Щодо продевння огляду у службовому кабінеті без ухвали слідчого судді. Щодо дій апеляційного суду після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок
З матеріалів провадження вбачається, що, визнаючи недопустимим доказом протоколи огляду місця події – службових кабінетів, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про порушення органом досудового розслідування вимог ст. 233 КПК, оскільки фактично було проведено обшуки, що, на думку судів, вимагало дозволу слідчого судді, передбаченого ст. 235 КПК, однак прокурором ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення обшуків не надано. Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що у наданні дозволу на проведення обшуків службових кабінетів слідчим суддею відмовлено.
Разом із тим, вимога отримати дозвіл на обшук, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від необґрунтованого втручання державних органів у сферу її приватності, на яке особа вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні.
Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. Для визначення, чи відбувається втручання у приватне життя внаслідок обшуку у службовому приміщенні, слід застосовувати критерій «розумного очікування конфіденційності». Тобто, якщо обставини справи свідчать про те, що особа має підстави розумно очікувати на приватність при використанні приміщення або будь-яких елементів приміщення, то на приміщення або відповідну його частину поширюються гарантії від втручання у приватне життя.
Водночас Суд звертає увагу, що заступник начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб були службовими особами, які займають відповідальне становище, представниками держави. Огляд проводився у їх службових кабінетах, які були надані їм для виконання службових обов`язків. У матеріалах провадження відсутні обставини, які б давали підстави зазначеним особам розумно розраховувати на можливість використання кабінету для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Таким чином, на їх службові кабінети не поширювалися гарантії від втручання в приватне життя, передбачені Конституцією України та вказаними нормами КПК, і проведення в них слідчих дій не вимагало дозволу суду.
Після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов’язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
З матеріалів провадження вбачається, що, визнаючи недопустимим доказом протоколи огляду місця події – службових кабінетів, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про порушення органом досудового розслідування вимог ст. 233 КПК, оскільки фактично було проведено обшуки, що, на думку судів, вимагало дозволу слідчого судді, передбаченого ст. 235 КПК, однак прокурором ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення обшуків не надано. Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що у наданні дозволу на проведення обшуків службових кабінетів слідчим суддею відмовлено.
Разом із тим, вимога отримати дозвіл на обшук, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від необґрунтованого втручання державних органів у сферу її приватності, на яке особа вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні.
Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. Для визначення, чи відбувається втручання у приватне життя внаслідок обшуку у службовому приміщенні, слід застосовувати критерій «розумного очікування конфіденційності». Тобто, якщо обставини справи свідчать про те, що особа має підстави розумно очікувати на приватність при використанні приміщення або будь-яких елементів приміщення, то на приміщення або відповідну його частину поширюються гарантії від втручання у приватне життя.
Водночас Суд звертає увагу, що заступник начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб були службовими особами, які займають відповідальне становище, представниками держави. Огляд проводився у їх службових кабінетах, які були надані їм для виконання службових обов`язків. У матеріалах провадження відсутні обставини, які б давали підстави зазначеним особам розумно розраховувати на можливість використання кабінету для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Таким чином, на їх службові кабінети не поширювалися гарантії від втручання в приватне життя, передбачені Конституцією України та вказаними нормами КПК, і проведення в них слідчих дій не вимагало дозволу суду.
Після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов’язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍7❤2👏1
Про юридичне явище, яке не може бути предметом висновку експерта в аспекті з’ясування тотожності, поставлених суспільством, питань на всеукраїнський референдум
Референдум проводиться з питання загальнодержавного значення, вирішення якого впливає на долю всього Українського народу та має суспільний інтерес, а тому для цілей застосування частини дванадцятої статті 31 Закону № 1135-IX значення має не стільки збіг питань за змістом з погляду лінгвістики, скільки подібність / однаковість відповідних питань за своєю юридичною суттю (змістом) і/або наслідками. Виходячи з вимог до запитань, що можуть бути винесені на всеукраїнський референдум, проведення двох і більше поспіль референдумів із змістовно тотожних питань, чи різних аспектів сутнісно однакових питань не допускається.
