Про застосування ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК

За приписами частин 2, 3 ст. 285 КПК обвинуваченому, який може бути звільненим від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено право та підстави такого звільнення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності, судове провадження здійснюється в повному обсязі в загальному порядку. Тоді така особа за вироком суду може бути звільнена від покарання на підставі, передбаченій ст. 49 КК, у порядку, визначеному ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, з дня вчинення обвинуваченим кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, минув строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК. Згідно з технічним записом судового засідання суду апеляційної інстанції суд роз`яснив обвинуваченому можливість та наслідки застосування ст. 49 КК, з`ясував його думку стосовно цього, проте останній заперечував і наполягав на продовженні апеляційного розгляду за апеляційною скаргою його захисника. Водночас апеляційний суд повинен був застосувати норму, передбачену ч. 5 ст. 74 КК, та звільнити обвинуваченого від покарання, однак цього не зробив.

📄 Касаційний кримінальний суд

Умови призначення більш м’якого покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин (ст. 69 КК)

В частині правильності застосування ст. 69 КК, Суд зазначає, що частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м’яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування ст. 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом’якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Хоча в статті 69 КК закон передбачає, що можуть існувати й інші обставини чи сукупність обставин, за яких призначення покарання в межах санкції статті кримінального закону може бути явно несправедливим, однак, виходячи з системного тлумачення кримінального закону, обставини чи сукупність обставин, які відповідно до статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили створення привілейованих складів злочинів.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо порядку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Щодо критеріїв перебігу процесуального строку

Ознайомлення з матеріалами розслідування є правом сторони захисту, яке вона використовує на власний розсуд. Якщо сторона підтверджує, що ознайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, або що вона відмовляється від ознайомлення з такими матеріалами, цього достатньо, щоб приписи частин 1 – 3 та ч. 6 ст. 290 КПК були виконані.
Сторона, яка відкрила матеріали, не має повноважень контролювати, в якому обсязі і як детально інша сторона ознайомилася з такими матеріалами. Якщо обвинувачена особа вважає для себе достатнім ознайомитися з копіями матеріалів, наданими їй захисником, і підтверджує це іншій стороні, вона тим самим засвідчує, що вимоги ст. 290 КПК іншою стороною виконані.
Закон не визначає певної форми документа, яким підтверджується надання доступу до матеріалів провадження, але встановлює, що це має бути письмово підтверджено учасником кримінального провадження, якому надано доступ. У ККС ВС немає підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій, що повідомлення підозрюваної на ім`я процесуального керівника у кримінальному провадженні, засвідчене електронним цифровим підписом, відповідає вимогам ч. 9 ст. 290 КПК.

Перебіг процесуального строку не може залежати від того, як здійснюється документообіг в організації, яку учасник процесу зазначає як адресу для листування з судом. Закінчення стороною захисту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не має визначатися датою, коли його повідомлення потрапило безпосередньо до процесуального керівника у провадженні

Закінчення строку ознайомлення відповідно до ухвали слідчого судді визначається у разі, коли сторона, якій відкриті матеріали, не надала підтвердження про ознайомлення з ними. Однак якщо таке підтвердження існує, то датою закінчення ознайомлення з матеріалами є дата, коли сторона завершила знайомитися з відповідними матеріалами

📄 Касаційний кримінальний суд

Про незаконне позбавлення права на участь у кримінальному провадженні як потерпілої матері загиблого

У касаційній скарзі адвокат стверджує, що матір загиблого незаконно була позбавлена права на участь у кримінальному провадженні як потерпіла, її не було залучено до провадження ні слідчим, ні судом, а в якості потерпілої було залучено особу, яка не являється ні родичем, ні дружиною загиблого.
ККС вказав, що адвокат в інтересах матері загиблого подала апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, у якій зазначала, що матері загиблого даним кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги було додано копії свідоцтва про народження загиблого, копію паспорта, копію свідоцтва про смерть, а також копію свідоцтва про поховання, видане матері про те, що вона здійснила поховання померлого сина.
Таким чином, скаржник обґрунтовував право матері померлого в результаті вчинення кримінального правопорушення на оскарження вироку суду першої інстанції як особи, чиїх інтересів указаний вирок стосується

📄 Касаційний кримінальний суд

Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, постановленої за правилами ст. 174 КПК

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги в разі оскарження ухвали слідчого судді можуть бути ухвалені під час вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.

