Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання
Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому за порушення такого зобов`язання не може бути нарахований штраф в порядку абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.
📄 Велика Палата Верховного Суду
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому за порушення такого зобов`язання не може бути нарахований штраф в порядку абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.
📄 Велика Палата Верховного Суду
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍5🤷♂1
Про відповідність призначеного особі покарання тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і даним про особу засудженого
У цій справі суд першої інстанції при призначенні засудженому покарання врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 156 КК), які відповідно до ст. 12 КК є тяжкими (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків), дані про особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем проживання. Визнав обставинами, які обтяжують покарання ̶ вчинення злочину повторно та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.
Апеляційний суд не погодився з вироком місцевого суду в частині призначеного покарання. За відсутності обставин, що пом'якшують покарання, а також за наявності обставин, що обтяжують покарання, якими апеляційний суд визнав повторність (15 епізодів розпусних дій щодо своєї малолітньої та в подальшому неповнолітньої доньки, яка проживала з ним без матері, що є аморальним та відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, призвело до наявності у неповнолітньої потерпілої ознак посттравматичного стресового розладу) та вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у матеріальній залежності від винного, з урахуванням всього викладеного у сукупності, суд призначив особі більш суворе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 156 КК, але без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що передбачено санкцією як альтернативне
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
У цій справі суд першої інстанції при призначенні засудженому покарання врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 156 КК), які відповідно до ст. 12 КК є тяжкими (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків), дані про особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем проживання. Визнав обставинами, які обтяжують покарання ̶ вчинення злочину повторно та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.
Апеляційний суд не погодився з вироком місцевого суду в частині призначеного покарання. За відсутності обставин, що пом'якшують покарання, а також за наявності обставин, що обтяжують покарання, якими апеляційний суд визнав повторність (15 епізодів розпусних дій щодо своєї малолітньої та в подальшому неповнолітньої доньки, яка проживала з ним без матері, що є аморальним та відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, призвело до наявності у неповнолітньої потерпілої ознак посттравматичного стресового розладу) та вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у матеріальній залежності від винного, з урахуванням всього викладеного у сукупності, суд призначив особі більш суворе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 156 КК, але без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що передбачено санкцією як альтернативне
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍5
Про необгрунтоване застостосування до особи, засудженої за ч. 1 ст. 111-1 КК, конфіскації майна як додаткового виду покарання
Вироком районного суду встановлено, який ухвалою апеляційного суду залишено без змін, що засуджена займала посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та отримувала оплату такої праці. Тобто, в її діях наявний корисливиий мотив, що є підставою для застосування до засудженої додаткового, передбаченого санкцією статті, покарання у виді конфіскації належного їй майна.
Водночас, виходячи з конкретних обставин цього кримінального провадження, ураховуючи мету покарання, яка полягає в необхідності виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (санкцією ч. 2 ст. 111¹ КК передбачено покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої), який відноситься до категорії кримінальних проступків, даних про особу засудженої, зокрема, яка має постійне місце проживання, працювала вчителем початкових класів, не заміжня, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, обставини, що пом’якшують покарання (визнання вини та щире каяття), відсутність обставин, які обтяжують покарання, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання колегія суддів ККС ВС дійшла висновку про зміну судових рішень в частині призначеного додаткового покарання у виді конфіскації належного їй майна, крім житла.
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Вироком районного суду встановлено, який ухвалою апеляційного суду залишено без змін, що засуджена займала посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та отримувала оплату такої праці. Тобто, в її діях наявний корисливиий мотив, що є підставою для застосування до засудженої додаткового, передбаченого санкцією статті, покарання у виді конфіскації належного їй майна.
Водночас, виходячи з конкретних обставин цього кримінального провадження, ураховуючи мету покарання, яка полягає в необхідності виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (санкцією ч. 2 ст. 111¹ КК передбачено покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої), який відноситься до категорії кримінальних проступків, даних про особу засудженої, зокрема, яка має постійне місце проживання, працювала вчителем початкових класів, не заміжня, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, обставини, що пом’якшують покарання (визнання вини та щире каяття), відсутність обставин, які обтяжують покарання, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання колегія суддів ККС ВС дійшла висновку про зміну судових рішень в частині призначеного додаткового покарання у виді конфіскації належного їй майна, крім житла.
