Оголошення документів прокурором а не головуючим суддею не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів

КПК не містить вимоги щодо необхідності оголошення документів саме головуючим суддею. Оголошення змісту документів у судовому засіданні прокурором, а не головуючим суддею, якщо ним було запропоновано сторонам оголосити документи, які вони вважають за необхідне дослідити, не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо обов’язковості наявності заяви потерпілої у справі приватного обвинувачення, залучення законного представника неповнолітньої потерпілої

В разі перекваліфікації дій особи з ч. 2 ст. 152 на ч. 1 ст. 152 КК, яка відносить до справ приватного обвинувачення, необхідно обов’язково наявність заяви потерпілої особи в усній або письмовій формі і суд повинен це з’ясувати. Якщо дії обвинувачених кваліфіковані з кваліфікуючою ознакою вчинення дій сексуального характеру стосовно неповнолітньої, що не може бути справою приватного обвинувачення, то наявність заяви потерпілої в цьому випадку є необов’язкова.

Залучення як законного представника неповнолітньої потерпілої працівника органу опіки не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, якщо органом досудового розслідування встановлено тиск на потерпілу з боку її родичів з метою відмови від показань, які вона змінювати не бажає.
Написання апеляційної скарги законним представником неповнолітньої потерпілої без належного нормативно-правового обґрунтування не може свідчити про неналежний захист прав потерпілої.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про докази у кримінальних провадженнях проти основ національної безпеки України. Про допустимість показань з чужих слів

Основними доказами у кримінальних провадженнях проти основ національної безпеки України є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграмканали; особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо).

Суд, при прийнятті рішення про визнання допустимим доказом показання з чужих слів, зобов’язаний враховувати значення пояснень та показань у випадку їх правдивості для з’ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; інші докази, які подавалися або можуть бути подані; а також можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
Показаннями з чужих слів в контексті ст. 97 КПК слід вважати лише частину показань свідка, де повідомлялося про обставини вчиненого кримінального правопорушення, які відомі зі слів знайомої. Ця частина показань свідка узгоджується з іншими доказами, покладеними в основу вироку і не є єдиним або вирішальним доказом у справі, а тому підстав для визнання цих показань недопуститмим доказом нема.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо умов, дотримання яких необхідно для визнання результатів слідчого експерименту допустими доказами

Для визнання результатів слідчого експерименту допустими доказами сторона обвинувачення має довести, що до особи не застосовувався протиправний тиск; слідчу дію проведено за волею та вільним волевиявленням особи; особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе; права особи на захист і правову допомогу були забезпечені; слідчу дію проведено за участю понятих; під час слідчої дії здійснювався безперервний відеозапис; особі були детально і ґрунтовно роз’яснено процесуальні наслідки участі в цій слідчій дії.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо схожості обшуку та огляду

Схожість обшуку та огляду обумовлюється спільністю завдань цих слідчих (розшукових) дій – пошук і виявлення об’єктів, які мають значення доказу у кримінальному провадженні. Водночас обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що обстеження житла чи іншого володіння особи, а також особистий обшук можуть проводитися без згоди особи, яку обшукують, всупереч її волі.
Поліція може застосовувати такий превентивний захід, як поверхнева перевірка й огляд. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу. Під час виявлення в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог ст. 237 КПК.
Не можуть вважатися обшуком дії поліцейських, які, застосовуючи превентивний захід у виді поверхневої перевірки і огляду, виявили у засудженого речовину, що зовні була схожа на психотропну, яку останній надав добровільно, та викликали на місце події слідчо-оперативну групу, по приїзду якої було проведено огляд місця події та вилучено вказану психотропну речовину.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо можливості альтернативного (не передбаченого КПК) оповіщення органом досудового розслідування чи прокурором сторін кримінального провадження

