Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)
11.4K subscribers
44 photos
5 videos
11 files
7.54K links
Збираємо та публікуємо нові правові позиції Верховного Суду
Download Telegram
Про незаконне позбавлення права на участь у кримінальному провадженні як потерпілої матері загиблого

У касаційній скарзі адвокат стверджує, що матір загиблого незаконно була позбавлена права на участь у кримінальному провадженні як потерпіла, її не було залучено до провадження ні слідчим, ні судом, а в якості потерпілої було залучено особу, яка не являється ні родичем, ні дружиною загиблого.
ККС вказав, що адвокат в інтересах матері загиблого подала апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, у якій зазначала, що матері загиблого даним кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги було додано копії свідоцтва про народження загиблого, копію паспорта, копію свідоцтва про смерть, а також копію свідоцтва про поховання, видане матері про те, що вона здійснила поховання померлого сина.
Таким чином, скаржник обґрунтовував право матері померлого в результаті вчинення кримінального правопорушення на оскарження вироку суду першої інстанції як особи, чиїх інтересів указаний вирок стосується

📄 Касаційний кримінальний суд
👍7
Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, постановленої за правилами ст. 174 КПК

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги в разі оскарження ухвали слідчого судді можуть бути ухвалені під час вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.

📄 Касаційний кримінальний суд
👍2
Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають

Висновок щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 КПК:
Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.

📄 Касаційний кримінальний суд
👍2
Про неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку входять ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Ухвал слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених у порядку, передбаченому ст. 174 КПК, у цьому списку немає. Водночас відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Установлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Вказане кореспондує з висновком, який сформульовано в постанові ОП ККС ВС від 20.05.2024 в справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23), відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
З урахуванням наведеного вище ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, згідно з положенням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу апеляційному оскарженню не підлягає.
Отже, апеляційний суд, установивши, що адвокат подав апеляційну скаргу на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

📄 Касаційний кримінальний суд
👍6
Про оскарження бездіяльності уповноважених осіб державного органу, що виразилася в неповерненні тимчасово вилученого майна

За ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання особи з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вилучення, а також вилучення майна, яке зазначено у протоколі обшуку.
Слідчий суддя задовольнив скаргу адвоката в інтересах особи та зобов'язав уповноважених осіб ГСУ ДБР у кримінальному провадженні повернути особі майно, вилучене в ході проведеного невідкладного обшуку. Своє рішення обґрунтував посиланням на Конституцію України і загальні засади КПК та зазначив, що оскільки стороною обвинувачення не підтверджено подальшої необхідності утримання вилученого під час обшуку майна, скарга представника власника майна є обґрунтованою.
Прокурор подав апеляційну скаргу, однак апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді, якою за результатами розгляду задоволено скаргу на бездіяльність уповноважених осіб державного правоохоронного органу, що полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, та зобов'язанні уповноважених осіб повернути таке майно, до встановленого законом переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, не входить.
ККС визначив, що згідно ухвали апеляційного суду вона не містить відповіді на твердження прокурора про те, що слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК. З огляду на наведене ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді, не можна визнати законною і обґрунтованою.

📄 Касаційний кримінальний суд
4👍4
Про не поширення положень глави 37 КПК на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено

Законодавство передбачає функціональні гарантії для адвоката, що призначені для забезпечення як прав осіб, яких він представляє, так і можливості безперешкодно і ефективно здійснювати адвокатську діяльність.
Вступивши на державну службу або займаючись іншою діяльністю, яка є несумісною з адвокатською, особа зобов`язана зупинити адвокатську діяльність та не може розраховувати на збереження гарантій, притаманних адвокатській діяльності, оскільки погоджується підкорятися зовсім іншим правилам, які в багатьох аспектах несумісні з діяльністю адвоката. Саме для запобігання конфлікту відповідальності передбачено зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.
Висновок:
На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону про адвокатуру, не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження.

