Про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану
Згідно із роз`ясненнями Міністерства економіки України до Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (Закон №2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов`язковому порядку за його заявою.
Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України ""Про відпустки"".
Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов`язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.
Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він ""виїхав за межі території України"" або ""набув статусу внутрішньо переміщеної особи"". Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.
Отже, законодавець встановив обов`язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Згідно із роз`ясненнями Міністерства економіки України до Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (Закон №2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов`язковому порядку за його заявою.
Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України ""Про відпустки"".
Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов`язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.
Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він ""виїхав за межі території України"" або ""набув статусу внутрішньо переміщеної особи"". Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.
Отже, законодавець встановив обов`язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
👍6❤3
Щодо оплати за товар за договором купівлі-продажу
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця.
Право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.
📄 Постанова, 18/08/2023, 927/211/22, купівлі - продажу, Касаційний господарський суд
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця.
Право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.
📄 Постанова, 18/08/2023, 927/211/22, купівлі - продажу, Касаційний господарський суд
👍2
З ВІДСТУПОМ! Щодо наявності між сторонами арбітражної угоди
Наявність арбітражної угоди не може бути підставою відмови у відкритті провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК, а лише може бути підставою для залишення позову без розгляду у передбачених законом випадках, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у п. 7 ч. 1 статті 226 ГПК. Відмова у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження) ґрунтується на неправильному застосуванні п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК та суперечить ч. 1 ст. 4 цього Кодексу, яка визначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
ОП КГС ВС відступила від висновку, сформульованого в постанові КГС ВС від 03.06.2020 у справі № 908/1481/19,
щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, а саме, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
📄 Постанова, 16/06/2023, 926/4889/22, інші договори перевезення, Касаційний господарський суд
Наявність арбітражної угоди не може бути підставою відмови у відкритті провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК, а лише може бути підставою для залишення позову без розгляду у передбачених законом випадках, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у п. 7 ч. 1 статті 226 ГПК. Відмова у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження) ґрунтується на неправильному застосуванні п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК та суперечить ч. 1 ст. 4 цього Кодексу, яка визначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
ОП КГС ВС відступила від висновку, сформульованого в постанові КГС ВС від 03.06.2020 у справі № 908/1481/19,
щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, а саме, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
📄 Постанова, 16/06/2023, 926/4889/22, інші договори перевезення, Касаційний господарський суд
👍2
Про неможливість виплати одноразової грошової допомоги у певних випадках звільнення військовослужбовців
Виплата одноразової грошової допомоги у розмірі, який передбачений в абзаці першому пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, не може застосовуватися до випадків звільнення військовослужбовця (жінки) з військової служби з підстави, яка передбачена абзацом десятим пункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.
📄 Касаційний адміністративний суд
Виплата одноразової грошової допомоги у розмірі, який передбачений в абзаці першому пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, не може застосовуватися до випадків звільнення військовослужбовця (жінки) з військової служби з підстави, яка передбачена абзацом десятим пункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍1
Про обов’язки підтвердження надсилання документів, поданих до суду, іншій стороні
В разі подання до суду документів в електронній формі, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у суб`єкта владних повноважень, що передбачено останніми змінами.
📄 Касаційний адміністративний суд
В разі подання до суду документів в електронній формі, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у суб`єкта владних повноважень, що передбачено останніми змінами.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍12
Про можливість оскарження акту проведення розслідування нещасного випадку травмування військового в порядку адміністративного судочинства
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, положеннями пункту 17 Розділу ІІ І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 чітко передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування, тому закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (форма НВ-2), складеного військовою частиною за результатами службового розслідування по факту травмування військового, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України є неможливим.
При цьому, при вирішенні клопотання сторони про закриття провадження у справі в частині, не є застосовними положення Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608), оскільки вони стосуються проведення службового розслідування внаслідок порушення військової дисципліни військовослужбовцями, а правова природа висновку службового розслідування в розумінні Порядку №608 не є тотожною із правовою природою актів за формою НВ-2 і НВ-3 в розумінні положень Інструкції №322.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, положеннями пункту 17 Розділу ІІ І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 чітко передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування, тому закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (форма НВ-2), складеного військовою частиною за результатами службового розслідування по факту травмування військового, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України є неможливим.
При цьому, при вирішенні клопотання сторони про закриття провадження у справі в частині, не є застосовними положення Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608), оскільки вони стосуються проведення службового розслідування внаслідок порушення військової дисципліни військовослужбовцями, а правова природа висновку службового розслідування в розумінні Порядку №608 не є тотожною із правовою природою актів за формою НВ-2 і НВ-3 в розумінні положень Інструкції №322.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
👍4❤2
З ВІДСТУПОМ! Щодо доведення порушення податкового зобов`язання
Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
ОП КГС вирішив уточнити висновки КГС ВС, викладені у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також про те, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.
