🇪🇺 Очолити Комітет з питань зайнятості та соціальних питань в Європарламенті (EMPL) може лідерка «Лівого Альянсу» Лі Андерссон, яка отримала найбільше голосів серед усіх кандидатів в ЄП в історії 🇫🇮Фінляндії. Вона послідовно підтримує 🇺🇦Україну й наполягає на її справедливому відновленні. Комітет, що складається з 55 членів, впливає на умови праці 450 млн осіб в ЄС.

Нещодавно минулий склад Комітету оприлюднив Звіт про діяльність за 2019-2024 рр. Серед значимих з т.з. трудового права напрацювань слід виділити:

🔸 Резолюцію про право на відключення;
🔸 Резолюцію про справедливі умови для працівників платформ;
🔸 Директиву 2022/2041 про адвекватну мінімальну зарплату в ЄС;
🔸 Директиву 2023/970 про рівну оплату праці між чоловіками та жінками.

✔ Було розроблено і проект Директиви про цифрові платформи зайнятості, яка обіцяє захист зайнятим у гіг-економіці.

✅ Хочеться побажати Лі Андерссон досягти ще більшого прогресу у встановленні справедливих стандартів, які можливо стануть орієнтиром для України

1918 рік. У ще вчора російській Середній Азії - Туркестані створюється українська рада і українська газета. На жаль, маю тільки логотип. Цікаво було б почитати.

Завжди дивуюсь, коли розумію, в яких умовах воювала УНР. Майже без військового виробництва. Будувавши державу з нуля. З блокадою з боку Антанти. Проти вкрай могутньої держави; зі зрадницькими переворотами Болбочана, Скоропадського. Навіть в таких умовах, Україна витримала довго, і навіть проводила абсолютно унікальні реформи.

"Двохрічною своєю боротьбою з
ворогами України ви поважно поставили перед усім світом
справу визволення нашого народу. Всесвітній Соціялістичний Конґрес в Люцерні 8 серпня цього року одноголосно признав Українську Самостійну Республіку.

Весь щиро демократичний і сощялістичний світ дивується нашій впертій і невпинній боротьбі з своїми ворогами за національну і соціяльну справедливість"

Симон Петлюра, 1919 р.

"Поневолений народ не має рівних прав з народом-поневолювачем, а тим самим не має демократії, бо ж демократія – це рівноправність. Імперіялізм, тобто політика загарбань і поневолення інших народів відбирає демократичні права і свободи не тільки у поневолених народів, але також у народів-поневолювачів"

Осип Дяків-Горновий, ОУН

Продовжуючи: Наш демократизм наскрізь ворожий всякому імперіялізомві і він виявляється не тільки тому, що ми боремося проти чужого імперіялізму за наше національне визволення, але й тому,
що в українській державі не буде поневолених народів, що українська держава не вестиме загарбницької політики

Український народ не хоче поневолювати інші народи і тому
в українській державі національним меншинам будуть забезпечені всі громадянські права нарівні з українцями, як також їхні окремі національно-культурні права (пункт 11 і 12 програмових постанов). Лиш таким шляхом ми з’єднаємо ці меншини
для української держави, зацікавимо їх у її рості та зміцненні. Наш демократизм, отже, полягає в тому, що він на ділі, а не на словах, признає право кожної нації на власну державу, що він за рівноправність всіх народів, за справжню співпрацю та дружбу між народами

Цікавий матеріал від Ігора Бігуна на Історичній Правді

Російський Легіон УПА

«До наших днів дійшла російськомовна листівка "Звернення до російських полонених", видана від імені "Російського легіону при Українській повстанській армії":

"Ми, колишні воїни Червоної армії, організували при Українській повстанській армії (УПА) російській легіон, який ставить своїм завданням боротьбу проти німецьких фашистів, а також основу для створення Російської національної держави на своїй етнографічній території. Ми закликаємо всіх російських полонених, а також російський легіон Власова переходити на бік Української повстанської армії (УПА) й приєднуватися до Російського Легіону при УПА".»

Найбільш приємне бачити «да здравствуют повстанческие отряди всех порабощенних народов при УПА»

Хоча, про цю групу дуже мало відомо. Скоріш за все, вона була, очікувано, край малочислена

https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/21/163161/

«Але історія росіян в УПА на тому не скінчилася. За даними Олега Стецишина, вони були найбільшою групою серед неукраїнців в українському визвольному русі. І до збройного націоналістичного підпілля долучалися навіть у кінці 1940-х років, коли українські націоналісти вели боротьбу лише проти комунізму та Кремля.
Наприклад, в одній зі слідчих справ мені трапився росіянин Ілля Ляшенко з Таганрога Ростовської області. У сотні "Чумака" загону "Пилявці" групи "Турів" УПА-Північ в 1944 році окрім нього ще служили росіяни чотові командири "Кулик" і "Пурхало", ройовий "Бульба", козак "Міша".


"Чумак" мені сказав, що моя російська національність не має жодного значення, що в УПА на рівні з українцями служать грузини, казахи, узбеки та інші", — свідчив Ляшенко на допиті.»

«Після 1943 року національних відділів з росіян в УПА більше не пробували створювати. А от чоти й сотні з узбеків, вірмен, грузинів, азербайджанців — були»