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍7❤2
Про критерії застосування правових норм про судимість
Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. При цьому судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості.
Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі і під час надання характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим. Оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений є особою, яка відповідно до ст. 89 КК не має судимості, тому посилання у вироку місцевого суду та ухвалі апеляційного суду на попередній вирок місцевого суду є неприйнятним
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. При цьому судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості.
Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі і під час надання характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим. Оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений є особою, яка відповідно до ст. 89 КК не має судимості, тому посилання у вироку місцевого суду та ухвалі апеляційного суду на попередній вирок місцевого суду є неприйнятним
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍7🔥3❤1
Про незастосування положень ч. 2 ст. 69 КК у випадку призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Норма ч. 2 ст. 69 КК містить виняток щодо можливості її застосування навіть за умови дотримання вимог ч. 1 ст. 69 КК, а саме: її положення не поширюються на випадки призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 286 КК, за якою засуджено особу, передбачає одне з основних покарань у виді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, положення ч. 2 ст. 69 КК щодо можливості не призначати обов’язкове додаткове покарання, визначене санкцією цієї частини указаної статті, не можуть бути застосовані
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Норма ч. 2 ст. 69 КК містить виняток щодо можливості її застосування навіть за умови дотримання вимог ч. 1 ст. 69 КК, а саме: її положення не поширюються на випадки призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 286 КК, за якою засуджено особу, передбачає одне з основних покарань у виді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, положення ч. 2 ст. 69 КК щодо можливості не призначати обов’язкове додаткове покарання, визначене санкцією цієї частини указаної статті, не можуть бути застосовані
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍5
Про незастосування до особи, засудженої за ч. 1 ст. 191 КК, такого додаткового покарання, як позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
Санкцією ч. 1 ст. 191 КК (у редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено як основне покарання, в тому числі, у виді обмеження волі на строк до чотирьох років, так і додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Вирішення питання про застосування чи не застосування такого додаткового покарання як позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, є дискреційними повноваженнями суду, при цьому є правом суду, а не обов’язком, як про це у своїй касаційній скарзі зазначив прокурор.
ККС вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, беручи до уваги, наявність обставин, передбачених ст. 66 КК, які пом’якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку) та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу засудженої, яка є раніше не судимою, має неповнолітню дитину на утриманні, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, призначене останній судами попередніх інстанцій покарання у вигляді обмеження волі, яке з урахуванням санкції ч. 1 ст. 191 КК та положень ч. 2 ст. 61 КК, є мінімальним для даного виду покарання, з огляду на вимоги статей 50, 65 КК узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу та є достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення нею інших кримінальних правопорушень
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Санкцією ч. 1 ст. 191 КК (у редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено як основне покарання, в тому числі, у виді обмеження волі на строк до чотирьох років, так і додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Вирішення питання про застосування чи не застосування такого додаткового покарання як позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, є дискреційними повноваженнями суду, при цьому є правом суду, а не обов’язком, як про це у своїй касаційній скарзі зазначив прокурор.
