Про умови, за яких інформація з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування підлягає видаленню з реєстру

У частині другій статті 47 Закону №1700-VІI закріплено, що інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
Тобто, зміст цієї статті вказує на те, що відсутні підстави для видалення інформації з Реєстру, за винятком спливу 5 років після припинення виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування.
Вказані у профільному Законі №1700-VІI підстави зберігання та видалення з Реєстру поданих особою, яка виконує функцій (діяльності) держави, чітко врегульовані на законодавчому рівні та не містять винятків.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про певні недоліки інформації, які не впливають на її подальше офіційне відображення в Єдиному державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Неточність (неповнота) інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не дає підстав стверджувати, що така інформація збирається (використовується) чи зберігається з порушенням вимог закону.
У такому разі, видалення інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, лише з тієї підстави, що особа-декларант вважає таку інформацію неточною або неповною, у випадках, не передбачених Законом №1700-VІI, нівелює систему електронного декларування як один із ключових антикорупційних механізмів.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про правові наслідки неналежного виконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію

Належне виконання пайовиком своїх зобов’язань за договором про пайову участь у будівництві та невиконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у строк, визначений договором, є підставою для визнання в судовому порядку за пайовиком, а в разі його смерті – за правонаступниками, права власності на майнові права на об’єкт інвестування

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі № 344/13538/17

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про примусову госпіталізацію особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, без судового рішення та згоди опікуна

Примусова госпіталізація особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, без судового рішення та згоди опікуна за своєю природою і наслідками є непропорційним обмеженням конституційного права недієздатної особи на свободу та особисту недоторканність, а дії закладу з надання психіатричної допомоги щодо примусової госпіталізації такої особи є незаконними

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 23 липня 2024 року у справі
№ 758/4817/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про підстави відмови банком України у здійсненні банківських операцій фізичній особі (громадянину України), включеній до міжнародних санкційних списків

Включення фізичної особи (громадянина України) до міжнародних санкційних списків (застосування санкцій іноземними державами та міждержавними об’єднаннями) без внесення відповідних заборон / обмежень для такої особи до внутрішніх документів банків України не може бути підставою для відмови банком України у здійсненні цією особою банківських операцій

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 23 липня 2024 року у справі
№ 757/7769/23-ц

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про підстави припинення трудового договору у разі відсутності згоди працівника на продовження роботи із зміненими істотними умовами праці

Відсутність згоди працівника на продовження роботи із зміненими істотними умовами праці та можливості збереження йому попередніх істотних умов праці не може бути підставою для звільнення працівника за прогул без поважних причин у зв’язку з відсутністю на робочому місці, згоди на роботу на якому у зв’язку із зміною істотних умов праці він не надавав, що є безпосередньою підставою для припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Неправильне формулювання причин звільнення в такому
випадку не є підставою для поновлення працівника на роботі

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 10 липня 2024 року у справі
№ 607/4281/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про підстави звільнення працівників під час призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Обов’язковою умовою для звільнення працівника за умов неможливості забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій є об’єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором і трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів
виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Під час призупинення дії трудового договору працівник може звільнитися з роботи за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України, зокрема
за угодою сторін.
У разі поновлення на роботі працівника, якого незаконно звільнено під час призупинення дії трудового договору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, працівник не позбавлений можливості отримати середній заробіток за час вимушеного прогулу в повному обсязі за рахунок держави, що здійснює збройну агресію проти України

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі
№ 521/2212/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про заселення квартири, збудованої для проживання однієї сім’ї, двома і більше сім’ями

Не допускається заселення квартири, збудованої для проживання однієї сім’ї та в якій проживає інша сім’я у складі чотирьох осіб (три чоловіки і одна жінка), із яких двоє – особи з інвалідністю з дитинства, двома і більше сім’ями
або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 54 ЖК України

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 24 липня 2024 року у справі
№ 759/4304/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, тому з’ясуванню підлягають усі обставини, які характеризують дотримання батьками своїх обов’язків з виховання дитини. Саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання спілкуватися з дитиною і не є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі
№ 755/8647/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про стягнення вартості частки у спільному майні подружжя

Відчуження автомобіля одним із подружжя після ініціювання іншим із подружжя спору про поділ спільного майна подружжя, згоди на відчуження якого останній не надавав, є підставою для стягнення вартості 1/2 частки автомобіля на користь того з подружжя, який ініціював спір

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 23 липня 2024 року у справі
№ 752/9168/20

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про підтвердження батьком свого батьківства шляхом подання заяви про встановлення факту народження дитини від нього

Заява про встановлення факту народження дитини, подана до суду матір’ю та батьком дитини спільно, є спільною заявою батьків дитини, які не перебувають у шлюбі, про визнання батьківства. При цьому батько, подаючи
заяву про встановлення факту народження дитини від нього, підтверджує своє батьківство, що дає підстави для внесення запису про батька дитини в судовому порядку та унеможливлює застосування процедури запису про батька дитини, якщо батьківство не встановлене

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 10 липня 2024 року у справі
№ 761/32986/23

Про залучення Міністерства оборони України або відповідних військових частин до участі у справах про оголошення військовослужбовця померлим або визнання його безвісно відсутнім

Міністерство оборони України або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справах про оголошення військовослужбовця померлим або визнання його безвісно відсутнім під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 10 липня 2024 року у справі
№ 686/11198/22

Про повноваження суду апеляційної інстанції у разі встановлення обставин участі судді місцевого суду, якому заявлено обґрунтований відвід, в ухваленні судового рішення

У разі встановлення обставин участі судді місцевого суду, якому заявлено обґрунтований відвід, в ухваленні судового рішення і якщо це є одним із доводів апеляційної скарги, апеляційний суд скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі
№ 570/566/22

Про можливість розгляду судом спорів щодо діяльності церкви

Спори про визнання незаконними і скасування рішень загальних зборів релігійної громади та Управління Єпархії Православної Церкви України не підлягають судовому розгляду

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі
№ 359/1964/23

Про обставини, які є нововиявленими

Формування Великою Палатою Верховного Суду нової правової позиції щодо застосування норм права у відповідних правовідносинах не є нововиявленими обставинами в розумінні вимог процесуального закону

📄 Касаційний цивільний суд, ухвала КЦС ВС від 24 липня 2024 року у справі № 290/289/22

Про можливість встановлення апеляційним судом нових обставин та прийняття та дослідження нових доказів

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про
належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції.
Вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, відмови в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов’язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 24 липня 2024 року у справі
№ 646/857/18

Про приєднання до апеляційної скарги сторони

Заява сторони у справі про приєднання до апеляційної скарги, поданої іншою стороною у справі, є таким же способом оскарження рішення суду, як і подання самостійної скарги

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 24 липня 2024 року у справі
№ 487/3908/22

Про юрисдикцію судів України у справах про визначення місця проживання дитини

Якщо дитина народилася в Україні, до виїзду до Республіки Польща у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України проживала в Україні та є громадянкою України, на час звернення матері до суду з позовом про визначення місця проживання дитини і відкриття провадження у справі не проживала в Україні нетривалий проміжок часу, її звичайним місцем проживання залишалася Україна, то на такий спір поширюється юрисдикція судів України

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 31 липня 2024 року у справі
№ 760/18630/22

Про порушення публічного порядку України як виключна міра для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення

Порушення публічного порядку застосовується як виключна міра для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення. Особливість застосування категорії публічного порядку на стадії вирішення питання про
визнання та виконання арбітражного рішення полягає в тому, що йдеться не про те, що правочин, щодо виконання якого виник спір, суперечить публічному порядку, не норма іноземного права, застосована арбітражем під час вирішення спору по суті, а саме визнання і виконання арбітражного рішення, ухваленого
за результатами вирішення спору, суперечить публічному порядку країни.
Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є своєрідним блокуванням рішення і може у випадку свавільного застосування мати характер штучного нормативного бар’єра, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й порушуватиме законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.
Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод, щодо доступу до суду, а також частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 18 липня 2024 року у справі
№ 824/143/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про оціночні судження

Висловлення народним депутатом під час пленарного засідання Верховної Ради України у стверджувальній формі фактичних даних про вчинення особою кримінального (кримінальних) правопорушення (правопорушень) є твердженням про факти, а не оціночним судженням, оскільки така інформація стосується звинувачення у вчиненні злочину, отже, може бути перевірена на предмет дійсності

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 23 липня 2024 року у справі № 361/3910/19

Про підстави для скасування (припинення) податкової застави

Податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг. Новий власник майна (банк), що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює
боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, тому процедура звернення стягнення на майно банку в порядку, визначеному Податковим кодексом України, не може бути реалізована, що є самостійною підставою для скасування (припинення) податкової застави

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 03 липня 2024 року у справі № 344/3333/23