📄 Касаційний кримінальний суд
👍7
Подальша заміна захисника не є підставою повторного дослідження доказів

Захисник в апеляційній скарзі просив повторно дослідити всі письмові докази з тих підстав, що він особисто не брав участі в суді першої інстанції та не мав можливості під час дослідження доказів заперечувати щодо їх допустимості.
Суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити докази лише за наявності підстав, чітко зазначених у ч. 3 ст. 404 КПК. Подальша заміна захисника не входить у перелік цих підстав та не тягне за собою повторне дослідження доказів. За таких обставин апеляційний суд не мав передбачених законом підстав для здійснення повторного дослідження всіх письмових доказів, як про це просив захисник.

📄 Касаційний кримінальний суд
👍8
В оновленій версії мобільного додатка Правові позиції ВС:
- додано виділення знайдених ключових слів під час пошуку правових позицій
- додано розділ з групуванням правових позицій по категоріям справ
- додано кнопку позначення нових правових позицій переглянутими

Оновлення в:
📲 App Store
📲 Google play
👍5💩3
Про призначення покарання із застосуванням положень ст. 69-1 КК

Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що відповідно до приписів ст. 69 1 КК покарання засудженому у виді позбавлення волі не може перевищувати двох третин максимального розміру покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 436 1 КК, що становить 3 роки 4 місяці.
Натомість в ухвалі апеляційний суд зазначив, що в разі відсутності однієї з обставин, передбачених пунктами 1, 2 ч.1 ст. 66 КК, застосування щодо особи положень ст. 69 1 КК є неможливим. Тож з огляду на те, що в цьому кримінальному провадженні не завдано майнової шкоди, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність пом'якшуючої покарання обставини «добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди» є перешкодою для їх застосування.
Однак такий висновок апеляційного суду є помилковим і не узгоджується зі сталою судовою практикою, відповідно до якої під час призначення покарання із застосуванням ст. 69 1 КК добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍3
Щодо неможливості врахування при призначенні покарання обставин, які є кваліфікуючими ознаками злочинів та самостійними елементами об’єктивної сторони

Сторона обвинувачення, основним аргументом своєї незгоди із застосуванням норм ст. 75 КК щодо засуджених, вказує те, що останні вчинили нетяжкий і тяжкий злочини за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вимагали передати майно і вдалися до реального застосування насильства. Також прокурор зазначає, що засуджені офіційно не працевлаштовані, а законні джерела заробітку у них відсутні.
ККС ВС звертає увагу, що місцевий суд визнав доведеним обвинувачення, яке інкримінувалося засудженим органом досудового розслідування, та засудив їх за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК. Таким чином, вказані обставини, на які посилається прокурор, є кваліфікуючою ознакою злочинів та самостійними елементами його об’єктивної сторони. Вони прямо закріплені законодавцем у диспозиції статті й наявні в юридичному формулюванні обвинувачення та були враховані судом при кваліфікації дій засуджених. Отже, вони не можуть бути повторно враховані при призначенні покарання, як про те безпідставно йдеться у касаційній скарзі прокурора.
ККС ВС погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність офіційних видів заробітку у засуджених не обов’язково свідчить про їх підвищену суспільну небезпечність

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍81
Про добровільне надання слідчому особою мобільного телефону після внесення відомостей до ЄРДР під час затримання останньої

Як встановлено місцевим судом, обвинувачена добровільно надала слідчому наявний у неї мобільний телефон. Більш того, добровільна видача телефону відбулася після внесення відомостей до ЄРДР під час затримання обвинуваченої, а тому твердження засудженої про фактичне проведення обшуку, який обов`язково вимагав наявність ухвали слідчого судді є безпідставним.
Процесуальний закон не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍6
Щодо завершення досудового розслідування, в аспекті застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

День повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Водночас відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.
Тож, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров’я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
ККС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що останнім днем строку досудового розслідування є саме 08 січня 2020 року, коли слідчим фактично складено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття кримінального провадження. Зважаючи, що матеріали не містять інформації про направлення цього повідомлення стороні захисту, а вручено вказане повідомлення під розписку 14 січня 2020 року, то така слідча дія вчинена вже поза межами строку досудового розслідування. Відповідно складення, вручення та направлення до суду обвинувального акта стороною обвинувачення також вчинено поза межами строку, встановленого ст. 219 КПК.

