Про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння майном у разі наявності накладених арештів на це майно

Наявність протягом тривалого часу арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за умови відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового
виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 28 серпня 2024 року у справі
№ 947/36027/21

Про предмет судового розгляду у справі за заявою продавця про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС у частині стягнення з покупця витрат, понесених у зв’язку з арбітражним розглядом справи, й арбітражного збору

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не переглядає таке рішення, зокрема не оцінює його правильність.
Якщо МКАС відмовив у задоволенні позову покупця, а продавець звернувся до апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС у частині стягнення з покупця витрат, понесених у зв’язку з арбітражним розглядом справи, й арбітражного збору, питання про те, чи суперечить відмова МКАС у задоволенні позову покупця публічному порядку України, не є предметом судового розгляду

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 19 серпня 2024 року у справі
№ 824/8/24

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про неможливість звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі скорочення зі штатного розпису підприємства посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів

Зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.
Факт скорочення зі штатного розпису підприємства посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів виключає можливість звільнення працівника, який обіймав таку посаду, за пунктом 6 частини першої статті 36
КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 27 серпня 2024 року у справі
№ 521/1892/22

Про дії роботодавця, які свідчать про недотримання ним норм антикорупційного й трудового законодавства щодо процедури врегулювання конфлікту інтересів

Якщо при прийнятті рішення про звільнення працівника на підставі наявності в останнього реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції», роботодавець не здійснив достатніх заходів з метою застосування інших способів врегулювання конфлікту інтересів, передбачених частиною першою статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», крім звільнення, що є крайньою мірою, зокрема перегляд обсягу службових повноважень, переведення особи на іншу посаду (пункти 4, 5 частини першої статті 29 указаного Закону), це свідчить про недотримання роботодавцем норм антикорупційного й трудового законодавства щодо процедури врегулювання конфлікту інтересів

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 28 серпня 2024 року у справі
№ 705/5802/23

Про виселення із житла особи, яка проживає в ньому тривалий час

Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням у приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
Відсутність ордера на вселення у спірне приміщення сама по собі не є підставою для висновку, що житло, займане особою тривалий час, за наявності достатніх триваючих зв’язків з конкретним місцем проживання, не є житлом у розумінні пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 27 серпня 2024 року у справі
№ 201/193/22

Про підстави для розірвання договору про поділ майна подружжя

Якщо один із подружжя не звертався до іншого з подружжя із пропозиціями про внесення змін до договору про поділ майна подружжя щодо визначення конкретного переліку майна, яке за умовами договору є речами домашнього вжитку, не направляв претензій щодо передання конкретних речей домашнього вжитку, які погоджені сторонами договору, інший з подружжя не відмовлявся їх передати, то немає підстав для розірвання укладеного сторонами договору у зв’язку з істотним порушенням його умов.
Саме по собі невизначення в договорі про поділ майна подружжя конкретного переліку майна, яке є речами домашнього вжитку, не є підставою для його розірвання

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 21 серпня 2024 року у справі
№ 752/13657/21

Про порядок посвідчення нотаріусом згоди одного з подружжя на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя

Заява (згода) одного з подружжя як співвласника майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя посвідчується нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, за винятком заяв в електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 07 серпня 2024 року у справі
№ 308/2823/19

Про відшкодування шкоди вкладнику, який позбавлений можливості повернути грошові кошти з банківських рахунків внаслідок дій чи бездіяльності банку

У договірних правовідносинах вкладника з банком, які регулюються нормами цивільного законодавства, на вкладника покладається обов’язок доведення, що внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України він
позбавлений можливості повернути грошові кошти з банківських рахунків, що завдало йому шкоди

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 21 серпня 2024 року у справі
№ 404/6399/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про здійснення будівництва на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку за згодою співвласників будинку

Земельна ділянка, на якій розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія належать на праві спільної сумісної власності співвласникам жилого будинку, які визначають порядок їх використання. Використання прибудинкової території має відбуватися за її призначенням.
Право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їхньою згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об’єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандуса) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об’єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 14 серпня 2024 року у справі
442/1888/23

