Про преклюзивність строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення

Законодавець прямо передбачив, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в п`ятиденний строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Цей строк є преклюзивним (присічним).
Своєю чергою, наслідком порушення суб`єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як отримання членами фермерського господарства у власність частини землі відсутня.
Адже правове становище селянського фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від зменшення розміру його основних засобів.

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України)

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій

Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Про черговість виплати грошового забезпечення сім`ям загиблих військовослужбовців

Пункт 1 розділу ХХХ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських ( Наказ МВС від 06.04.2016 № 260) встановлює чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а саме його дружині (чоловіку). У разі якщо її (його) немає, то вказано перелік осіб, які мають право на таку виплату, та черговість. Словосполучення «а також» стосується інших членів сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, тобто у разі відсутності дружини (чоловіка) військовослужбовця, а не разом з нею (ним).

📄 Касаційний адміністративний суд

Про дискрецію суду щодо розгляду справ, у яких предметом спору є скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження

В межах розгляду судової справи суд може надати правову оцінку рішенню Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності.
Верховний Суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про обставини, які не враховуються при направленні скарги до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Необхідність врахування наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є обов`язковою умовою для направлення скарги до іншого регіону саме за відсутності кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Особливості правового регулювання нежитлових приміщень

Нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не належать до нерухомого майна. Тому до спірних правовідносин сторін не застосовуються положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України. Відповідно, особа, яка придбала нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу, не набуває права користування земельною ділянкою, на якій розташоване це приміщення.

📄 Велика Палата Верховного Суду

З ВІДСТУПОМ! Щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
БП КГС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16, про те, що зобов`язання боржника щодо сплати суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені, у цьому випадку узгодженого грошового зобов`язання, оскільки боржник не оскаржував повідомлення рішення, виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, то судами попередніх інстанцій правомірно відхилені зазначені грошові вимоги податкового органу до банкрута та відмовлено у їх включенні до реєстру вимог кредиторів боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Про підстави для відмови у перереєстрації лікарського засобу

Відповідно до статті 9 Закону України від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» рішення про відмову у державній реєстрації лікарського засобу приймається, якщо не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності.
При цьому, оскільки цей Закон окремо не передбачає підстави для відмови у державній перереєстрації лікарського засобу, то такі підстави є спільними як для реєстрації, так і для перереєстрації лікарського засобу.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про строк звернення суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності

Відповідно до приписів статей 15, 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», статей 122, 267 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності - три місяці з дня неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про право Держгеонадра на скасування власного наказу, якщо така дія покликана виправити раніше допущену помилку

Не дивлячись на відсутність у законодавстві прямої норми, яка б закріплювала за Держгеонадра повноваження на скасування власних наказів, Держгеонадра з метою виконання покладених на цей орган завдань, зокрема, щодо забезпечення раціонального використання і охорони надр, які є власністю Українського народу, від імені якого цей орган здійснює права власника, недопущення незаконного їх використання, може видавати накази організаційно - розпорядчого характеру, які покликані виправити допущену цим органом помилку і запобігти негативним наслідкам, що можуть у зв`язку з цим настати. У такому випадку забезпечується загальносуспільний інтерес Українського народу - власника надр, який полягає у дотриманні усіма вимог законодавства у сфері раціонального використанні та охорони надр, збереженні природних ресурсів та недопущенні надання їх у користування особам, які такого права не мають, за відсутності для цього достатніх та передбачених законом правових підстав. Такий інтерес переважає над приватним інтересом у можливості здійснювати господарську діяльність з видобутку корисних копалин та отриманні прибутку від такої діяльності, якщо для цього не виконано усіх умов, визначених законодавством.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про оскарження Положення про форму та зміст структури власності

Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надає визначення структурі власності як системі взаємовідносин, яка дає змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, відносини контролю між ними.
Тоді як Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 163 від 19 березня 2021 року, визначає форму структури власності та встановлює, що за формою вона є офіційним документом, який схематично відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють юридичною особою.
Тобто оскаржуване Положення виконує функції підзаконного нормативного акта: містить конкретизацію, роз`яснення та інструкцію щодо заповнення такого документа як структура власності.
Жодним чином не суперечить нормам Закону № 361-IX, а лише має допоміжну роль для розкриття суб`єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) чи їх відсутність.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Зразкова справа. Про нарахування і виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168

Співробітники Служби судової охорони мають право на виплату додаткової винагороди як складової їх грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», а відтак відмова Територіального управління Служби судової охорони у виплаті такої винагороди з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи мирно володіти своїм майном.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про підставу ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції

Підставою для ухвалення судом касаційної інстанції додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з касаційним переглядом справи, є заява сторони про їх розподіл, подана до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати, можуть бути подані до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів після прийняття постанови за касаційною скаргою.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про неможливість касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про накладення штрафу у порядку судового контролю

Не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду апеляційної інстанції про накладення штрафу та ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про відсутність у прокурора права на звернення до суду у порядку процесуального представництва інтересів держави у спорах про щодо виплати одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів - дітям-сиротам

Обраний прокурором спосіб звернення до суду шляхом представництва інтересів держави у спорах щодо виплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сирів та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо валюти виконання грошового зобов’язання

Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Щодо стягнення судом заборгованості у гривні на момент виконання судового рішення

При стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Державна реєстрація права власності на тимчасові споруди

Здійснення державної реєстрації права приватної власності на тимчасові споруди як на нерухоме майно є помилковим, тому така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про особливості застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

Норми Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов’язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об'єкта державного контролю та охорони нерозривно пов’язано з діяльністю на ній суб’єктів земельних відносин, у тому числі господарської.

📄 Постанова, 12/12/2023, 160/7116/19, з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками, Касаційний адміністративний суд