Якщо запитання чи окремі його частини, що виноситься на всеукраїнський референдум, є суперечливим, допускає неоднозначне тлумачення тощо, то для встановлення його дійсного змісту суд або учасники справи можуть ініціювати проведення відповідної експертизи.
Проте порівняння відповідних питань для цілей застосування частини дванадцятої статті 31 Закону № 1135-IX (порівняння двох питань, винесених різними ініціативними групами, на предмет збігу за змістом чи по суті) знаходиться у площині права (стосуються процедурної і предметної придатності), у зв`язку з чим таке питання не може бути предметом висновку експерта.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Референдум проводиться з питання загальнодержавного значення, вирішення якого впливає на долю всього Українського народу та має суспільний інтерес, а тому для цілей застосування частини дванадцятої статті 31 Закону № 1135-IX значення має не стільки збіг питань за змістом з погляду лінгвістики, скільки подібність / однаковість відповідних питань за своєю юридичною суттю (змістом) і/або наслідками. Виходячи з вимог до запитань, що можуть бути винесені на всеукраїнський референдум, проведення двох і більше поспіль референдумів із змістовно тотожних питань, чи різних аспектів сутнісно однакових питань не допускається.
Якщо запитання чи окремі його частини, що виноситься на всеукраїнський референдум, є суперечливим, допускає неоднозначне тлумачення тощо, то для встановлення його дійсного змісту суд або учасники справи можуть ініціювати проведення відповідної експертизи.
Проте порівняння відповідних питань для цілей застосування частини дванадцятої статті 31 Закону № 1135-IX (порівняння двох питань, винесених різними ініціативними групами, на предмет збігу за змістом чи по суті) знаходиться у площині права (стосуються процедурної і предметної придатності), у зв`язку з чим таке питання не може бути предметом висновку експерта.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Про алгоритм визначення судом чи правильно було притягнуто боржника до адміністративної відповідальності за невиконання рішення суду
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мала вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений їй строк.
У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
При цьому невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин та винесення відповідної постанови про накладення штрафу.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мала вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений їй строк.
У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
При цьому невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин та винесення відповідної постанови про накладення штрафу.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍7
Про обставини, які не можна вважати підставою для виплати прикордоннику додаткової винагороди
Сам по собі факт віднесення певної області до районів активних бойових дій не свідчить про наявність у особи права на отримання додаткової винагороди у її збільшеному розмірі.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Сам по собі факт віднесення певної області до районів активних бойових дій не свідчить про наявність у особи права на отримання додаткової винагороди у її збільшеному розмірі.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
🤔2
Про альтернативність форм усунення особою недоліків апеляційної скарги
Питання щодо належного усунення/неусунення недоліків апеляційної скарги, установлених ухвалою суду, необхідно вирішувати через призму оцінки дотримання скаржником строків, установлених такою ухвалою та перевіркою вчинення стороною дій на усунення виявлених недоліків скарги. Отже, у таких випадках суд повинен урахувати право учасника справи скористатися можливістю подати необхідні документи засобами поштового зв`язку та можливий період доставки такого поштового відправлення (отримання документів від суду в електронній формі не обмежує учасника справи в праві подати до суду документи у паперовій формі у іншій, аніж через «Електронний суд» спосіб).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Питання щодо належного усунення/неусунення недоліків апеляційної скарги, установлених ухвалою суду, необхідно вирішувати через призму оцінки дотримання скаржником строків, установлених такою ухвалою та перевіркою вчинення стороною дій на усунення виявлених недоліків скарги. Отже, у таких випадках суд повинен урахувати право учасника справи скористатися можливістю подати необхідні документи засобами поштового зв`язку та можливий період доставки такого поштового відправлення (отримання документів від суду в електронній формі не обмежує учасника справи в праві подати до суду документи у паперовій формі у іншій, аніж через «Електронний суд» спосіб).
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5
Про нормативне-правове регулювання оплати праці державного службовця на період його перебування у простої
Питання оплати простою працівника, який перебуває на державній службі, Законом України «Про державну службу» не врегульовано. Поняття та підстави перебування працівників у простої дійсно визначені та регулюються положеннями Кодексу законів про працю України.
