Про допустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження перебування засудженого в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем в момент ДТП

Наявність виправлення у акті медичного огляду, у графі «Висновок», де замість «тверезий» виправлено на «алкогольне сп’яніння», а також зазначено про правильність виправлення, відповідає змісту акту, і є допустимим доказом на підтвердження перебування засудженого за ч. 2 ст. 286 КК в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем у момент ДТП

📄 Касаційний кримінальний суд

Про співмірність призначеного особі покарання за винення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286 1 КК

Призначаючи особі покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК є нетяжким і тяжким злочинами, дані про особу винного, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, пенсіонер, має інвалідність 2 групи, на спеціалізованих обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Також місцевий суд врахував, що обставин, які пом’якшують покарання особи, не встановлено, а обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінальних правопорушень стосовно особи похилого віку, а за ч. 1 ст. 135 КК — вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ч. 3 ст. 307 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Застосування щодо особи, засудженої за частинами 2 і 3 ст. 307 КК, положень ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке рішення ухвалене без належного врахування тяжкості злочинів, виходячи з конкретних обставин їх вчинення, та не сприяє меті виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, тому доводи прокурора про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна за частинами 2 і 3 ст. 307 КК мають бути предметом перегляду при новому розгляді апеляційним судом

📄 Касаційний кримінальний суд

Про наявність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Суди залишили поза увагою посткримінальну поведінку засудженого, який одразу після ДТП викликав поліцію і швидку допомогу, з’являвся до правоохоронних органів та давав правдиві свідчення, бажаючи усунути наслідки, які настали від його протиправних дій, добровільно сплатив потерпілим 105000 грн, що має важливе значення для призначення справедливого покарання.
Встановлені у вироку обставини, які не ставилися під сумнів апеляційним судом, свідчать про те, що потерпіла порушила ПДР, зокрема пункт 4.4., який зобов’язує пішохода у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості і використовувати світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху, та пункту 4.7, де зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах. Крім того, непередбачувана поведінка потерпілої, яка змінювала темп і напрям свого руху на проїзній частині дороги, також має враховуватися при оцінці дій засудженого в дорожній обстановці, що склалася

📄 Касаційний кримінальний суд

Про перекваліфікацію дій особи зі ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 КК

Судами неодноразово констатувалося, що настання смерті після спричинення особі тілесних ушкоджень, ударів тощо, внаслідок яких потерпілий впав й вдарився головою об тверду поверхню слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК.
У цьому кримінальному провадженні наслідок у вигляді смерті враховано як особливо кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК. Проте колегія суддів вважає, що кваліфікація заподіяння особі тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий впав і від удару об тверду поверхню помер, як складу залишення в небезпеці, тобто ст. 135 КК, є неправильною.
Оскільки у цьому провадженні наслідок у вигляді смерті, спричиненої з необережності, було інкриміновано засудженому, а склад ч. 1 ст. 119 КК охоплюється ч. 3 ст. 135 КК, то суд вважає правильним перекваліфікувати дії засудженого з ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 КК. Фактично йдеться про зменшення обсягу висунутого особі обвинувачення, і така перекваліфікація не погіршує становище винного.

📄 Касаційний кримінальний суд

Офіційне тлумачення норм Конституції України та практика Верховного Суду не є ані виключними, ані нововиявленими обставинами у розумінні змісту частин 2, 3 ст. 459 КПК

Офіційне тлумачення норм Конституції України та практика Верховного Суду не є ані виключними, ані нововиявленими обставинами у розумінні змісту частин 2, 3 ст. 459 КПК.
Нормами КПК, які регулюють порядок здійснення провадження за виключними обставинами, не передбачено обов’язкової участі засудженого та захисника в судовому засіданні у тому разі, якщо суддя дійде висновку про відсутність підстав для відкриття провадження

📄 Касаційний кримінальний суд

Про доцільність призначення особі, засудженій за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, додаткового покарання у виді конфіскації майна