📄 Касаційний кримінальний суд

Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають

Висновок щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 КПК:
Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.

📄 Касаційний кримінальний суд

Про неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку входять ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Ухвал слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених у порядку, передбаченому ст. 174 КПК, у цьому списку немає. Водночас відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Установлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Вказане кореспондує з висновком, який сформульовано в постанові ОП ККС ВС від 20.05.2024 в справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23), відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
З урахуванням наведеного вище ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, згідно з положенням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу апеляційному оскарженню не підлягає.
Отже, апеляційний суд, установивши, що адвокат подав апеляційну скаргу на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

📄 Касаційний кримінальний суд

Про оскарження бездіяльності уповноважених осіб державного органу, що виразилася в неповерненні тимчасово вилученого майна

За ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання особи з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вилучення, а також вилучення майна, яке зазначено у протоколі обшуку.
Слідчий суддя задовольнив скаргу адвоката в інтересах особи та зобов'язав уповноважених осіб ГСУ ДБР у кримінальному провадженні повернути особі майно, вилучене в ході проведеного невідкладного обшуку. Своє рішення обґрунтував посиланням на Конституцію України і загальні засади КПК та зазначив, що оскільки стороною обвинувачення не підтверджено подальшої необхідності утримання вилученого під час обшуку майна, скарга представника власника майна є обґрунтованою.
Прокурор подав апеляційну скаргу, однак апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді, якою за результатами розгляду задоволено скаргу на бездіяльність уповноважених осіб державного правоохоронного органу, що полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, та зобов'язанні уповноважених осіб повернути таке майно, до встановленого законом переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, не входить.
ККС визначив, що згідно ухвали апеляційного суду вона не містить відповіді на твердження прокурора про те, що слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК. З огляду на наведене ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді, не можна визнати законною і обґрунтованою.

📄 Касаційний кримінальний суд

Про не поширення положень глави 37 КПК на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено

Законодавство передбачає функціональні гарантії для адвоката, що призначені для забезпечення як прав осіб, яких він представляє, так і можливості безперешкодно і ефективно здійснювати адвокатську діяльність.
Вступивши на державну службу або займаючись іншою діяльністю, яка є несумісною з адвокатською, особа зобов`язана зупинити адвокатську діяльність та не може розраховувати на збереження гарантій, притаманних адвокатській діяльності, оскільки погоджується підкорятися зовсім іншим правилам, які в багатьох аспектах несумісні з діяльністю адвоката. Саме для запобігання конфлікту відповідальності передбачено зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.
Висновок:
На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону про адвокатуру, не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження.

📄 Касаційний кримінальний суд

Подальша заміна захисника не є підставою повторного дослідження доказів

Захисник в апеляційній скарзі просив повторно дослідити всі письмові докази з тих підстав, що він особисто не брав участі в суді першої інстанції та не мав можливості під час дослідження доказів заперечувати щодо їх допустимості.
Суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити докази лише за наявності підстав, чітко зазначених у ч. 3 ст. 404 КПК. Подальша заміна захисника не входить у перелік цих підстав та не тягне за собою повторне дослідження доказів. За таких обставин апеляційний суд не мав передбачених законом підстав для здійснення повторного дослідження всіх письмових доказів, як про це просив захисник.

📄 Касаційний кримінальний суд

В оновленій версії мобільного додатка Правові позиції ВС:
- додано виділення знайдених ключових слів під час пошуку правових позицій
- додано розділ з групуванням правових позицій по категоріям справ
- додано кнопку позначення нових правових позицій переглянутими

Оновлення в:
📲 App Store
📲 Google play

Про призначення покарання із застосуванням положень ст. 69-1 КК

Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що відповідно до приписів ст. 69 1 КК покарання засудженому у виді позбавлення волі не може перевищувати двох третин максимального розміру покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 436 1 КК, що становить 3 роки 4 місяці.
Натомість в ухвалі апеляційний суд зазначив, що в разі відсутності однієї з обставин, передбачених пунктами 1, 2 ч.1 ст. 66 КК, застосування щодо особи положень ст. 69 1 КК є неможливим. Тож з огляду на те, що в цьому кримінальному провадженні не завдано майнової шкоди, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність пом'якшуючої покарання обставини «добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди» є перешкодою для їх застосування.
Однак такий висновок апеляційного суду є помилковим і не узгоджується зі сталою судовою практикою, відповідно до якої під час призначення покарання із застосуванням ст. 69 1 КК добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Щодо неможливості врахування при призначенні покарання обставин, які є кваліфікуючими ознаками злочинів та самостійними елементами об’єктивної сторони