Одночасно, Законом України «Про державну службу» визначено, що умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати.
Тобто, спеціальний законодавчий акт, який регулює трудові правовідносини державних службовців, встановлює, що оплата праці державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України. На основі аналізу названих положень законодавства дає підстави для висновку, що хоча підстави перебування працівників у простої визначаються нормами Кодексу законів про працю, оплата праці державних службовців за час простою визначається Кабінетом Міністрів України.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Питання оплати простою працівника, який перебуває на державній службі, Законом України «Про державну службу» не врегульовано. Поняття та підстави перебування працівників у простої дійсно визначені та регулюються положеннями Кодексу законів про працю України.
Одночасно, Законом України «Про державну службу» визначено, що умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати.
Тобто, спеціальний законодавчий акт, який регулює трудові правовідносини державних службовців, встановлює, що оплата праці державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України. На основі аналізу названих положень законодавства дає підстави для висновку, що хоча підстави перебування працівників у простої визначаються нормами Кодексу законів про працю, оплата праці державних службовців за час простою визначається Кабінетом Міністрів України.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👀2
Про процедуру, яка не є обов’язковою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 №608, службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Отже, проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 №608, службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Отже, проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Про кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК. Про визанання та врахування Україною вироків Договірних сторін згідно ЗУ «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини від 22.01.1993
Якщо під час розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого, або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 4 ст. 187 КК і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.
Разом з цим, учинене з корисливих мотивів умисне вбивство, відповідальність за яке передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, кваліфікується у разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, коли виник корисливий мотив – до початку чи під час вчинення цього злочину.
Кваліфікація дій особи за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
Закон України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» містить певні застереження щодо визнання та врахування Україною вироків, постановлених судами Договірних Сторін, але під час вирішення, зокрема, питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення фактів учинення злочину повторно вироки Договірних Сторін можуть визнаватись і враховуватись
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Якщо під час розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого, або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 4 ст. 187 КК і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.
Разом з цим, учинене з корисливих мотивів умисне вбивство, відповідальність за яке передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, кваліфікується у разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, коли виник корисливий мотив – до початку чи під час вчинення цього злочину.
Кваліфікація дій особи за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
Закон України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» містить певні застереження щодо визнання та врахування Україною вироків, постановлених судами Договірних Сторін, але під час вирішення, зокрема, питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення фактів учинення злочину повторно вироки Договірних Сторін можуть визнаватись і враховуватись
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Про недоведеність в діянні особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК
Із суб’єктивної сторони незаконне видобування корисних копалин (ст. 240 КК) передбачає тільки прямий умисел (ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що вилучення з родовищ корисних копалин (будь-яким способом) здійснюється незаконно, тобто без належним чином оформленого дозволу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі, а також у разі, коли дозвіл є підробленим, отриманим в результаті подання уповноваженому органу завідомо неправдивих відомостей, простроченим тощо.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що обвинувачений не знав і не міг знати про існуючі заборони Держгеонадр, не був обізнаний про існування наказів про припинення дії спеціального дозволу № 4742, водночас його посадовими обов’язками не передбачено щоденного моніторингу чинності дозвільних документів, виданих головному підприємству, а доказів на доведення обґрунтованості твердження сторони обвинувачення про протилежне не встановлено.
Зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судами попередніх інстанцій, ККС вважає обґрунтованим висновок про те, що в цьому кримінальному провадженні не доведено поза розумним сумнівом наявності у начальника виробничого підрозділу «Пенізевицький кар’єр» філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця» прямого умислу на вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху, що є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього кримінального правопорушення
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Із суб’єктивної сторони незаконне видобування корисних копалин (ст. 240 КК) передбачає тільки прямий умисел (ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що вилучення з родовищ корисних копалин (будь-яким способом) здійснюється незаконно, тобто без належним чином оформленого дозволу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі, а також у разі, коли дозвіл є підробленим, отриманим в результаті подання уповноваженому органу завідомо неправдивих відомостей, простроченим тощо.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що обвинувачений не знав і не міг знати про існуючі заборони Держгеонадр, не був обізнаний про існування наказів про припинення дії спеціального дозволу № 4742, водночас його посадовими обов’язками не передбачено щоденного моніторингу чинності дозвільних документів, виданих головному підприємству, а доказів на доведення обґрунтованості твердження сторони обвинувачення про протилежне не встановлено.
Зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судами попередніх інстанцій, ККС вважає обґрунтованим висновок про те, що в цьому кримінальному провадженні не доведено поза розумним сумнівом наявності у начальника виробничого підрозділу «Пенізевицький кар’єр» філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця» прямого умислу на вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху, що є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього кримінального правопорушення
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
❤3👍2
Про допустимість протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування за відсутності у ньому найменування матеріалів, до яких надано доступ
Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ̶ прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування цих матеріалів.
При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано такий доступ.
Сам по собі факт відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи не може свідчити про те, що ці матеріали їй не було відкрито.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ̶ прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування цих матеріалів.
При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано такий доступ.
Сам по собі факт відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи не може свідчити про те, що ці матеріали їй не було відкрито.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍6🤬2❤1
Forwarded from Юридичний софт
Конкурс в апеляційні суди: тестування у вересні-жовтні, співбесіди у 2025 році – вони триватимуть 9 місяців
Голова ВККС Андрій Пасічник під час закритої зустрічі з представниками Офісу Президента, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Верховної Ради та проектів іноземної технічної допомоги повідомив під час зустрічі, що проведення тестування на знання норм права для кандидатів на посади суддів розпочнеться або в останні дні вересня, або на самому початку жовтня.
Тестування кандидати на посади суддів апеляційних судів будуть проходити кілька тижнів групами приблизно по 60 кандидатів. Процедура тестування буде проходити у будівлі ВККС. Претенденти на посади суддів апеляційних судів, які вдало складуть тестування, будуть допущені до наступних етапів – виконання практичного завдання та тестування на виявлення рівня когнітивних здібностей.
Готові тестові завдання на виявлення рівня когнітивних здібностей ВККС планує отримати від замовника до 10 грудня 2024 року. Разом з тим, якщо ВККС вдасться реалізувати «оптимістичний» сценарій, то тестування на когнітивні здібності, а також виконання практичних завдань, відбудуться до кінця грудня 2024 року.
За словами джерел видання, під час зустрічі 6 вересня, Андрій Пасічник повідомив, що перевірка практичних завдань кандидатів буде відбуватися протягом приблизно 3-х місяців.
За розрахунками ВККС, до етапу співбесід зможуть «дійти» 800-900 кандидатів з 1 840 допущених до участі у конкурсі.
Після цього, протягом приблизно дев’яти місяців, будуть проходити співбесіди з кандидатами на посади суддів апеляційних судів. Список переможців конкурсу, таким чином, буде сформовано наприкінці 2025 року.
Джерело: https://sud.ua/uk/news/publication/310091-konkurs-v-apellyatsionnye-sudy-testirovanie-v-sentyabre-oktyabre-sobesedovaniya-v-2025-godu-oni-prodlyatsya-9-mesyatsev
Голова ВККС Андрій Пасічник під час закритої зустрічі з представниками Офісу Президента, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Верховної Ради та проектів іноземної технічної допомоги повідомив під час зустрічі, що проведення тестування на знання норм права для кандидатів на посади суддів розпочнеться або в останні дні вересня, або на самому початку жовтня.
Тестування кандидати на посади суддів апеляційних судів будуть проходити кілька тижнів групами приблизно по 60 кандидатів. Процедура тестування буде проходити у будівлі ВККС. Претенденти на посади суддів апеляційних судів, які вдало складуть тестування, будуть допущені до наступних етапів – виконання практичного завдання та тестування на виявлення рівня когнітивних здібностей.
Готові тестові завдання на виявлення рівня когнітивних здібностей ВККС планує отримати від замовника до 10 грудня 2024 року. Разом з тим, якщо ВККС вдасться реалізувати «оптимістичний» сценарій, то тестування на когнітивні здібності, а також виконання практичних завдань, відбудуться до кінця грудня 2024 року.
