матеріалів є слушними.

📄 Постанова, 10/10/2023, 161/12522/18, Зловживання впливом, Касаційний кримінальний суд

Щодо законності невідкриття технічного завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД

Обмеження доступу до технічного завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД відповідно до п. 3.8 Інструкції про НСРД та ст. 246 КПК є правомірним, оскільки воно може містити відомості, що становлять державну таємницю, зокрема щодо технічних можливостей проведення таких дій із залученням інших підрозділів. Тому відсутність повного розкриття технічного завдання не є підставою для визнання результатів НСРД недопустимими.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Мобілізація захисника як підстава зупинення судового провадження

Положеннями ст. 335 КПК передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений, однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника.

📄 Постанова

Щодо визначення складу суду з урахуванням ч. 10 ст. 615 КПК

Під час дії положень ч. 10 ст. 615 КПК в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів без можливості розгляду справи судом присяжних. Нероз'яснення цього права не є безумовною підставою для скасування вироку, якщо підготовче судове засідання, під час якого обвинувачений міг звернутися з клопотанням про розгляд справи судом присяжних, було проведено після набрання чинності відповідними положеннями КПК.

📄 Постанова