Щодо обов’язкового елементу об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК

Верховний Суд указав на правильність висновків судів попередніх інстанцій, зазначивши, що обов’язковим елементом об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК, є отримання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльності, що випливають з її правомірних службових повноважень.
Дії голови правління щодо отримання грошових коштів від осіб, які мали намір підключитись до енергосистеми товариства або отримати додаткову потужність, з подальшим їх оприбуткуванням в касі підприємства, були обумовлені діяльністю голови правління та визнані в практичній діяльності товариства, що свідчить про правомірність їх отримання останнім.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо особи покупця, який задіяний у проведенні контролю за вчиненням злочину

Законодавство не передбачає особливих вимог до особи покупця, який задіяний у проведенні контролю за вчиненням злочину, і не виключає можливого особистого знайомства особи, яка збуває наркотичні засоби із залегендованою особою та їх спільне вживання наркотичних засобів

📄 Касаційний кримінальний суд

Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності особи не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення

Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення. Адже відповідно до матеріалів справи директор фермерського господарства звернувся до органу прокуратури з заявою про конкретний факт і обставини вчинення заступником керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби корупційного злочину, які потребували перевірки, у тому числі шляхом проведення НСРД. Виконання таких дій охоплювалося закріпленим у ст. 25 КПК процесуальним обов’язком слідчого, прокурора у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування і вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що є складовою засади публічності як однієї з загальних засад кримінального провадження.
Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчить про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби і про подальше вчинення ним провокативних дій

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо можливості закриття за п.10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018

Кримінальні провадження, які були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018, не підлягають закриттю з посиланням на п.10 ч. 1 ст. 284 КПК. Такі провадження передаються у суд навіть після закінчення строку досудового розслідування, однак суд досліджує лише ту доказову базу, яка була здобута стороною обвинувачення у межах строку досудового розслідування, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого ухвалює судове рішення у відповідному провадженні

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо моменту, з якого обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик, у судовому провадження за відсутності обвинуваченого

У судовому провадженні, яке здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик із моменту її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові наслідки відсутності у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків

Відсутність у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків, не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК, якщо судовий розгляд здійснюється в межах висунутого обвинувачення на підставі обвинувального акту з яким прокурор звернувся до суду після усунення недоліків

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо змісту вироку у разі встановлення інших фактичних обставин, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органом досудового розслідування

Якщо, розглянувши кримінальне провадження, суд встановив інші фактичні обставини, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органами досудового розслідування, то у мотивувальній частині вироку він має викласти формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з наведенням фактичних обставин з усіма елементами складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК), що давало б можливість зіставити їх з визначеною правовою кваліфікацією. Недотримання цим вимог є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

📄 Касаційний кримінальний суд

Виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень

Постановлена місцевим судом ухвала, якою внесено зміни у мотивувальну частину вироку та додано абзац із частиною обвинувачення, що було пред’явлено особі, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Збільшення обсягу обвинувачення, визнаного судом доведеним, зі встановленими судом додатковими фактичними обставинами справи не може бути виправлено шляхом внесення змін у мотивувальну частину вироку

📄 Касаційний кримінальний суд

Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного залучення захисника або самостійного звернення до суду з апеляційною скаргою

Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України недалеко від кордону між державами є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного укладання договору про надання правової допомоги чи самостійної подачі апеляційної скарги у визначений процесуальним законом строк

📄 Касаційний кримінальний суд

Про можливість участі експерта-криміналіста у двох слідчих діях ̶ оглядах місця події, які проводилися одна за одною, але в різних місцях

Стосовно участі у двох слідчих діях - огляді місця події, які проводилися один безпосередньо після іншого, але в різних місцях, спеціаліста, яка є експертом - криміналістом, суд першої інстанції, з яким погодився також апеляційний суд, обґрунтовано зазначив, що на відміну від слідчого, який проводить слідчі дії, та понятих, присутність яких під час слідчих (розшукових) дій у передбачених законом, випадках є обов`язковою, участь спеціаліста, до обов`язків якої віднесено виконання окремих обов`язків, у цьому кримінальному провадженні фотографування місця події та складання фототаблиці, не є обов`язковою і закон не вимагає її постійної присутності під час проведення слідчої дії, тож закон не виключає можливості приєднання такого спеціаліста до проведення наступної слідчої дії пізніше, вже після її початку і після закінчення попередньої дії

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість протоколу слідчого експерименту у формі допиту особи на стадії досудового розслідування як самостійного джерела доказів на цій стадії

Не будь-яке порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене органом досудового розслідування під час збирання доказів у кримінальному провадженні, автоматично тягне за собою визнання цих доказів недопустимими. Під час вирішення питання про допустимість таких доказів суду насамперед необхідно з'ясувати, чи є це порушення істотним та яким чином воно вплинуло на забезпечення і реалізацію прав та свобод особи у кримінальному провадженні.
Якщо слідчий експеримент відбувся у формі допиту особи на стадії досудового розслідування, то таку слідчу дію треба розцінювати як допит і вона є самостійним джерелом доказів на цій стадії. Тому отримані від особи у процесі слідчої дії відомості, можуть використовуватись під час проведення експертиз і до них не застосовується доктрина «плодів отруєного дерева»

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість протоколу пред’явлення особи для впізнання

Відсутність у протоколі пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, підпису понятих, з урахуванням допиту одного з них у судовому засіданні, який підтвердив, що у присутності його та ще одного понятого молода дівчина впізнавала, за фотознімками, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не є підставою для визнання його даних недопустимими

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження перебування засудженого в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем в момент ДТП