За словами джерел видання, під час зустрічі 6 вересня, Андрій Пасічник повідомив, що перевірка практичних завдань кандидатів буде відбуватися протягом приблизно 3-х місяців.
За розрахунками ВККС, до етапу співбесід зможуть «дійти» 800-900 кандидатів з 1 840 допущених до участі у конкурсі.
Після цього, протягом приблизно дев’яти місяців, будуть проходити співбесіди з кандидатами на посади суддів апеляційних судів. Список переможців конкурсу, таким чином, буде сформовано наприкінці 2025 року.
Джерело: https://sud.ua/uk/news/publication/310091-konkurs-v-apellyatsionnye-sudy-testirovanie-v-sentyabre-oktyabre-sobesedovaniya-v-2025-godu-oni-prodlyatsya-9-mesyatsev
Про включення надбавки за службу на посадах слідчих до довідки про розмір заробітної плати прокурорів, що враховується для перерахунку пенсії
При видачі довідки для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури врахуванню підлягають лише ті види грошового забезпечення, які на момент здійснення такого перерахунку виплачуються особам, котрі працюють на аналогічних посадах. Враховуючи проведене реформування системи органів прокуратури, зокрема, шляхом зміни обсягу повноважень вказаного органу, до складу грошового забезпечення діючих працівників органів прокуратури не входить оклад за військове звання та надбавка за службу на посадах слідчих, що, у свою чергу, свідчить про неможливість врахування вказаних доплат при видачі довідок про розмір заробітної плати осіб, які наразі займають аналогічні посади, для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
При видачі довідки для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури врахуванню підлягають лише ті види грошового забезпечення, які на момент здійснення такого перерахунку виплачуються особам, котрі працюють на аналогічних посадах. Враховуючи проведене реформування системи органів прокуратури, зокрема, шляхом зміни обсягу повноважень вказаного органу, до складу грошового забезпечення діючих працівників органів прокуратури не входить оклад за військове звання та надбавка за службу на посадах слідчих, що, у свою чергу, свідчить про неможливість врахування вказаних доплат при видачі довідок про розмір заробітної плати осіб, які наразі займають аналогічні посади, для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3
Про порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера
Виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, здійснюється в позасудовому порядку органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися за процедурою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, здійснюється в позасудовому порядку органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися за процедурою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3❤1
Щодо використання імені фізичної особи без її дозволу у творі художнього характеру
Використання імені фізичної особи без її дозволу творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, є неправомірним та може свідчити про порушення особистого немайнового права такої особи на використання власного імені. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди.
Підставою для захисту такого порушеного права є сам факт використання імені фізичної особи незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 29 травня 2024 року у справі № 752/7647/20
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Використання імені фізичної особи без її дозволу творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, є неправомірним та може свідчити про порушення особистого немайнового права такої особи на використання власного імені. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди.
