Щодо обґрунтованої відмови в повторному допиті малолітньої потерпілої, яка була допитана в порядку ст. 225 КПК

Якщо слідчий суддя допитав малолітню потерпілу в порядку ст. 225 КПК, то суд може відмовити в її повторному допиті з огляду на рекомендації психолога та переслідування легітимної мети - захисту психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації

📄 Постанова, 25/09/2023, 165/93/22, Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій за ст. 296 КК у разі застосування насильства з особистих мотивів у громадському місці

Застосування насильства, зумовлене неприязними відносинами з потерпілим та прагненням заподіяти конкретній особі шкоди з особистих спонукань, вчинене у громадському місці (у дворі житлового будинку) у присутності сторонніх осіб, за відсутності мотиву явної неповаги до суспільства, не дає підстав для кваліфікації дій як хуліганства

📄 Касаційний кримінальний суд

Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 309 КК за кваліфікуючою ознакою «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею»

Кваліфікуюча ознака «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», передбачена ч. 2 ст. 309 КК, встановлює кримінальну відповідальність за відповідні дії, вчинені особою протягом року після ухвалення обвинувального вироку за цією статтею, а не після повідомлення їй про підозру чи затвердження прокурором обвинувального акта

📄 Касаційний кримінальний суд

Обставини, які необхідно встановити, під час вирішення питання про службову недбалість в діях державного кадастрового реєстратора

Для встановлення наявності / відсутності в діях державного кадастрового реєстратора службової недбалості необхідно з`ясувати, чи пов`язана державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з наступним вибуттям її із земель комунальної власності; чи покладено на державного кадастрового реєстратора обов'язок (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) щодо перевірки проєкту землеустрою на предмет його погодження у відповідному відділі архітектури та містобудування перед здійсненням державної реєстрації земельної ділянки

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК

Керування транспортним засобом за наявної постанови суду про позбавлення такого права, вчинене особою з метою купівлі будівельних матеріалів для ремонту свого житла, не свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, оскільки мета не є обов'язковим і визначальним елементом суб'єктивної сторони вказаного протиправного діяння

📄 Касаційний кримінальний суд

Визначення початку військової служби при кваліфікації дій особи за ст. 402 КК

Для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного ТЦК та СП, а не факт прийняття ним військової присяги

📄 Касаційний кримінальний суд

Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування

КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт

Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури

📄 Касаційний кримінальний суд

Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних

Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо неможливості передачі особи на поруки підприємству, установі чи організації

Передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем, є неможливою

📄 Касаційний кримінальний суд

Критерії визначення співвиконавців умисного вбивства

Особи є співвиконавцями умисного вбивства, якщо вони діяли з умислом на вчинення цього злочину та завдали потерпілому різні тілесні ушкодження, незалежно від того, яке з них виявилося безпосередньою причиною смерті останнього

📄 Касаційний кримінальний суд

Кваліфікація дій лікаря-анестезіолога, який неналежно виконував професійні обов'язки, що призвело до смерті пацієнтки

Дії лікаря-анестезіолога, який під час проведення пластичної операції з естетичної хірургії у вигляді корекції скелета носа не здійснив належного догляду за потерпілою в період виходу її з наркозу до відновлення свідомості, своєчасно не провів відсмоктування вмісту трахеї та бронхів, що призвело до розвитку гострої дихальної недостатності внаслідок аспіраційної асфіксії, перебувають у причинному зв’язку з настанням смерті потерпілої особи й утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо обставин, які свідчать про відсутність у діях державного реєстратора складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК

Дії державного реєстратора, які полягали виключно в реєстрації юридичної особи, за відсутності доказів учинення ним інших дій, які б вказували на те, що він обернув на свою користь чуже майно, зловживаючи своїми повноваженнями, чи сприяв іншим особам у цьому за попередньою змовою, не утворюють складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Кваліфікація наслідків недбалого зберігання вогнепальної зброї

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК та не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу

📄 Касаційний кримінальний суд

Кваліфікація дій водія автомобіля за ст. 286 КК у разі протиправності дій пішохода

Протиправність дій потерпілого пішохода, який перебував на проїзній частині дороги, не звільняє водія від обов’язку виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо умов неврахування показань неповнолітньої потерпілої, наданих безпосередньо в судовому засіданні, і врахування тих, які надані слідчому судді у порядку ст. 225 КПК

Якщо показання неповнолітньої потерпілої, надані безпосередньо в судовому засіданні, суд оцінює критично, як намагання сприяння обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності, він може врахувати як доказ винуватості особи показання цієї потерпілої, дані слідчому судді в порядку ст. 225 КПК, які узгоджуються, зокрема, з фактичними даними протоколу слідчого експерименту за її участю та показаннями свідків

📄 Касаційний кримінальний суд

Недопустимість показань свідка, наданих слідчому судді в порядку ст. 225 КПК, у разі порушення права обвинуваченого на захист та змагальність процесу

Показання, дані свідком слідчому судді в порядку ст. 225 КПК, є недопустимим доказом у зв'язку порушення права на захист, у разі якщо запитання прокурора були спрямовані лише на встановлення винуватості особи і зміст клопотання про допит на підставі ст. 225 КПК повністю співпадав з текстом повідомлення про підозру та обвинувального акту, а сторона захисту була позбавлена можливості допитати вказаного свідка у судовому засіданні у ході судового розгляду щодо наявності дебіторської заборгованості перед підприємством, обставин її покриття, обставин відображення у звітах діяльності комунального підприємства, нарахування і виплати заробітної плати та премій

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК

Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення є закінченим з моменту початку видобування. Тому дії особи, яка шляхом гідророзмиву ґрунту за допомогою мотопомпи кустарного виробництва, незаконно здійснила видобування 8,54 г. бурштину-сирцю в лісовому масиві, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 240 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо об’єктивної сторони ст. 246 КК на момент вчинення кримінального правопорушення і дії цієї статті у часі

Істотна шкода не є ознакою об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016), натомість визначальним є місце вчинення злочину - територія природно-заповідного фонду.
Якщо особа вчинила протиправні діяння в період дії ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016), проте згодом редакція статті змінилася з посиленням відповідальності за незаконну порубку дерев на територіях природно-заповідного фонду, то нова редакція статті не мала зворотної дії в часі, а застосуванню підлягають положення ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016)

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо об’єктивної сторони частин 1 і 3 ст. 246 КК на момент вчинення кримінального правопорушення і їх дії у часі

Склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 246 КК, не включає істотну шкоду як обов’язкову ознаку, і «дії, передбачені частиною першою цієї статті» в тексті її частини 3, відсилають лише до дій, визначених у частині 1, а не до наслідків цих дій у вигляді істотної шкоди.
Декриміналізація через встановлення Законом № 2531-VIII мінімального розміру завданої істотної шкоди стосується лише тієї частини ст. 246 КК в редакції, що діяла на момент події, яка передбачала «незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду», однак не стосується положення, що передбачала «вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах», оскільки ст. 246 КК в новій редакції передбачає ті ж самі діяння у частині 3.
Оскільки декриміналізація не застосовна до діяння, у якому звинувачувалася особа, а нова редакція ст. 246 КК посилює кримінальну відповідальність за вчинення передбачених у ній злочинів і не має зворотної дії у часі, то для кваліфікації необхідно застосовувати положення ст. 246 КК у редакції, що діяла на момент вчинення діяння

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо встановлення істотності шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченого ст. 246 КК

Істотна шкода як обов’язкова ознака об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК, може бути встановлена за допомогою простих арифметичних розрахунків, проведених на підставі такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»

📄 Касаційний кримінальний суд, Постанова, 28/09/2023, 177/225/21, Злочини проти довкілля, Касаційний кримінальний суд