Вирішуючи питання про доцільність призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.
Судами достовірно встановлено, що засуджений незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, психотропну речовину, та особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, а також незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, а також психотропну речовину, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби та психотропні речовини в особливо великих розмірах

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Перебування на утриманні засудженої двох неповнолітніх дітей, а також висновок органу пробації, було враховані судами попередніх інстанцій під час призначення особі мінімального розміру покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК, у сукупності з іншими даними про особу засудженої, однак за встановлених фактичних обставин кримінального провадження, про що зазначено вище, вони є недостатніми для застосування до останньої інституту звільнення від відбування покарання.
Проходження чоловіком засудженої служби в лавах ЗСУ не є безумовною підставою для застосування у цьому кримінальному провадженні положень ст. 75 КК, вказані обставини мають враховуватися у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи даними, що характеризують засуджену.
Призначене засудженій покарання у виді позбавлення волі у найнижчому розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, принципу справедливості та співмірності, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 27 КК – ч. 3 ст. 152 КК (зґвалтування, що вчинене групою осіб)

При кваліфікації зґвалтування, що вчинене групою осіб, виконавці (співучасники) діють узгоджено, з єдиним умислом і кожен з них безпосередньо виконує діяння, що повністю або частково утворюють об’єктивну сторону складу злочину, тобто, як власне проникнення в тіло іншої особи, так і дії, спрямовані на подолання її волі. Зґвалтування групою осіб є закінченим злочином з моменту початку статевих зносин хоча б одним із його учасників. На кваліфікацію зґвалтування як закінченого злочину для всіх співучасників не впливає те, чи вдалося кожному з них вчинити статевий акт з потерпілою особою. При цьому узгодженість дій учасників щодо потерпілої особи означає, що свідомістю кожного з них охоплюється сприяння один одному у вчиненні злочину

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 152 КК. Про відсутність порушення права сторони захисту на перехресний допит малолітньої потерпілої

Якщо станом на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК, (влітку 2011 року) встановлено, що потерпілій було 10 років, то конкретизація дати та часу скоєного злочину не має значення для кваліфікації дій засудженого, так як його діїі кваліфіковані, зокрема, за ознакою вчинення злочину стосовно малолітньої, а малолітня особа - це фізична особа, яка не досягла 14 років

Враховуючи, що стороні захисту судом першої інстанції надавалось право на перехресний допит потерпілої, також вона брала участь у слідчому експерименті, в ході якого надавала відомості, які мають значення для даного провадження, а також, враховуючи характер вчиненого злочину і що остання стала жертвою злочину сексуальної спрямованості, суд дійшов висновку про відсутність необхідності багаторазового допиту малолітньої потерпілої.
Відповідно до міжнародних норм, стандартів та принципів правосуддя, дружнього до дитини, в яких поміж іншого закріплено, що кількість опитувань дитини-жертви повинна бути максимально обмеженою та з урахуванням найкращих інтересів і добробуту дітей, повинна існувати можливість для судді мати можливість обмежувати таку кількість опитувань

📄 Касаційний кримінальний суд

Презумпція правомірності вчинених Президентом України дій, бездіяльності та ухвалених ним рішень

У статтях 102 (Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі) та 106 (Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України) Конституції України презюмується правомірність вчинених Президентом України дій, бездіяльності та ухвалених ним рішень. Зазначена презумпція передбачає відсутність сумніву в особи у протилежному та, відповідно, необхідності вчиняти дії, спрямовані на перевірку, зокрема, бездіяльності такого суб’єкта владних повноважень, які стосуються такої особи, на предмет дотримання закону. Презумпція правомірності вчинених Президентом України дій, бездіяльності та ухвалених ним рішень також ґрунтується на положеннях статті 1 Основного Закону, згідно з якою Україна є правовою державою.

