Про перевагу окремої товарної позиції, де товар описаний конкретнійше відповідно до УКТ ЗЕД

Товарна підкатегорія 2309 90 96 90 УКТ ЗЕД не містить покликання ні на первинну сировину, з якої одержано кінцевий продукт, ні на технологію обробки сировини, ні на кінцевий вигляд товару. Тому залишки переробки сої винесені в окрему товарну позицію 2304, де товар описаний конкретніше і яка має перевагу порівняно з товарною позицією 2309, де подано більш узагальнений опис. Товарна позиція 2304 містить вказівку на рослину, з якої одержано продукт (соя), на технологію переробки продукту (шляхом вилучення соєвої олії), на спосіб подрібнення продукту (мелений або немелений) та на кінцевий вигляд продукту (негранульований або гранульований).

📄 Постанова, 25/11/2022, 810/2759/17, визначення коду товару за УКТЗЕД, Касаційний адміністративний суд

Про відсутність об`єкта права інтелектуальної власності

Послуги з надання платником клінічних спостережень за пацієнтами, які приймали лікарські препарати, з метою оцінки безпечності та ефективності останніх, із занесенням зібраних даних до індивідуальних реєстраційних карток (індивідуальних реєстраційних форм) пацієнтів, хоч і є результатом аналітичної роботи, але не відповідають визначенню компіляції даних (бази даних) як об’єкта права інтелектуальної власності відповідно до пункту 3 частини першої статті 433 Цивільного кодексу України. Такі послуги є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, коли надаються на митній території України.

📄 Постанова, 08/12/2022, 160/8533/20, зупинення реєстрації податкових накладних, Касаційний адміністративний суд

Про мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину

Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України і законів з питань митної справи, у зв'язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню в питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.

📄 Постанова, 21/12/2022, 160/14976/21, адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них, Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Відеотрансляція Верховним Судом аналітичного звіту на тему "Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах"

https://www.youtube.com/live/0plGEjReGjo?si=OigE5H75mSaSusw7

Право одного з подружжя на утримання в контексті Рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024

Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин.

Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційним поданням Верховного Суду і яким визнав неконституційними приписи частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.

Суддя розповіла про суть рішення, навела аргументи, на які посилався Верховний Суд, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України у цьому питанні, а також висловилася про низку юридичних позицій, які були сформовані в цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.

Зокрема, у рішенні Суд зазначає таке:
✅ прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу визначено у спосіб, що не враховує повною мірою і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей;
✅ прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи в матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти).
✅ оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II чи III групи має пенсію чи соціальні виплати в розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Сімейного кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване;
✅ Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її в більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).

Галина Юровська зазначила, що в рішенні Суд урахував результати діяльності Комісії з європейського сімейного права та наголосила на ключових аспектах „Принципів європейського сімейного права“ 2004 року, які є модельними законами, слугують рекомендаціями щодо вдосконалення та стандартизації сімейного права.

✅ Принцип „утримання в подружжі“ має ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Його присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення.
✅ Щодо тривалості підтримання та сфери застосування, то ці принципи рекомендують, щоб утримання в подружжі не було довічним зобов’язанням. Тривалість виплат, пов’язана із тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності.

Олександр Петришин підкреслив, що Конституційний Суд України розглядає різні категорії справ, зокрема пов’язані із трудовими і соціальними правами, пенсіями, соціальним страхуванням, митними стягненнями, доступом до суду. Він зазначив, що в рішенні, ухваленому саме у справі щодо права одного з подружжя на утримання, визначені критерії і підходи, які є важливими для суспільства і держави, та наголосив на практичній і доктринальній значимості цього рішення.

https://youtu.be/-obqEIDgI1Q?si=xl_yFPDvNOOEXF5P

Щодо ознак, з'ясування яких є визначальними для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК

Для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднану з вимаганням такої вигоди, визначальним є з’ясування наявності в діях винної особи однієї з таких ознак, як погроза вчиненням або невчиненням особою дій, які можуть завдати шкоди законним правам чи інтересам іншої особи, яка пропонує, обіцяє або надає їй неправомірну вигоду, та наскільки ці погрози для іншої особи були реальними й такими, що дійсно могли завдати шкоди її законним правам чи інтересам, або створення винною особою таких умов, за яких інша особа вимушена була пропонувати, обіцяти чи надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе або своїх законних інтересів