Підставою для захисту такого порушеного права є сам факт використання імені фізичної особи незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 29 травня 2024 року у справі № 752/7647/20
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо відповідачів у справах за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно
У справі за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності позивача, проте згодом він набув право власності на таку земельну ділянку, належними відповідачами є територіальна громада (в особі відповідної ради), на території якої знаходиться відповідна земельна ділянка, та власники (користувачі) сусідніх земельних ділянок
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 23 травня 2024 року у справі № 211/6854/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У справі за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності позивача, проте згодом він набув право власності на таку земельну ділянку, належними відповідачами є територіальна громада (в особі відповідної ради), на території якої знаходиться відповідна земельна ділянка, та власники (користувачі) сусідніх земельних ділянок
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 23 травня 2024 року у справі № 211/6854/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо відновлення порушеного права інтелектуальної власності
Встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним від іншого патенту безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності та не присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення)
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 02 травня 2024 року № 331/6402/15-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним від іншого патенту безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності та не присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення)
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 02 травня 2024 року № 331/6402/15-ц
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍3❤1
Щодо використання орендарем земельної ділянки після закінчення дії договору оренди за наявності повідомлення орендодавцем про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк
Використання орендарем земельної ділянки після закінчення дії договору оренди (для зберігання готової продукції) за наявності його належного повідомлення орендодавцем (власником землі) про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк свідчить про недобросовісність дій орендаря як сторони договору оренди та безпідставне користування земельною ділянкою, що виключає покладення відповідальності на орендодавця за спричинену орендарю шкоду у вигляді недоотриманих доходів у зв’язку з неможливістю збору врожаю
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 22 травня 2024 року у справі № 175/2781/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Використання орендарем земельної ділянки після закінчення дії договору оренди (для зберігання готової продукції) за наявності його належного повідомлення орендодавцем (власником землі) про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк свідчить про недобросовісність дій орендаря як сторони договору оренди та безпідставне користування земельною ділянкою, що виключає покладення відповідальності на орендодавця за спричинену орендарю шкоду у вигляді недоотриманих доходів у зв’язку з неможливістю збору врожаю
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 22 травня 2024 року у справі № 175/2781/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу у разі ліквідації банку
У разі запровадження в банку, з яким у позивача (вкладника) існують договірні правовідносини, тимчасової адміністрації та здійснення процедури його ліквідації стягнення коштів за договорами банківських вкладів неможливе у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Якщо відповідач (банк) є банком-агентом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, між банком-агентом і позивачем відсутні договірні правовідносини, то такий банк не здійснює відшкодування коштів за банківськими вкладами на підставі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з чим він є неналежним відповідачем у таких справах
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 01 травня 2024 року у справі № 756/2638/19
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У разі запровадження в банку, з яким у позивача (вкладника) існують договірні правовідносини, тимчасової адміністрації та здійснення процедури його ліквідації стягнення коштів за договорами банківських вкладів неможливе у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Якщо відповідач (банк) є банком-агентом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, між банком-агентом і позивачем відсутні договірні правовідносини, то такий банк не здійснює відшкодування коштів за банківськими вкладами на підставі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з чим він є неналежним відповідачем у таких справах
📄 Касаційний цивільний суд Постанова КЦС ВС від 01 травня 2024 року у справі № 756/2638/19
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Про обставини, які не можна вважати помилкою чи неточністю в документах ініціативної групи у розумінні Закону України «Про всеукраїнський референдум»
Пунктом 1 частини другої статті 31 Закону України "Про всеукраїнський референдум" (Закон № 1135-IX) визначено, що порушення вимог Закону № 1135-IX під час утворення ініціативної групи є підставою для відмови в реєстрації ініціативної групи. Водночас в цій же статті міститься застереження про те, що помилки і неточності, виявлені в поданих документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, підлягають виправленню або уточненню у порядку, встановленому ЦВК, і не є підставою для відмови в реєстрації ініціативної групи.
Отже, включення до списків учасників зборів та до складу ініціативної групи померлих, неповнолітніх чи осіб без їхньої згоди тощо не є помилкою і неточністю у значенні Закону №1135-IX, адже відповідний запис не може бути виправлений унаслідок його недійсності через істотний дефект.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Пунктом 1 частини другої статті 31 Закону України "Про всеукраїнський референдум" (Закон № 1135-IX) визначено, що порушення вимог Закону № 1135-IX під час утворення ініціативної групи є підставою для відмови в реєстрації ініціативної групи. Водночас в цій же статті міститься застереження про те, що помилки і неточності, виявлені в поданих документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, підлягають виправленню або уточненню у порядку, встановленому ЦВК, і не є підставою для відмови в реєстрації ініціативної групи.
Отже, включення до списків учасників зборів та до складу ініціативної групи померлих, неповнолітніх чи осіб без їхньої згоди тощо не є помилкою і неточністю у значенні Закону №1135-IX, адже відповідний запис не може бути виправлений унаслідок його недійсності через істотний дефект.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍1
Про принципи, якими варто керуватися ЦВК при перевірці реєстраційних документів ініціативної групи
Дотримання вимог Закону України «Про всеукраїнський референдум» ( Закон № 1135-IX) під час проведення загальних зборів та утворення ініціативної групи є беззаперечно важливим для принципу правової визначеності, проте таке дотримання повинно відповідати меті, установленій Законом, а перевірка дотримання цих норм не повинна зводитися до виключно формальних дій з боку органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням Закону, та створювати надмірні перешкоди для здійснення народного волевиявлення у формі референдуму.
Організаційні (процедурні) обмеження, передбачені статтями 30-31 Закону №1135-IX, відповідно до яких ініціативна група реєструється за умови подання до ЦВК документів, що мають відповідати низці вимог щодо форми і змісту, не можуть набувати абсолютного значення.
Застосування цих обмежень повинно спиратися на принцип пропорційності, тобто має бути здійснена оцінка відповідності між застосовуваним обмеженням і його метою. Обмеження права не повинно бути настільки жорстким, щоб позбавляти змісту саме право. Отож формальне, абсолютизоване застосування встановлених вимог щодо реєстрації ініціативної групи, без зіставлення значення конституційного права на всеукраїнський референдум за народною ініціативою та допущених порушень (помилок / неточностей) може призвести до невиправданого обмеження такої важливої у демократичному суспільстві форми народовладдя як референдум. Це особливо важливо, коли референдум не є предметом ініціативи публічної влади.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Дотримання вимог Закону України «Про всеукраїнський референдум» ( Закон № 1135-IX) під час проведення загальних зборів та утворення ініціативної групи є беззаперечно важливим для принципу правової визначеності, проте таке дотримання повинно відповідати меті, установленій Законом, а перевірка дотримання цих норм не повинна зводитися до виключно формальних дій з боку органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням Закону, та створювати надмірні перешкоди для здійснення народного волевиявлення у формі референдуму.
Організаційні (процедурні) обмеження, передбачені статтями 30-31 Закону №1135-IX, відповідно до яких ініціативна група реєструється за умови подання до ЦВК документів, що мають відповідати низці вимог щодо форми і змісту, не можуть набувати абсолютного значення.
Застосування цих обмежень повинно спиратися на принцип пропорційності, тобто має бути здійснена оцінка відповідності між застосовуваним обмеженням і його метою. Обмеження права не повинно бути настільки жорстким, щоб позбавляти змісту саме право. Отож формальне, абсолютизоване застосування встановлених вимог щодо реєстрації ініціативної групи, без зіставлення значення конституційного права на всеукраїнський референдум за народною ініціативою та допущених порушень (помилок / неточностей) може призвести до невиправданого обмеження такої важливої у демократичному суспільстві форми народовладдя як референдум. Це особливо важливо, коли референдум не є предметом ініціативи публічної влади.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍6❤1
Про необхідність зазначення виробником на упаковці з харчовим продуктом, всередині якої є іграшка, всієї необхідної інформації для споживача стосовно відповідності такої продукції встановленим вимогам
Наявність/відсутність знаку відповідності на упаковці, в якій продається іграшка, безумовно впливає на рішення щодо придбання товару за умови, що крізь таку упаковку знак відповідності не є видимим ззовні або перед купівлею товару пакування не може бути розкритим.
Усі іграшки, які вводяться в обіг на території України, однозначно повинні відповідати вимогам щодо безпечності, це тим паче стосується іграшок, які знаходяться в харчових продуктах. І покупці, придбаваючи такі товари, повинні мати змогу ознайомитися з усією необхідною інформацією стосовно відповідності продукції встановленим вимогам.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Наявність/відсутність знаку відповідності на упаковці, в якій продається іграшка, безумовно впливає на рішення щодо придбання товару за умови, що крізь таку упаковку знак відповідності не є видимим ззовні або перед купівлею товару пакування не може бути розкритим.
Усі іграшки, які вводяться в обіг на території України, однозначно повинні відповідати вимогам щодо безпечності, це тим паче стосується іграшок, які знаходяться в харчових продуктах. І покупці, придбаваючи такі товари, повинні мати змогу ознайомитися з усією необхідною інформацією стосовно відповідності продукції встановленим вимогам.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👏3❤1👍1