Щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами між учасниками ринку електричної енергії на період дії воєнного стану
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
📄 Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
📄 Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі доручення Прем`єр-міністра України
Приписами Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо визначено право органу державного нагляду (контролю) на здійснення перевірки суб`єктів господарювання на підставі доручення Прем`єр-міністра України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 доручення Прем`єр-міністра України від 7 травня 2022 року № 11381/0/1-22, відповідно до якого доручено невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, є належною та правомірною підставою для призначення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію пального.
📄 Касаційний адміністративний суд
Приписами Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо визначено право органу державного нагляду (контролю) на здійснення перевірки суб`єктів господарювання на підставі доручення Прем`єр-міністра України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 доручення Прем`єр-міністра України від 7 травня 2022 року № 11381/0/1-22, відповідно до якого доручено невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, є належною та правомірною підставою для призначення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію пального.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍1
Про предмет громадських слухань у контексті містобудівної документації
Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.
📄 Касаційний адміністративний суд
Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Про відсутність у дозвільного органу правових підстав вимагати у замовника будівництва надання документів із зазначенням «намірів» для отримання містобудівних умов та обмежень
В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.
📄 Касаційний адміністративний суд
В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.
📄 Касаційний адміністративний суд
❤1👍1
Про необхідність залучення третьої особи для визначення юрисдикційної приналежності спору щодо оскарження державної реєстрації земельної ділянки
Визначенню юрисдикційної приналежності спору, предметом якого є оскарження позивачем здійсненої державної реєстрації земельної ділянки передує вирішення судом питання необхідності залучення третьої особи, яка безпосередньо певним чином зацікавлена у результатах розгляду справи.
Зазначене є обов`язковою умовою для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, сприяє зібранню більшої кількості доказів, а також обумовлено необхідністю забезпечення принципу процесуальної рівності учасників цих спірних правовідносин.
📄 Касаційний адміністративний суд
Визначенню юрисдикційної приналежності спору, предметом якого є оскарження позивачем здійсненої державної реєстрації земельної ділянки передує вирішення судом питання необхідності залучення третьої особи, яка безпосередньо певним чином зацікавлена у результатах розгляду справи.
Зазначене є обов`язковою умовою для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, сприяє зібранню більшої кількості доказів, а також обумовлено необхідністю забезпечення принципу процесуальної рівності учасників цих спірних правовідносин.
📄 Касаційний адміністративний суд
Про виняткову компетенцію адміністративного суду при розгляді та вирішенні справ про адміністративну процедуру державної реєстрації
Жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду, натомість розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації загальними судами, господарськими судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України - є порушенням принципу законності, приписів статей 8, 19, 55, 125 Конституції України, невиконанням приписів Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», порушенням і недотриманням зобов`язань, узятих Україною перед вступом до Європейського Союзу.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду, натомість розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації загальними судами, господарськими судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України - є порушенням принципу законності, приписів статей 8, 19, 55, 125 Конституції України, невиконанням приписів Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», порушенням і недотриманням зобов`язань, узятих Україною перед вступом до Європейського Союзу.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
❤4👍3
Про вимоги до представництва особи, яка діє в інтересах іншої особи
Адвокат може прийняти доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги як безпосередньо від клієнта, так і від особи, яка діє в його інтересах. Водночас ані Закон №5076-VI, ані ПАЕ не містять положень, які б вказували на те, що під «особою, яка діє в інтересах клієнта» для цілей укладення договору про надання правничої допомоги необхідно розуміти виключно законних представників клієнта або ж осіб, які від імені клієнта діють на підставі довіреності.
Закон №5076-VI і ПАЕ також не встановлюють особливих вимог схвалення клієнтом договору, укладеного в його інтересах іншою особою, відсилаючи в цій частині до інших законів, які регулюють відносини представництва у конкретних сферах суспільних правовідносин, а також до загальних вимог договірного права.
Зокрема, вимогу про отримання згоди клієнта на надання йому правничої допомоги містить Кримінальний процесуальний кодекс України, статтею 51 якого передбачено, що договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу [підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особа, стосовно якої передбачається розгляд питання про екстрадицію], а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Проте КАС України подібних вимог до представництва адвокатами клієнтів за договорами, укладеними в інтересах клієнта іншими особами, не містить.
📄 Касаційний адміністративний суд
Адвокат може прийняти доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги як безпосередньо від клієнта, так і від особи, яка діє в його інтересах. Водночас ані Закон №5076-VI, ані ПАЕ не містять положень, які б вказували на те, що під «особою, яка діє в інтересах клієнта» для цілей укладення договору про надання правничої допомоги необхідно розуміти виключно законних представників клієнта або ж осіб, які від імені клієнта діють на підставі довіреності.