📄 Касаційний кримінальний суд

Врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні питання повернення дитини до постійного місця її проживання

Вирішальним питанням є те, чи було забезпечено в межах свободи розсуду, що надається державам у питанні повернення дитини за постійним місцем проживання, справедливий баланс, який повинен існувати між конкуруючими інтересами: інтересами дитини, батьків та громадського порядку, беручи при цьому до уваги те, що найкращі інтереси дитини повинні отримати першочергову увагу, і що цілі попередження та негайного повернення відповідають концепції найкращих інтересів дитини.

📄 Постанова, 20/09/2023, 127/17880/22, про повернення дітей до країни постійного місця проживання, Касаційний цивільний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

В оновленій версії додатка Тести на суддю для зручності вивчення реалізовано групування питань за темами (за умовчанням). Через налаштування можна поставити групування питань по кількості (наприклад по 100 питань, як було раніше). Також, швидко перемикати спосіб групування питань можна натисканням на заголовок, що розміщений над групами питань розділу

Оновлення уже доступне на Android та найближчим часом стане доступним на iPhone

Щодо відсутності в КПК вимог здійснення слідчим збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них (ст. 93 КПК)

КПК не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.
У кримінальному провадженні оглянуті слідчим відеозаписи з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та відеозаписи із реєстратора автомобіля патрульної поліції були добровільно надані працівниками патрульної поліції, що не суперечить правилам та порядку збирання доказів, визначеному у ст. 93 КПК.

📄 Постанова, 03/10/2023, 596/509/22, Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, Касаційний кримінальний суд

Про відсутність підозрюваного під час проведення обшуку, що не є порушенням його прав

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження, тобто закон не визначає обов'язкової участі підозрюваного у проведенні обшуку, а тому підстави вважати, що відсутність підозрюваного під час проведення обшуку є порушенням його прав, відсутні.

📄 Постанова, 08/12/2022, 182/324/17, Умисне вбивство, Касаційний кримінальний суд

Про правові наслідки відсутності у протоколі обшуку підпису про попередження учасників про застосування технічних засобів фіксації та відсутності даних про опечатування вилученого майна

Положеннями ст. 107 КПК не передбачено, в якій формі, усній чи письмовій, особи, які беруть участь у процесуальній дії, повідомляються про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії, тому відсутність підпису засудженого в цій частині протоколу не є підставою стверджувати, що його не було повідомлено про застосування технічних засобів. Також у КПК відсутні вимоги про зазначення в заключній частині протоколу даних про опечатування вилученого майна та про підписання опечатування пакетів усіма учасниками обшуку.

📄 Постанова, 25/07/2022, 727/7987/20, Умисне вбивство, Касаційний кримінальний суд

Про правові наслідки зроблених під час обшуку перерв у відеофіксації та відсутності у протоколі підпису особи, яка провела обшук

Перерви у відеофіксації з технічних причин (у зв’язку з заповненням пам’яті флешкартки і необхідністю її заміни), про що зазначено в самому протоколі обшуку та у відеозаписі до нього, а також відсутність у протоколі лише підпису особи, яка провела обшук, не можуть ставити під сумнів законність проведеної слідчої дії.

📄 Постанова, 25/07/2022, 727/7987/20, Умисне вбивство, Касаційний кримінальний суд

Про недопустимість протоколу обшуку, якщо у ньому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей

Протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей (не зазначено марки, моделі, номера, а також характерних ознак), є недопустимим доказом.

📄 Постанова, 24.09.2020, № 306/2629/17; Злочини проти власності; Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

ВККС готується оголосити добір на посади суддів місцевих судів, але скільки буде запропоновано вакансій – поки що невідомо

Добір на посади суддів планують оголосити у 2024 році, а документи кандидати будуть подавати вже у 2025 році.

Разом з тим, у ВККС поки що не визначилися з кількістю вакантних посад суддів, на які власне й буде оголошено добір.
У жовтні ВККС повідомляла, що добір планується оголосити на 1274 вакантні посади суддів місцевих судів. Разом з тим, ще раніше лунали й більші цифри, зокрема, розглядалася можливість оголошення добору на 2 тис. вакантних посад суддів.
Однак зараз у ВККС обговорюються й менш амбітні плани добору, наприклад, оголошення добору на 500-700 вакантних посад суддів судів першої інстанції.

Також Комісія очікує на підписання Президентом закону № 11425-д, який передбачає зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та буде визначати умови майбутнього добору на посади суддів.
Зокрема, вказаний закон передбачає, що кандидати на посади суддів зможуть здавати кваліфікаційний іспит виключно згідно до заздалегідь обраної судової спеціалізації. Діюча редакція профільного Закону передбачає, що претенденти на суддівські мантії повинні складати іспит з усіх наявних судових спеціалізацій.
Разом з тим, процедура добору на посади суддів передбачає складання кандидатами принципово нового іспиту – іспиту на знання історії української державності.

Джерело: sud.ua

Про необов'язковість дозволу слідчого судді на проведення особистого обшуку, який проведений під час затримання

КПК визначає можливість проведення особистого обшуку особи виключно з двома конкретними обставинами, а саме: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК. Тобто обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а проводиться під час затримання особи чи обшуку житла та іншого володіння з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ч. 5 ст. 236 КПК. Якщо особистий обшук було проведено під час затримання особи, то отримання ухвали слідчого судді з дозволом на проведення такого обшуку КПК не передбачено.

📄 Постанова, 26/09/2023, 404/2409/20, Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, Касаційний кримінальний суд

Про можливість залучення понятих у іншому кримінальному провадженні в якості понятих та допиті їх як свідків (ст. 223 КПК)

Судимість або участь свідків у минулому як понятих або під час інших слідчих дій (операціях правоохоронних органів) в інших кримінальних провадженнях – не є перепоною для їх участі як понятих у кримінальному провадженні та допиті їх як свідків.

📄 Постанова, 26/09/2023, 404/2409/20, Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, Касаційний кримінальний суд

Про повноваження інспектора патрульної поліції складати схеми ДТП

Інспектори патрульної поліції є наділеними повноваженнями щодо складання схеми ДТП. Відсутність у схемі, яка була складена інспектором та підписана ним і понятими, відомостей про те, що вона є додатком до протоколу огляду місця ДТП жодним чином не спростовує того факту, що вона є частиною складеного протоколу.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація

Процесуальний закон не містить певних застережень щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація, а тому долучення лазерного DVD-диску, а не карту пам’яті, на який здійснювався запис під час фіксації огляду місця події, не є підставою визнання протоколу огляду недопустимим доказом.
Записані на оптичний диск електронні файли з інформацією є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого під час проведення процесуальної дії. Матеріальний носій – це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Раді повідомити, що для наших підписників до Чорної п'ятниці мобільний додаток Правові позиції ВС доступний зі знижкою -25%

Придбати додаток за акційною ціною можна:
- в App Store (акційна ціна 14,99 USD)
- в Google play (акційна ціна 599,99 грн)

Про правові наслідки відсутності захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку і освідування (ст. 87, 234, 237, 241 КПК)

Відсутність захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку і освідування засудженого не тягне за собою недопустимість доказів, отриманих під час цих слідчих дій, оскільки не могла вплинути на їх властивості.
Не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.

📄 Постанова, 17/01/2023, 648/1543/15-к, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд

Розмежування освідування від особистого обшуку. Затримання є підставою для проведення особистого обшуку (ст. 208, 241 КПК)

Якщо під час затримання особи проводилося освідування, яке було здійснено на підставі постанови прокурора, однак у складеному протоколі відображено відомості про вилучення предметів, які знаходились в кишенях у засудженого, то такі дії виходять за межі освідування і становлять собою особистий обшук. Враховуючи, що особистий обшук є складовою процесу затримання, то законне затримання саме собою є підставою для проведення особистого обшуку, що вказує на законність вказаних дій.

📄 Постанова, 17/01/2023, 648/1543/15-к, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд