Щодо відібрання зразків голосу для проведення експертизи. Зразки голосу не є біологічними зразками
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 245 КПК у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. На думку Суду, твердження сторони захисту про те, що положення ст. 245 КПК слід тлумачити з урахуванням практики ЄСПЛ («П. Г. та Дж. Х. (P. G. and J. H.) проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25.09.2001, § 80), є необґрунтованими. Так, у згаданій вище справі ЄСПЛ розглядав твердження заявників про підступний спосіб, у який були отримані зразки голосу (шляхом таємного прослуховування), чим, на їх думку, було порушено привілей особи не свідчити проти себе. Вирішуючи це питання ЄСПЛ дійшов висновку, що названий привілей не було порушено, оскільки предметом дослідження був не зміст розмови, а об’єктивні ознаки голосу. Саме в цьому контексті ЄСПЛ порівняв зразки голосу з іншими фізичними чи об’єктивними зразками. Отже, ці твердження ЄСПЛ у жодному випадку не можна розглядати як такі, що висувають тотожні вимоги щодо процесуального порядку отримання як зразків крові, волосся тощо, так і зразків голосу. Незважаючи на те, що ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз’яснення, які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Саме тому під біологічними зразками у цьому випадку слід розуміти ті зразки, що мають безпосередню біологічну природу, зокрема, клітини, тканини, секрети, продукти життєдіяльності, фізіологічні виділення, мазки, зішкріби, змиви тощо. Водночас зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки. Перевіривши матеріали провадження, Суд враховує, що засуджений добровільно надавав експериментальні зразки усного мовлення на підставі постанови слідчого у присутності захисника, про що цього ж дня був складений відповідний протокол, до якого додано відповідну карту пам’яті, оскільки були застосовані технічні засоби фіксування. Разом з тим, після проведення цієї процесуальної дії ні підозрюваний, ні його захисник будь-яких зауважень чи доповнень не мали.
📄 Постанова, 22/03/2023, 761/17704/20, Злочини проти правосуддя, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 245 КПК у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. На думку Суду, твердження сторони захисту про те, що положення ст. 245 КПК слід тлумачити з урахуванням практики ЄСПЛ («П. Г. та Дж. Х. (P. G. and J. H.) проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25.09.2001, § 80), є необґрунтованими. Так, у згаданій вище справі ЄСПЛ розглядав твердження заявників про підступний спосіб, у який були отримані зразки голосу (шляхом таємного прослуховування), чим, на їх думку, було порушено привілей особи не свідчити проти себе. Вирішуючи це питання ЄСПЛ дійшов висновку, що названий привілей не було порушено, оскільки предметом дослідження був не зміст розмови, а об’єктивні ознаки голосу. Саме в цьому контексті ЄСПЛ порівняв зразки голосу з іншими фізичними чи об’єктивними зразками. Отже, ці твердження ЄСПЛ у жодному випадку не можна розглядати як такі, що висувають тотожні вимоги щодо процесуального порядку отримання як зразків крові, волосся тощо, так і зразків голосу. Незважаючи на те, що ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз’яснення, які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Саме тому під біологічними зразками у цьому випадку слід розуміти ті зразки, що мають безпосередню біологічну природу, зокрема, клітини, тканини, секрети, продукти життєдіяльності, фізіологічні виділення, мазки, зішкріби, змиви тощо. Водночас зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки. Перевіривши матеріали провадження, Суд враховує, що засуджений добровільно надавав експериментальні зразки усного мовлення на підставі постанови слідчого у присутності захисника, про що цього ж дня був складений відповідний протокол, до якого додано відповідну карту пам’яті, оскільки були застосовані технічні засоби фіксування. Разом з тим, після проведення цієї процесуальної дії ні підозрюваний, ні його захисник будь-яких зауважень чи доповнень не мали.
📄 Постанова, 22/03/2023, 761/17704/20, Злочини проти правосуддя, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5❤1
Відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження та використаний для проведення трасологічної, а не біологічної експертизи
Верховний Суд зазначив, що згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науковометодичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами і доповненнями, трасологічна та біологічна експертизи є видами криміналістичних експертиз. До завдань біологічної експертизи, зокрема, належить ідентифікація (приналежність) зразків біологічного походження до одного цілого. Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами – відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Системний аналіз нормативних актів свідчить, що відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження. Дії ж правоохоронного органу в цьому кримінальному проваджені були спрямовані на відібрання відбитків (зразків) вушних раковин з метою проведення трасологічної експертизи на предмет їх ідентифікації з відбитками (слідами) вушних раковин, вилученими на місцях вчинення кримінальних правопорушень, та приналежності їх тій чи іншій особі. Будь-яких даних, які свідчать, що у засудженого було відібрано біологічні зразки для їх ідентифікації (приналежності), матеріали кримінального провадження не містять. Також суд бере до уваги, що експертна ідентифікація особи, яка залишила такі сліди, здійснюється за допомогою загальних методів трасологічних досліджень.
📄 Постанова, 06/09/2023, 727/5640/18, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд зазначив, що згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науковометодичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами і доповненнями, трасологічна та біологічна експертизи є видами криміналістичних експертиз. До завдань біологічної експертизи, зокрема, належить ідентифікація (приналежність) зразків біологічного походження до одного цілого. Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами – відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Системний аналіз нормативних актів свідчить, що відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження. Дії ж правоохоронного органу в цьому кримінальному проваджені були спрямовані на відібрання відбитків (зразків) вушних раковин з метою проведення трасологічної експертизи на предмет їх ідентифікації з відбитками (слідами) вушних раковин, вилученими на місцях вчинення кримінальних правопорушень, та приналежності їх тій чи іншій особі. Будь-яких даних, які свідчать, що у засудженого було відібрано біологічні зразки для їх ідентифікації (приналежності), матеріали кримінального провадження не містять. Також суд бере до уваги, що експертна ідентифікація особи, яка залишила такі сліди, здійснюється за допомогою загальних методів трасологічних досліджень.
📄 Постанова, 06/09/2023, 727/5640/18, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону
Верховний Суд звернув увагу, що положення ч. 2 ст. 245 КПК вказують на необхідність дотримання вимог ст. 241 КПК в ході отримання біологічних зразків в особи. Таким чином, приписами ст. 241, 245 КПК встановлено обов’язок прийняття дізнавачем, слідчим, прокурором постанови під час проведення освідування та відібрання біологічних зразків у особи для проведення експертизи. Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону і не зумовлює визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї слідчої дії.
📄 Постанова, 11/10/2023, 755/8691/15-к, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд звернув увагу, що положення ч. 2 ст. 245 КПК вказують на необхідність дотримання вимог ст. 241 КПК в ході отримання біологічних зразків в особи. Таким чином, приписами ст. 241, 245 КПК встановлено обов’язок прийняття дізнавачем, слідчим, прокурором постанови під час проведення освідування та відібрання біологічних зразків у особи для проведення експертизи. Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону і не зумовлює визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї слідчої дії.
📄 Постанова, 11/10/2023, 755/8691/15-к, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5🤣1
Про необхідність документального підтвердження орендарем виконання свого обов’язку з повідомленням орендаря про намір реалізувати право на укладення договору оренди землі на новий строк
Повідомлення орендодавця про намір реалізації права на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повинне бути реалізовано у спосіб, який передбачав би можливість його своєчасного отримання орендодавцем, обізнаність щодо руху та стану відправлення і пред’явлення доказів на підтвердження виконання цієї операції.
За умови направлення такого повідомлення засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом) належним підтвердженням виконання орендарем такого обов’язку є: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача.
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Повідомлення орендодавця про намір реалізації права на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повинне бути реалізовано у спосіб, який передбачав би можливість його своєчасного отримання орендодавцем, обізнаність щодо руху та стану відправлення і пред’явлення доказів на підтвердження виконання цієї операції.
За умови направлення такого повідомлення засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом) належним підтвердженням виконання орендарем такого обов’язку є: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача.
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Щодо неможливості обмеження вищим навчальним закладом доступу до інформації, яка стосується надання освітніх послуг
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Оцінюючи запитувану позивачем інформацію на предмет наявності суспільного інтересу, зважаючи на те, що інформація, яку просив надати позивач, стосується надання вищим навчальним закладом освітніх послуг, суд дійшов висновку, що з огляду на її характер така інформація є суспільно необхідною (становить суспільний інтерес) і не може бути обмежена в доступі та, відповідно, надається у відповідь на запит, а тому відмова відповідача у задоволенні запиту не ґрунтується на нормах закону. Оприлюднення розпорядником інформації публічної інформації, в тому числі на офіційному вебсайті в мережі «Інтернет», не звільняє його від обов’язку надати таку інформацію на відповідний запит. Крім того, відповідач виконує делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень у сфері надання освітніх послуг, а тому є розпорядником публічної інформації стосовно інформації, пов’язаної з виконанням покладених на нього обов’язків.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Оцінюючи запитувану позивачем інформацію на предмет наявності суспільного інтересу, зважаючи на те, що інформація, яку просив надати позивач, стосується надання вищим навчальним закладом освітніх послуг, суд дійшов висновку, що з огляду на її характер така інформація є суспільно необхідною (становить суспільний інтерес) і не може бути обмежена в доступі та, відповідно, надається у відповідь на запит, а тому відмова відповідача у задоволенні запиту не ґрунтується на нормах закону. Оприлюднення розпорядником інформації публічної інформації, в тому числі на офіційному вебсайті в мережі «Інтернет», не звільняє його від обов’язку надати таку інформацію на відповідний запит. Крім того, відповідач виконує делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень у сфері надання освітніх послуг, а тому є розпорядником публічної інформації стосовно інформації, пов’язаної з виконанням покладених на нього обов’язків.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Щодо визнання неправомірним ненадання суб’єктом господарювання, який займає домінуюче становище на ринку надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, копій рішень про припинення водовідведення (тампонування) споживачам
Пунктом 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. З аналізу викладених положень випливає, що не може бути віднесена до конфіденційної інформація суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, стосовно умов постачання послуг. Зауважено, що інформація про підстави, умови та порядок припинення водовідведення (тампонування) споживачам (громадянам) є інформацією щодо умов постачання послуг, а тому не може бути визнана конфіденційною, на що суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Пунктом 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. З аналізу викладених положень випливає, що не може бути віднесена до конфіденційної інформація суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, стосовно умов постачання послуг. Зауважено, що інформація про підстави, умови та порядок припинення водовідведення (тампонування) споживачам (громадянам) є інформацією щодо умов постачання послуг, а тому не може бути визнана конфіденційною, на що суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Щодо визнання неправомірною відмови головного територіального управління юстиції в наданні на запит в електронній формі копій матеріалів службового розслідування стосовно посадової особи
Позивач запитував інформацію щодо раніше проведеного службового розслідування, здійсненого відповідачем (головним територіальним управлінням юстиції), така інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників та виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов’язків, дискримінації за будь-якою ознакою. Оскільки запитувана інформація стосувалася службового розслідування відносно одного з керівників Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а саме заступника начальника управління державної 29 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації виконавчої служби цього територіального управління юстиції, така інформація є предметом суспільного інтересу та може сприяти, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органу публічної влади та його посадових осіб, виявленню невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) своїх обов’язків державними службовцями тощо.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Позивач запитував інформацію щодо раніше проведеного службового розслідування, здійсненого відповідачем (головним територіальним управлінням юстиції), така інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників та виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов’язків, дискримінації за будь-якою ознакою. Оскільки запитувана інформація стосувалася службового розслідування відносно одного з керівників Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а саме заступника начальника управління державної 29 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації виконавчої служби цього територіального управління юстиції, така інформація є предметом суспільного інтересу та може сприяти, зокрема, викриттю недоліків у діяльності органу публічної влади та його посадових осіб, виявленню невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) своїх обов’язків державними службовцями тощо.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3❤2
Щодо визнання неправомірною відмови НКРЕКП надати запитувачу повну розшифровку встановленого тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами
За змістом розділу VIII Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами, затвердженого постановою зазначеної вище Комісії від 18 червня 2015 року № 1786, процедура встановлення тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами включає в себе, серед іншого, подання суб’єктом господарювання до НКРЕКП пакета необхідних документів, їхнє опрацювання структурними підрозділами НКРЕКП, розгляд та прийняття рішення. Із цього випливає, що в силу своїх повноважень НКРЕКП брала безпосередню участь у створенні інформації стосовно тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами для споживачів України, а кінцевий розмір цього тарифу неможливо установити без отримання його складових частин, які надаються суб’єктом господарювання. Зважаючи на це, інформація, яка була отримана й створена НКРЕКП у процесі виконання обов’язків по встановленню тарифу на транспортування магістральними трубопроводами Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» для споживачів України по маршруту РС-33 – Одеський припортовий завод, є публічною інформацією.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
За змістом розділу VIII Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами, затвердженого постановою зазначеної вище Комісії від 18 червня 2015 року № 1786, процедура встановлення тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами включає в себе, серед іншого, подання суб’єктом господарювання до НКРЕКП пакета необхідних документів, їхнє опрацювання структурними підрозділами НКРЕКП, розгляд та прийняття рішення. Із цього випливає, що в силу своїх повноважень НКРЕКП брала безпосередню участь у створенні інформації стосовно тарифу на транспортування аміаку магістральними трубопроводами для споживачів України, а кінцевий розмір цього тарифу неможливо установити без отримання його складових частин, які надаються суб’єктом господарювання. Зважаючи на це, інформація, яка була отримана й створена НКРЕКП у процесі виконання обов’язків по встановленню тарифу на транспортування магістральними трубопроводами Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» для споживачів України по маршруту РС-33 – Одеський припортовий завод, є публічною інформацією.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍1
Щодо умов, наявність яких нівелює обов’язок розпорядника інформації надавати публічну інформацію у відповіді на інформаційний запит
Розпорядник інформації не може уникнути обов’язку надавати або оприлюднювати публічну інформацію лише у зв’язку з тим, що її не було створено. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володіти 32 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації відповідно до законодавства, він повинен ужити заходів щодо отримання або створення відповідної інформації. Отже, визнання судом протиправними дій щодо відмови в наданні відповіді на інформаційний запит і зобов’язання розпорядника надати відповідь на запит як спосіб захисту порушених прав застосовується у випадку, коли розпорядник протиправно відмовився задовольняти запит особи щодо інформації, яка є в його володінні та зафіксована на певних матеріальних носіях. Водночас, якщо буде встановлено, що розпорядник, посилаючись на відсутність у його розпорядженні інформації, відмовився надавати інформацію, якою він зобов’язаний володіти, порушені права запитувача підлягають поновленню шляхом зобов’язання розпорядника створити інформацію та надати її на інформаційний запит
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Розпорядник інформації не може уникнути обов’язку надавати або оприлюднювати публічну інформацію лише у зв’язку з тим, що її не було створено. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володіти 32 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації відповідно до законодавства, він повинен ужити заходів щодо отримання або створення відповідної інформації. Отже, визнання судом протиправними дій щодо відмови в наданні відповіді на інформаційний запит і зобов’язання розпорядника надати відповідь на запит як спосіб захисту порушених прав застосовується у випадку, коли розпорядник протиправно відмовився задовольняти запит особи щодо інформації, яка є в його володінні та зафіксована на певних матеріальних носіях. Водночас, якщо буде встановлено, що розпорядник, посилаючись на відсутність у його розпорядженні інформації, відмовився надавати інформацію, якою він зобов’язаний володіти, порушені права запитувача підлягають поновленню шляхом зобов’язання розпорядника створити інформацію та надати її на інформаційний запит
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Щодо відсутності підстав для визнання неправомірною відмови суду надати запитувачу можливість ознайомитися з виданими суддям суду посвідченнями
Суд як розпорядник інформації на відповідний запит може надати виключно ту інформацію, що була отримана або створена в процесі роботи суду, або знаходиться у його володінні. Разом із цим, урахувуючи наведені вище правові норми, Сумський апеляційний суд не є власником посвідчень суддів та розпорядником запитуваної позивачем інформації. За приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Суд як розпорядник інформації на відповідний запит може надати виключно ту інформацію, що була отримана або створена в процесі роботи суду, або знаходиться у його володінні. Разом із цим, урахувуючи наведені вище правові норми, Сумський апеляційний суд не є власником посвідчень суддів та розпорядником запитуваної позивачем інформації. За приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Щодо дій слідчого вчинених під час огляду, які відмежовують огляд від освідування особи
Верховний Суд вказав, що метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, метою освідування є виявлення на тілі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. З наявного в матеріалах кримінального провадження протоколу огляду покупця слідує, що слідчим було проведено огляд громадянина, якого за постановою прокурора було залучено як конфіденційну особу із зміненими відомостями про неї для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин (зафіксовано в чому він був одягнений, з’ясовано про наявність сторонніх речей та грошових купюр). При цьому під час проведення даної слідчої дії покупцю для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин було видано грошові кошти. Таким чином, дії слідчого не були пов’язані з освідуванням особи у контексті ст. 241 КПК, тому доводи захисника про протилежне є неспроможними.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд вказав, що метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, метою освідування є виявлення на тілі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. З наявного в матеріалах кримінального провадження протоколу огляду покупця слідує, що слідчим було проведено огляд громадянина, якого за постановою прокурора було залучено як конфіденційну особу із зміненими відомостями про неї для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин (зафіксовано в чому він був одягнений, з’ясовано про наявність сторонніх речей та грошових купюр). При цьому під час проведення даної слідчої дії покупцю для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин було видано грошові кошти. Таким чином, дії слідчого не були пов’язані з освідуванням особи у контексті ст. 241 КПК, тому доводи захисника про протилежне є неспроможними.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.
Верховний Суд зазначив, що процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування. При цьому освідування було проведено на підставі постанови прокурора, що відповідає вимогам ст. 241 КПК, за правилами якої здійснюється ця слідча дія.
📄 Постанова, 02/11/2023, 333/1640/18, Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд зазначив, що процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування. При цьому освідування було проведено на підставі постанови прокурора, що відповідає вимогам ст. 241 КПК, за правилами якої здійснюється ця слідча дія.
📄 Постанова, 02/11/2023, 333/1640/18, Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Forwarded from ВАКС конкурс
Конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
09 жовтня 2024 року ВККС оприлюднила офіційні тестові запитання з відповідями для конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Питання є спільними для першої та апеляційної інстанції і складаються з двох блоків:
1) Тестування загальних знань у сфері права (936 питань)
2) Тестування зі спеціалізації (3278 питань)
В App Store вже опубліковано мобільний додаток для зручної та швидкої підготовки до тестування, включаючи вивчення, тренування розділами і групами питань, а також робота над помилками
Завантажити додаток можна за посиланнями:
- в App Store - https://apps.apple.com/ua/app/id6736719049?l=uk&platform=iphone
- в Google play - очікується найближчим часом...
09 жовтня 2024 року ВККС оприлюднила офіційні тестові запитання з відповідями для конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Питання є спільними для першої та апеляційної інстанції і складаються з двох блоків:
1) Тестування загальних знань у сфері права (936 питань)
2) Тестування зі спеціалізації (3278 питань)
В App Store вже опубліковано мобільний додаток для зручної та швидкої підготовки до тестування, включаючи вивчення, тренування розділами і групами питань, а також робота над помилками
Завантажити додаток можна за посиланнями:
- в App Store - https://apps.apple.com/ua/app/id6736719049?l=uk&platform=iphone
- в Google play - очікується найближчим часом...
👍10❤3
Щодо визнання управління освіти міської ради розпорядником публічної інформації про здійснені закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету продуктів для харчування дітей у навчальних закладах міста
Оскільки саме управління освіти Могилів-Подільської міської ради здійснює організацію харчування дітей у навчальних закладах за рахунок місцевого бюджету, то цей орган повинен володіти інформацією щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення продукції, яка закуповується. 21 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації Окрім того, Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, передбачено, що продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Оскільки саме управління освіти Могилів-Подільської міської ради здійснює організацію харчування дітей у навчальних закладах за рахунок місцевого бюджету, то цей орган повинен володіти інформацією щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення продукції, яка закуповується. 21 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації Окрім того, Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, передбачено, що продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Щодо необхідності застосування судом «трискладового тесту» при вирішенні питання стосовно правомірності обмеження розпорядником доступу до публічної інформації
Передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту». Положення частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації. За таких умов відмова в наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник у листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності сукупності всіх трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту». Положення частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації. За таких умов відмова в наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник у листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності сукупності всіх трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍1
Щодо визнання правомірним ненадання розпорядником конфіденційної інформації про військовослужбовців управління оперативного командування без їхньої згоди
Згідно із запитом позивач просив надати інформацію та документи, які містять інформацію щодо посади, місця проходження військової служби, прізвища, імені та по батькові військовослужбовців управління оперативного командування, інформацію щодо вибуття військовослужбовців в зону АТО, дати вибуття та прибуття.
Верховний Суд визнав, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Згідно із запитом позивач просив надати інформацію та документи, які містять інформацію щодо посади, місця проходження військової служби, прізвища, імені та по батькові військовослужбовців управління оперативного командування, інформацію щодо вибуття військовослужбовців в зону АТО, дати вибуття та прибуття.
Верховний Суд визнав, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо визнання неправомірним спрямування Секретаріатом КМУ запиту на отримання публічної інформації суб’єкту, який обмежив до неї доступ
За приписами Закону № 2939-VI, у спірних правовідносинах позивач є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач у справі – Секретаріат КМУ є розпорядником інформації відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 цього Закону, а тому останній має обов’язок надавати таку інформацію за відповідним запитом. При цьому немає значення, який суб’єкт обмежив доступ до інформації (застосував той чи інший гриф). Закон № 2939-VI не передбачає можливості для розпорядника, який отримав запит, направити його до іншого розпорядника, який прийняв рішення про обмеження доступу до запитуваної інформації (наприклад, відніс його до службової інформації). Розпорядник, який отримав запит і який володіє запитуваною інформацією, зобов’язаний його розглянути і прийняти рішення по суті щодо надання чи відмови в доступі. При цьому він може провести консультації з іншим органом влади, який первинно обмежив доступ до інформації, але в межах встановлених законом строків для розгляду такого запиту. Присвоєння конкретному документу грифа «Для службового користування» (частина друга статті 9 Закону № 2939-VI) саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту» (пункт 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
За приписами Закону № 2939-VI, у спірних правовідносинах позивач є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач у справі – Секретаріат КМУ є розпорядником інформації відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 цього Закону, а тому останній має обов’язок надавати таку інформацію за відповідним запитом. При цьому немає значення, який суб’єкт обмежив доступ до інформації (застосував той чи інший гриф). Закон № 2939-VI не передбачає можливості для розпорядника, який отримав запит, направити його до іншого розпорядника, який прийняв рішення про обмеження доступу до запитуваної інформації (наприклад, відніс його до службової інформації). Розпорядник, який отримав запит і який володіє запитуваною інформацією, зобов’язаний його розглянути і прийняти рішення по суті щодо надання чи відмови в доступі. При цьому він може провести консультації з іншим органом влади, який первинно обмежив доступ до інформації, але в межах встановлених законом строків для розгляду такого запиту. Присвоєння конкретному документу грифа «Для службового користування» (частина друга статті 9 Закону № 2939-VI) саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту» (пункт 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо допустимості як доказу протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису у особи
На думку колегії суддів касаційного суду, висновок судів попередніх інстанцій про недопустимість як доказу протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису у особи є невмотивованим. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису у свідка для проведення експертизи у кримінальному провадженні. У цій постанові вказано процесуальний статус особи як свідка. Ця постанова була оголошена останній, про що на постанові є відповідний підпис. Зі змісту протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису вбачається, що свідку було запропоновано нанести зразки на чисті аркуші, що вона й зробила. Крім цього, суд першої інстанції вказав,
що відібрання зразків почерку та підпису проведено старшим оперуповноваженим поліції, однак в матеріалах провадження відсутнє відповідне доручення слідчого на виконання такої процесуальної дії, тому суд дійшов висновку про вчинення процесуальної дії неуповноваженою особою, що має наслідком визнання протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису недопустимим доказом. При цьому судом не надано оцінки тому, що у матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису, з резолюцією від руки «ПІБ. До виконання», а також проставлена дата і підпис відповідної особи. Апеляційний суд не надав будь-якої оцінки зазначеній резолюції з огляду на повноваження цієї особи доручати проведення певних процесуальних дій оперативному працівнику.
📄 Постанова, 26/04/2023, 466/5810/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
На думку колегії суддів касаційного суду, висновок судів попередніх інстанцій про недопустимість як доказу протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису у особи є невмотивованим. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису у свідка для проведення експертизи у кримінальному провадженні. У цій постанові вказано процесуальний статус особи як свідка. Ця постанова була оголошена останній, про що на постанові є відповідний підпис. Зі змісту протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису вбачається, що свідку було запропоновано нанести зразки на чисті аркуші, що вона й зробила. Крім цього, суд першої інстанції вказав,
що відібрання зразків почерку та підпису проведено старшим оперуповноваженим поліції, однак в матеріалах провадження відсутнє відповідне доручення слідчого на виконання такої процесуальної дії, тому суд дійшов висновку про вчинення процесуальної дії неуповноваженою особою, що має наслідком визнання протоколу відібрання експериментальних зразків почерку та підпису недопустимим доказом. При цьому судом не надано оцінки тому, що у матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису, з резолюцією від руки «ПІБ. До виконання», а також проставлена дата і підпис відповідної особи. Апеляційний суд не надав будь-якої оцінки зазначеній резолюції з огляду на повноваження цієї особи доручати проведення певних процесуальних дій оперативному працівнику.
📄 Постанова, 26/04/2023, 466/5810/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
❤1👍1🤣1
Відібрання зразків рис обличчя шляхом фотографування (матеріальне зображення) не є відібранням біологічних зразків
Верховний Суд зазначив, що відібрання зразків рис обличчя шляхом фотографування (матеріальне зображення) не є відібранням біологічних зразків, оскільки ці зразки не є продуктами життєдіяльності організму людини, а належать до інших об’єктів, необхідних для порівняння з метою ідентифікації, а тому останні проведені відповідно до вимог КПК.
Зразки рис обличчя, відібрані для проведення експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності, містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому присутність чи відсутність захисника в цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації. Зі змісту протоколу про отримання зразків для експертизи також убачається, що засуджений під час проведення вказаної слідчої дії заперечень щодо відібрання зразків не висловлював і був обізнаний про свої процесуальні права та обов’язки.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд зазначив, що відібрання зразків рис обличчя шляхом фотографування (матеріальне зображення) не є відібранням біологічних зразків, оскільки ці зразки не є продуктами життєдіяльності організму людини, а належать до інших об’єктів, необхідних для порівняння з метою ідентифікації, а тому останні проведені відповідно до вимог КПК.
Зразки рис обличчя, відібрані для проведення експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності, містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому присутність чи відсутність захисника в цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації. Зі змісту протоколу про отримання зразків для експертизи також убачається, що засуджений під час проведення вказаної слідчої дії заперечень щодо відібрання зразків не висловлював і був обізнаний про свої процесуальні права та обов’язки.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2🤣1
Щодо надання експерту медичної документації потерпілої лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК
Верховний Суд, відхиляючи доводи засудженого, зазначив, що медична документація потерпілої була надана експерту лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК, в ході проведення експертизи експерт безпосередньо оглядав потерпілу, яка додатково надала йому медичну документацію стосовно себе, висновок містить чіткі відповіді на поставлені в постанові дізнавача питання, а тому суд першої інстанції визнав його належним і допустимим доказом. При цьому на обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав на позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові ККС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 740/2536/17, про те, що медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК України, а саме –
добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд, відхиляючи доводи засудженого, зазначив, що медична документація потерпілої була надана експерту лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК, в ході проведення експертизи експерт безпосередньо оглядав потерпілу, яка додатково надала йому медичну документацію стосовно себе, висновок містить чіткі відповіді на поставлені в постанові дізнавача питання, а тому суд першої інстанції визнав його належним і допустимим доказом. При цьому на обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав на позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові ККС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 740/2536/17, про те, що медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК України, а саме –
добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації
Верховний Суд зазначив, що процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Що стосується посилань на незаконність відібрання біологічних зразків, оскільки засуджений не був ознайомлений
із постановою прокурора про відібрання у нього зразків крові, то слід зазначити, що матеріали справи містять постанову прокурора про відібрання зразків крові. Обвинуваченому надавалися для ознайомлення матеріали справи, в тому числі й додаткові матеріали, від ознайомлення із якими він відмовився, так само як відмовився
від підпису під протоколом.
Крім того, зміст інформації, яку містять біологічні зразки, не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові у цьому випадку не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації, а тому відсутні підстави вбачати порушення у даному випадку прав особи чи можливості визнання отриманих даних недопустимими доказами. Процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків, та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Відповідно до висновку об’єднаної палати Верховного Суду (справа № 477/426/170) такі процесуальні документи можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності.
📄 Постанова, 27/04/2023, 187/1349/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд зазначив, що процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Що стосується посилань на незаконність відібрання біологічних зразків, оскільки засуджений не був ознайомлений
із постановою прокурора про відібрання у нього зразків крові, то слід зазначити, що матеріали справи містять постанову прокурора про відібрання зразків крові. Обвинуваченому надавалися для ознайомлення матеріали справи, в тому числі й додаткові матеріали, від ознайомлення із якими він відмовився, так само як відмовився
від підпису під протоколом.
Крім того, зміст інформації, яку містять біологічні зразки, не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові у цьому випадку не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації, а тому відсутні підстави вбачати порушення у даному випадку прав особи чи можливості визнання отриманих даних недопустимими доказами. Процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків, та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК. Відповідно до висновку об’єднаної палати Верховного Суду (справа № 477/426/170) такі процесуальні документи можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності.
📄 Постанова, 27/04/2023, 187/1349/20, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4😱1👀1