Закон №5076-VI і ПАЕ також не встановлюють особливих вимог схвалення клієнтом договору, укладеного в його інтересах іншою особою, відсилаючи в цій частині до інших законів, які регулюють відносини представництва у конкретних сферах суспільних правовідносин, а також до загальних вимог договірного права.
Зокрема, вимогу про отримання згоди клієнта на надання йому правничої допомоги містить Кримінальний процесуальний кодекс України, статтею 51 якого передбачено, що договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу [підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особа, стосовно якої передбачається розгляд питання про екстрадицію], а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Проте КАС України подібних вимог до представництва адвокатами клієнтів за договорами, укладеними в інтересах клієнта іншими особами, не містить.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍6❤1
Про певні зміни в організації праці, яка варто вважати зміною істотних умов праці
Дистанційна робота є формою організації праці, у разі запровадження або припинення якої відбуваються зміни в організації праці, що відповідно до приписів чинного законодавства України є зміною істотних умов праці, про які працівник повинен бути повідомлений у строки, визначені законодавством.
Отже, прийняття суб’єктом владних повноважень наказу «Про припинення дистанційної роботи» зумовлює зміну істотних умов державної служби.
📄 Касаційний адміністративний суд
Дистанційна робота є формою організації праці, у разі запровадження або припинення якої відбуваються зміни в організації праці, що відповідно до приписів чинного законодавства України є зміною істотних умов праці, про які працівник повинен бути повідомлений у строки, визначені законодавством.
Отже, прийняття суб’єктом владних повноважень наказу «Про припинення дистанційної роботи» зумовлює зміну істотних умов державної служби.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Про доцільність розгляду Антимонопольним комітетом України скарги особи після завершення процедури публічної закупівлі
Після прийняття скарги до розгляду АМКУ припинив її розгляд, посилаючись на положення частини третьої статті 8 та частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки з моменту укладення договору про закупівлю лише суди мають повноваження на розгляд скарг щодо таких договорів.
Отже, станом на час прийняття спірного рішення АМК України, як суб`єкт владних повноважень, позбавлений можливості розгляду та вирішення скарги позивача по суті, оскільки публічна закупівля є завершеною.
Навіть у разі прийняття скарги, її розгляду та прийняття рішення по суті скарги не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав, оскільки фактично процедура публічної закупівлі завершена (укладено договір з переможцем та виконаний). При цьому, законодавством не передбачено можливості повернутись на попередній етап проведення закупівлі або обов`язок відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів чи відміну процедури закупівлі після визнання учасника переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору та його виконання.
📄 Касаційний адміністративний суд
Після прийняття скарги до розгляду АМКУ припинив її розгляд, посилаючись на положення частини третьої статті 8 та частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки з моменту укладення договору про закупівлю лише суди мають повноваження на розгляд скарг щодо таких договорів.
Отже, станом на час прийняття спірного рішення АМК України, як суб`єкт владних повноважень, позбавлений можливості розгляду та вирішення скарги позивача по суті, оскільки публічна закупівля є завершеною.
Навіть у разі прийняття скарги, її розгляду та прийняття рішення по суті скарги не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав, оскільки фактично процедура публічної закупівлі завершена (укладено договір з переможцем та виконаний). При цьому, законодавством не передбачено можливості повернутись на попередній етап проведення закупівлі або обов`язок відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів чи відміну процедури закупівлі після визнання учасника переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору та його виконання.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Про державний орган, що уповноважений проводити перевірки у сфері техногенної та пожежної безпеки
Вжитий у статтях 68 та 69 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI термін «центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки» охоплює як безпосередньо центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки, такі і його територіальні органи, а також структурні підрозділи територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які відповідно до положень про ці підрозділи виконують функції державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки у межах певних адміністративно - територіальних одиниць.
📄 Касаційний адміністративний суд
Вжитий у статтях 68 та 69 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI термін «центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки» охоплює як безпосередньо центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки, такі і його територіальні органи, а також структурні підрозділи територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які відповідно до положень про ці підрозділи виконують функції державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки у межах певних адміністративно - територіальних одиниць.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍3
Про застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акту у період дії воєнного стану
Правова конструкція та спосіб формулювання норм частини десятої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» дають підстави для висновку про те, що у період дії воєнного стану вимоги Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюються у повному обсязі на усі без винятку акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення проєктів таких актів у порядку, встановленому вищезгаданим Законом.
Разом з тим таке правове регулювання правовідносин у сфері здійснення регуляторної діяльності у період дії воєнного стану жодним чином не звільняє органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб від обов`язку неухильного дотримання усіх інших вимог національного законодавства та актів міжнародного права, які ставляться до діяльності та рішень зазначених органів та осіб у цих відносинах, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану оперативно, у спрощеному та прискореному порядку приймати передбачені законом акти без врахування вимог Закону № 1160-IV з тією метою, щоб забезпечити у цей час належне та безперервне функціонування органів місцевого самоврядування і комунального сектору економіки.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правова конструкція та спосіб формулювання норм частини десятої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» дають підстави для висновку про те, що у період дії воєнного стану вимоги Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюються у повному обсязі на усі без винятку акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення проєктів таких актів у порядку, встановленому вищезгаданим Законом.
Разом з тим таке правове регулювання правовідносин у сфері здійснення регуляторної діяльності у період дії воєнного стану жодним чином не звільняє органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб від обов`язку неухильного дотримання усіх інших вимог національного законодавства та актів міжнародного права, які ставляться до діяльності та рішень зазначених органів та осіб у цих відносинах, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану оперативно, у спрощеному та прискореному порядку приймати передбачені законом акти без врахування вимог Закону № 1160-IV з тією метою, щоб забезпечити у цей час належне та безперервне функціонування органів місцевого самоврядування і комунального сектору економіки.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍1
Про неможливість продовження органом державного архітектурно-будівельного контролю строку позапланової перевірки після його закінчення
Продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.
📄 Касаційний адміністративний суд
Продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍1
Про преклюзивність строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення
Законодавець прямо передбачив, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в п`ятиденний строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Цей строк є преклюзивним (присічним).
Своєю чергою, наслідком порушення суб`єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Законодавець прямо передбачив, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в п`ятиденний строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Цей строк є преклюзивним (присічним).
Своєю чергою, наслідком порушення суб`єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
👍3
Про підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства
Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як отримання членами фермерського господарства у власність частини землі відсутня.
Адже правове становище селянського фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від зменшення розміру його основних засобів.
📄 Касаційний адміністративний суд
Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як отримання членами фермерського господарства у власність частини землі відсутня.
Адже правове становище селянського фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від зменшення розміру його основних засобів.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України)
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍7❤1
Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій
Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍1
Про черговість виплати грошового забезпечення сім`ям загиблих військовослужбовців
Пункт 1 розділу ХХХ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських ( Наказ МВС від 06.04.2016 № 260) встановлює чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а саме його дружині (чоловіку). У разі якщо її (його) немає, то вказано перелік осіб, які мають право на таку виплату, та черговість. Словосполучення «а також» стосується інших членів сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, тобто у разі відсутності дружини (чоловіка) військовослужбовця, а не разом з нею (ним).
📄 Касаційний адміністративний суд
Пункт 1 розділу ХХХ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських ( Наказ МВС від 06.04.2016 № 260) встановлює чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а саме його дружині (чоловіку). У разі якщо її (його) немає, то вказано перелік осіб, які мають право на таку виплату, та черговість. Словосполучення «а також» стосується інших членів сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, тобто у разі відсутності дружини (чоловіка) військовослужбовця, а не разом з нею (ним).
📄 Касаційний адміністративний суд
👍3
Про дискрецію суду щодо розгляду справ, у яких предметом спору є скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження
В межах розгляду судової справи суд може надати правову оцінку рішенню Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності.
Верховний Суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.
📄 Касаційний адміністративний суд
В межах розгляду судової справи суд може надати правову оцінку рішенню Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності.
Верховний Суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Про обставини, які не враховуються при направленні скарги до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Необхідність врахування наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є обов`язковою умовою для направлення скарги до іншого регіону саме за відсутності кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Необхідність врахування наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є обов`язковою умовою для направлення скарги до іншого регіону саме за відсутності кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
👍3
Особливості правового регулювання нежитлових приміщень
Нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не належать до нерухомого майна. Тому до спірних правовідносин сторін не застосовуються положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України. Відповідно, особа, яка придбала нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу, не набуває права користування земельною ділянкою, на якій розташоване це приміщення.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не належать до нерухомого майна. Тому до спірних правовідносин сторін не застосовуються положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України. Відповідно, особа, яка придбала нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу, не набуває права користування земельною ділянкою, на якій розташоване це приміщення.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍1
З ВІДСТУПОМ! Щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника
Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
БП КГС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16, про те, що зобов`язання боржника щодо сплати суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені, у цьому випадку узгодженого грошового зобов`язання, оскільки боржник не оскаржував повідомлення рішення, виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, то судами попередніх інстанцій правомірно відхилені зазначені грошові вимоги податкового органу до банкрута та відмовлено у їх включенні до реєстру вимог кредиторів боржника.
📄 Касаційний господарський суд
Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
БП КГС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16, про те, що зобов`язання боржника щодо сплати суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені, у цьому випадку узгодженого грошового зобов`язання, оскільки боржник не оскаржував повідомлення рішення, виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, то судами попередніх інстанцій правомірно відхилені зазначені грошові вимоги податкового органу до банкрута та відмовлено у їх включенні до реєстру вимог кредиторів боржника.
📄 Касаційний господарський суд
❤1