Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне довкілля, на безпечні та здорові умови проживання

Тлумачення змісту статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, що має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо способу повідомлення працівника у період дії воєнного стану про наказ роботодавця, яким з ним відновлено дію трудового договору

Редакція Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачала можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, набула чинності лише 19 липня 2022 року, тому доведення до відома працівника наказу від 01 квітня 2022 року, яким дозволено альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації, не свідчить про обрання способу електронної комунікації за згодою між роботодавцем і працівником та належне повідомлення працівника про наказ, яким з ним відновлено дію трудового договору

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 127/29246/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо порядку призначення остаточного покарання за приписами ч. 4 ст. 70 КК у разі коли за попереднім вироком особі призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК

Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо добровільної відмови від реалізації права на приватизацію квартири

Відмова у взятті на квартирний облік повторно не порушує права заявника, якщо заявник раніше скористався наданим йому державою правом на отримання житла, в якому він зареєстрований та проживає разом із сім’єю, а згодом добровільно відмовився від участі у приватизації цього житла. Така поведінка заявника не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житлового приміщення, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове отримання житла

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 357/11125/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо розірвання договору про визначення місця проживання дитини

Невиконання одним із батьків умов договору про визначення місця проживання дитини позбавляє іншого з батьків під час військових дій в Україні можливості деякий час піклуватися про дитину та права бути поінформованим про місце перебування дитини, що є істотним порушенням договору другою стороною. Саме по собі розірвання оспорюваного договору про визначення місця проживання дитини не впливає на права та інтереси дитини і не порушує їх, оскільки в силу закону дитина продовжує проживати з одним із батьків доти, доки інше не буде визначено в установленому законом порядку

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 753/13774/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Відступ! Щодо прийняття спадщини обов`язковим спадкоємцем та спадкування права на обов`язкову частку

Законодавець передбачив можливість прийняття спадщини особами, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для будь-яких спадкоємців, у тому числі й обов’язкових, тому обов’язковий спадкоємець може прийняти спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Право на обов’язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов’язковим спадкоємцем трансформується в майнове право, яке підлягає спадкуванню.
ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.
Відступ від висновків щодо застосування норм права (частини третьої статті 1268 ЦК та статті 1241 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 450/328/15-ц (провадження № 61-14110св18), від 09 грудня 2020 року в справі № 761/24381/14 (провадження № 61-14459св18), від 08 вересня 2021 року в справі № 2-93/2009 (провадження № 61-13648св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 199/9931/15ц (провадження № 61-7525св18).

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо способу захисту спадкоємцем права на нерухоме майно, що вибуло з володіння спадкодавця не з його волі

У разі незаконного припинення права власності спадкодавця на нерухоме майно та вибуття цього майна з власності спадкодавця поза його волею за його життя вимоги спадкоємця щодо визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом є належним способом захисту, оскільки він прийняв спадщину і право власності не оформив. Спадкоємець нерухомого майна особи, яка за життя була власником цього майна, що вибуло з володіння не з його волі, має право на витребування такого майна на підставі статті 388 ЦК України, і це не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 183/1672/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території

При встановленні факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами документи, подані заявником на підтвердження факту, який підлягає встановленню, зокрема свідоцтво про народження дитини, медична довідка, які хоч і не є юридично дійсними на території України, однак можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Відсутність вклеєної фотокартки у паспорті при досягненні певного віку не позбавляє особу належності до громадянства України, за умови, що особа набула такий статус у законний спосіб

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 761/13911/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо повернення помилково зарахованих грошових коштів на банківський рахунок фізичної особи на підставі статті 1212 ЦК України

Несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 183/5849/23

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо підстав розірвання договору про надання послуг з підбору та доставки автомобіля

У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов’язання, а не за виконання договірного зобов’язання. Незазначення в договорі про надання послуг з підбору та доставки автомобіля про форс-мажор у межах строків виконання зобов’язання свідчить, що відповідач / продавець, який не доставив замовлений та попередньо оплачений автомобіль, посилаючись на введення воєнного стану, не виконав умови цього договору (доставка замовленого та попередньо оплаченого автомобіля), а позивач не досяг цілей укладення правочину та позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, що є істотним порушенням такого договору та підставою для його розірвання