Чинне процесуальне законодавство не встановлює обмежень щодо можливості альтернативного (не передбаченого КПК) оповіщення органом досудового розслідування чи прокурором сторін кримінального провадження, натомість містить імперативні положення, якими повинен керуватися слідчий чи прокурор повідомляючи чи викликаючи для проведення відповідних процесуальних дій сторону кримінального провадження.
Не є проявом надмірного формалізму висновки судів попередніх інстанцій про те, що скеровані на додатки Viber та WhatsApp повідомлення не дають фактичної можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо оскарження ухвали про роз’яснення судового рішення, постановленої під час судового розгляду кримінального провадження

Місцевий суд відмовив у задоволенні заяви про роз’яснення ухвали цього ж суду про залишення без розгляду відводу всього складу суду. Апеляційний суд вважав, що це судове рішення не підлягає окремому апеляційному оскарженню, вважаючи, що роз’ясненню підлягають лише судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду кримінального провадження, а не під час судового розгляду.
Стаття 380 КПК не містить виключень чи застережень щодо неможливості апеляційного оскарження певних видів судових рішень.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про можливість оскарження рішення суду, ухваленого за результатами розгляду питання щодо речових доказів

Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо стану необхідної оборони

Стан необхідної оборони виникає як у момент вчинення суспільно небезпечного посягання, так і у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з’ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
Стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.
Для вирішення питання про кваліфікацію дій особи, пов’язаної із перебуванням особи в стані необхідної чи уявної оборони, або відсутності таких, суд повинен врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об’єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. Інших вимог до оформлення зазначених документів КК не передбачено.
Питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов’язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу. Вирішення цього питання відноситься до дискреційних повноважень суду.
Аналіз положень КК, якими регламентовано питання звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання чи звільнення від його відбування дає підстави для висновку, що чіткі критерії визначення необхідності застосування саме тієї чи іншої форми реалізації кримінальної відповідальності відсутні, натомість суду надається право самостійно її обрати.
Суд, у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом’якшують та обтяжують покарання, з огляду на його дискреційні повноваження та положення закону обирає між альтернативами, кожна з яких є законною.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Відсутність претензій до засудженого з боку потерпілого не є обставиною, яка пом’якшує покарання

Відсутність претензій до засудженого з боку потерпілого не є обставиною, яка пом’якшує покарання, оскільки такою обставиною є добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо визначення строку проходження програми для кривдників в порядку положень ст. 91-1 КК

Відповідно до приписів ст. 91-1 КК в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, суд може застосувати один або декілька обмежувальних заходів, у тому числі на засудженого можуть бути покладені обов’язки проходження програми для кривдників.
Такі заходи можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Таким чином положення зазначеної статті не містять виключень щодо строків застосування конкретних заходів, передбачених ч. 1 ст. 91-1 КК.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація! Висновок щодо здійснення господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території (ст. 111-1 КК)

Колегія суддів, враховуючи визначення поняття «окупаційна адміністрація Російської Федерації», вважає передчасним висновок апеляційного суду про те, що посада директора так званого «Муніципального унітарного підприємства «Благоустрій Сватівського району» (мовою оригіналу «Муниципальное унитарное предприятие «Благоустройство Сватовского района»), не пов’язана з виконанням ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій саме у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території чи в окупаційній адміністрації держави-агресора.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Кваліфікація! Особливості кваліфікації дій особи за ст. 289 КК. Щодо змісту заяви про вчинення злочину

Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 КК, полягає лише в активній поведінці особи і дії проявляються в отриманні можливості керувати транспортним засобом. При цьому поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює. Заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення його власника або законного користувача. Воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).

