Кваліфікація. Обставини, які необхідно встановити для висновку про наявність (відсутність) складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 342 КК

Під час кваліфікації діяння за ст. 342 КК необхідно встановити наскільки дії працівників поліції, яким особа чинила опір, були необхідними, законними і пропорційними в ситуації, яка склалася, та як вони могли вплинути на обґрунтованість висновку про наявність (відсутність) складу кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею. Закриття справ про адміністративне правопорушення не є беззаперечною підставою для визнання вимог працівників поліції незаконними

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Обставини, які вказують на усвідомлення особою факту заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу (ст. 345 КК)

Про усвідомлення винною особою того факту, що вона завдає тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, який виконує свої службові обов'язки, указує місце вчинення кримінального правопорушення – приміщення Головного управлінні Національної поліції, а також та обставина, що потерпілий представився як слідчий поліції, що викликав винну особу на допит

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Встановлення особи, яка виготовила такий документ, яким способом і чи притягувалася ця особа до кримінальної відповідальності за вчинене не впливає на кваліфікацію дій особи за ч. 4 ст. 358 КК. Щодо огляду неогороженої території фермерського господарства

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за використання підробленого документу (ч. 4 ст. 358 КК) не обов’язково встановити, хто саме виготовив такий документ, яким чином і чи притягувалася така особа до кримінальної відповідальності за вчинене. Достатньо встановити той факт, що особа, яка використовувала підроблений документ, знала про факт його підробки, тобто усвідомлювала несправжність такого документа. Наявність постанови про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 358 КК жодним чином не виключає можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК

У кримінальному провадженні об’єктом огляду місця події була неогороджена територія фермерського господарства. Під час вказаної слідчої дії слідчий за участю представника потерпілого провів загальний візуальний огляд території, на якій розміщувались об’єкти нерухомого майна, належні потерпілому, про що склав відповідні фототаблиці, а також електронною рулеткою провів заміри будівель без проникнення всередину приміщень.
Такі дії слідчого не потребують попереднього дозволу слідчого судді, оскільки положення ст. 233 КПК за наведених обставин не були застосовними.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо умислу на незаконне втручання у приватне спілкування (ст. 359 КК)

Якщо підлеглий сам бере в свого керівника для використання мережевий електричний фільтр, який містить технічний засіб негласного отримання аудіо інформації, про що підлеглий достеменно обізнаний, не заперечує проти здійснення аудіо-, відеофіксації службового кабінету і розміщує для відвідувачів інформаційну табличку про здійснення такої фіксації, то в діях керівника відсутній умисел на незаконне втручання у приватне спілкування

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо об'єктовної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-2 КК

Об'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-2 КК, є несанкціонований збут або розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом. Збут або розповсюдження комп'ютерної інформації з обмеженим доступом слід уважати несанкціонованими, якщо ці дії вчинені без дозволу (згоди) власника інформації. Інформація, яка обробляється та зберігається у базі Автоматизованої системи митного обігу «Інспектор», що знаходиться в базах митного оформлення, має обмежений доступ. Дії осіб, які несанкціонована збували таку інформацію, слід кваліфікувати за ст. 361-1 КК.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація! Дії члена колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК

Дії члена колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. Кримінальна відповідальність у ст. 368 КК встановлена за конкретні діяння, серед яких є й одержання неправомірної вигоди, без конкретизації успішності досягнення бажаного результату надавачем неправомірної вигоди, тому немає значення яке рішення було ухвалене колегіальним органом (таке яке цікавило надавача неправомірної вигоди або ж навпаки, тобто позитивне чи негативне)

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Провокація злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу

Провокація злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу останніх на голову міської ради при спілкуванні з ним, що спровокувала голову міської ради до пропозиції надання працівникам поліції неправомірної вигоди в озвученій ними сумі, що змусило його позичити у знайомого кошти для того, щоб запобігти створенню перешкод у реалізації планів розвитку громади, свідчить про відсутність обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, – прямого умислу

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Обставини, що свідчать наявність у діях чергової акушерки пологового відділення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК

На наявність у діях чергової акушерки пологового відділення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, вказує невиконання нею безпосередніх обов’язків щодо повідомлення чергового лікаря про скарги вагітної на злиття навколоплідних вод чи підозри на це, що потягло ненадання своєчасної медичної допомоги та настання смерті плода

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Втрата свідомості, як ознака насильства при розбої (ст. 187 КК). Щодо обовязковості провення екпертизи для встановлення вартості майна, яким заволоділа особа

Якщо потерпіла стверджувала, що внаслідок заподіяння щодо неї насильства вона втрачала свідомість, то відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи, яка не проводилася у зв’язку зі сплином певного часу між подією злочину і зверненням потерпілої до правоохоронних органів, не указує на відсутність доказів наявності в діях особи об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК.
Відсутність експертизи визначення вартості майна, яким заволоділа особа, не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 187 КК у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи, оскільки цей склад злочину вважається закінченим з моменту здійснення нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, і не містить мінімальної суми збитку для цього кримінального правопорушення. Крім того визначення вартості викраденого майна може бути здійснено шляхом дослідження сукупності інших доказів, зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Щодо обов'язкової ознаки шахрайства - усвідмолення винним факту заволодіння чужим для нього майном

Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить чуже для неї майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника предмета кримінального правопорушення чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет кримінального правопорушення, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Умови, за яких службова особа приватного підприємства може нести відповідальність за ст. 191 та ст. 366 КК

