Щодо звернення з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень)

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав або інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

📄 Постанова, 19.02.2021, 904/2979/20, лізингу, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Про зобов’язання держави щодо забезпечення адміністративної процедури легалізації осіб без громадянства

Зміни до Закону №3773-VI надають гарантоване право особам, які не мають паспортного документа і не можуть його отримати через те, що вони не розглядаються як громадяни будь-якою державою через дію її закону, незалежно від їх законності чи незаконності перебування на території України, отримати статус особи без громадянства.
При цьому зазначені зміни забезпечують чіткий правовий зв`язок між отриманням такого статусу та правом на оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. Цей зв`язок закладений в правовій конструкції частини дев`ятнадцятої статті 5 Закону №3773-VI, яка визначає, що факт набуття статусу особи без громадянства є достатньою правовою підставою для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Посвідка, своєю чергою, слугує механізмом легалізації перебування таких осіб на території України.
Викладене свідчить, що зміни, внесені Законом №693-IX до Закону №3773-VI, не лише декларують визнання за особою статусу особи без громадянства, але й підтверджують взяття державою зобов`язань щодо забезпечення відповідної адміністративної процедури для оформлення документів, які підтверджують законність перебування та легалізацію таких осіб на території України.
Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту Закону №693-IX, його метою є створення процедури визнання особою без громадянства, що надалі надасть змогу для таких осіб законно перебувати на території України, отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України - посвідку на тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, а за умови проживання на території України у зазначеному статусі понад 2 роки - отримати дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про обов’язок суду перевіряти докази участі військовослужбовця у бойових діях

Розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
70. Такими доказами згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ (окрім додаткової довідки за встановленою формою) є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися, як зазначено вище, в їх сукупності.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про широкий підхід до підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та права на винагороду

З аналізу пункту 2 Наказу № 164-АГ можна зробити висновок, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.
Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Поряд із цим Наказом №164-АГ визначено, що підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток №1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток №2).
Таким чином, ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

З ВІДСТУПОМ! Особливості відкриття та прийняття до виконання виконавчого листа

Внесення змін до підзаконного нормативно-правового акту, зокрема до п. 3 р. ІІІ Інструкції за наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 № 3940/5, не стосується та не впливає на визначені Законом України «Про виконавче провадження» повноваження виконавця щодо отримання від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками - по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, стосовно того, що стягувач має додати до заяви про примусове виконання рішення докази наявності грошових коштів на рахунках боржника в банках або інших фінансових установах, а приватний виконавець на стадії вирішенні питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника у разі, якщо таким майном стягувач визначив грошові кошти на рахунках боржника, має встановити обставини наявності грошових коштів на банківському(их) рахунку(ах) боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Про обов’язок враховувати щомісячну винагороду у компенсації за невикористану відпустку

Винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про право військовослужбовця на додаткову винагороду за наявності підтверджувальної довідки

Довідка військової частини, видана на підставі належних документів, підтверджує право військовослужбовця на підвищену додаткову винагороду. Відсутність чи ненадання окремих списків не спростовує право на винагороду. Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою, видана на підставі одного із підтверджувальних документів, передбачених пунктом 3 наказу №164-АГ (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті).

📄 Касаційний адміністративний суд

Про необхідність встановлення завдань і місця служби для вирішення спору щодо додаткової винагороди

Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов`язків наглядової ради в процедурі сквіз-аут

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб`єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.
Затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.

📄 Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Співвідношення понять "ринкова вартість" та "справедлива вартість"

Поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
При сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
КП КГС ВС уточнює висновки, зроблені у постановах КГС ВС від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18, від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості.

📄 Касаційний господарський суд

Щодо визнання договору недійсним без заявлення вимоги про застосування наслідків такого визнання

У випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

📄 Касаційний господарський суд

Щодо оскарження акціонером рішень наглядової ради

Акціонер не бере участь безпосередньо в ухваленні рішення наглядовою радою про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, але має право оскаржувати такі рішення, якщо вони прийняті з порушенням порядку ухвалення та меж компетенції неправомочними членами наглядової ради й за відсутності підстав, визначених статутом та законами.
Таке право не залежить від кількості акцій, що належить акціонеру

📄 Постанова, 22.12.2021, 924/641/20, пов’язані з діяльністю органів управління товариства, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Особливості умов договору за користування грошовими коштами

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.
Положення, закріплені у ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину.
Враховуючи те, що кількість днів у календарному році є сталою та загальновідомою, визначений у такий погоджений сторонами спосіб (за кожен день прострочення) розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку.
Визначення сторонами у договору обчислення процентів за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) у спосіб за один календарний день, а не за календарний рік, не змінює правову природу таких процентів.

📄 Постанова, 03.12.2021, 910/14180/18, Інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд Верховного Суду

ВІДСТУПЛЕНО! Щодо повноважень національних судів розглядати спори про дійсність/недійсність третейської угоди

Дійсність/недійсність третейської угоди/застереження може бути самостійним (окремим) позовним провадженням не залежно від існування спірних питань за основним договором/контрактом, та може бути розглянуто як національним судом так і арбітражним судом, який визначено у арбітражній угоді (третейському застереженні).
Таким чином позов про визнання недійсним арбітражної угоди, у тому числі викладеної у формі арбітражного застереження, відповідає нормам Конституції України та вимогам чинного законодавства України, є ефективним способом захисту прав і законних інтересів та не суперечить нормам міжнародного права.
Постановою від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 ОП КГС ВС відступлено від вказаного висновку.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

З ВІДСТУПОМ! Щодо судового збору під час розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника

Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".
БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного в ухвалах від 22.08.2022 у справі №908/802/20, від 28.06.2022 у справі №904/4855/17, від 05.08.2021 у справі №911/2548/17, від 04.11.2021 у справі №914/71/19, відповідно до яких сплата судового збору за розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника підлягає нарахуванню у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

📄 Постанова, 20/10/2022, 911/3554/17 (911/401/21), Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Судовий збір під час оскарження судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника

Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.
БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного в ухвалах від 27.04.2022 у справі №910/17303/18, від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30, від 26.04.2021 у справі №5023/2837/11, відповідно до якого заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір розраховуватися на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

📄 Постанова, 20/10/2022, 911/3554/17 (911/401/21), Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника

Відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами.
БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КГС ВС від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі № 921/173/21 та від 09.06.2022 у справі № 916/2102/21, про можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у тому числі у попередньому засіданні суду, якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення такого засідання до боржника не висунуто вимог, підлягають уточненню шляхом урахування правових висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

📄 Постанова, 05/10/2022, 921/39/21, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Щодо наслідків не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника

У випадку не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.

📄 Постанова, 05/10/2022, 921/39/21, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Щодо встановленої законом процедури визначення ринкової вартості акцій при здійсненні їх примусового викупу

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин 1 і 2 цієї статті.
Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (ч.3 ст.8 ЗУ "Про акціонерні товариства").
Згідно з абз.2 ч.3 ст.65-2 ЗУ "Про акціонерні товариства" товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього закону, та повідомити її особі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора до боржника стосовно пені за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою, підтвердженої судовим рішенням

Підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов`язаннями боржника - фізичної особи, щодо якого здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, які виникли з кредиту в іноземній валюті, не можуть бути визнані судом та підлягають відхиленню, оскільки реченням другим абзацу шостого цього пункту визначено імперативну умову щодо неможливості включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, яка не містить будь-якого конфлікту та правового зв`язку, зокрема з конституційними приписами щодо обов`язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню.

📄 Постанова, 08/12/2022, 921/542/20, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Щодо визнання 3 % річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири або житлового будинку, заборгованість за яким стягнута з боржника в гривнях

Ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, з урахуванням чого у кредитора наявне передбачене частиною другою статті 625 ЦК України право на нарахування 3 % річних за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.
Вказана норма поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.
У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування 3 % річних та індексу інфляції на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання.

📄 Постанова, 08/12/2022, 921/542/20, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд