Про відсутність вимоги про запрошення понятих до огляду місця події, проведеного поза межами житла чи іншого володіння особи
Участь понятих у проведенні огляду місця події, здійснений у під’їзді поза межами житла чи іншого володіння особи, є необов’язковою відповідно до статей 237, 223 КПК.
📄 Постанова, 06/12/2023, 639/3154/18, Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Участь понятих у проведенні огляду місця події, здійснений у під’їзді поза межами житла чи іншого володіння особи, є необов’язковою відповідно до статей 237, 223 КПК.
📄 Постанова, 06/12/2023, 639/3154/18, Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍8
В черговому оновленні мобільного додатка "Правові позиції ВС" реалізовано Push-сповіщення про виявлення нових правових позицій для максимально швидкого інформування про нові позиції, висловлені Верховним Судом
Встановлюйте оновлення в App Store або в Google play
Встановлюйте оновлення в App Store або в Google play
👍14❤1
Щодо гарантій захисту трудових прав викривача
Працівника, який набув статусу викривача, не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Саме роботодавець зобов’язаний доводити, що звільнення викривача не пов’язане зі здійсненням ним повідомлень про можливі факти порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Відсутність працівника на робочому місці за станом здоров'я може бути підтверджена не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі № 759/13330/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Працівника, який набув статусу викривача, не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Саме роботодавець зобов’язаний доводити, що звільнення викривача не пов’язане зі здійсненням ним повідомлень про можливі факти порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Відсутність працівника на робочому місці за станом здоров'я може бути підтверджена не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі № 759/13330/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5🔥2
Запис трансляції міжнародної науково-практичної конференції «Іпотечні читання», присвяченої обговоренню стану правового регулювання іпотеки в Україні, його теоретичного та практичного аспектів з огляду на сучасне законодавство, судову практику й перспективи розвитку
https://youtu.be/NDeHrZlj0Rk?si=O_Xx8qM29VLuvKDA
https://youtu.be/NDeHrZlj0Rk?si=O_Xx8qM29VLuvKDA
YouTube
Міжнародна науково-практична конференція «Іпотечні читання» (Київ, 5 грудня 2024 року)
Запрошуємо до перегляду трансляції міжнародної науково-практичної конференції «Іпотечні читання», присвяченої обговоренню стану правового регулювання іпотеки в Україні, його теоретичного та практичного аспектів з огляду на сучасне законодавство, судову практику…
👍2
Forwarded from Добір на суддю (чат)
13 грудня 2024 року ВККС оголосить про початок нового добору на 1400 посад суддів місцевих судів
ВККС планує 13.12.2024 о 10:00 провести пресконференцію - «Новий етап кадрового наповнення судової системи: ВККСУ оголошує про початок добору суддів місцевих судів». Вона стосуватиметься добору суддів місцевих судів для подолання кадрового дефіциту в судовій владі. Цифри, етапи конкурсу та очікувана кількість кандидатів.
Таким чином, у грудні 2024 року ВККСУ починає добір суддів місцевих судів. Прогнозована кількість вакантних посад – 1400. Укомплектування судової влади професійними доброчесними суддями – ключове завдання ВККСУ та важлива передумова європейського вибору України.
Джерело: сайт ВККС | Тести на суддю
ВККС планує 13.12.2024 о 10:00 провести пресконференцію - «Новий етап кадрового наповнення судової системи: ВККСУ оголошує про початок добору суддів місцевих судів». Вона стосуватиметься добору суддів місцевих судів для подолання кадрового дефіциту в судовій владі. Цифри, етапи конкурсу та очікувана кількість кандидатів.
Таким чином, у грудні 2024 року ВККСУ починає добір суддів місцевих судів. Прогнозована кількість вакантних посад – 1400. Укомплектування судової влади професійними доброчесними суддями – ключове завдання ВККСУ та важлива передумова європейського вибору України.
Джерело: сайт ВККС | Тести на суддю
👍7👀4😱1
Про правове регулювання процедури призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду
З огляду на відсутність у Законі України "Про Національну поліцію" спеціальних положень, які регулюють порядок пропонування поліцейському іншої вакантної посади, тому в цій частині підлягають застосуванню загальні положення КЗпП України, якими врегульовано процедуру призначення працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
📄 Касаційний адміністративний суд
З огляду на відсутність у Законі України "Про Національну поліцію" спеціальних положень, які регулюють порядок пропонування поліцейському іншої вакантної посади, тому в цій частині підлягають застосуванню загальні положення КЗпП України, якими врегульовано процедуру призначення працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍5
Про зобов’язання, які випливають суто із статусу нотаріуса
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, складає присягу й приймає на себе зобов`язання, зокрема, поважати права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Таким чином, зобов`язання щодо дотримання професійно-етичних норм поведінки є частиною зобов`язань, що випливають з правового статусу нотаріуса, а спори, які виникають у зв`язку з порушенням цих норм, також відносяться до спорів з приводу проходження публічної служби.
📄 Касаційний адміністративний суд
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, складає присягу й приймає на себе зобов`язання, зокрема, поважати права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Таким чином, зобов`язання щодо дотримання професійно-етичних норм поведінки є частиною зобов`язань, що випливають з правового статусу нотаріуса, а спори, які виникають у зв`язку з порушенням цих норм, також відносяться до спорів з приводу проходження публічної служби.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍2😁1
Про сімейні обставини, які дають чоловіку право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору (чи є у чоловіка право на відстрочку від призову на військову службу, зважаючи на те, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та ту обставину, що його сім`я є багатодітною) є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
📄 Касаційний адміністративний суд
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору (чи є у чоловіка право на відстрочку від призову на військову службу, зважаючи на те, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та ту обставину, що його сім`я є багатодітною) є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍4❤2
Про визнання незаконним рішення про примусове видворення іноземця з України через наявність у особи довідки про звернення за захистом в Україні
З визначення довідки про звернення за захистом в Україні, яке міститься у статті 1 Закону № 3671-VI висновується, що така довідка є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
Отже, довідка про звернення за захистом в Україні фактично засвідчує законність перебування особи на території України на термін її дії та унеможливлює прийняття рішення про примусове видворення в цей період.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
З визначення довідки про звернення за захистом в Україні, яке міститься у статті 1 Закону № 3671-VI висновується, що така довідка є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
Отже, довідка про звернення за захистом в Україні фактично засвідчує законність перебування особи на території України на термін її дії та унеможливлює прийняття рішення про примусове видворення в цей період.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍6🎉1
Forwarded from Добір на суддю (чат)
Персконференція: ВККСУ оголошує про початок добору суддів місцевих судів
https://www.youtube.com/live/AxQ5_LlKKdk?si=a5yFDMcklExW-5dF
https://www.youtube.com/live/AxQ5_LlKKdk?si=a5yFDMcklExW-5dF
YouTube
ВККСУ оголошує про початок добору суддів місцевих судів
Організатор: Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Учасники: Андрій Пасічник - голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; Денис Маслов - голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; Григорій Усик - голова Вищої ради…
Учасники: Андрій Пасічник - голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; Денис Маслов - голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; Григорій Усик - голова Вищої ради…
👍9
Forwarded from Добір на суддю (чат)
Прогнозована ВККС хронологія перебігу конкурсу:
- березень - подання заяв та документів для участі у конкурсі
- квітень-травень - вирішення питання щодо допуску учасників до конкурсу
- червень - тестування когнітивних здібностей та з історії української державності
- липень - тестування загальних знань у сфері права та по спеціалізації
- серпень - виконання та перевірка практичних завдань
Комісія планує до кінця літа 2025 року повністю завершити етап кваліфікаційного оцінювання та сформувати рейтинги кандидатів на посади суддів
- березень - подання заяв та документів для участі у конкурсі
- квітень-травень - вирішення питання щодо допуску учасників до конкурсу
- червень - тестування когнітивних здібностей та з історії української державності
- липень - тестування загальних знань у сфері права та по спеціалізації
- серпень - виконання та перевірка практичних завдань
Комісія планує до кінця літа 2025 року повністю завершити етап кваліфікаційного оцінювання та сформувати рейтинги кандидатів на посади суддів
👍10❤2
Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024 - лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
https://youtu.be/r-TZInIPhNc?si=2Vv0s4U5ZHFVW-ig
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни, Тимошенкова Володимира Івановича. Заявники оспорювали абзац шостий пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон № 113), за яким: „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
https://youtu.be/r-TZInIPhNc?si=2Vv0s4U5ZHFVW-ig
YouTube
Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності
📝Заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності в контексті Рішення від 2 жовтня 2024 року № 9-р(І)/2024
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…
Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах…
👍4❤3👀1
Визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні не є підставою для відмови в задоволенні віндикаційного позову