Чинні норми КПК не встановлюють конкретних вимог для написання заяви про злочин, особа складає заяву в довільній формі. Встановлення ознак кримінального правопорушення є компетенцією правоохоронних органів, а не особи, яка звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Така заява є лише підставою для перевірки даних, які вона містить, та внесення відомостей в ЄРДР.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо об'єктивної сторони службової недбалості (ст. 367 КК)

Сфера службової недбалості визначається межами службової компетенції службової особи, колом її повноважень, а тому відповідальність за ст. 367 КК настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи, або якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Для висновку про наявність у діях особи об’єктивної сторони службової недбалості необхідно також встановити, які конкретні обов’язки й у якому порядку вона повинна була виконати в існуючій обстановці.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо застосування ст. 368-3 КК через призму ст. 5 КК

Санкція ст. 368-3 КК у редакції Закону України від 13.05.2014 № 1261-VII погіршує становище засудженого у порівнянні з санкцією ст. 368-3 КК у редакції Закону України від 10.11.2015 № 770-VIII, оскільки передбачала додаткове покарання у виді спеціальної конфіскації, яку було виключено Законом України № 770-VIII від 10.11.2015.
Таким чином, ураховуючи приписи ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, застосуванню підлягає саме ст. 368-3 КК у редакції Закону України від 10.11.2015 № 770-VIII.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо правових наслідків ненадання органом обвинувачення документів, які стали правовою підставою проведення оперативно-розшукових заходів

Не відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення оперативно-розшукових заходів, є окремою підставою для визнання отриманої за результатами таких оперативно-розшукових заходів інформації недопустимими доказами
Місцевий суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позиції сторони захисту про те, що матеріали оперативно-розшукових заходів, які були долучені до справи, отримані в порушення статей 6, 8, 9 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», оскільки в матеріалах кримінального провадження, відсутні дані про наявність санкції суду на їх проведення, але така санкція повинна бути під час кожного обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, в тому числі щодо права, передбаченого ст. 32 Конституції України, відповідно до якого ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України та не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Суд першої інстанції зазначив, що ненадання органом обвинувачення документів, які стали правовою підставою проведення оперативно-розшукових заходів, позбавило суд можливості здійснити належну перевірку законності джерел отримання доказів, якими обґрунтовано обвинувачення та визнати результати оперативно-розшукових заходів як належні джерела доказів

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про можливість надання прокурором суду оригіналів відповідних документів у межах передбачених законом процедур, з урахуванням наявності чи відсутності в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу

ККС у своїй попередній постанові зазначив про необхідність перевірки апеляційним судом можливості у прокурора надати у розпорядження суду оригінали документів із первинним відкриттям їх стороні захисту.
Суд апеляційної інстанції не здійснив належної перевірки вказаних обставин, про що наголошував ВС, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, із акцентом на приписи ч. 5 ст. 99 КПК та з урахуванням того, що під час вирішення питання допустимості як доказу певного документу, копію якого надано суду, урахуванню підлягають не лише формальні аспекти щодо виготовлення та/або належного засвідчення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу, його оригіналу, що було і є важливим для надання відповідей на аргументи прокурора щодо недопустимості доказів
ККС зауважує, що апеляційний суд не переглянув за доводами апеляційної скарги прокурора саме підстав відмови в задоволенні вищевказаного клопотання у суді першої інстанції, про що до того ж наголошував ВС.
Під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо постановлення нового вироку, за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про визначення підстав для проведення обшуку, які належать до переліку невідкладних

