Щодо скасування договору оренди земельної ділянки за позовом заінтересованої особи

У цивільному законодавстві не передбачено допустимості скасування договору чи іншого правочину в судовому порядку за позовом заінтересованої особи. У ЦК України закріплено лише можливість пред’явити позовну вимогу про визнання правочину недійсним, тому вимога про скасування договорів оренди земельних ділянок не є належним способом захисту порушеного права

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 14 травня 2024 року у справі № 290/1310/21

Щодо ефективного способу захисту порушеного права фізичної особи з огляду на дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення; критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо гарантії збереження середнього заробітку за працівником, з яким підприємство тимчасово призупинило дію трудового договору внаслідок збройної агресії проти України

На працівника, з яким підприємство тимчасово призупинило дію трудового договору у зв’язку з неможливістю внаслідок військової агресії проти України забезпечити його роботою та який виконує обов’язки добровольця міської територіальної громади в неробочий час, гарантія щодо збереження середнього заробітку, передбачена частиною першою статті 119 КЗпП України, не поширюється

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 08 травня 2024 року у справі № 359/5261/22

Щодо відсторонення роботодавцем від посади працівника, який не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину

Якщо працівник не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, а також відсутнє рішення про його відсторонення від посади, прийняте слідчим суддею під час досудового розслідування чи судом під час
судового провадження, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника від роботи є незаконним

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 22 травня 2024 року у справі № 210/3278/22

Щодо права іноземця на спадкування обов`язкової частки у спадщині

ЦК України як основний регулятор спадкових відносин не містить жодних обмежень чи заборон, щоб суб’єктом права на обов’язкову частку у спадщині був іноземець. При з’ясуванні, чи належить іноземець до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, необхідно враховувати, що непрацездатність такої особи має підтверджуватися відповідними документами, зокрема виданими в країні, громадянином якої є іноземець

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 09 травня 2024 року у справі № 761/22711/19

Щодо юрисдикції спору про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині надання дозволів на виготовлення проектів відведення земельних ділянок

Оскільки позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради в частині надання дозволів на виготовлення проєктів відведення земельних ділянок не підлягають грошовій оцінці та є немайновими, а результат їх розгляду безпосередньо не впливає на обсяг ліквідаційної маси чи обсяг грошових зобов’язань божника, то відсутні підстави для їх розгляду в порядку господарського судочинства

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 22 травня 2024 року у справі № 175/984/22

Щодо застосування апеляційним судом преклюзивного річного строку у разі звернення з апеляційною скаргою прокурора

У разі звернення прокурора, який діє в інтересах держави в особі відповідних органів державної влади, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту
судового рішення за відсутності доказів направлення місцевим судом повісток на адресу одного з таких органів та незалучення до участі у справі другого органу, немає підстав для застосування апеляційним судом річного присічного строку, оскільки зазначені обставини становлять виключний випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 01 травня 2024 року у справі № 202/9353/15

PDF версія переліку питань з правильними відповідями по тестуванню загальних знань у сфері права для кандидатів на посади апеляційних судів

В оновленій версії додатка для підготовки кандидатів на посади суддів апеляційних судів додано нові функції для покращення якості та швидкості вивчення питань:
- графічне відображення прогресу вивчення питань
- повторення вивчених питань
- проходження не вивчених питань
- збереження питань до обраних та тестування по ним
- ведення статистики успішності підготовки до тестування та відстежування прогресу

Проходження по не вивченим питанням має пришвидшити підготовку до іспиту надаючи можливість виключити із багаторазового повторення уже вивчені питання, а окреме повторення вивчених питань дозволить закріпити знання або виявити забуті питання для їх подальшого вивчення

Мобільний додаток Апеляція - тести 2024:
▸ в App Store - https://apps.apple.com/ua/app/id6557083091
▸ в Google Play - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.appealcourtfree

Правова природа заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором

Положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, тому у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.
Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Подана до позову про стягнення процентів та пені за кредитним договором заява про збільшення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтована новими вимогами, які не заявлялися під час подачі позову, фактично є новим позовом щодо відповідальності за порушення виконання рішення суду

📄 Велика Палата Верховного Суду

Щодо позбавлення батьківських прав матері дитини, яка тимчасово перебуває за межами України

Якщо мати не ухиляється від виховання та утримання своїх дітей, цікавиться їхнім життям та бажає надалі належним чином виконувати свої батьківські обов’язки, то її вимушене тимчасове перебування за межами України (внаслідок життєвих обставин) не є підставою для позбавлення її батьківських прав

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 05 червня 2024 року у справі № 722/225/23

Відступ! Щодо згоди одного з подружжя на придбання майна іншим з подружжя та правовий режим придбаного майна

Згода іншого з подружжя (співвласника) на розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, поширюється як на випадки відчуження майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, так і на випадки набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності.
Наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої в такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя.
У разі якщо інший з подружжя надав згоду на розпорядження майном (коштами) для набуття майна в спільну сумісну власність і така згода зафіксована безпосередньо в договорі купівлі-продажу майна, який вчинено іншим
з подружжя, то суд не може своїм рішенням підміняти домовленість подружжя про набуття майна в спільну сумісну власність.
ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного в постановах від 29 липня 2020 року у справі № 127/16354/17 та від 22 травня 2019 року у справі № 523/8319/14-ц, про те, що наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору на придбання майна, зафіксованої у такому договорі, не
свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки письмова згода необхідна для розпорядження таким майном, а не на його придбання.

📄 Касаційний цивільний суд. Постанова ОП КЦС ВС від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22

Щодо набуття активу (об’єкта нерухомості) близьким родичем особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Прямий спосіб набуття активу (об’єкта нерухомості) близьким родичем особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за умови недостатності розміру законних доходів для такого набуття, є опосередкованим способом набуття активів цією особою. За наявності різниці між вартістю активу та грошових коштів, набутих на законних підставах, такий актив підлягає визнанню необґрунтованим.
Вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для стягнення його
в дохід держави

📄 Касаційний цивільний суд, Постанова КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 991/5169/23

ВІДСТУП! Порядок призначення в.о. директора підприємства

ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного в постановах від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21, від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19 та від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21 щодо тлумачення факту призначення в. о. директора як призначення керівника підприємства в законному порядку, визначивши, що умови наказу уповноваженого органу управління державним підприємством про призначення особи виконувачем обов’язків керівника підприємства в частині «до призначення керівника в установленому
законодавством порядку» потрібно тлумачити у широкому сенсі, а саме як до призначення керівника за результатами проведеного конкурсу шляхом укладення з ним контракту, так і призначення іншої особи, на яку покладається виконання обов`язків керівника підприємства шляхом видачі відповідного наказу.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Звільнення в.о. керівника підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Виконувач обов’язків керівника підприємства може бути звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством зі спливом
трьохмісячного строку, або настання відповідної події – призначення нового в.о. керівника

📄 Велика Палата Верховного Суду