Щодо правових наслідків зазначення в протоколі огляду місця події прізвища потерпілого, без попереднього проведення впізнання
Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події. Якщо сторона захисту не заперечує, що фактично витягнутим з води був труп потерпілого, то зазначення слідчим у протоколі огляду місця події про труп невідомого чоловіка або ж вказівка безпосередньо прізвища потерпілого не впливає на зміст проведеної слідчої дії і достовірність вказаної у протоколі інформації.
Не свідчить про істотне порушення вимог КПК відсутність у протоколі огляду місця події інформації про застосування технічних засобів під час проведення цієї слідчої дії, якщо зміст зображуваного на фотографіях (труп потерпілого), відображених у фототаблиці як додатку до зазначеного протоколу, не викликає сумнівів і не заперечується
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події. Якщо сторона захисту не заперечує, що фактично витягнутим з води був труп потерпілого, то зазначення слідчим у протоколі огляду місця події про труп невідомого чоловіка або ж вказівка безпосередньо прізвища потерпілого не впливає на зміст проведеної слідчої дії і достовірність вказаної у протоколі інформації.
Не свідчить про істотне порушення вимог КПК відсутність у протоколі огляду місця події інформації про застосування технічних засобів під час проведення цієї слідчої дії, якщо зміст зображуваного на фотографіях (труп потерпілого), відображених у фототаблиці як додатку до зазначеного протоколу, не викликає сумнівів і не заперечується
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки той вчинив кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку під час воєнного стану
Верховний Суд вказав, що аналогічні твердження були предметом перевірки апеляційного суду, який визнав їх безпідставними, ґрунтуючись на принципах призначення покарання, визначених КК, із врахуванням правового висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, практики ЄСПЛ і вказав, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання у цьому випадку є виваженим, достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, й відповідає принципам призначення покарання й меті покарання.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до розділу ХХ КК відносяться до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень.
Призначене засудженому покарання таким, що відповідає принципам законності, індивідуалізації, доцільності та справедливості, й таким, що не виходить за межі дискреційних повноважень суду.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Верховний Суд вказав, що аналогічні твердження були предметом перевірки апеляційного суду, який визнав їх безпідставними, ґрунтуючись на принципах призначення покарання, визначених КК, із врахуванням правового висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, практики ЄСПЛ і вказав, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання у цьому випадку є виваженим, достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, й відповідає принципам призначення покарання й меті покарання.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до розділу ХХ КК відносяться до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень.
Призначене засудженому покарання таким, що відповідає принципам законності, індивідуалізації, доцільності та справедливості, й таким, що не виходить за межі дискреційних повноважень суду.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню
Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК:
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв’язку із приписами статей 170 – 174 КПК:
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.
Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України.
Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК:
Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку.
Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК:
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв’язку із приписами статей 170 – 174 КПК:
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.
Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України.
Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК:
Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку.
Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3❤1
Щодо порядку розгляду спору про зменшення розміру аліментів
Зменшення розміру аліментів є спором, що виникає із сімейних правовідносин та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 303/4331/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Зменшення розміру аліментів є спором, що виникає із сімейних правовідносин та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 303/4331/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3👀1
Щодо заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини
У разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини, обов’язок батька сплачувати аліменти на дитину на підставі судового рішення не припиняється. Заміна сторони у виконавчому провадженні на законного представника дитини, якій не виповнилося чотирнадцять років, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини з огляду на цільове призначення аліментів та захист законного права на отримання аліментів від батька
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 758/3507/16-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини, обов’язок батька сплачувати аліменти на дитину на підставі судового рішення не припиняється. Заміна сторони у виконавчому провадженні на законного представника дитини, якій не виповнилося чотирнадцять років, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини з огляду на цільове призначення аліментів та захист законного права на отримання аліментів від батька
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 758/3507/16-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5❤1👀1
Щодо обрахування строку досудового розслідування у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру
У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Щодо правових наслідків повернення обвинувального акту прокурору
Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.
В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.
Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.
Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.
В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.
Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.
Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
❤5👍3🤣1
Щодо повноважень Верховного Суду на перегляд за нововиявленими обставинами рішення ВСУ, який за КПК 1960 р. виконував функції касаційного суду
Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 33 КПК ВС наділений повноваженнями щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення ВСУ, який за КПК 1960 р. виконував функції суду касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, постановленого останнім, як судом першої інстанції.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 33 КПК ВС наділений повноваженнями щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення ВСУ, який за КПК 1960 р. виконував функції суду касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, постановленого останнім, як судом першої інстанції.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2❤1
Мобільний додаток "Правові позиції ВС" зайняв перше місце в магазині додатків App Store в категорії "довідники".
Дякуємо усім, хто приєднався до нас та підтримав розвиток додатка!
В останніх оновленнях програми:
- реалізовано можливість перевірки появи нових позицій шляхом свайпу з гори до низу на сторінці усіх позицій
- позначка нових позицій тепер знімається лише користувачем або якщо цю позицію було відкрито
- додано пошук серед категорій та правових позицій категорій, сортування категорій спорів за алфавітом
- додано можливість швидкого відкриття категорії натисканням на назву категорій на сторінці правової позиції
- додано можливість виділяти текст на сторінці правової позиції
- додано сповіщення про вихід нової версії додатку, щоб у вас завжди була актуальна версія
Встановлюйте оновлення в App Store або в Google play
Дякуємо усім, хто приєднався до нас та підтримав розвиток додатка!
В останніх оновленнях програми:
- реалізовано можливість перевірки появи нових позицій шляхом свайпу з гори до низу на сторінці усіх позицій
- позначка нових позицій тепер знімається лише користувачем або якщо цю позицію було відкрито
- додано пошук серед категорій та правових позицій категорій, сортування категорій спорів за алфавітом
- додано можливість швидкого відкриття категорії натисканням на назву категорій на сторінці правової позиції
- додано можливість виділяти текст на сторінці правової позиції
- додано сповіщення про вихід нової версії додатку, щоб у вас завжди була актуальна версія
Встановлюйте оновлення в App Store або в Google play
👍16🏆4❤2
Щодо захисту прав на безпечне довкілля
У справах щодо захисту прав на безпечне довкілля підставою притягнення до відповідальності винних осіб є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини.
Ухвала суду про забезпечення доказів шляхом огляду за їх місцезнаходженням не є виконавчим документом і виконується відповідно до положень статті 85 ЦПК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У справах щодо захисту прав на безпечне довкілля підставою притягнення до відповідальності винних осіб є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини.
Ухвала суду про забезпечення доказів шляхом огляду за їх місцезнаходженням не є виконавчим документом і виконується відповідно до положень статті 85 ЦПК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне довкілля, на безпечні та здорові умови проживання
Тлумачення змісту статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, що має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Тлумачення змісту статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, що має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо способу повідомлення працівника у період дії воєнного стану про наказ роботодавця, яким з ним відновлено дію трудового договору
Редакція Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачала можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, набула чинності лише 19 липня 2022 року, тому доведення до відома працівника наказу від 01 квітня 2022 року, яким дозволено альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації, не свідчить про обрання способу електронної комунікації за згодою між роботодавцем і працівником та належне повідомлення працівника про наказ, яким з ним відновлено дію трудового договору
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 127/29246/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Редакція Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачала можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, набула чинності лише 19 липня 2022 року, тому доведення до відома працівника наказу від 01 квітня 2022 року, яким дозволено альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації, не свідчить про обрання способу електронної комунікації за згодою між роботодавцем і працівником та належне повідомлення працівника про наказ, яким з ним відновлено дію трудового договору
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 127/29246/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Щодо порядку призначення остаточного покарання за приписами ч. 4 ст. 70 КК у разі коли за попереднім вироком особі призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК
Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3❤1
Щодо добровільної відмови від реалізації права на приватизацію квартири
Відмова у взятті на квартирний облік повторно не порушує права заявника, якщо заявник раніше скористався наданим йому державою правом на отримання житла, в якому він зареєстрований та проживає разом із сім’єю, а згодом добровільно відмовився від участі у приватизації цього житла. Така поведінка заявника не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житлового приміщення, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове отримання житла
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 357/11125/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відмова у взятті на квартирний облік повторно не порушує права заявника, якщо заявник раніше скористався наданим йому державою правом на отримання житла, в якому він зареєстрований та проживає разом із сім’єю, а згодом добровільно відмовився від участі у приватизації цього житла. Така поведінка заявника не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житлового приміщення, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове отримання житла
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 357/11125/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Щодо розірвання договору про визначення місця проживання дитини
Невиконання одним із батьків умов договору про визначення місця проживання дитини позбавляє іншого з батьків під час військових дій в Україні можливості деякий час піклуватися про дитину та права бути поінформованим про місце перебування дитини, що є істотним порушенням договору другою стороною. Саме по собі розірвання оспорюваного договору про визначення місця проживання дитини не впливає на права та інтереси дитини і не порушує їх, оскільки в силу закону дитина продовжує проживати з одним із батьків доти, доки інше не буде визначено в установленому законом порядку
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 753/13774/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Невиконання одним із батьків умов договору про визначення місця проживання дитини позбавляє іншого з батьків під час військових дій в Україні можливості деякий час піклуватися про дитину та права бути поінформованим про місце перебування дитини, що є істотним порушенням договору другою стороною. Саме по собі розірвання оспорюваного договору про визначення місця проживання дитини не впливає на права та інтереси дитини і не порушує їх, оскільки в силу закону дитина продовжує проживати з одним із батьків доти, доки інше не буде визначено в установленому законом порядку
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 753/13774/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відступ! Щодо прийняття спадщини обов`язковим спадкоємцем та спадкування права на обов`язкову частку
Законодавець передбачив можливість прийняття спадщини особами, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для будь-яких спадкоємців, у тому числі й обов’язкових, тому обов’язковий спадкоємець може прийняти спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Право на обов’язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов’язковим спадкоємцем трансформується в майнове право, яке підлягає спадкуванню.
ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.
Відступ від висновків щодо застосування норм права (частини третьої статті 1268 ЦК та статті 1241 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 450/328/15-ц (провадження № 61-14110св18), від 09 грудня 2020 року в справі № 761/24381/14 (провадження № 61-14459св18), від 08 вересня 2021 року в справі № 2-93/2009 (провадження № 61-13648св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 199/9931/15ц (провадження № 61-7525св18).
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Законодавець передбачив можливість прийняття спадщини особами, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для будь-яких спадкоємців, у тому числі й обов’язкових, тому обов’язковий спадкоємець може прийняти спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Право на обов’язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов’язковим спадкоємцем трансформується в майнове право, яке підлягає спадкуванню.
ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.
Відступ від висновків щодо застосування норм права (частини третьої статті 1268 ЦК та статті 1241 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 450/328/15-ц (провадження № 61-14110св18), від 09 грудня 2020 року в справі № 761/24381/14 (провадження № 61-14459св18), від 08 вересня 2021 року в справі № 2-93/2009 (провадження № 61-13648св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 199/9931/15ц (провадження № 61-7525св18).
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова ОП КЦС ВС від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Щодо способу захисту спадкоємцем права на нерухоме майно, що вибуло з володіння спадкодавця не з його волі
У разі незаконного припинення права власності спадкодавця на нерухоме майно та вибуття цього майна з власності спадкодавця поза його волею за його життя вимоги спадкоємця щодо визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом є належним способом захисту, оскільки він прийняв спадщину і право власності не оформив. Спадкоємець нерухомого майна особи, яка за життя була власником цього майна, що вибуло з володіння не з його волі, має право на витребування такого майна на підставі статті 388 ЦК України, і це не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 183/1672/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У разі незаконного припинення права власності спадкодавця на нерухоме майно та вибуття цього майна з власності спадкодавця поза його волею за його життя вимоги спадкоємця щодо визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом є належним способом захисту, оскільки він прийняв спадщину і право власності не оформив. Спадкоємець нерухомого майна особи, яка за життя була власником цього майна, що вибуло з володіння не з його волі, має право на витребування такого майна на підставі статті 388 ЦК України, і це не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 183/1672/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Щодо встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території
При встановленні факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами документи, подані заявником на підтвердження факту, який підлягає встановленню, зокрема свідоцтво про народження дитини, медична довідка, які хоч і не є юридично дійсними на території України, однак можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Відсутність вклеєної фотокартки у паспорті при досягненні певного віку не позбавляє особу належності до громадянства України, за умови, що особа набула такий статус у законний спосіб
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 761/13911/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
При встановленні факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами документи, подані заявником на підтвердження факту, який підлягає встановленню, зокрема свідоцтво про народження дитини, медична довідка, які хоч і не є юридично дійсними на території України, однак можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Відсутність вклеєної фотокартки у паспорті при досягненні певного віку не позбавляє особу належності до громадянства України, за умови, що особа набула такий статус у законний спосіб
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 761/13911/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Щодо повернення помилково зарахованих грошових коштів на банківський рахунок фізичної особи на підставі статті 1212 ЦК України
Несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 183/5849/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 183/5849/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
❤4👍3🤣1
Щодо підстав розірвання договору про надання послуг з підбору та доставки автомобіля
У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов’язання, а не за виконання договірного зобов’язання. Незазначення в договорі про надання послуг з підбору та доставки автомобіля про форс-мажор у межах строків виконання зобов’язання свідчить, що відповідач / продавець, який не доставив замовлений та попередньо оплачений автомобіль, посилаючись на введення воєнного стану, не виконав умови цього договору (доставка замовленого та попередньо оплаченого автомобіля), а позивач не досяг цілей укладення правочину та позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, що є істотним порушенням такого договору та підставою для його розірвання
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 482/832/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов’язання, а не за виконання договірного зобов’язання. Незазначення в договорі про надання послуг з підбору та доставки автомобіля про форс-мажор у межах строків виконання зобов’язання свідчить, що відповідач / продавець, який не доставив замовлений та попередньо оплачений автомобіль, посилаючись на введення воєнного стану, не виконав умови цього договору (доставка замовленого та попередньо оплаченого автомобіля), а позивач не досяг цілей укладення правочину та позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, що є істотним порушенням такого договору та підставою для його розірвання
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 482/832/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Щодо стягнення заборгованості за простими векселями
Особа, в якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного – обов’язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Вимога про платіж, пред’явлена не в місці, визначеному за правилами, викладеними у векселі, не є пред’явленою належним чином. Протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред’явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог.
Прямий боржник за векселем зобов’язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред’явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк в особи, що пред’явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред’явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.
Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред’явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив.
До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені статтею 613 ЦК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 520/3622/14-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Особа, в якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного – обов’язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Вимога про платіж, пред’явлена не в місці, визначеному за правилами, викладеними у векселі, не є пред’явленою належним чином. Протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред’явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог.
Прямий боржник за векселем зобов’язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред’явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк в особи, що пред’явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред’явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.
Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред’явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив.
До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені статтею 613 ЦК України
📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 520/3622/14-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3