З матеріалів судової справи встановлено, що слідчий після проведення невідкладного обшуку звернувся з клопотанням до слідчого судді про дозвіл на його проведення в порядку ст. 233 КПК, указавши мету — виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема знарядь його вчинення, документування і здобуття доказів кримінально-протиправної діяльності, відшукання та вилучення речових доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об’єктивної істини і притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя в ухвалі від 02.06.2022, надаючи слідчому дозвіл на обшук, який фактично було проведено 31.05.2022, своє рішення обґрунтував тим, що матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджується наявність передбачених ч. 3 ст. 233 КПК підстав для проведення обшуку без ухвали слідчого судді в приміщенні гаражного боксу у гаражному кооперативі, яким користується обвинувачений, у зв’язку з невідкладним випадком, пов’язаним із врятуванням майна, що може мати значення речових доказів, та безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Водночас у вироку місцевий суд зазначив, що, беручи до уваги обставини, які виникли на той час для працівників поліції при спробі виявити і зафіксувати правопорушення, зважаючи на можливість спроби переховування заборонених предметів або знищення їх, слідчий провів обшук з дотриманням вимог статей 233, 234 КПК за участю понятих та орендаря, який надав добровільну згоду на огляд приміщення, вважаючи таку необхідність як невідкладний випадок, після чого слідчий терміново звернувся до слідчого судді, про що свідчить копія клопотання від 01.06.2022 про проведення обшуку, яке було задоволено, та отримав такий дозвіл (ухвала слідчого судді від 02.06.2022).
ККС звертає увагу на те, що апеляційний суд не дав оцінки протиріччям, які містяться у клопотанні слідчого, ухвалі слідчого судді та вироку місцевого суду підстави для надання дозволу на обшук

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Про безпідставну відмову судом апеляційної інстанції у поновленні пропущеного строку

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді районного суду було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно ТзОВ «Газова компанія «Інвестсервіс»», ТзОВ «Газоторгова компанія», ТзОВ «Газторгпостач» та ПП «Ком-Інвестбуд» згідно з переліком, зазначеним у клопотанні.
З метою забезпечення арешту майна у кримінальному провадженні з урахуванням приписів ч. 2 ст. 172 КПК це клопотання було розглянуто без повідомлення власників майна. При цьому копія вказаної ухвали власникам майна на яке було накладено арешт судом не направлялась.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 173 КПК копія ухвали слідчого судді, зокрема про арешт майна, надсилається заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу
на ухвалу слідчого судді було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і в клопотанні представника власників майна не наведено поважних причин, які унеможливлювали своєчасне оскарження цього рішення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Апеляційний суд не перевірив належним чином із використанням наданих йому законом процесуальних можливостей, чи була направлена копія ухвали власнику майна, а також коли представник особи, на майно якої накладено арешт дізнався про арешт. Таким чином, апеляційний суд не встановив дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді для власників майна та їхнього представника і граничного строку його закінчення, а відтак і не з’ясував чи був пропущений ними цей строк взагалі.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android

Щодо продевння огляду у службовому кабінеті без ухвали слідчого судді. Щодо дій апеляційного суду після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок

З матеріалів провадження вбачається, що, визнаючи недопустимим доказом протоколи огляду місця події – службових кабінетів, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про порушення органом досудового розслідування вимог ст. 233 КПК, оскільки фактично було проведено обшуки, що, на думку судів, вимагало дозволу слідчого судді, передбаченого ст. 235 КПК, однак прокурором ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення обшуків не надано. Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що у наданні дозволу на проведення обшуків службових кабінетів слідчим суддею відмовлено.
Разом із тим, вимога отримати дозвіл на обшук, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від необґрунтованого втручання державних органів у сферу її приватності, на яке особа вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні.
Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. Для визначення, чи відбувається втручання у приватне життя внаслідок обшуку у службовому приміщенні, слід застосовувати критерій «розумного очікування конфіденційності». Тобто, якщо обставини справи свідчать про те, що особа має підстави розумно очікувати на приватність при використанні приміщення або будь-яких елементів приміщення, то на приміщення або відповідну його частину поширюються гарантії від втручання у приватне життя.
Водночас Суд звертає увагу, що заступник начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб були службовими особами, які займають відповідальне становище, представниками держави. Огляд проводився у їх службових кабінетах, які були надані їм для виконання службових обов`язків. У матеріалах провадження відсутні обставини, які б давали підстави зазначеним особам розумно розраховувати на можливість використання кабінету для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Таким чином, на їх службові кабінети не поширювалися гарантії від втручання в приватне життя, передбачені Конституцією України та вказаними нормами КПК, і проведення в них слідчих дій не вимагало дозволу суду.

Після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов’язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android