Недійсність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, якщо боржник не погоджується з розміром заборгованості

Чинним законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, з розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором, не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за таким договором.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Відступлення права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням на користь різних осіб

Відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб.
Приписи частини першої статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням спрямовані на уникнення ситуації, за якої відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов`язанням. Тому договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором може укладатися як у той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу після такого відступлення, але не раніше.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Відступ! Повернення судового збору при закритті провадження у справі із направленням її для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією

Відступ! ВП ВС відступила від висновку, сформульованого в її ухвалі від 12 травня 2020 року у справі № 464/104/16 щодо питання повернення судового збору в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, шляхом його конкретизації:
У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.
У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Отже, подання позивачем зави (у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України) про направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює повернення судового збору на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».

📄 Велика Палата Верховного Суду

Розгляд касаційним судом доводів сторін, які не ставилися перед судом апеляційної інстанції

Відсутність перевірки апеляційним судом доводів, які не наводилися в апеляційних скаргах або заявлялися з порушенням установленого законом порядку, не перешкоджає перевірці таких доводів судом касаційної інстанції у межах процесуальних повноважень відповідно до ст. 436 та ч. 1 ст. 438 КПК.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Право захисника доповнювати та/або змінювати апеляційну скаргу, подану обвинуваченим

У розумінні частини третьої статті 403 КПК України «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого, належить виключно суб`єкту її подання, тобто обвинуваченому.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Підготовка до тестування на посади суддів апеляційних судів

Нещодавно ВККС оприлюднила офіційні тестові запитання з відповідями для конкурсу на посади суддів апеляційних судів. Цей конкурс особливо примітний великою кількістю тестових завдань (загальна кількість майже 12 з половиною тисяч питань). В Google play вже опубліковано мобільний додаток для зручної та швидкої підготовки до тестування, включаючи вивчення, тренування розділами і групами питань, а також робота над помилками

Додаток в Google play - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.appealcourttesting
Додаток в App Store - https://apps.apple.com/us/app/id6553984032

Положення ст. 395 КПК не передбачають привілею щодо окремого обчислення строків для кожного захисника, залученого для надання правової допомоги вже після ухвалення судом рішення, яке оскаржується

Початок перебігу строку для оскарження судових рішень є загальним для всіх учасників кримінального провадження, за винятком засудженого, який перебуває під вартою. Положення ст. 395 КПК не передбачають привілею щодо окремого обчислення строків для кожного захисника, залученого для надання правової допомоги вже після ухвалення судом рішення, яке оскаржується

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо оцінки поважності причин пропуску строку потерпілою та її представником відсутніми під час оголошення вироку та за відсутності даних про отримання ними копії вироку

Якщо під час проголошення вироку місцевого суду потерпіла та її представник були відсутніми, а матеріали провадження не містять даних щодо отримання ними копій цього рішення, то це не може бути перешкодою у реалізації такими особами їх права на оскарження цього судового рішення. Постановляючи ухвалу про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд надав неналежну та помилкову оцінку доводам, викладеним у клопотанні представника потерпілої, щодо поважності причин його пропуску

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо можливості оскарження ухвали суду, постановленої на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів

Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів підлягає оскарженню як в апеляційному, так і у касаційному порядку

📄 Касаційний кримінальний суд

Відступ! Наслідки пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення

Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява.
Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

ВП ВС відступила від власного правового висновку, викладеного у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

📄 Велика Палата Верховного Суду

Повноваження суду апеляційної інстанції в процедурі перегляду заочного рішення

У разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об`єктом оскарження в суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд не вирішує поважність / неповажність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а лише перевіряє дотримання заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

📄 Велика Палата Верховного Суду

У разі закриття кримінального провадження за п. 1 ч. 2 ст. 284 КК, цивільний позов залишається без розгляду

У разі закриття кримінального провадження при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК), заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства

📄 Касаційний кримінальний суд

Відмова потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення і примирення винного з потерпілим є різнимим підставми для закриття провадження

