Цікавий матеріал від Ігора Бігуна на Історичній Правді

Російський Легіон УПА

«До наших днів дійшла російськомовна листівка "Звернення до російських полонених", видана від імені "Російського легіону при Українській повстанській армії":

"Ми, колишні воїни Червоної армії, організували при Українській повстанській армії (УПА) російській легіон, який ставить своїм завданням боротьбу проти німецьких фашистів, а також основу для створення Російської національної держави на своїй етнографічній території. Ми закликаємо всіх російських полонених, а також російський легіон Власова переходити на бік Української повстанської армії (УПА) й приєднуватися до Російського Легіону при УПА".»

Найбільш приємне бачити «да здравствуют повстанческие отряди всех порабощенних народов при УПА»

Хоча, про цю групу дуже мало відомо. Скоріш за все, вона була, очікувано, край малочислена

https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/21/163161/

«Але історія росіян в УПА на тому не скінчилася. За даними Олега Стецишина, вони були найбільшою групою серед неукраїнців в українському визвольному русі. І до збройного націоналістичного підпілля долучалися навіть у кінці 1940-х років, коли українські націоналісти вели боротьбу лише проти комунізму та Кремля.
Наприклад, в одній зі слідчих справ мені трапився росіянин Ілля Ляшенко з Таганрога Ростовської області. У сотні "Чумака" загону "Пилявці" групи "Турів" УПА-Північ в 1944 році окрім нього ще служили росіяни чотові командири "Кулик" і "Пурхало", ройовий "Бульба", козак "Міша".


"Чумак" мені сказав, що моя російська національність не має жодного значення, що в УПА на рівні з українцями служать грузини, казахи, узбеки та інші", — свідчив Ляшенко на допиті.»

«Після 1943 року національних відділів з росіян в УПА більше не пробували створювати. А от чоти й сотні з узбеків, вірмен, грузинів, азербайджанців — були»

Едвард Козак відомий, здебільшого, як іронічний та саркастичний автор журнальчика "Лис Микита", де його гострим пером ілюструвалося діаспорне життя. Але в нього є і така серія. Про перші визвольні змагання - УСС, у лавах яких він сам воював, УГА, боротьбу за український Львів. Ці поштівки зберігались чи не в кожній українській родині на всіх континентах.

Зробив, що давно дуже хотів, але відкладав. Нарешті замовив книжку Вікторії Амеліни дім для дома.

Хоч книжка вже давно є в безкоштовному доступі в інтернеті, це щось, що я точно хочу мати на полиці

Всім, хто ще не прочитав, рекомендую зробити це якомога швидше. Допис Амеліни такий важливий скарб українського народу, що його не можна ігнорувати

З опису Української держави 1941 р.

ОУН намагались будувати тоталітарну державу; але для її легітимації залучили соціалістів-радикалів і націонал-демократів.

Нагадаю, об‘єднана партія радикалів і есерів мала сотні тисяч членів і була другою за популярністю у Західній Україні, тоді як націонал-демократи — першими. Популярність ОУН була фактично неіснуюча.

Євген Стахів у своїх мемуарах доповідає, що у Кракові була політична еміграція, яка була готова разом з ОУН творити легітимний демократичний Український уряд, проте ОУН поставила партійні (організаційні) інтереси вище національних, і відхилили формування держави на основі волевиявлень українців.

Це була одна з причин, чому УД була такою слабкою і могла бути так елементарно ліквідованою.

З лівих, що приєднались, я знаю Лисого — майбутнього співзасновника Української Соціалістичної Партії. Не пам‘ятаю другого.

Навіть в скрутному положенні, ми все ще допомагаємо світу в різних його куточках. Від знищення Вагнерівців у Африці, до гуманітарної допомоги в Палестині.

​​Україна передала Палестині тисячу тонн пшеничного борошна в межах програми Grain from Ukraine – ініціативи Президента Володимира Зеленського. Судно вже прибуло до Йорданії, далі борошно доставлятимуть наземними шляхами.

Британія з ними прощається

🇬🇧 Законопроект про трудові права, який лейбористи планують схвалити протягом 100 днів після приходу до влади, заборонить ❌ 0-годинні контракти або трудові договори з нефіксованим робочим часом (ТДНРЧ). Тим самим лейбористи хочуть підтвердити імідж захисників робітництва. Зараз біля 1,033 млн осіб працюють за такими договорами, які не гарантують роботи й заробітку.

🇺🇦 А в Україні минає два роки від ухвалення Закону №2421, яким ТДНРЧ було внесено до КЗпП. Це лише посилило розруху в сфері зайнятості на тлі війни. Такі договори уклали мінімум 10 тис. осіб. Невідомо, чи є серед них фрілансери, але на таких умовах точно трудяться на 🪝 будівництві. Такі трудові договори, як і контракти, дозволяють прописувати нові підстави звільнення (як-от втрата довіри). Серед нашого Кабміну нема нікого, хто задумується, яку шкоду несе прекарна зайнятість...

🧐 Отже, неоліберальний уряд України вкотре вводить в моду те, що передовими країнами відкидається як несумісне з гідною працею