ККС вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, беручи до уваги, наявність обставин, передбачених ст. 66 КК, які пом’якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку) та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу засудженої, яка є раніше не судимою, має неповнолітню дитину на утриманні, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, призначене останній судами попередніх інстанцій покарання у вигляді обмеження волі, яке з урахуванням санкції ч. 1 ст. 191 КК та положень ч. 2 ст. 61 КК, є мінімальним для даного виду покарання, з огляду на вимоги статей 50, 65 КК узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу та є достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення нею інших кримінальних правопорушень
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
❤2👍2👏1
Застосування до особи, яка на час постановлення вироку досягла пенсійного віку покарання у виді обмеження волі, є неправильним застосуванням ст. 61 КК
За приписами ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Враховуючи, що на час постановлення вироку суду апеляційної інстанції обвинувачений, 1960 року народження, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», досяг пенсійного віку, то суд апеляційної інстанції, призначаючи особі за частинами 1, 3 ст. 357 КК покарання у виді обмеження волі, застосував закон, який не підлягає застосуванню
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
За приписами ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Враховуючи, що на час постановлення вироку суду апеляційної інстанції обвинувачений, 1960 року народження, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», досяг пенсійного віку, то суд апеляційної інстанції, призначаючи особі за частинами 1, 3 ст. 357 КК покарання у виді обмеження волі, застосував закон, який не підлягає застосуванню
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍10
Про наявність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням
Враховуючи тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжких; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він був працевлаштований, позитивно характеризувався, у нього 01.06.2023 народилася донька, з початку повномасштабного вторгнення рф займався волонтерською діяльністю, за що нагороджений нагрудним знаком «Волонтер України», став на захист України, згідно службових характеристик характеризується як порядний, дисциплінований та відповідальний військовослужбовець, є учасником бойових дій, отримав внаслідок ракетного та артилерійського обстрілів вибухові травми (акубаротравми), має захворювання, пов’язані з проходженням військової служби та захистом Батьківщини; дані досудової доповіді щодо особи обвинуваченого про те, що ймовірність вчинення обвинуваченим злочину повторно середня, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, середній, у зв’язку з чим орган пробації вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, ККС дійшов висновку про можливість зміни вироку суду апеляційної інстанції та звільнення особи від відбування призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Враховуючи тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії тяжких; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він був працевлаштований, позитивно характеризувався, у нього 01.06.2023 народилася донька, з початку повномасштабного вторгнення рф займався волонтерською діяльністю, за що нагороджений нагрудним знаком «Волонтер України», став на захист України, згідно службових характеристик характеризується як порядний, дисциплінований та відповідальний військовослужбовець, є учасником бойових дій, отримав внаслідок ракетного та артилерійського обстрілів вибухові травми (акубаротравми), має захворювання, пов’язані з проходженням військової служби та захистом Батьківщини; дані досудової доповіді щодо особи обвинуваченого про те, що ймовірність вчинення обвинуваченим злочину повторно середня, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, середній, у зв’язку з чим орган пробації вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, ККС дійшов висновку про можливість зміни вироку суду апеляційної інстанції та звільнення особи від відбування призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍6❤4
Про правомірність спеціальної конфіскації мобільного телефону, як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 309 КК
Суди попередніх інстанцій установили, що засуджений використав свій мобільний телефон із сім-картою під час безпосереднього придбання психотропних речовин і наркотичного засобу, отже правильно визнали цей предмет знаряддям вчинення кримінальних правопорушень. Апеляційний суд, переглядаючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку, що рішення місцевого суду про спеціальну конфіскацію цього мобільного телефону, прийняте на підставі п. 12 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, узгоджується з вимогами статей 96 1, 96 2 КК.
З урахуванням тяжкості вчинених особою кримінальних правопорушень, а також характеристики і кількості заборонених і обмежених в обігу психотропних речовин і наркотичного засобу, які він двічі придбав, використавши власний мобільний телефон, чим сприяв незаконному їх обігу, ККС вважає, що враховуючи вищевказані обставина і цінність мобільного телефону, його конфіскація не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар»
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
Суди попередніх інстанцій установили, що засуджений використав свій мобільний телефон із сім-картою під час безпосереднього придбання психотропних речовин і наркотичного засобу, отже правильно визнали цей предмет знаряддям вчинення кримінальних правопорушень. Апеляційний суд, переглядаючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку, що рішення місцевого суду про спеціальну конфіскацію цього мобільного телефону, прийняте на підставі п. 12 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, узгоджується з вимогами статей 96 1, 96 2 КК.
З урахуванням тяжкості вчинених особою кримінальних правопорушень, а також характеристики і кількості заборонених і обмежених в обігу психотропних речовин і наркотичного засобу, які він двічі придбав, використавши власний мобільний телефон, чим сприяв незаконному їх обігу, ККС вважає, що враховуючи вищевказані обставина і цінність мобільного телефону, його конфіскація не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар»
📄 Касаційний кримінальний суд
📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍4👀1
Кваліфікація. Закінчений замах на умисне вбивство
Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного із перебуванням особи в стані необхідної оборони, необхідно врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при вирішенні питання щодо кваліфікації діянь особи суди врахували те, що між обвинуваченим і потерпілим виник конфлікт, але суди не встановили, що в ході виниклої бійки дії потерпілого могли бути пов’язані із посяганням на життя та здоров’я обвинуваченого, й у такій обстановці це потребувало негайних заходів для відвернення чи припинення такого посягання.