Про включення доплати за роботу в зоні Чорнобильської АЕС у складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій

При вирішенні питання щодо включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідних надбавок, доплат, підвищень, які були включені для обрахунку пенсії при її призначенні, необхідно враховувати наявність останніх у переліку додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що враховуються при визначенні грошового забезпечення поліцейського за відповідною посадою; доплата за роботу в зоні Чорнобильської АЕС обраховується стосовно кожної особи окремо пропорційно до часу, протягом якого відповідна особа виконує службові обов`язки в зоні відчуження, не має систематичного характеру і прив`язки до посади; доплата за роботу в зоні Чорнобильської АЕС не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), які мають постійний характер, та не підлягає зазначенню у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) при її формуванні.

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо обов’язковості проведення оцінки впливу на довкілля при будівництві гідротехнічних споруд

з огляду на мету проведення державної екологічної експертизи (якою, на відміну від експертизи проєктів будівництва, є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах), здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності за певними видами планованої діяльності та об`єктами, які можуть мати значний вплив на довкілля

📄 Касаційний адміністративний суд

Про неможливість закриття провадження у справі за позовом суб’єкта владних повноважень після усунення порушень суб’єктом приватного права, що є відповідачем

Застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у справах, в яких суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом до суб`єкта приватного права, не відповідає правовій природі цієї процесуальної норми, яка, у першу чергу, захищає позивача від безпідставного закриття провадження, тоді як в адміністративній справі, в якій відповідачем є суб`єкт приватного права, суб`єкт владних повноважень може втратити інтерес до розгляду справи, відмовитися від позову (стаття 189 КАС України), а суд - прийняти відмову та закрити провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України (позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом).

📄 Касаційний адміністративний суд

Щодо права громадської організації на звернення до суду з позовом про охорону культурної спадщини

Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах – історичних населених містах України. Це підтверджує право громадських організацій на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів своїх членів та інших осіб у сфері охорони культурної спадщини, за умови доведення такими організаціями матеріально-правової заінтересованості в оскарженні дій (бездіяльності) суб’єктів владних повноважень у цій сфері та наявності відповідних статутних цілей діяльності.

📄 Касаційний адміністративний суд

Умови, за яких державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності проводиться незалежно від наявності документів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта

Відповідно до Порядку № 1127 (у редакції, чинній до 25 травня 2021 року) державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, проводиться незалежно від надання державному реєстратору документів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

📄 Касаційний адміністративний суд

Про допустимість висновку судово-медичної експертизи

З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій з'ясували факт надання медичної карти дізнавачу матір'ю потерпілого у Суду немає підстав вважати, що медична карта була отримана експертом з порушенням процесуального закону, а висновок судової-медичної експертизи, сформований у тому числі на підставі інформації, викладеної у ній, є недопустимим доказом

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість всіх отриманих у подальшому доказів у разі відсутності протоколу про затримання особи

Сам факт відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість всіх отриманих у подальшому доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Означене порушення прав особи, яке виразилося у нескладанні протоколу про затримання, несвоєчасному складанні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено у протоколі затримання може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося. У цьому провадженні суди саме так й зробили, врахувавши дату коли обвинувачений був затриманий

📄 Касаційний кримінальний суд

Про проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису

Процесуальний закон не встановлює безальтернативний обов’язок органу досудового розслідування пред’явити особу для впізнання. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій ст. 228 КПК. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явленні особи для впізнання

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність підстав для визнання доказів, отриманих під час огляду кабінету, особистого обшуку недопустимими. Про відсутність у протоколі НСРД характеристик використаних технічних засобів

Відсутність захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку засудженого не тягне за собою недопустимість доказів, отриманих під час цих слідчих дій

Відсутність у протоколах за результатами НСРД даних про вид і характеристики технічних засобів негласної аудіо- й відео- фіксації не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, який не передбачає зазначення у протоколах таких відомостей

Відомості про походження грошових коштів не впливають на їхні якісні характеристики, волевиявлення осіб, які отримували неправомірну вигоду, наявність чи відсутність ознак складу злочину, який є предметом даного судового розгляду та допустимість результатів НСРД

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність провокації злочину правоохоронними органами

Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов'язок правоохоронних органів протидіяти злочинам

📄 Касаційний кримінальний суд