Службова особа приватного підприємства не може нести кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, якщо не доведено, що ця особа мала право управління або розпорядження майном університету, який є контрагентом цього приватного підприємства за договором про закупівлю робіт, і використала це право для обернення на свою користь майна, що належить цьому навчальному закладу.
Для притягнення службової особи приватного підприємства до відповідальності за ст. 336 КК сторона обвинувачення повинна довести, що документи, які були складені за безпосередньої участі представників виконавця (приватного підприємства) і замовника (університету), без будь-яких зауважень з їхнього боку, не відображають заявлену підрядником і погоджену замовником вартість, іншими словами, що документи містять неправдиву інформацію щодо узгодженої сторонами вартості змонтованого устаткування

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 та ст. 367 КК. Щодо оцінки судом використаних екпертом методик і підходів

Якщо службова особа прокуратури здійснює розслідування кримінального провадження з метою збагачення за рахунок матеріальних цінностей, здобутих у ході такого розслідування, то це свідчить про наявність у її діях саме корисливого мотиву, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, а не ознак службової недбалості, визначених ст. 367 КК. Невиконання обов’язку, вимоги про повернення майна свідчить про закінчення привласнення
Суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методикам і підходам, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація! Обсяг і зміст виконуваних завдань по здійсненню діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК) не впливають на кваліфікацію дій особи, яка бере участь у таких формуваннях.

Обсяг і зміст виконуваних завдань по здійсненню діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК) не впливають на кваліфікацію дій особи, яка бере участь у таких формуваннях.
Засуджений, вступаючи до підрозділу незаконного збройного формування, розумів й усвідомлював мету його діяльності на території України, зокрема силовий опір армії та правоохоронним органам держави і створення умов для воєнного вторгнення рф на територію України, працював на посаді психолога, проводив навчання та тестування особового складу протитанкового артилерійського дивізіону на здатність виконання бойових завдань у протистоянні військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронцям, тобто фактично брав участь у діяльності незаконного збройного формування та безпосередньо виконував ряд завдань щодо здійснення його діяльності

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація! Відсутність реєстрації транспортного засобу за потерпілим не виключає наявність складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК

Та обставина, що потерпілий не зареєстрував у встановленому порядку мотоцикл на своє ім’я, не спростовує його право на володіння та користування цим транспортним засобом, і не виключає наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, у діях особи, яка без дозволу заволоділа цим мотоциклом

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо рішення яке має ухвали касаційний суд за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу

Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо перерахування особі строку попереднього ув'язнення за попереднім вироком у іншому кримінальнмоу провадження при призначенні покарання за сукупністю вироків (ч. 1 ст. 71 КК)

Зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 71 КК, суд не може втрутитися у попередній вирок, який набрав законної сили, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015) перерахувати особі строк попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні, оскільки це законом не передбачено

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо квалфікації дій працівниці "Укрпошти" за ст. 111 КК

Верховний Суд указав, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.
Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.
Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.
Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК.
Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини справи вказують на те, що працівниця «Укрпошти» діяла саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, а її дії полягали в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Отже дії засудженої містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація. Щодо суб'єкта державної зради (ст. 111 КК)

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обвинувачений, будучи суддею Апеляційного суду АР Крим, надавав іноземній державі (рф) та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, а саме здійснював «правосуддя» від імені іноземної держави (рф), чим забезпечив функціонування незаконно створених рф судових органів, становлення та зміцнення окупаційної влади рф на території України.
Як вбачається з матеріалів провадження, місцевий суд, ухвалюючи стосовно судді обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 111 КК, зауважив, що обвинувачений до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції із заявами про переведення до іншого суду на території України чи про звільнення з посади за загальними обставинами не звертався, хоча таку можливість мав; з огляду на законодавство України із заявою про вихід із громадянства України (ЗУ «Про громадянство») не звертався, а також не скористався своїм правом заявити про бажання зберегти громадянство України на території тимчасово окупованої Республіки Крим (ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») та, як наслідок, автоматично був визнаний громадянином рф.
Отже, факт звільнення обвинуваченого з посади судді Апеляційного суду АР Крим у зв’язку з порушенням ним присяги судді, не може свідчити про те, що останній не є суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, та не звільняє його від кримінальної відповідальності за вчинені ним діяння за тих обставин, що визнані судом доведеними.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо кваліфікація дій особи, передбачених ч. 1 чи 2 ст. 114-2 КК, вчинених з метою надання державі-агресору або її представникам інформації щодо переміщення, руху та розташування Збройних сил України за ст. 111 КК

Верховний Суд констатував, що відповідальність за ст. 114-2 КК настає у випадку поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Частиною 3 цієї статті передбачено, що відповідальність настає за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Дії, передбачені частинами 1 чи 2 ст. 114-2 КК, вчинені з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею. Тому в таких випадках ч. 3 ст. 114-2 КК застосовуватися не може.
Верховний Суд указав, що місцевий суд правильно зазначив про те, що засуджений усвідомлював, що рф здійснює широкомаштабну збройну агресію проти України та що надані відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, спрямованих на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних об’єктах. Це підтверджується його активною участю в дослідженій переписці, зокрема тим, що засуджений відшуковував і передавав інформацію, яка становить інтерес для іноземної держави, проявляв ініціативу у виконанні поставлених йому завдань, активно обговорював їх та пропонував варіанти вирішення.
Наведені обставини спростовують версію захисника про відсутність у засудженого умислу на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Квалфікація. Щодо обставин, які свідчать про вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК)

Нанесення потерпілій не менше сімнадцяти ударів ножем в область розташування життєво важливих органів та прижиттєве відчленування її обох передплічь, від чого потерпіла відчувала нестерпний фізичний біль і в короткий проміжок часу померла на місці злочину, свідчить про вчинення вбивства з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 1 ст. 115 КК)

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо права на оскарження ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в главі 39 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника.
Стаття 516 КПК передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК.
Таким чином особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android