При вирішенні питання щодо кваліфікації діянь особи суди врахували характер, послідовність, рішучість дій обвинуваченого, який умисно, з достатньою силою завдав чотири удари ножем; знаряддя злочину – ніж; локалізацію поранення та механізм його спричинення, а саме нанесення ударів ножем в життєво важливі органи. ККС вказав, що суди правильно кваліфікували дії засудженого за ч. 2 ст. 15 КК ч. 1 ст. 115 КК з огляду на таке.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного із перебуванням особи в стані необхідної оборони, необхідно врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при вирішенні питання щодо кваліфікації діянь особи суди врахували те, що між обвинуваченим і потерпілим виник конфлікт, але суди не встановили, що в ході виниклої бійки дії потерпілого могли бути пов’язані із посяганням на життя та здоров’я обвинуваченого, й у такій обстановці це потребувало негайних заходів для відвернення чи припинення такого посягання.
При вирішенні питання щодо кваліфікації діянь особи суди врахували характер, послідовність, рішучість дій обвинуваченого, який умисно, з достатньою силою завдав чотири удари ножем; знаряддя злочину – ніж; локалізацію поранення та механізм його спричинення, а саме нанесення ударів ножем в життєво важливі органи. ККС вказав, що суди правильно кваліфікували дії засудженого за ч. 2 ст. 15 КК ч. 1 ст. 115 КК з огляду на таке.
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍6
Про повноваження апеляційного суду у разі скасування ухвали про залишення без розгляду клопотання про компенсацію судових витрат у справі
Ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду клопотання про компенсацію судових витрат у справі є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в разі скасування такої ухвали апеляційний суд, керуючись статтею 379 ЦПК України, має направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 295/6959/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду клопотання про компенсацію судових витрат у справі є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в разі скасування такої ухвали апеляційний суд, керуючись статтею 379 ЦПК України, має направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 295/6959/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍5🤔1
Відступ! Щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого
Визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи – позивача. Тому позови, наведені в частині першій статті 28 ЦПК України, не можуть пред’являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого
📄 Касаційний цивільний суд, постанова ОП КЦС ВС від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи – позивача. Тому позови, наведені в частині першій статті 28 ЦПК України, не можуть пред’являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого
📄 Касаційний цивільний суд, постанова ОП КЦС ВС від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍7
Про спосіб захисту іпотекодавця у разі відсутності особи, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (відсутності особи, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (припинення юридичної особи внаслідок ліквідації)
У випадку відсутності особи, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту
припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 333/8899/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У випадку відсутності особи, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту
припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 333/8899/21
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
❤4🎉1
Про підстави закінчення виконавчого провадження
У разі ухвалення судового рішення по суті позову, який раніше був забезпечений з метою належного його виконання, однак суд не вирішив питання щодо скасування дії заходів забезпечення позову, відсутні підстави для
закінчення виконавчого провадження, передбачені статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 761/25101/20
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
У разі ухвалення судового рішення по суті позову, який раніше був забезпечений з метою належного його виконання, однак суд не вирішив питання щодо скасування дії заходів забезпечення позову, відсутні підстави для
закінчення виконавчого провадження, передбачені статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 761/25101/20
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
🤔3
Про добровільне перерахування аліментів боржником на особистий рахунок його неповнолітньої дитини
З урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи й того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. Добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання, тому неврахування державним
виконавцем сплати таких коштів під час розрахунку заборгованості зі сплати аліментів є безпідставним
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 760/17498/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
З урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи й того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. Добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання, тому неврахування державним
виконавцем сплати таких коштів під час розрахунку заборгованості зі сплати аліментів є безпідставним
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 13 червня 2024 року у справі
№ 760/17498/22
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍7
Про використання конструкції третейського розгляду не для захисту прав та інтересів фізичних осіб
Якщо пов’язані чи афілійовані особи, наприклад родичі, ініціюють третейський розгляд для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя, формування пасиву (боргів), виключення певного майна