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍8
nomery_sudovyh_sprav_dlya_konkursu_na_posady_suddiv_apelyaciynyh.pdf
410.5 KB
Номери судових справ, що використовувалися при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів
2👍1
Для зручності підготовки до написання практичних завдань створили таблиці із посиланнями навпроти кожної справи на документи по справі в Реєстрі судових рішень. Натиснувши на посилання "Відкрити" - відкриється сторінка Реєстру судових рішень з усіма рішеннями по обраній справі, відсортованими починаючи з самих нових. Справи для практичних завдань згруповані по юрисдикціям.
Враховуйте, що Реєстр, як завжди, може не дуже швидко працювати, тому сторінка може завантажуватися не моментально

https://t.me/appealcourts/46
2
Правомірність встановлення Кабінетом Міністрів України обмеження верхньої межі індексації пенсійних виплат

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Так, з метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24 лютого 2023 року прийнято Постанову №168, пунктом 10 якої встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень.
Реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими.
Такий підхід КМУ передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава, в першу чергу, зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.

📄 Касаційний адміністративний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍41
Відмінності врахування для перерахунку пенсії для деяких категорій осіб таких складових як доплата за науковий ступінь та доплата за вчене звання

Посилання позивача, який є пенсіонером та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на приписи Закону України "Про вищу освіту" щодо різного розміру доплат за науковий ступінь та за вчене звання, є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб`єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини.

📄 Касаційний адміністративний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍1
Належний спосіб захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності

Належним способом захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності є позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

📄 Велика Палата Верховного Суду

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍2
Повноваження органів Держгеокадастру на звернення до суду

ВІДСТУП! Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).
Органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатися з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, міська рада є відповідачем, а тому статусом позивача має наділятися прокурор

ВП ВС уточнила власний правовий висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, щодо права органів Держгеокадастру на звернення до суду.

📄 Велика Палата Верховного Суду

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍6
Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання

Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому за порушення такого зобов`язання не може бути нарахований штраф в порядку абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.

📄 Велика Палата Верховного Суду

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍5🤷‍♂1
Про відповідність призначеного особі покарання тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і даним про особу засудженого

У цій справі суд першої інстанції при призначенні засудженому покарання врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 156 КК), які відповідно до ст. 12 КК є тяжкими (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків), дані про особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем проживання. Визнав обставинами, які обтяжують покарання ̶ вчинення злочину повторно та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.
Апеляційний суд не погодився з вироком місцевого суду в частині призначеного покарання. За відсутності обставин, що пом'якшують покарання, а також за наявності обставин, що обтяжують покарання, якими апеляційний суд визнав повторність (15 епізодів розпусних дій щодо своєї малолітньої та в подальшому неповнолітньої доньки, яка проживала з ним без матері, що є аморальним та відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, призвело до наявності у неповнолітньої потерпілої ознак посттравматичного стресового розладу) та вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у матеріальній залежності від винного, з урахуванням всього викладеного у сукупності, суд призначив особі більш суворе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 156 КК, але без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що передбачено санкцією як альтернативне

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍5
Про необгрунтоване застостосування до особи, засудженої за ч. 1 ст. 111-1 КК, конфіскації майна як додаткового виду покарання

Вироком районного суду встановлено, який ухвалою апеляційного суду залишено без змін, що засуджена займала посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та отримувала оплату такої праці. Тобто, в її діях наявний корисливиий мотив, що є підставою для застосування до засудженої додаткового, передбаченого санкцією статті, покарання у виді конфіскації належного їй майна.
Водночас, виходячи з конкретних обставин цього кримінального провадження, ураховуючи мету покарання, яка полягає в необхідності виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (санкцією ч. 2 ст. 111¹ КК передбачено покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої), який відноситься до категорії кримінальних проступків, даних про особу засудженої, зокрема, яка має постійне місце проживання, працювала вчителем початкових класів, не заміжня, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, обставини, що пом’якшують покарання (визнання вини та щире каяття), відсутність обставин, які обтяжують покарання, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання колегія суддів ККС ВС дійшла висновку про зміну судових рішень в частині призначеного додаткового покарання у виді конфіскації належного їй майна, крім житла.

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play
👍72