Щодо рішення, яке має ухвалити апеляційний суд у разі сумнівів у наявності повноважень у прокурора подавати апеляційну скаргу

Якщо апеляційний суд має підстави для сумнівів у наявності повноважень у прокурора подавати апеляційну скаргу, то він повинен залишити апеляційну скаргу без руху, вказавши в ухвалі, які документи йому необхідні для вирішення цих сумнівів, а не повертати апеляційну скаргу як таку, що подана особою, яка не має права її подавати

📄 Касаційний кримінальний суд

Апеляційний суд не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів у разі закриття кримінального проваджененя за п.2 ч. 1 ст. 284 КК у зв'язку зі не встановленням об'єку кримінального правопорушення

Якщо апеляційний суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, у зв’язку з не встановленням об’єкту кримінального правопорушення, то він не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів. Водночас, закриваючи провадження, апеляційний суд не має права покладати в основу рішення докази, які не були предметом його безпосереднього дослідження

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові наслідки проведення апеляційного розляду без прокурора, який заздалегідь повідомив про неможливість свого прибуття у судове засідання

Розгляд кримінального провадження судом апеляційної інстанції без прокурора, який заздалегідь повідомив про неможливість свого прибуття у судове засідання, порушує принцип змагальності сторін та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

📄 Касаційний кримінальний суд

У ст. 419 КПК немає вказівок, які б стосувалися необхідності зазначення в ухвалі апеляційного суду клопотань сторін та наслідки їх вирішення судом

У ст. 419 КПК немає вказівок, які б стосувалися необхідності зазначення в ухвалі апеляційного суду клопотань сторін та наслідки їх вирішення судом, тому що, зокрема, клопотання про дослідження доказів вирішуються в порядку ст. 350 КПК без виходу до нарадчої кімнати та заносяться до журналу судового засідання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 108 цього Кодексу

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо мети застосування процедури кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

Встановлена главою 39 КПК спеціальна процедура кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру покликана сприяти дотриманню справедливого балансу між захистом прав осіб, що страждають на психічні розлади, вчинили суспільно небезпечні діяння і з огляду на свій стан можуть бути небезпечними для себе та інших, й інтересами потерпілих, суспільства та держави. Однією з процесуальних гарантій у справах цієї категорії є забезпечення доведеності факту вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо обов’язкового елементу об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК

Верховний Суд указав на правильність висновків судів попередніх інстанцій, зазначивши, що обов’язковим елементом об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК, є отримання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльності, що випливають з її правомірних службових повноважень.
Дії голови правління щодо отримання грошових коштів від осіб, які мали намір підключитись до енергосистеми товариства або отримати додаткову потужність, з подальшим їх оприбуткуванням в касі підприємства, були обумовлені діяльністю голови правління та визнані в практичній діяльності товариства, що свідчить про правомірність їх отримання останнім.

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо особи покупця, який задіяний у проведенні контролю за вчиненням злочину

Законодавство не передбачає особливих вимог до особи покупця, який задіяний у проведенні контролю за вчиненням злочину, і не виключає можливого особистого знайомства особи, яка збуває наркотичні засоби із залегендованою особою та їх спільне вживання наркотичних засобів

📄 Касаційний кримінальний суд

Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності особи не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення

Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення. Адже відповідно до матеріалів справи директор фермерського господарства звернувся до органу прокуратури з заявою про конкретний факт і обставини вчинення заступником керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби корупційного злочину, які потребували перевірки, у тому числі шляхом проведення НСРД. Виконання таких дій охоплювалося закріпленим у ст. 25 КПК процесуальним обов’язком слідчого, прокурора у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування і вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що є складовою засади публічності як однієї з загальних засад кримінального провадження.
Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчить про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби і про подальше вчинення ним провокативних дій

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо можливості закриття за п.10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018

Кримінальні провадження, які були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018, не підлягають закриттю з посиланням на п.10 ч. 1 ст. 284 КПК. Такі провадження передаються у суд навіть після закінчення строку досудового розслідування, однак суд досліджує лише ту доказову базу, яка була здобута стороною обвинувачення у межах строку досудового розслідування, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого ухвалює судове рішення у відповідному провадженні

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо моменту, з якого обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик, у судовому провадження за відсутності обвинуваченого

У судовому провадженні, яке здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик із моменту її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові наслідки відсутності у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків

Відсутність у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків, не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК, якщо судовий розгляд здійснюється в межах висунутого обвинувачення на підставі обвинувального акту з яким прокурор звернувся до суду після усунення недоліків

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо змісту вироку у разі встановлення інших фактичних обставин, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органом досудового розслідування

Якщо, розглянувши кримінальне провадження, суд встановив інші фактичні обставини, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органами досудового розслідування, то у мотивувальній частині вироку він має викласти формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з наведенням фактичних обставин з усіма елементами складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК), що давало б можливість зіставити їх з визначеною правовою кваліфікацією. Недотримання цим вимог є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