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 482/832/22

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо стягнення заборгованості за простими векселями

Особа, в якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного – обов’язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Вимога про платіж, пред’явлена не в місці, визначеному за правилами, викладеними у векселі, не є пред’явленою належним чином. Протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред’явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог.
Прямий боржник за векселем зобов’язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред’явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк в особи, що пред’явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред’явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.
Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред’явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив.
До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені статтею 613 ЦК України

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 520/3622/14-ц

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо підстав для проведення реструктуризації зобов’язань за іпотечним кредитом на підставі Закону України «Про споживче кредитування»

Положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов’язкової реструктуризації зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є імперативною нормою, тому відмова від проведення реструктуризації без достатніх правових підстав свідчить про ухилення банку від обов’язку проведення реструктуризації зобов’язань за іпотечним кредитом.
Такі документи, як про склад сім’ї, про доходи позичальника та членів її сім’ї, зокрема, доказів розірвання шлюбу з чоловіком та того, що її діти вже досягли повноліття, подаються саме на вимогу кредитора, а не разом із заявою про реструктуризацію.
Банк не позбавлений права уточнити запитувану позичальником інформацію, сприяючи таким чином споживачеві, як більш слабкому суб’єкту економічних відносин, у поновленні своїх прав

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 465/7930/21

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо захисту прав споживача шляхом застосування наслідків нікчемності договору іпотеки

Якщо нікчемність договору іпотеки мала наслідком нікчемність пункту кредитного договору, в якому є посилання на правовідносини іпотеки, то, відповідно, наслідком нікчемності договору іпотеки та пункту кредитного договору є незаконність заборони, накладеної на майно позивача, а вимога про скасування такої заборони є ефективним способом захисту права позивача на розпорядження його майном

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 512/480/16

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо підстав для припинення зобов’язання за кредитним договором

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов’язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку.
Положеннями статті 593 ЦК України не передбачено такої підстави для припинення зобов’язання, як зміна банком строку дії кредитного договору шляхом направлення вимоги на адресу позичальника про дострокове погашення кредиту. Вимога про дострокове погашення кредиту змінює лише термін кредитування, але не припиняє відносин щодо виконання умов кредитного договору

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 643/651/21

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про можливість зменшення розміру премії службовцям у сфері цивільного захисту

Норми Розділу XХІІI Інструкції № 623 не встановлюють заборону застосування пунктів 2, 3 Розділу XVI, якими передбачено право керівника приймати рішення про зменшення розміру премії або позбавлення її в повному розмірі за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
Тобто, на час зарахування осіб рядового і начальницького складу в розпорядження керівника грошове забезпечення, у тому числі премія, виплачується у розмірі, що був установлений за останньою штатною посадою на момент зарахування в розпорядження. Однак, у разі вчинення особами рядового і начальницького складу грубих дисциплінарних проступків та порушення службової дисципліни, що передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, керівник не обмежений правом, визначеним пунктами 2, 3 Розділу XVI.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про спосіб припинення відпустки без збереження заробітної плати, наданій особі на період дії карантину

Аналіз положень статті 26 Закону України «Про відпустки» вказує на те, що така відпустка надається за заявою працівника за погодженим з роботодавцем терміном початку відпустки та її тривалістю.
Водночас Законом України «Про відпустки» не врегульовано питання щодо дострокового припинення відпустки без збереження заробітної плати.
Проте стаття 26 Закону України «Про відпустки» визначає, що таку відпустку надають на строк, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, а отже, є підстави вважати, що умови з дострокового припинення такої відпустки є аналогічними умовам її надання.
Отже, Верховний Суд доходить висновку, що дострокове припинення неоплачуваної відпустки також має бути обумовлено угодою між працівником та власником.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про відсутність правових засад для зменшення суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення

Стаття 236 КЗпП України, так само як і стаття 235 КЗпП України, не передбачають підстав, на основі яких сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення може бути зменшена. Доводи про те, що працівник, якого було незаконно звільнено й поновлено на роботі, протягом періоду вимушеного прогулу та / або невиконання рішення про поновлення на роботі був працевлаштований та отримував заробітну плату могли б бути слушними за іншого законодавчого регулювання, яке передбачало б таку умову / підставу для зменшення суми середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на посаді чи за час вимушеного прогулу.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Визначення моменту відліку 10-річного періоду для анулювання реєстрації політичної партії (Відступ - постанова КАС ВС від 19 грудня 2023 року справа № 640/2933/20)

Ураховуючи, що обов`язок політичної партії висунути своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років виникає у політичної партії з дня її реєстрації то і обрахунок цього строку як і визначення періоду дотримання вимог частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" починається з дати реєстрації партії.

Відступ:
...Під десятирічним строком «неучасті» політичної партії у загальнодержавних виборах, з яким приписи частини першої статті 24 Закону №2365-ІІІ пов`язують умови для анулювання її реєстрації, треба розуміти той строк, який передує зверненню МЮУ до суду з відповідним позовом. Іншими словами, в цій статті йдеться про останні десять років існування політичної партії, незалежно від того, якою була її участь у виборах Президента України та/або виборах народних депутатів України у минулі - поза десятирічним строком - роки її діяльності (за умови, що політична партія існує більше десяти років). Саме останні десять років, протягом яких зазвичай проводяться [принаймні] чергові загальнодержавні вибори як Президента України, так і народних депутатів України, можуть повністю вказати на те, чи політична партія є виразником політичної волі громадян та суб`єктом виборчого процесу, чи ні. З цієї позиції оцінювати діяльність політичної партії в аспекті її участі у загальнодержавних виборах за весь [минулий] період її існування, зокрема з дати створення (реєстрації), який подекуди може сягати й двадцяти років - тобто більше, як за останні десять років (за умови, що період існування партії перевищує ці десять років) - немає сенсу, адже ніяк не вдасться встановити чи сьогоденне існування зареєстрованої політичної партії досі відповідає меті, з якою Закон № 2365-ІІІ пов`язує право громадян на свободу об`єднання в політичні партії, а чи насправді ця партія залишається структурованою одиницею, яка сприяє творенню політичної волі громадян і своєю активною (але не забороненою законом) поведінкою її виражає.
На думку судової палати, саме такий зміст має вкладатися у положення частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ, коли вирішується питання про анулювання реєстрації політичної партії з мотивів невисування нею кандидатів на загальнодержавні вибори, причому навіть тієї політичної партії, яка колись брала у них участь, але з будь-яких інших причин протягом останніх десяти років перед зверненням до суду цього більше не робила...

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115761389;

📄 Постанова, 19/12/2023, 640/2933/20, забезпечення прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації, Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо способу поширення недостовірної інформації

Оцінка діяльності фізичної особи, яка перебуває на посаді керівника підприємства, викладена у резолютивній частині рішення органу місцевого самоврядування, не є способом поширення інформації відносно такої фізичної особи. Законодавцем передбачено право на оскарження рішень органу місцевого самоврядування в порядку, який не передбачає спростування інформації, викладеної у них.
Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення не є способом поширення недостовірної інформації та може бути підставою лише для притягнення особи, яка повідомила про це, до кримінальної відповідальності за відповідною статтею КК України

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 359/966/18

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо поширення недостовірної негативної інформації про працівника колишнім роботодавцем

Негативна інформація про працівника, зазначена в листі колишнього роботодавця, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь, гідність і ділову репутацію такої особи

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 761/8049/21

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про вид дисциплінарної відповідальності, який може бути застосований до військовослужбовця

У разі встановлення вини військовослужбовця у вчиненні дисциплінарного проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності, він може бути позбавлений додаткової винагороди, яка виплачується згідно з Постановою № 168 та щомісячної премії, передбаченої Порядком № 260, за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android