📄 Постанова, 01/12/2023, 926/3347/22, надання послуг, Касаційний господарський суд
Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
ОП КГС вирішив уточнити висновки КГС ВС, викладені у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також про те, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.
📄 Постанова, 01/12/2023, 926/3347/22, надання послуг, Касаційний господарський суд
👍4❤1
З ВІДСТУПОМ! Щодо права гаранта відмовитися від задоволення вимоги кредитора
Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов'язання боржником.
ОП КГС ВС відступали від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 про те, що при вирішенні спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
📄 Касаційний господарський суд
Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов'язання боржником.
ОП КГС ВС відступали від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 про те, що при вирішенні спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
📄 Касаційний господарський суд
👍3
З ВІДСТУПОМ! Щодо перегляду ціни контракту
Перегляд ціни контракту є правом замовника, а не його обов`язком, не означає відмови позивача як виконавця від права на відшкодування фактичних витрат у зв`язку з виконанням договору (виконанням робіт, наданням послуг) та не позбавляє його права вимагати збільшення кошторису у випадках, визначених законом, зокрема, ч.5 ст. 844 ЦК України.
ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 21.12.2022 у справі № 910/16000/21 щодо застосування, зокрема, статті 843 ЦК України про неможливість зміни орієнтовної ціни робіт (послуг) та відповідно розміру фактичних витрат виконавця через зростання вартості складових частин, закупівельних комплектуючих, комунальних тарифів, зокрема, в силу положення укладеного сторонами контракту та відповідно незастосування ч.5. ст. 844 ЦК України з покладенням ризиків підвищення ринкових цін на позивача як суб`єкта господарювання.
📄 Постанова, 03/11/2023, 910/13599/21, надання послуг, Касаційний господарський суд
Перегляд ціни контракту є правом замовника, а не його обов`язком, не означає відмови позивача як виконавця від права на відшкодування фактичних витрат у зв`язку з виконанням договору (виконанням робіт, наданням послуг) та не позбавляє його права вимагати збільшення кошторису у випадках, визначених законом, зокрема, ч.5 ст. 844 ЦК України.
ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 21.12.2022 у справі № 910/16000/21 щодо застосування, зокрема, статті 843 ЦК України про неможливість зміни орієнтовної ціни робіт (послуг) та відповідно розміру фактичних витрат виконавця через зростання вартості складових частин, закупівельних комплектуючих, комунальних тарифів, зокрема, в силу положення укладеного сторонами контракту та відповідно незастосування ч.5. ст. 844 ЦК України з покладенням ризиків підвищення ринкових цін на позивача як суб`єкта господарювання.
📄 Постанова, 03/11/2023, 910/13599/21, надання послуг, Касаційний господарський суд
👍2
З ВІДСТПОМ! Щодо права продавця стягнути з покупця попередню оплату за товар
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).
ОП КГС ВС уточнила висновок, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 щодо застосування ст.538 ЦК України, та зокрема, вказано, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.
📄 Постанова, 18/08/2023, 927/211/22, купівлі - продажу, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).
ОП КГС ВС уточнила висновок, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 щодо застосування ст.538 ЦК України, та зокрема, вказано, що у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.
📄 Постанова, 18/08/2023, 927/211/22, купівлі - продажу, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
👍5
Про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви
Частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», які уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, відтак не підлягають застосуванню.
Враховуючи положення частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 6-р(II)/2024 від 13 травня 2024 року, можна зробити висновок, що судовий збір не підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви.
📄 Касаційний адміністративний суд
Частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», які уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, відтак не підлягають застосуванню.
Враховуючи положення частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 6-р(II)/2024 від 13 травня 2024 року, можна зробити висновок, що судовий збір не підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви.
📄 Касаційний адміністративний суд
З ВІДСТУПОМ! Щодо застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України при розірванні договору оренди землі
Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість
загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним.
ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість
загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним.
ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України.
📄 Велика Палата Верховного Суду
З ВІДСТУПОМ! Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі.
📄 Велика Палата Верховного Суду
З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості касаційного перегляду постанов апеляційного господарського суду щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи
Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Не підлягають касаційному оскарженню постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатом перегляду ухвал суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, постановлених в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ. Водночас, апеляційний та касаційний перегляд постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, постановлених у підготовчому засіданні в порядку абз. 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (за спрощеною процедурою) прямо передбачений положенням абз. 5 вказаного пункту.