📄 Касаційний кримінальний суд

Виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень

Постановлена місцевим судом ухвала, якою внесено зміни у мотивувальну частину вироку та додано абзац із частиною обвинувачення, що було пред’явлено особі, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Збільшення обсягу обвинувачення, визнаного судом доведеним, зі встановленими судом додатковими фактичними обставинами справи не може бути виправлено шляхом внесення змін у мотивувальну частину вироку

📄 Касаційний кримінальний суд

Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного залучення захисника або самостійного звернення до суду з апеляційною скаргою

Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України недалеко від кордону між державами є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного укладання договору про надання правової допомоги чи самостійної подачі апеляційної скарги у визначений процесуальним законом строк

📄 Касаційний кримінальний суд

Про можливість участі експерта-криміналіста у двох слідчих діях ̶ оглядах місця події, які проводилися одна за одною, але в різних місцях

Стосовно участі у двох слідчих діях - огляді місця події, які проводилися один безпосередньо після іншого, але в різних місцях, спеціаліста, яка є експертом - криміналістом, суд першої інстанції, з яким погодився також апеляційний суд, обґрунтовано зазначив, що на відміну від слідчого, який проводить слідчі дії, та понятих, присутність яких під час слідчих (розшукових) дій у передбачених законом, випадках є обов`язковою, участь спеціаліста, до обов`язків якої віднесено виконання окремих обов`язків, у цьому кримінальному провадженні фотографування місця події та складання фототаблиці, не є обов`язковою і закон не вимагає її постійної присутності під час проведення слідчої дії, тож закон не виключає можливості приєднання такого спеціаліста до проведення наступної слідчої дії пізніше, вже після її початку і після закінчення попередньої дії

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість протоколу слідчого експерименту у формі допиту особи на стадії досудового розслідування як самостійного джерела доказів на цій стадії

Не будь-яке порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене органом досудового розслідування під час збирання доказів у кримінальному провадженні, автоматично тягне за собою визнання цих доказів недопустимими. Під час вирішення питання про допустимість таких доказів суду насамперед необхідно з'ясувати, чи є це порушення істотним та яким чином воно вплинуло на забезпечення і реалізацію прав та свобод особи у кримінальному провадженні.
Якщо слідчий експеримент відбувся у формі допиту особи на стадії досудового розслідування, то таку слідчу дію треба розцінювати як допит і вона є самостійним джерелом доказів на цій стадії. Тому отримані від особи у процесі слідчої дії відомості, можуть використовуватись під час проведення експертиз і до них не застосовується доктрина «плодів отруєного дерева»

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість протоколу пред’явлення особи для впізнання

Відсутність у протоколі пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, підпису понятих, з урахуванням допиту одного з них у судовому засіданні, який підтвердив, що у присутності його та ще одного понятого молода дівчина впізнавала, за фотознімками, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не є підставою для визнання його даних недопустимими

📄 Касаційний кримінальний суд

Про допустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження перебування засудженого в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем в момент ДТП

Наявність виправлення у акті медичного огляду, у графі «Висновок», де замість «тверезий» виправлено на «алкогольне сп’яніння», а також зазначено про правильність виправлення, відповідає змісту акту, і є допустимим доказом на підтвердження перебування засудженого за ч. 2 ст. 286 КК в стані алкогольного сп’яніння під час керування ним автомобілем у момент ДТП

📄 Касаційний кримінальний суд

Про співмірність призначеного особі покарання за винення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286 1 КК

Призначаючи особі покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК є нетяжким і тяжким злочинами, дані про особу винного, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, пенсіонер, має інвалідність 2 групи, на спеціалізованих обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Також місцевий суд врахував, що обставин, які пом’якшують покарання особи, не встановлено, а обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінальних правопорушень стосовно особи похилого віку, а за ч. 1 ст. 135 КК — вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння

📄 Касаційний кримінальний суд

Про відсутність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ч. 3 ст. 307 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Застосування щодо особи, засудженої за частинами 2 і 3 ст. 307 КК, положень ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке рішення ухвалене без належного врахування тяжкості злочинів, виходячи з конкретних обставин їх вчинення, та не сприяє меті виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, тому доводи прокурора про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна за частинами 2 і 3 ст. 307 КК мають бути предметом перегляду при новому розгляді апеляційним судом

📄 Касаційний кримінальний суд

Про наявність правових підстав для застосування до особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням

Суди залишили поза увагою посткримінальну поведінку засудженого, який одразу після ДТП викликав поліцію і швидку допомогу, з’являвся до правоохоронних органів та давав правдиві свідчення, бажаючи усунути наслідки, які настали від його протиправних дій, добровільно сплатив потерпілим 105000 грн, що має важливе значення для призначення справедливого покарання.
Встановлені у вироку обставини, які не ставилися під сумнів апеляційним судом, свідчать про те, що потерпіла порушила ПДР, зокрема пункт 4.4., який зобов’язує пішохода у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості і використовувати світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху, та пункту 4.7, де зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах. Крім того, непередбачувана поведінка потерпілої, яка змінювала темп і напрям свого руху на проїзній частині дороги, також має враховуватися при оцінці дій засудженого в дорожній обстановці, що склалася

📄 Касаційний кримінальний суд