Щодо доведеності винуватості особи у видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення

Робочий проєкт розчистки русла річки, акти приймання виконаних будівельних робіт, а також договір про надання послуг свідчать лише про наявність договірних відносин між управлінням водного господарства та особою, яка обвинувачувалася у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, і жодним чином не доводять, що при виконанні робіт остання незаконно видобула піщано-гравійну суміш, а отже й не доводять її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо порушення порядку повернення речових доказів

Рішення про повернення речових доказів законному володільцю є передчасним у разі не надання суду документів на підтвердження права власності на бульдозер та каменерізні машини, які були засобами та знаряддям незаконного видобування корисних копалин, відсутності затверджених актів прийому-передачі цього майна обвинуваченому, а також не з’ясування обізнаності власника чи законного володільця про незаконне їх використання обвинуваченим

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо порядку проведення огляду

Про порушенням порядку проведення огляду та як наслідок недопустимість отриманих доказів, у тому числі похідних, свідчить те, що замість двох понятих у проведенні огляду місця події та транспортного засобу, який урозумінні ст. 233 КПК є іншим володінням особи, брав участь лише один понятий, який перебував на відстані 300 м від місця проведення слідчої дії і не міг підтвердити даних, зафіксованих у протоколі огляду місця події

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо відповідності проведеного слідчого експерименту вимогам ст. 240 КПК

Слідчий експеримент проведений згідно з вимогами закону, якщо особа добровільно і невимушено показала, як вона самовільно зрубала дерева породи «Ялина», однак не відтворювала сам процес спилювання дерев, який би призвів б до іншої незаконної порубки

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо кваліфікації дій за ч. 4 ст. 246 КК

Здійснення незаконної порубки 25 дубів, яке спричинило шкоду на 73 482,70 грн, що перевищує 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є тяжкими наслідками та підлягає кваліфікації за ч. 4 ст. 246 КК

📄 Постанова, 24/10/2023, 192/494/20, Злочини проти довкілля, Касаційний кримінальний суд

Щодо прямого умислу на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду

Ті обставини, що засуджений, який, не маючи необхідних дозволів для вирубки дерев у лісах та лісосмугах, найняв бригаду для спилювання дерев на території виробничого підрозділу Укрзалізниці та надав дозвіл бригаді спиляти чітко визначені дерева, свідчать про прямий умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння –незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.
В діях особи відсутній склад кримінального проступку, передбачений ч. 1 ст. 249 КК, якщо в обвинувальному акті не наведено жодного обґрунтування заподіяння істотної шкоди, експертиза для визначення розміру шкоди, заподіяної довкіллю, не проводилась, а управління державного агентства рибного господарства вказало на те, що шкода, завдана незаконним виловом 6 товстолобиків не істотна

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій особи за незаконне зайняття рибним добувним промислом у разі вчинення одного епізоду вилову риби

Промислом є вилов риби і рибних тварин із використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо) незалежно від того було це вчинено один раз чи багато.
Здійснення рибного, звіриного або іншого водного добувного промислу без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, а також забороненими способами і знаряддями лову свідчить про його незаконність.
Дії особи, яка без належного дозволу та з використанням забороненого знаряддя лову вчинила один епізод вилову декількох видів риби, зокрема, і вирезуба причорноморського, занесеного до Червоної книги України за природоохоронним статусом «зникаючий» і вилов якого заборонений, що є незаконним і призвело до істотної шкоди довкіллю, підлягають кваліфікації за ст. 249 КК

📄 Постанова, 31/08/2023, 722/1468/21, Злочини проти довкілля, Касаційний кримінальний суд

Щодо обставин, які свідчать про істотність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 249 КК

Про істотність шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 249 КК, можуть свідчити: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо.
Незаконний вилов забороненими знаряддями лову великої кількісті водних живих біоресурсів (714 одиниць) свідчить про заподіяння істотної шкоди на загальну суму 96 645 грн та наявність в діях особи складу кримінального правопорушення ч. 1 ст. 249 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Встановлення ознак непокори (ст. 402 КК) у разі відмови у виконанні наказу начальника за наявності медичних протипоказань для служби в певному роді військ. Часова межа бойового розпорядження

Наявність медичних протипоказань для служби в певному роді військ не є підставою для відмови від виконання конкретного наказу начальника, якщо з висновків військово-лікарської комісії не випливає неможливість виконання саме цього наказу за станом здоров'я. При цьому визначена в бойовому розпорядженні часова межа не може ототожнюватися із часовою межею чинності відповідного наказу

📄 Касаційний кримінальний суд

Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника

Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм

📄 Касаційний кримінальний суд

Правомірність комунікації суду з учасником справи за допомогою засобів зв'язку, вказаних останнім у скарзі

Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, зазначивши їх у скарзі, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв’язку, діє правомірно й добросовісно

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії

Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо необов’язковості проведення фоноскопічного дослідження для використання у кримінальному провадженні результатів НСРД

Використання у кримінальному провадженні результатів НСРД не зумовлює обов’язковість проведення фоноскопічного дослідження

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду

Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК

📄 Касаційний кримінальний суд

Покладення на суд обов’язку роз’яснення потерпілому права підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі після його зміни прокурором

Обов’язок роз’яснити потерпілому право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі після його зміни прокурором КПК покладає на суд, а не на прокурора чи іншу особу

📄 Касаційний кримінальний суд

Відновлення з’ясування обставин після повідомлення обвинуваченим нових обставин під час судових дебатів чи в останньому слові

КПК передбачає, що в разі якщо обвинувачений навіть в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з’ясування обставин, установлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати щодо додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому. Подібне положення передбачене в КПК й у випадку повідомлення такої інформації під час судових дебатів

📄 Касаційний кримінальний суд

Допустимість вказівки в резолютивній частині вироку рішення про зміну запобіжного заходу обвинуваченому

Вказівка суду першої інстанції в резолютивній частині вироку про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою до вступу цього вироку в законну силу з наведенням детальних мотивів ухваленого рішення відповідає положенням ст. 374 КПК

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

Однією з підстав для визнання кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190, 191 КК, такими, що відносяться до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, є ї х вчинення особою, яка стосовно потерпілих була найманим працівником. Про таке провадження є підстави вести мову, зокрема, в тому випадку, якщо із заявою звертається підприємство, на якому працює особа, щодо якої подано заяву про вчинення нею кримінального правопорушення. Якщо кримінальне провадження розпочато на підставі заяв потерпілого – фізичної особи, а не підприємства, вести мову про кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення немає підстав

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо обґрунтованої відмови в повторному допиті малолітньої потерпілої, яка була допитана в порядку ст. 225 КПК

Якщо слідчий суддя допитав малолітню потерпілу в порядку ст. 225 КПК, то суд може відмовити в її повторному допиті з огляду на рекомендації психолога та переслідування легітимної мети - захисту психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації

📄 Постанова, 25/09/2023, 165/93/22, Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій за ст. 296 КК у разі застосування насильства з особистих мотивів у громадському місці

Застосування насильства, зумовлене неприязними відносинами з потерпілим та прагненням заподіяти конкретній особі шкоди з особистих спонукань, вчинене у громадському місці (у дворі житлового будинку) у присутності сторонніх осіб, за відсутності мотиву явної неповаги до суспільства, не дає підстав для кваліфікації дій як хуліганства

📄 Касаційний кримінальний суд