Сторона обвинувачення, основним аргументом своєї незгоди із застосуванням норм ст. 75 КК щодо засуджених, вказує те, що останні вчинили нетяжкий і тяжкий злочини за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вимагали передати майно і вдалися до реального застосування насильства. Також прокурор зазначає, що засуджені офіційно не працевлаштовані, а законні джерела заробітку у них відсутні.
ККС ВС звертає увагу, що місцевий суд визнав доведеним обвинувачення, яке інкримінувалося засудженим органом досудового розслідування, та засудив їх за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК. Таким чином, вказані обставини, на які посилається прокурор, є кваліфікуючою ознакою злочинів та самостійними елементами його об’єктивної сторони. Вони прямо закріплені законодавцем у диспозиції статті й наявні в юридичному формулюванні обвинувачення та були враховані судом при кваліфікації дій засуджених. Отже, вони не можуть бути повторно враховані при призначенні покарання, як про те безпідставно йдеться у касаційній скарзі прокурора.
ККС ВС погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність офіційних видів заробітку у засуджених не обов’язково свідчить про їх підвищену суспільну небезпечність

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Про добровільне надання слідчому особою мобільного телефону після внесення відомостей до ЄРДР під час затримання останньої

Як встановлено місцевим судом, обвинувачена добровільно надала слідчому наявний у неї мобільний телефон. Більш того, добровільна видача телефону відбулася після внесення відомостей до ЄРДР під час затримання обвинуваченої, а тому твердження засудженої про фактичне проведення обшуку, який обов`язково вимагав наявність ухвали слідчого судді є безпідставним.
Процесуальний закон не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Щодо завершення досудового розслідування, в аспекті застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

День повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Водночас відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.
Тож, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров’я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
ККС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що останнім днем строку досудового розслідування є саме 08 січня 2020 року, коли слідчим фактично складено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття кримінального провадження. Зважаючи, що матеріали не містять інформації про направлення цього повідомлення стороні захисту, а вручено вказане повідомлення під розписку 14 січня 2020 року, то така слідча дія вчинена вже поза межами строку досудового розслідування. Відповідно складення, вручення та направлення до суду обвинувального акта стороною обвинувачення також вчинено поза межами строку, встановленого ст. 219 КПК.

📄 Касаційний кримінальний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Номери судових справ, що використовувалися при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів

Для зручності підготовки до написання практичних завдань створили таблиці із посиланнями навпроти кожної справи на документи по справі в Реєстрі судових рішень. Натиснувши на посилання "Відкрити" - відкриється сторінка Реєстру судових рішень з усіма рішеннями по обраній справі, відсортованими починаючи з самих нових. Справи для практичних завдань згруповані по юрисдикціям.
Враховуйте, що Реєстр, як завжди, може не дуже швидко працювати, тому сторінка може завантажуватися не моментально

https://t.me/appealcourts/46

Правомірність встановлення Кабінетом Міністрів України обмеження верхньої межі індексації пенсійних виплат

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Так, з метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24 лютого 2023 року прийнято Постанову №168, пунктом 10 якої встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень.
Реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими.
Такий підхід КМУ передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава, в першу чергу, зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.

📄 Касаційний адміністративний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Відмінності врахування для перерахунку пенсії для деяких категорій осіб таких складових як доплата за науковий ступінь та доплата за вчене звання

Посилання позивача, який є пенсіонером та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на приписи Закону України "Про вищу освіту" щодо різного розміру доплат за науковий ступінь та за вчене звання, є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб`єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини.

📄 Касаційний адміністративний суд

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Належний спосіб захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності

Належним способом захисту орендодавця у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності є позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

📄 Велика Палата Верховного Суду

📲 Правові позиції в App Store | Google play

Повноваження органів Держгеокадастру на звернення до суду

ВІДСТУП! Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).
Органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатися з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, міська рада є відповідачем, а тому статусом позивача має наділятися прокурор

ВП ВС уточнила власний правовий висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, щодо права органів Держгеокадастру на звернення до суду.

📄 Велика Палата Верховного Суду

📲 Правові позиції в App Store | Google play