з поділу на час виникнення (існування) спору (спорів) про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя (чи жінки та чоловіка, які проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі), такі учасники третейського розгляду діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно другого з подружжя. У такому разі відбувається використання конструкції третейського розгляду не для захисту прав та інтересів, і судове рішення стосується прав та/або інтересів іншого з подружжя
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 03 червня 2024 року у справі
№ 31-2401/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Якщо пов’язані чи афілійовані особи, наприклад родичі, ініціюють третейський розгляд для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя, формування пасиву (боргів), виключення певного майна
з поділу на час виникнення (існування) спору (спорів) про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя (чи жінки та чоловіка, які проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі), такі учасники третейського розгляду діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно другого з подружжя. У такому разі відбувається використання конструкції третейського розгляду не для захисту прав та інтересів, і судове рішення стосується прав та/або інтересів іншого з подружжя
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 03 червня 2024 року у справі
№ 31-2401/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4❤1
Про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка виникла за договорами про транспортування та закупівлю природного газу
Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (Закон- № 1639-ІХ) набрав чинності 29 серпня 2021 року. При цьому у пункті 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон - № 1404-VIII) передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Наведене свідчить, що за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, не стягується виконавчий збір. При цьому законодавець виокремлює постанови, винесені державними виконавцями до набрання чинності зазначеним законом.
Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
З вказаної правової норми висновується, що у випадку відкриття виконавчого провадження державним виконавцем стягується виконавчий збір, у разі ж відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем стягується основна винагорода приватного виконавця.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (Закон- № 1639-ІХ) набрав чинності 29 серпня 2021 року. При цьому у пункті 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон - № 1404-VIII) передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Наведене свідчить, що за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, не стягується виконавчий збір. При цьому законодавець виокремлює постанови, винесені державними виконавцями до набрання чинності зазначеним законом.
Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
З вказаної правової норми висновується, що у випадку відкриття виконавчого провадження державним виконавцем стягується виконавчий збір, у разі ж відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем стягується основна винагорода приватного виконавця.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4
Перерахунок розміру пенсії на підставі довідки ТЦК та СП
До повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки не входить призначення, обчислення або здійснення перерахунку пенсії на підставі виданих ним довідок. Частина друга статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ встановлює обмеження розміру пенсії у розмірі 70 процентами сум відповідного грошового забезпечення.
Таким чином, видана довідка про розмір грошового забезпечення військовослужбовця хоч і виступає підставою для перерахунку пенсії, водночас не гарантує того, що визначеній у ній розмір грошового забезпечення підлягає врахуванню під час подальшого перерахунку в повному обсязі. Це підкреслює необхідність збалансованого підходу до процесу перерахунку пенсій з метою забезпечення справедливості та стабільності системи соціального забезпечення та бюджетної системи України в цілому.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
До повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки не входить призначення, обчислення або здійснення перерахунку пенсії на підставі виданих ним довідок. Частина друга статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ встановлює обмеження розміру пенсії у розмірі 70 процентами сум відповідного грошового забезпечення.
Таким чином, видана довідка про розмір грошового забезпечення військовослужбовця хоч і виступає підставою для перерахунку пенсії, водночас не гарантує того, що визначеній у ній розмір грошового забезпечення підлягає врахуванню під час подальшого перерахунку в повному обсязі. Це підкреслює необхідність збалансованого підходу до процесу перерахунку пенсій з метою забезпечення справедливості та стабільності системи соціального забезпечення та бюджетної системи України в цілому.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍1
Надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця
Під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, суб’єкт владних повноважень, уповноважений здійснити видачу такої довідки, зобов’язаний враховувати, що такі складові грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються розпорядчим актом Міністра оборони України в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, суб’єкт владних повноважень, уповноважений здійснити видачу такої довідки, зобов’язаний враховувати, що такі складові грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються розпорядчим актом Міністра оборони України в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.
