Про статус автомобільного перевізника що здійснює перевезення вантажів

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Тобто, законодавець пов`язує наявність статусу автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів саме із наявністю договору про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Законними підставами використання транспортного засобу є використання транспортних засобів, які належать перевізнику на праві власності або згідно права користування, яке опосередковується укладенням відповідних договорів. Для підтвердження наявності статусу «автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажу» необхідно встановити дві ознаки: 1) наявність договору про перевезення вантажу транспортним засобом; 2) використання транспортного засобу на законних підставах.

📄 Постанова

Про стягнення з боржника виконавчого збору й основної винагороди за виконання одного судового рішення

Виконавче законодавство не ставить право приватного виконавця на отримання основної винагороди у залежність від тієї обставини, що на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Це право залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця. На противагу цьому, виконавче законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку із участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа. У випадках, коли стягувач самостійно передає виконавчий документ на виконання приватному виконавцю, після того як державний виконавець уже розпочав стягнення виконавчого збору, останнє виконавче провадження підлягає закінченню.

📄 Постанова

Щодо доведеності вини військовослужбовця за ст. 402 КК у разі непроведення службового розслідування командуванням військової частини

Не в усіх випадках повідомленню про вчинення кримінального правопорушення передує службове розслідування, а тому звернення командування військової частини з повідомленням про вчинення військовослужбовцем непокори (ст. 402 КК) без першочергового проведення службового розслідування не спростовує його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

📄 Постанова

Військовослужбовець, якого в умовах воєнного стану відряджено до іншої військової частини, як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. Визначення придатності до військової служби

Військовослужбовець, якого призвано на військову службу під час проведення мобілізації як резервіста та військовозобов'язаного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію», а пізніше відряджено для виконання бойових завдань до іншої військової частини, яку він самовільно залишив, є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК. Придатність до військової служби під час загальної мобілізації визначалася на підставі військово-облікових документів та опитування військовозобов'язаних, наявності скарг на стан здоров'я.

📄 Постанова

Відшкодування шкоди приватним нотаріусом у разі його недбалих дій при посвідченні договору купівлі-продажу

Шкода, завдана недбалими діями приватного нотаріуса при здійсненні посвідчення договору купівлі-продажу квартири, відшкодовується ним у повному обсязі, якщо не доведено подання особою, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, підроблених документів чи неправдивої інформації.

📄 Постанова

Щодо можливості зміни цивільного позову в ході судового розгляду

Кримінальний процесуальний закон не містить заборони про зміну цивільного позову в ході судового розгляду

📄 Постанова

Врахування дати початку досудового розслідування при встановленні підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

Для вирішення питання про наявність правових підстав для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК і закриття кримінального провадження слід брати до уваги саме дату початку досудового розслідування, а не період скоєння інкримінованих особі злочинів.

📄 Постанова

Незазначення певних доводів чи необґрунтованість наведених у апеляційній скарзі тверджень як підстава для її повернення

Той факт, що сторона кримінального процесу не зазначила у своїй апеляційній скарзі певних доводів чи зазначила їх у такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги і підставою для її повернення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Момент закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК, і значення набуття правоохоронцями статусу потерпілих для кваліфікації дій винуватої особи

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК, є закінченим з моменту висловлення особою погрози застосувати гранату щодо працівників правоохоронних органу, які прибули на виклик у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків. Відсутність у працівників правоохоронних органів, які прибули на виклик, статусу потерпілих не впливає на кваліфікацію дій особи за ч. 1 ст. 345 КК

📄 Постанова

Самовільна порубка лісу як прояв самоправства (ст. 356 КК)

Дії особи, яка, всупереч установленому законом порядку лісокористування, організувала самовільну у власних цілях порубку дерев на території лісогосподарського підприємства, внаслідок чого було завдано значну шкоду державним інтересам, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК.

📄 Постанова

Щодо доведеності винуватості особи за ч. 2 ст. 362 КК у разі копіювання інформації, що передавалася в автоматизованій системі, на носій інформації і втрати цього носія, що призвело до витоку інформації

Виявлення на жорсткому диску приватних фотознімків разом зі службовими документами, виготовленими офіцером військової частини, не може поза розумним сумнівом вказувати на належність цього жорсткого диску саме цій особі та про порушення ним вимог Інструкції з обміну інформацією в автоматизованій системі управління ЗСУ, адже для передачі листів через автоматизовану систему офіцер використовував лише зареєстрований у службі діловодства флешносій, який розпізнає система, що свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК.

📄 Постанова

Необхідність попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК

Для притягнення суб’єкта декларування до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК не вимагається попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про відсутність у районної військової адміністрації повноважень на звернення до суду щодо готовності захисної споруди

Законодавець не наділив районну військову адміністрацію правом на звернення до суду із позовом про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.

📄 Постанова

Призначення покарання за сукупністю вироків у разі вчинення особою нового кримінального правопорушення під час іспитового строку і призначення покарання у виді штрафу за новим вироком

У разі вчинення особою нового кримінального правопорушення під час іспитового строку (ст. 75 КК) призначення покарання у виді штрафу за новим вироком не звільняє суд від обов'язку застосувати правила сукупності вироків. Хоча штраф і підлягає самостійному виконанню згідно з ч. 3 ст. 72 КК, суд повинен застосувати ст. 71 КК та визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання за нове правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком та ухвалює рішення про їх самостійне виконання.

📄 Постанова

Обставини, які свідчать про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві (ст. 272 КК)

Про порушення начальником цеху правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві свідчить той факт, що, не маючи відповідного дозволу на проведення робіт із підвищеною небезпекою, він надав розпорядження про запуск виробництва хлорбензолу, де внаслідок розгерметизації трубопроводу стався розлив продуктів хлорування, що призвело до часткової загазованості з подальшим спалахом парогазової суміші, у результаті чого виникла пожежа.

📄 Постанова

Кваліфікація діяння за ст. 336 КК. Вплив на об'єктивну і суб'єктивну сторони цього злочину невстановлення точного часу вручення повістки

Для кваліфікації діяння за ст. 336 КК достатньо встановити факт отримання військовозобов’язаним повістки та його неявку без поважних причин у зазначені місце і час до ТЦК та СП. Невстановлення точного часу вручення повістки не впливає на об'єктивну і суб'єктивну сторони цього злочину, основними елементами яких є саме факт наявності такої повістки та наслідок у вигляді невиконання зазначених у ній приписів.

📄 Постанова

Про обчислення строків звернення до суду при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у зв’язку з набуттям чинності змін до статті 233 КЗпП України

Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

📄 Постанова

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Форма рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, у випадку зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання

Апеляційний суд зобов`язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 420 КПК. У інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали.

📄 Постанова

Про відсутність повноважень у госпітальних та гарнізонних Військово-лікарських комісій змінювати свої рішення

Госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджеого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. У разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

📄 Постанова

Підстави перегляду ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами

Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині 2 статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).

📄 Постанова