БП КГС ВС уточнила висновок Верховного Суду у справі № 908/2536/20 щодо можливості касаційного перегляду постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судових рішень суду першої інстанції, про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи.
📄 Касаційний господарський суд
Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Не підлягають касаційному оскарженню постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатом перегляду ухвал суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, постановлених в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ. Водночас, апеляційний та касаційний перегляд постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, постановлених у підготовчому засіданні в порядку абз. 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (за спрощеною процедурою) прямо передбачений положенням абз. 5 вказаного пункту.
БП КГС ВС уточнила висновок Верховного Суду у справі № 908/2536/20 щодо можливості касаційного перегляду постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судових рішень суду першої інстанції, про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи.
📄 Касаційний господарський суд
З ВІДСТУПОМ! Щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала на праві постійного користування
Положення ч. 5 ст. 116 та ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України (щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала на праві постійного користування, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на нерухоме майно, розташоване на частині цієї земельної ділянки) необхідно застосовувати таким чином: «У разі набуття права власності на нерухомість, яка розташована на частині земельної ділянки, наданій іншій особі на праві постійного користування, право на оформлення землекористування для обслуговування такої нерухомості виникає автоматично в силу принципу єдності долі нерухомості і земельної ділянки та не вимагає отримання згоди постійного землекористувача».
Оформлення власником нерухомості прав на землю шляхом виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не суперечить положенням земельного законодавства і таке оформлення не має відбуватись виключно шляхом поділу земельної ділянки.
ЗП КГС ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 12.09.2019 у справі № 925/568/18 та від 15.06.2022 у справі № 924/482/21 про те, що за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку, а стаття 149 ЗК України до спірних правовідносин не застосовується.
📄 Касаційний господарський суд
Положення ч. 5 ст. 116 та ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України (щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала на праві постійного користування, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на нерухоме майно, розташоване на частині цієї земельної ділянки) необхідно застосовувати таким чином: «У разі набуття права власності на нерухомість, яка розташована на частині земельної ділянки, наданій іншій особі на праві постійного користування, право на оформлення землекористування для обслуговування такої нерухомості виникає автоматично в силу принципу єдності долі нерухомості і земельної ділянки та не вимагає отримання згоди постійного землекористувача».
Оформлення власником нерухомості прав на землю шляхом виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не суперечить положенням земельного законодавства і таке оформлення не має відбуватись виключно шляхом поділу земельної ділянки.
ЗП КГС ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 12.09.2019 у справі № 925/568/18 та від 15.06.2022 у справі № 924/482/21 про те, що за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку, а стаття 149 ЗК України до спірних правовідносин не застосовується.
📄 Касаційний господарський суд
❤3
З ВІДСТУПОМ! Щодо обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство
Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
БП КГС ВС відступила від правової позиції КГС ВС у питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи–боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
📄 Касаційний господарський суд
Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
БП КГС ВС відступила від правової позиції КГС ВС у питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи–боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
📄 Касаційний господарський суд
З ВІДСТУПОМ! Щодо застосування Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП
Підпункт 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №332) НКРЕКП має обовязковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобовязань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
ОП КГС ВС уточнила висновки КГС ВС, викладені у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 про те, що НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №332) НКРЕКП має обовязковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобовязань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
ОП КГС ВС уточнила висновки КГС ВС, викладені у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 про те, що НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
❤1
Щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами між учасниками ринку електричної енергії на період дії воєнного стану
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
📄 Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
📄 Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android
Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі доручення Прем`єр-міністра України
Приписами Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо визначено право органу державного нагляду (контролю) на здійснення перевірки суб`єктів господарювання на підставі доручення Прем`єр-міністра України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 доручення Прем`єр-міністра України від 7 травня 2022 року № 11381/0/1-22, відповідно до якого доручено невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, є належною та правомірною підставою для призначення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію пального.
📄 Касаційний адміністративний суд
Приписами Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо визначено право органу державного нагляду (контролю) на здійснення перевірки суб`єктів господарювання на підставі доручення Прем`єр-міністра України.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 доручення Прем`єр-міністра України від 7 травня 2022 року № 11381/0/1-22, відповідно до якого доручено невідкладно забезпечити проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, є належною та правомірною підставою для призначення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію пального.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍1
Про предмет громадських слухань у контексті містобудівної документації
Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.
📄 Касаційний адміністративний суд
Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2
Про відсутність у дозвільного органу правових підстав вимагати у замовника будівництва надання документів із зазначенням «намірів» для отримання містобудівних умов та обмежень
В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.
📄 Касаційний адміністративний суд
В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.
📄 Касаційний адміністративний суд
❤1👍1