Про обчислення строку звернення до суду з позовом щодо компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв’язку з порушенням строків їх виплати

Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» строк – у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, відтак, з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і саме з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про право контролюючого органу вимагати сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 12.02.2020

Наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, що виник у період із 14 квітня 2014 року по 12 лютого
2020 року, надає право контрольному органу формувати та направляти вимогу
про сплату цього боргу

📄 Касаційний адміністративний суд

Про достатність відображення в наказі підстави для проведення фактичної перевірки як нумераційного позначення відповідного пункту статті Податкового кодексу України без розкриття його змісту

Призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об’єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, який містить покликання на порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об’єктивно існувати.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про оподаткування ПДВ господарських операцій з продажу виробниками продукції за ціною, нижчою за виробничу собівартість

Платники мають право здійснювати продаж власновиробленої продукції за ціною, нижчою за виробничої собівартості, якщо ціна відповідає звичайним (ринковим) цінам, визначеним у договорі між виробником та покупцем. Ціна, зазначена у договорі, вважається відповідною рівню ринкових цін, якщо не доведено інше. Якщо контрольний орган вважає, що ціна договору нижча від ринкової, він має право це довести, враховуючи ціни на ідентичні товари

📄 Касаційний адміністративний суд

Про правовий зміст підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України: достатність відображення підстав для проведення фактичної перевірки

Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає дві самостійні підстави для призначення перевірки, що вимагає чіткого відображення конкретної з них у наказі, забезпечуючи таким чином для платника податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки

📄 Касаційний адміністративний суд

Про нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті

Пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не є різновидом пені в розумінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тому положення про мораторій на нарахування пені під час карантину не поширюється на такі правовідносини. Закон України «Про валюту і валютні операції» містить спеціальні норми щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Цікава статистика щодо поточного добору на посади суддів першої інстанції, згідно проведеного в каналі Добір на суддю опитування більшість майбутніх кандидатів на посаду судді складають самі ж працівники судової системи (67%), з яких 57% - помічники суддів. Серед працівників правоохоронних органів та адвокатів бажаючих дещо менше – по 13-14%

Найменша категорія серед бажаючи стати суддею – науковці/викладачі, яких у загальній кількості учасників набрався лише 1%, що свідчить про відсутність інтересу до суддівської кар'єри серед цієї категорії правників

Джерело: Telegram канал Добір на суддю

Щодо звернення з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень)

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав або інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

📄 Постанова, 19.02.2021, 904/2979/20, лізингу, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Про зобов’язання держави щодо забезпечення адміністративної процедури легалізації осіб без громадянства

Зміни до Закону №3773-VI надають гарантоване право особам, які не мають паспортного документа і не можуть його отримати через те, що вони не розглядаються як громадяни будь-якою державою через дію її закону, незалежно від їх законності чи незаконності перебування на території України, отримати статус особи без громадянства.
При цьому зазначені зміни забезпечують чіткий правовий зв`язок між отриманням такого статусу та правом на оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. Цей зв`язок закладений в правовій конструкції частини дев`ятнадцятої статті 5 Закону №3773-VI, яка визначає, що факт набуття статусу особи без громадянства є достатньою правовою підставою для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Посвідка, своєю чергою, слугує механізмом легалізації перебування таких осіб на території України.
Викладене свідчить, що зміни, внесені Законом №693-IX до Закону №3773-VI, не лише декларують визнання за особою статусу особи без громадянства, але й підтверджують взяття державою зобов`язань щодо забезпечення відповідної адміністративної процедури для оформлення документів, які підтверджують законність перебування та легалізацію таких осіб на території України.
Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту Закону №693-IX, його метою є створення процедури визнання особою без громадянства, що надалі надасть змогу для таких осіб законно перебувати на території України, отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України - посвідку на тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, а за умови проживання на території України у зазначеному статусі понад 2 роки - отримати дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про обов’язок суду перевіряти докази участі військовослужбовця у бойових діях

Розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
70. Такими доказами згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ (окрім додаткової довідки за встановленою формою) є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися, як зазначено вище, в їх сукупності.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про широкий підхід до підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та права на винагороду

З аналізу пункту 2 Наказу № 164-АГ можна зробити висновок, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.
Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Поряд із цим Наказом №164-АГ визначено, що підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток №1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток №2).
Таким чином, ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

З ВІДСТУПОМ! Особливості відкриття та прийняття до виконання виконавчого листа

Внесення змін до підзаконного нормативно-правового акту, зокрема до п. 3 р. ІІІ Інструкції за наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 № 3940/5, не стосується та не впливає на визначені Законом України «Про виконавче провадження» повноваження виконавця щодо отримання від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками - по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, стосовно того, що стягувач має додати до заяви про примусове виконання рішення докази наявності грошових коштів на рахунках боржника в банках або інших фінансових установах, а приватний виконавець на стадії вирішенні питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника у разі, якщо таким майном стягувач визначив грошові кошти на рахунках боржника, має встановити обставини наявності грошових коштів на банківському(их) рахунку(ах) боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Про обов’язок враховувати щомісячну винагороду у компенсації за невикористану відпустку

Винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про право військовослужбовця на додаткову винагороду за наявності підтверджувальної довідки

Довідка військової частини, видана на підставі належних документів, підтверджує право військовослужбовця на підвищену додаткову винагороду. Відсутність чи ненадання окремих списків не спростовує право на винагороду. Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою, видана на підставі одного із підтверджувальних документів, передбачених пунктом 3 наказу №164-АГ (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті).

📄 Касаційний адміністративний суд

Про необхідність встановлення завдань і місця служби для вирішення спору щодо додаткової винагороди

Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов`язків наглядової ради в процедурі сквіз-аут

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб`єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.
Затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.

📄 Касаційний господарський суд

З ВІДСТУПОМ! Співвідношення понять "ринкова вартість" та "справедлива вартість"

Поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
При сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
КП КГС ВС уточнює висновки, зроблені у постановах КГС ВС від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18, від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості.

📄 Касаційний господарський суд

Щодо визнання договору недійсним без заявлення вимоги про застосування наслідків такого визнання

У випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

📄 Касаційний господарський суд

Щодо оскарження акціонером рішень наглядової ради

Акціонер не бере участь безпосередньо в ухваленні рішення наглядовою радою про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, але має право оскаржувати такі рішення, якщо вони прийняті з порушенням порядку ухвалення та меж компетенції неправомочними членами наглядової ради й за відсутності підстав, визначених статутом та законами.
Таке право не залежить від кількості акцій, що належить акціонеру

📄 Постанова, 22.12.2021, 924/641/20, пов’язані з діяльністю органів управління товариства, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Особливості умов договору за користування грошовими коштами

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.
Положення, закріплені у ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину.
Враховуючи те, що кількість днів у календарному році є сталою та загальновідомою, визначений у такий погоджений сторонами спосіб (за кожен день прострочення) розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку.
Визначення сторонами у договору обчислення процентів за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) у спосіб за один календарний день, а не за календарний рік, не змінює правову природу таких процентів.

📄 Постанова, 03.12.2021, 910/14180/18, Інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд Верховного Суду