Відмова потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення і примирення винного з потерпілим мають однаковий процесуальний наслідок (закриття провадження), однак врегульовують різні види правовідносин, що виникають у кримінальному провадженні між потерпілим та обвинуваченим (примирення та добровільна відмова потерпілого від обвинувачення), а тому і підстави для закриття кримінального провадження законодавцем виокремлено у різні пункти відповідних частин ст. 284 КПК

📄 Касаційний кримінальний суд

Ознайомлення в порядку ст. 290 КПК є процесуальною дією, яка стосується конкретного учасника кримінального провадження і не може делегуватися захиснику

Реалізація права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування має індивідуальний характер. Повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК є процесуальною дією, яка стосується конкретного учасника кримінального провадження і не може делегуватися захиснику

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо відкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, поза часовими межами, визначеними ст. 290 КПК

У кожному конкретному випадку відкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, поза часовими межами, визначеними ст. 290 КПК, суду належить з’ясувати причини такої несвоєчасності, встановити можливість реалізації права сторони захисту на розгляд справи в судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності та забезпечити достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД

📄 Касаційний кримінальний суд

Щодо здійснення кримінального провадження за відсутності депутатки держдуми рф, засудженої за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, в порядку спеціального судового провадження (in absentia)

Здійснення кримінального провадження за відсутності депутатки держдуми рф, засудженої за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов’язковою участю захисника, при наявності необхідних умов для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, є таким, що відповідає особливому порядку, визначеному ч. 3 ст. 323 КПК

Щодо обов'язку суду у разі зміни обвинувального акту роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі

📄 Касаційний кримінальний суд

Порушенням ч. 3 ст. 349 КПК є залишення попереньо визначеного порядку дослідження доказів у разі коли заява особи про повне визнання вини не відповідає змісту наданих показань

Оскільки заява військовослужбовця про повне визнання вини у дезертирстві фактично не відповідає змісту наданих ним суду показань, в яких він стверджував, що залишив військову частину з метою переведення до іншої частини через психологічний і фізичний тиск на нього з боку командира відділення, то залишення судом попередньо визначеного порядку та обсягу дослідження доказів й обмеження лише допитом обвинуваченого є порушенням вимог ч. 3 ст. 349 КПК

📄 Касаційний кримінальний суд

Мобільний додаток Апеляція - тести 2024 для підготовка до тестування на посади суддів апеляційних судів тепер і в App Store - https://apps.apple.com/ua/app/id6553984032?l=uk

Також, нагадуємо, що додаток доступний і в Google play - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.appealcourttesting

Відсутність у засудженого можливості реалізувати його право на допит потерпілої через наявність об’єктивних обставин не є порушеннмя права на захист. Підстави проведення екеспертизи.

Відсутність у засудженого можливості реалізувати його право на допит потерпілої через наявність об’єктивних обставин, які унеможливлюють участь потерпілої як у проведенні слідчих дій під час досудового розслідування, так і здійснення її допиту в ході судового розгляду (потерпіла в результаті отриманих тілесних ушкоджень має незадовільний стан здоров’я, осліпла, майже не розмовляє, не може їсти без сторонньої допомоги), не позбавляє засудженого можливості захищатися від пред’явленого йому обвинувачення іншими, передбаченими КПК способами
Положення КПК, якими врегульовано статус сторін кримінального провадження та порядок зібрання доказів, свідчать, що як сторона захисту, так і сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом. Не є виключенням і можливість органу досудового розслідування вирішувати питання про проведення певного виду експертиз, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому. При цьому у деяких випадках судові експертизи є обов’язковими, проведення яких не залежить від ініціативи того чи іншого учасника кримінального провадження

📄 Касаційний кримінальний суд

Розгляд суддею апеляційногого суду кримінального провадження та справи про адміністративне правопорушення стосовно однієї й тієї ж особи не є обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні (ст. 75 КПК)

КПК імперативно не встановлює заборону розглядати судді апеляційного суду кримінальне провадження та справу про адміністративне правопорушення стосовно однієї й тієї ж особи

📄 Касаційний кримінальний суд