У приватноправових нормах не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні віндикаційного позову, як визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі
№ 385/203/23
У приватноправових нормах не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні віндикаційного позову, як визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі
№ 385/203/23
👍10
З ВІДСТУПОМ! Підтвердження наявності підстав для самопредставництва юридичної особи
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
ВП ВС конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 в частині стосовно того, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
ВП ВС конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 в частині стосовно того, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍7
З ВІДСТУПОМ! Касаційне оскарження ухвали суду в частині затвердження мирової угоди і в частині закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі є процесуальною дією, якою завершується судовий процес, і законодавець не встановлює жодного обмеження щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали про закриття провадження в залежності від підстави закриття провадження у справі.
Тож ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, якщо вона постановлена у зв`язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку підлягає касаційному оскарженню.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох процесуальних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включаючи процесуальні рішення про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі, однак ці процесуальні рішення оформлюються одним процесуальним актом - ухвалою, а тому не можуть розглядатися як два самостійних процесуальних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо закриття провадження.
ВП ВС конкретизувала висновок КГС ВС, викладений у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 908/1604/17 про те, що затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти окремо - щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Закриття провадження у справі є процесуальною дією, якою завершується судовий процес, і законодавець не встановлює жодного обмеження щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали про закриття провадження в залежності від підстави закриття провадження у справі.
Тож ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, якщо вона постановлена у зв`язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку підлягає касаційному оскарженню.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох процесуальних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включаючи процесуальні рішення про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі, однак ці процесуальні рішення оформлюються одним процесуальним актом - ухвалою, а тому не можуть розглядатися як два самостійних процесуальних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо закриття провадження.
ВП ВС конкретизувала висновок КГС ВС, викладений у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 908/1604/17 про те, що затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти окремо - щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍2❤1
Щодо касаційного оскарження ухвали про закриття провадження, якою затверджено мирову угоду
Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із затвердженням мирової угоди, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із затвердженням мирової угоди, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍2❤1
Спосіб захисту у разі недійсності правочину відчуження майнових прав
Майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.
Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.
Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
📄 Велика Палата Верховного Суду
👍4
Закриття провадження у справі у зв'язку набранням законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав
Пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Аналогічний пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України.
Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
📄 Велика Палата Верховного Суду
Пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Аналогічний пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України.
Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
📄 Велика Палата Верховного Суду
❤3🤔2👍1
Порядок розгляду повторно поданої заяви про видачу дубліката виконавчого документа (зокрема, за наявності ухвали про відмову у задоволенні заяви)
Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).
Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
📄 Велика Палата Верховного Суду
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).
Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
📄 Велика Палата Верховного Суду
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Про участь суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо пільгових пенсій
Суб`єкт господарювання, на який законом покладено обов`язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, має право брати участь у якості третьої сторони, а також оскаржувати судові рішення у справах, в яких відповідний працівник доводить факт роботи у такого суб`єкта господарювання на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах
📄 Касаційний адміністративний суд
Суб`єкт господарювання, на який законом покладено обов`язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, має право брати участь у якості третьої сторони, а також оскаржувати судові рішення у справах, в яких відповідний працівник доводить факт роботи у такого суб`єкта господарювання на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах
📄 Касаційний адміністративний суд
👍3
Про відсутність правових підстав для перерахунку пенсій за рішенням Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з щодо встановлення премій у 2023 році
Рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення (окреме доручення Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з), адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Натомість зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
📄 Касаційний адміністративний суд
Рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення (окреме доручення Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з), адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Натомість зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
📄 Касаційний адміністративний суд
👍4❤1