Про право боржника вимагати компенсації у разі отримання іпотекодержателем поліпшеного іпотечного майна

Подання іпотекодержателем державному реєстратору висновку про вартість предмета іпотеки, що складений більш ніж за 90 днів до переходу права власності на предмет іпотеки, свідчить про відсутність підстав у державного реєстратора для реєстрації права власності предмета іпотеки за іпотекодержателем.
Якщо кредитор (іпотекодержатель) на погашення кредитної заборгованості, встановленої рішенням суду, що набрало законної сили, отримав поліпшене іпотечне майно та при здійсненні перереєстрації іпотечного майна його вартість була занижена у висновку оцінки, боржник позбавлений можливості вимагати компенсацію різниці між вартістю майна та боргу

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 28 серпня 2024 року у справі
№ 369/5543/20

Про перехід права власності на частину земельної ділянки до особи, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, якщо земельна ділянка належить до земель державної або комунальної власності

Правило переходу права власності на частину земельної ділянки до особи, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, передбачене положеннями статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, не застосовується
в разі, якщо об’єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, що належить до земель державної або комунальної власності

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 07 серпня 2024 року у справі
№ 153/1548/23

Про визнання договору оренди неукладеним з підстави непогодження сторонами договору такої істотної умови як орендна плата

Непогодження сторонами договору найму (оренди) такої істотної умови договору, як орендна плата (яка має бути визначена у вигляді фіксованого платежу), не свідчить про те, що такий договір неукладений

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 07 серпня 2024 року у справі
№ 757/18462/21-ц

Про правовий режим солідарності боржників поза волею кредитора

ЦК України як основний регулятор приватних відносин не передбачає такої конструкції, як встановлення для кредитора правового режиму солідарності поза його волею, тому в разі відмови в задоволенні позовних вимог кредитора про солідарне стягнення заборгованості за договорами позики до одного з боржників, який не оскаржує судове рішення, у суду відсутні підстави для задоволення таких вимог за касаційною скаргою іншого боржника

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 14 серпня 2024 року у справі
№ 601/1396/21

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідає закріпленому у статті 129 Конституції України такому принципу судочинства як обов`язковість судового рішення та має на меті також гарантування такої складової верховенства права як юридична визначеність (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень).

📄 Касаційний адміністративний суд

Про оцінку статусу земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги

При оцінці статусу земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.
Отже віднесення земельних ділянок, зайнятих водними об`єктами, до земель водного фонду підтверджується самим фактом перебування їх під водним об`єктом і в межах прибережних захисних смуг.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про відсутність обов’язку у позивача подавати уточнений позов через повідомлення іншого учасника справи про зміну його місцезнаходження

Процесуальне законодавство не покладає обов`язку на позивача подавати уточнений позов через повідомлення іншого учасника справи про зміну його місцезнаходження.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про неможливість приватизації земель природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності

Землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про тлумачення пункту 10-3 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (щодо осіб у яких НКЦПФР може вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації)

Пункт 10-3 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» слід тлумачити таким чином, що для досягнення мети своєї діяльності і у межах наданих повноважень Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від: державних органів; учасників фондового ринку; будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів; будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.
Таке тлумачення здійснюється з огляду на наявність у тексті зазначеної норми сполучників та/або після слів «будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів», перед словами «яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки». Наявність єднального сполучника «та» вказує на те, що Нацкомісія має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів та яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки. Наявність же розділового сполучника «або» вказує на те, що Нацкомісія має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів, або від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про поділ земель за цільовим призначенням і функцією використання

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
Поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства вимоги щодо визнання протиправним та скасування розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створений Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

📄 Постанова, 10/01/2024, 340/4174/23, осіб з інвалідністю, Касаційний адміністративний суд

Про відсутність у Фонду соціального страхування України обов`язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення)

Фонд соціального страхування України має обов`язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення.
Такі публічно-правові відносини виникають між Фондом соціального страхування та роботодавцем. При цьому, Фонд не має будь-яких обов`язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення).

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android