З ВІДСТУПОМ! Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі.

📄 Велика Палата Верховного Суду

З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості касаційного перегляду постанов апеляційного господарського суду щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи

Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Не підлягають касаційному оскарженню постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатом перегляду ухвал суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, постановлених в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ. Водночас, апеляційний та касаційний перегляд постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, постановлених у підготовчому засіданні в порядку абз. 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (за спрощеною процедурою) прямо передбачений положенням абз. 5 вказаного пункту.
БП КГС ВС уточнила висновок Верховного Суду у справі № 908/2536/20 щодо можливості касаційного перегляду постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судових рішень суду першої інстанції, про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи.

📄 Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала на праві постійного користування

Положення ч. 5 ст. 116 та ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України (щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала на праві постійного користування, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на нерухоме майно, розташоване на частині цієї земельної ділянки) необхідно застосовувати таким чином: «У разі набуття права власності на нерухомість, яка розташована на частині земельної ділянки, наданій іншій особі на праві постійного користування, право на оформлення землекористування для обслуговування такої нерухомості виникає автоматично в силу принципу єдності долі нерухомості і земельної ділянки та не вимагає отримання згоди постійного землекористувача».
Оформлення власником нерухомості прав на землю шляхом виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не суперечить положенням земельного законодавства і таке оформлення не має відбуватись виключно шляхом поділу земельної ділянки.
ЗП КГС ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 12.09.2019 у справі № 925/568/18 та від 15.06.2022 у справі № 924/482/21 про те, що за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку, а стаття 149 ЗК України до спірних правовідносин не застосовується.

📄 Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Щодо обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство

Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
БП КГС ВС відступила від правової позиції КГС ВС у питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи–боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

📄 Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Щодо застосування Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП

Підпункт 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №332) НКРЕКП має обовязковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобовязань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
ОП КГС ВС уточнила висновки КГС ВС, викладені у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 про те, що НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами між учасниками ринку електричної енергії на період дії воєнного стану

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі доручення Прем`єр-міністра України

Приписами Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо визначено право органу державного нагляду (контролю) на здійснення перевірки суб`єктів господарювання на підставі доручення Прем`єр-міністра України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 доручення Прем`єр-міністра України від 7 травня 2022 року № 11381/0/1-22, відповідно до якого доручено невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, є належною та правомірною підставою для призначення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію пального.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про предмет громадських слухань у контексті містобудівної документації

Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про відсутність у дозвільного органу правових підстав вимагати у замовника будівництва надання документів із зазначенням «намірів» для отримання містобудівних умов та обмежень

В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про необхідність залучення третьої особи для визначення юрисдикційної приналежності спору щодо оскарження державної реєстрації земельної ділянки

Визначенню юрисдикційної приналежності спору, предметом якого є оскарження позивачем здійсненої державної реєстрації земельної ділянки передує вирішення судом питання необхідності залучення третьої особи, яка безпосередньо певним чином зацікавлена у результатах розгляду справи.
Зазначене є обов`язковою умовою для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, сприяє зібранню більшої кількості доказів, а також обумовлено необхідністю забезпечення принципу процесуальної рівності учасників цих спірних правовідносин.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про виняткову компетенцію адміністративного суду при розгляді та вирішенні справ про адміністративну процедуру державної реєстрації

Жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду, натомість розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації загальними судами, господарськими судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України - є порушенням принципу законності, приписів статей 8, 19, 55, 125 Конституції України, невиконанням приписів Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», порушенням і недотриманням зобов`язань, узятих Україною перед вступом до Європейського Союзу.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про вимоги до представництва особи, яка діє в інтересах іншої особи

Адвокат може прийняти доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги як безпосередньо від клієнта, так і від особи, яка діє в його інтересах. Водночас ані Закон №5076-VI, ані ПАЕ не містять положень, які б вказували на те, що під «особою, яка діє в інтересах клієнта» для цілей укладення договору про надання правничої допомоги необхідно розуміти виключно законних представників клієнта або ж осіб, які від імені клієнта діють на підставі довіреності.
Закон №5076-VI і ПАЕ також не встановлюють особливих вимог схвалення клієнтом договору, укладеного в його інтересах іншою особою, відсилаючи в цій частині до інших законів, які регулюють відносини представництва у конкретних сферах суспільних правовідносин, а також до загальних вимог договірного права.
Зокрема, вимогу про отримання згоди клієнта на надання йому правничої допомоги містить Кримінальний процесуальний кодекс України, статтею 51 якого передбачено, що договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу [підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особа, стосовно якої передбачається розгляд питання про екстрадицію], а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Проте КАС України подібних вимог до представництва адвокатами клієнтів за договорами, укладеними в інтересах клієнта іншими особами, не містить.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про певні зміни в організації праці, яка варто вважати зміною істотних умов праці

Дистанційна робота є формою організації праці, у разі запровадження або припинення якої відбуваються зміни в організації праці, що відповідно до приписів чинного законодавства України є зміною істотних умов праці, про які працівник повинен бути повідомлений у строки, визначені законодавством.
Отже, прийняття суб’єктом владних повноважень наказу «Про припинення дистанційної роботи» зумовлює зміну істотних умов державної служби.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про доцільність розгляду Антимонопольним комітетом України скарги особи після завершення процедури публічної закупівлі

Після прийняття скарги до розгляду АМКУ припинив її розгляд, посилаючись на положення частини третьої статті 8 та частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки з моменту укладення договору про закупівлю лише суди мають повноваження на розгляд скарг щодо таких договорів.
Отже, станом на час прийняття спірного рішення АМК України, як суб`єкт владних повноважень, позбавлений можливості розгляду та вирішення скарги позивача по суті, оскільки публічна закупівля є завершеною.
Навіть у разі прийняття скарги, її розгляду та прийняття рішення по суті скарги не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав, оскільки фактично процедура публічної закупівлі завершена (укладено договір з переможцем та виконаний). При цьому, законодавством не передбачено можливості повернутись на попередній етап проведення закупівлі або обов`язок відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів чи відміну процедури закупівлі після визнання учасника переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору та його виконання.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про державний орган, що уповноважений проводити перевірки у сфері техногенної та пожежної безпеки

Вжитий у статтях 68 та 69 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI термін «центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки» охоплює як безпосередньо центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки, такі і його територіальні органи, а також структурні підрозділи територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які відповідно до положень про ці підрозділи виконують функції державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки у межах певних адміністративно - територіальних одиниць.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акту у період дії воєнного стану

Правова конструкція та спосіб формулювання норм частини десятої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» дають підстави для висновку про те, що у період дії воєнного стану вимоги Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюються у повному обсязі на усі без винятку акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення проєктів таких актів у порядку, встановленому вищезгаданим Законом.
Разом з тим таке правове регулювання правовідносин у сфері здійснення регуляторної діяльності у період дії воєнного стану жодним чином не звільняє органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб від обов`язку неухильного дотримання усіх інших вимог національного законодавства та актів міжнародного права, які ставляться до діяльності та рішень зазначених органів та осіб у цих відносинах, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану оперативно, у спрощеному та прискореному порядку приймати передбачені законом акти без врахування вимог Закону № 1160-IV з тією метою, щоб забезпечити у цей час належне та безперервне функціонування органів місцевого самоврядування і комунального сектору економіки.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про неможливість продовження органом державного архітектурно-будівельного контролю строку позапланової перевірки після його закінчення

Продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про преклюзивність строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення

Законодавець прямо передбачив, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.
У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в п`ятиденний строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Цей строк є преклюзивним (присічним).
Своєю чергою, наслідком порушення суб`єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Про підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як отримання членами фермерського господарства у власність частини землі відсутня.
Адже правове становище селянського фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від зменшення розміру його основних засобів.

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України)

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій

Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

📄 Велика Палата Верховного Суду