📄 Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍2
Про склад учасників справи про видачу обмежувального припису
Із заявою про видачу обмежувального припису може звернутися до суду як особа, яка постраждала від домашнього насильства і якій виповнилося 14 років (неповнолітня особа), так і родич такої неповнолітньої особи
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 12 червня 2024 року у справі № 306/2813/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
Із заявою про видачу обмежувального припису може звернутися до суду як особа, яка постраждала від домашнього насильства і якій виповнилося 14 років (неповнолітня особа), так і родич такої неповнолітньої особи
📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 12 червня 2024 року у справі № 306/2813/23
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4❤1
Про наявність в діях виправданого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК
На обґрунтування своїх апеляційних вимог щодо безпідставного виправдання особи, прокурор наводив конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом. Зокрема, щодо непослідовних показань обвинуваченого про обставини ДТП, наявності даних про перевищення швидкості останнім, порушення ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху щодо належного реагування на виникнення небезпеки для руху, неповноти у частині встановлення місця наїзду на потерпілого, безпідставного відхилення висновків автотехнічної і додаткової експертиз, а також суперечливості даних у висновках автотехнічної, транспортно-трасологічної та комплексної експертиз, взятих до уваги судом.
Ухваливши залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд виходив із того, що у заданій дорожній ситуації водій, керуючи повністю справним транспортним засобом, рухаючись у лівій смузі проїзної частини з допустимою швидкістю, за 100 м від автомобіля побачив пішохода, який стояв на роздільній смузі руху та не створював будь-якої перешкоди для руху його автомобілю. На відстані близько 30 м до автомобіля пішохід почав різко в темпі швидкої ходи переходити ліву смугу руху, створивши, таким чином, перешкоду для руху автомобіля. У свою чергу водій, намагаючись уникнути зіткнення з пішоходом шляхом об’їзду, в силу п. 2.14 (е) ПДР виїхав частково на зустрічну смугу руху, однак правою передньою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода, який перебував у крайній лівій смузі руху біля подвійної суцільної лінії, та якому було завдано тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я, та тяжке тілесне ушкодження.
Апеляційний суд не перевірив із достатньою повнотою викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи і дав на них відповіді без аналізу та оцінки доказів у контексті доводів апеляційної скарги, по суті формально підтримавши висновки суду першої інстанції. Водночас аргументованих відповідей на доводи апеляції прокурора не надав, мотивів їх відхилення не навів і свого рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін в ухвалі належним чином не вмотивував
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
На обґрунтування своїх апеляційних вимог щодо безпідставного виправдання особи, прокурор наводив конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом. Зокрема, щодо непослідовних показань обвинуваченого про обставини ДТП, наявності даних про перевищення швидкості останнім, порушення ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху щодо належного реагування на виникнення небезпеки для руху, неповноти у частині встановлення місця наїзду на потерпілого, безпідставного відхилення висновків автотехнічної і додаткової експертиз, а також суперечливості даних у висновках автотехнічної, транспортно-трасологічної та комплексної експертиз, взятих до уваги судом.
Ухваливши залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд виходив із того, що у заданій дорожній ситуації водій, керуючи повністю справним транспортним засобом, рухаючись у лівій смузі проїзної частини з допустимою швидкістю, за 100 м від автомобіля побачив пішохода, який стояв на роздільній смузі руху та не створював будь-якої перешкоди для руху його автомобілю. На відстані близько 30 м до автомобіля пішохід почав різко в темпі швидкої ходи переходити ліву смугу руху, створивши, таким чином, перешкоду для руху автомобіля. У свою чергу водій, намагаючись уникнути зіткнення з пішоходом шляхом об’їзду, в силу п. 2.14 (е) ПДР виїхав частково на зустрічну смугу руху, однак правою передньою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода, який перебував у крайній лівій смузі руху біля подвійної суцільної лінії, та якому було завдано тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я, та тяжке тілесне ушкодження.
Апеляційний суд не перевірив із достатньою повнотою викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи і дав на них відповіді без аналізу та оцінки доказів у контексті доводів апеляційної скарги, по суті формально підтримавши висновки суду першої інстанції. Водночас аргументованих відповідей на доводи апеляції прокурора не надав, мотивів їх відхилення не навів і свого рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін в ухвалі належним чином не вмотивував
📄 Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android
👍4❤1🤯1