Наявність виправлення у акті медичного огляду, у графі «Висновок», де замість «тверезий» виправлено на «алкогольне сп’яніння», а також зазначено про правильність виправлення, відповідає змісту акту, і є допустимим доказом на підтвердження перебування засудженого за ч. 2 ст. 286 КК в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем у момент ДТП

📄 Касаційний кримінальний суд

Про співмірність призначеного особі покарання за винення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286 1 КК

Призначаючи особі покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК є нетяжким і тяжким злочинами, дані про особу винного, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, пенсіонер, має інвалідність 2 групи, на спеціалізованих обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Також місцевий суд врахував, що обставин, які пом’якшують покарання особи, не встановлено, а обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінальних правопорушень стосовно особи похилого віку, а за ч. 1 ст. 135 КК — вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ч. 3 ст. 307 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Застосування щодо особи, засудженої за частинами 2 і 3 ст. 307 КК, положень ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке рішення ухвалене без належного врахування тяжкості злочинів, виходячи з конкретних обставин їх вчинення, та не сприяє меті виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, тому доводи прокурора про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна за частинами 2 і 3 ст. 307 КК мають бути предметом перегляду при новому розгляді апеляційним судом

📄 Касаційний кримінальний суд

Про наявність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Суди залишили поза увагою посткримінальну поведінку засудженого, який одразу після ДТП викликав поліцію і швидку допомогу, з’являвся до правоохоронних органів та давав правдиві свідчення, бажаючи усунути наслідки, які настали від його протиправних дій, добровільно сплатив потерпілим 105000 грн, що має важливе значення для призначення справедливого покарання.
Встановлені у вироку обставини, які не ставилися під сумнів апеляційним судом, свідчать про те, що потерпіла порушила ПДР, зокрема пункт 4.4., який зобов’язує пішохода у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості і використовувати світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху, та пункту 4.7, де зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах. Крім того, непередбачувана поведінка потерпілої, яка змінювала темп і напрям свого руху на проїзній частині дороги, також має враховуватися при оцінці дій засудженого в дорожній обстановці, що склалася

📄 Касаційний кримінальний суд

Про перекваліфікацію дій особи зі ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 КК

Судами неодноразово констатувалося, що настання смерті після спричинення особі тілесних ушкоджень, ударів тощо, внаслідок яких потерпілий впав й вдарився головою об тверду поверхню слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК.
У цьому кримінальному провадженні наслідок у вигляді смерті враховано як особливо кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК. Проте колегія суддів вважає, що кваліфікація заподіяння особі тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий впав і від удару об тверду поверхню помер, як складу залишення в небезпеці, тобто ст. 135 КК, є неправильною.
Оскільки у цьому провадженні наслідок у вигляді смерті, спричиненої з необережності, було інкриміновано засудженому, а склад ч. 1 ст. 119 КК охоплюється ч. 3 ст. 135 КК, то суд вважає правильним перекваліфікувати дії засудженого з ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 КК. Фактично йдеться про зменшення обсягу висунутого особі обвинувачення, і така перекваліфікація не погіршує становище винного.

📄 Касаційний кримінальний суд

Офіційне тлумачення норм Конституції України та практика Верховного Суду не є ані виключними, ані нововиявленими обставинами у розумінні змісту частин 2, 3 ст. 459 КПК

Офіційне тлумачення норм Конституції України та практика Верховного Суду не є ані виключними, ані нововиявленими обставинами у розумінні змісту частин 2, 3 ст. 459 КПК.
Нормами КПК, які регулюють порядок здійснення провадження за виключними обставинами, не передбачено обов’язкової участі засудженого та захисника в судовому засіданні у тому разі, якщо суддя дійде висновку про відсутність підстав для відкриття провадження

📄 Касаційний кримінальний суд

Про доцільність призначення особі, засудженій за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, додаткового покарання у виді конфіскації майна

Вирішуючи питання про доцільність призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.
Судами достовірно встановлено, що засуджений незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, психотропну речовину, та особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, а також незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, а також психотропну речовину, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби та психотропні речовини в особливо великих розмірах

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Перебування на утриманні засудженої двох неповнолітніх дітей, а також висновок органу пробації, було враховані судами попередніх інстанцій під час призначення особі мінімального розміру покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК, у сукупності з іншими даними про особу засудженої, однак за встановлених фактичних обставин кримінального провадження, про що зазначено вище, вони є недостатніми для застосування до останньої інституту звільнення від відбування покарання.
Проходження чоловіком засудженої служби в лавах ЗСУ не є безумовною підставою для застосування у цьому кримінальному провадженні положень ст. 75 КК, вказані обставини мають враховуватися у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи даними, що характеризують засуджену.
Призначене засудженій покарання у виді позбавлення волі у найнижчому розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, принципу справедливості та співмірності, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 27 КК – ч. 3 ст. 152 КК (зґвалтування, що вчинене групою осіб)

При кваліфікації зґвалтування, що вчинене групою осіб, виконавці (співучасники) діють узгоджено, з єдиним умислом і кожен з них безпосередньо виконує діяння, що повністю або частково утворюють об’єктивну сторону складу злочину, тобто, як власне проникнення в тіло іншої особи, так і дії, спрямовані на подолання її волі. Зґвалтування групою осіб є закінченим злочином з моменту початку статевих зносин хоча б одним із його учасників. На кваліфікацію зґвалтування як закінченого злочину для всіх співучасників не впливає те, чи вдалося кожному з них вчинити статевий акт з потерпілою особою. При цьому узгодженість дій учасників щодо потерпілої особи означає, що свідомістю кожного з них охоплюється сприяння один одному у вчиненні злочину

📄 Касаційний кримінальний суд