14 грудня 1912 року в приміщенні «Сокола-Батька» відбулася жіноча нарада, якій передувала велика організаційна робота, здійснена Оленою Охримович-Залізняк і Оленою Степанів під керівництвом Констянтини Малицької. На нараду були запрошені представниці жіночих організацій і жіночої громади, жіночого гуртка Українського педагогічного товариства і секції студенток.
Нарада прийняла наступну резолюцію: «1. Довірочні збори українського жіноцтва, зібраного у Львові 14.12.1912, оцінюючи вагу теперішньої політичної ситуації у краї, взивають загал жіноцтва зорганізуватися в громаду, що обійме своєю діяльністю всі області, на яких жіноча праця у воєнний час може принести найкращі плоди, та підмагати морально і матеріально діяльність мужеських організацій" - пише Книгицька Оксана у своїй монографії щодо діяльності О. Степанів. Феміністичні гуртки тоді у своїй діяльності р'яно вивчали участь болгарських та албанських жінок у військах та надихали мілітаризацію та залучення українського жіноцтва до визвольної боротьби.
"І тому, хоч на політичному небосклоні європейські дипломати вивісили білу хоругву миру, ми стоїмо дальше під знаком бойового кличу. Нарід такий, як наш, що бореться на всіх полях о право життя та розвитку, мусить все бути на чатах, бо не знає ні дня, ні години, коли столітній ворог зміриться завдати йому послідній удар. Але сей послідній змаг може вийти нам на користь. Не кожда хмара сипле град, не кожда блискавка вбиває – є хмари, що плодоносний дощ спускають на ялові поля, є блискавки, що розсвічують темряву і прочищують атмосферу. Ми ждемо такої рокової блискавки, що вкаже нам наш власний шлях, до власної поведе цілі."
https://www.facebook.com/share/p/iXv9oUtPj2HvNNnf/
Нарада прийняла наступну резолюцію: «1. Довірочні збори українського жіноцтва, зібраного у Львові 14.12.1912, оцінюючи вагу теперішньої політичної ситуації у краї, взивають загал жіноцтва зорганізуватися в громаду, що обійме своєю діяльністю всі області, на яких жіноча праця у воєнний час може принести найкращі плоди, та підмагати морально і матеріально діяльність мужеських організацій" - пише Книгицька Оксана у своїй монографії щодо діяльності О. Степанів. Феміністичні гуртки тоді у своїй діяльності р'яно вивчали участь болгарських та албанських жінок у військах та надихали мілітаризацію та залучення українського жіноцтва до визвольної боротьби.
"І тому, хоч на політичному небосклоні європейські дипломати вивісили білу хоругву миру, ми стоїмо дальше під знаком бойового кличу. Нарід такий, як наш, що бореться на всіх полях о право життя та розвитку, мусить все бути на чатах, бо не знає ні дня, ні години, коли столітній ворог зміриться завдати йому послідній удар. Але сей послідній змаг може вийти нам на користь. Не кожда хмара сипле град, не кожда блискавка вбиває – є хмари, що плодоносний дощ спускають на ялові поля, є блискавки, що розсвічують темряву і прочищують атмосферу. Ми ждемо такої рокової блискавки, що вкаже нам наш власний шлях, до власної поведе цілі."
https://www.facebook.com/share/p/iXv9oUtPj2HvNNnf/
👍2
Олена Степанів — перша жінка-офіцер у історії модернових армій. Членкиня радикальної партії, кооператорка, феміністка.
Родом з поступової (прогресивної) сім'ї священника, Олена Степанів росла в атмосфері руху за соціальне та національне визволення. Її батько відкрив філіал "Просвіти" в селі (неподалечко від Бродів. Про Івана Степаніва можна послухати в Бродівському музеї) та захищав селян від місцевого великого землевласника.
В дитинстві отримує освіту, доєднується до спортивного товариства "Пласт", виросла на лекціях Грушевського. У спортивно-студентських товариствах провадила лекції і дискусії щодо важливості залучення жінок у політичну діяльність та, у випадку війни, військову діяльність.
Вела боротьбу за рівноправ'я жінок в українському суспільстві.
У студентські роки займалася організацією таємних підпільних гуртків, що займалися розповсюдженням соціалістичної літератури, зокрема Драгоманова і російських соціалістів та анархістів
У цей час, діяльність у таємних політичних гуртках і спортивних українських організаціях були вкрай пов'язані. Спортивні секції, з відчуттям війни, самі формували таємні гуртки з вивченням теорії партизанської війни і стрілецької справи.
Серед відомих лекторів, які виступали в гуртці Степаніви був і Юзеф Пілсудський.
"Він говорив про конечну потребу військової підготовки, бо незнання військового діла було причиною невдачі російської революції з 1905 року, коли то в руки робітників попали військові кріси, скоростріли, а, навіть, як в Москві, гармати, а вони не вміли орудувати ними і програли. Бесідник виглядав скромно. Одягнений в сірий мундурок, запнятий високо під шию, мняв в руках мацєюрку і говорив рівним притишеним голосом, але чути було в його словах певну силу. Виклад був перейнятий одною думкою – потребою приготування до збройного виступу проти Москви. Мала саля Січи була повна, а слова референта робили враження на слухачів". Першою на виступ майбутнього маршала, відповіла Степаніва:
"Українці мають також свої порахунки з поляками, які не приховують своїх планів на «зніщенє Русі» та ці плани послідовно здійснюють. Тому виникає питання: як же нам іти разом, коли наші шляхи різні? Ми хочемо, щоб польський народ був вільний і створив власну державу на своїх етнографічних землях, щоб користувався повною свободою і всіма благами життя. Але ми знаємо, що всі кола польського населення прагнуть до відбудови великої Польської держави, в склад якої мали б увійти також українські землі по Дніпро. Хто сам в неволі і рветься до волі, а водночас думає про те, якби-то поневолити інших, той у жодному випадку цієї волі не заслуговує. Якщо доповідач бажає розгрому Москви і волі польському та українському народам, то це своє становище він повинен був ясно сформулювати у своїй сьогоднішній доповіді та у своїх виступах взагалі. І не лише сформулювати, а й послідовно реалізувати"
Приймала участь у визвольній боротьбі у складі Українських січових стрільців.
З часом, поразка ЗУНР призвела до розчарування в соціалістичних ідеалах і призвела до відходу від Радикальної партії, якій раніше приділяла значні сили.
Розчаровується також і у фемінізмі. Зблизилася спочатку з націоналістичною "Українською партією національної роботи", але в ній також розчарувалася. Присвятила свої сили науковій і кооперативній діяльності. Членкина ревізійної комісії у Ревізійному союзі українських кооператив. Віддалася науковій, кооперативній та науково-кооперативній праці.
З 1949 і до 1956 р. відбуває у радянських таборах. Після значного погіршення здоров'я через жахливі умови, звільнена. Повертається до Львову, де через декілька років помирає.
Родом з поступової (прогресивної) сім'ї священника, Олена Степанів росла в атмосфері руху за соціальне та національне визволення. Її батько відкрив філіал "Просвіти" в селі (неподалечко від Бродів. Про Івана Степаніва можна послухати в Бродівському музеї) та захищав селян від місцевого великого землевласника.
В дитинстві отримує освіту, доєднується до спортивного товариства "Пласт", виросла на лекціях Грушевського. У спортивно-студентських товариствах провадила лекції і дискусії щодо важливості залучення жінок у політичну діяльність та, у випадку війни, військову діяльність.
Вела боротьбу за рівноправ'я жінок в українському суспільстві.
У студентські роки займалася організацією таємних підпільних гуртків, що займалися розповсюдженням соціалістичної літератури, зокрема Драгоманова і російських соціалістів та анархістів
У цей час, діяльність у таємних політичних гуртках і спортивних українських організаціях були вкрай пов'язані. Спортивні секції, з відчуттям війни, самі формували таємні гуртки з вивченням теорії партизанської війни і стрілецької справи.
Серед відомих лекторів, які виступали в гуртці Степаніви був і Юзеф Пілсудський.
"Він говорив про конечну потребу військової підготовки, бо незнання військового діла було причиною невдачі російської революції з 1905 року, коли то в руки робітників попали військові кріси, скоростріли, а, навіть, як в Москві, гармати, а вони не вміли орудувати ними і програли. Бесідник виглядав скромно. Одягнений в сірий мундурок, запнятий високо під шию, мняв в руках мацєюрку і говорив рівним притишеним голосом, але чути було в його словах певну силу. Виклад був перейнятий одною думкою – потребою приготування до збройного виступу проти Москви. Мала саля Січи була повна, а слова референта робили враження на слухачів". Першою на виступ майбутнього маршала, відповіла Степаніва:
"Українці мають також свої порахунки з поляками, які не приховують своїх планів на «зніщенє Русі» та ці плани послідовно здійснюють. Тому виникає питання: як же нам іти разом, коли наші шляхи різні? Ми хочемо, щоб польський народ був вільний і створив власну державу на своїх етнографічних землях, щоб користувався повною свободою і всіма благами життя. Але ми знаємо, що всі кола польського населення прагнуть до відбудови великої Польської держави, в склад якої мали б увійти також українські землі по Дніпро. Хто сам в неволі і рветься до волі, а водночас думає про те, якби-то поневолити інших, той у жодному випадку цієї волі не заслуговує. Якщо доповідач бажає розгрому Москви і волі польському та українському народам, то це своє становище він повинен був ясно сформулювати у своїй сьогоднішній доповіді та у своїх виступах взагалі. І не лише сформулювати, а й послідовно реалізувати"
Приймала участь у визвольній боротьбі у складі Українських січових стрільців.
З часом, поразка ЗУНР призвела до розчарування в соціалістичних ідеалах і призвела до відходу від Радикальної партії, якій раніше приділяла значні сили.
Розчаровується також і у фемінізмі. Зблизилася спочатку з націоналістичною "Українською партією національної роботи", але в ній також розчарувалася. Присвятила свої сили науковій і кооперативній діяльності. Членкина ревізійної комісії у Ревізійному союзі українських кооператив. Віддалася науковій, кооперативній та науково-кооперативній праці.
З 1949 і до 1956 р. відбуває у радянських таборах. Після значного погіршення здоров'я через жахливі умови, звільнена. Повертається до Львову, де через декілька років помирає.
❤2👍2
Бандерівські бандити проти УПА
Боючись втрати свого персонального контролю над ОУН і УПА, та будучи противниками демократії, ОУНівська еміграція на чолі з С. Бандерою намагалась нав‘язати своє бачення УПА.
В ультимативному порядку Бандера погрожував Шухевичу визнати третій з‘їзд «тактичною зміною» і поступово повертатися до тоталітарної програми, на що Шухевич відмовив.
У 1951 р. з тою ж вимогою Бандера поставився до Кука, але на цей раз бандерівці планували вбити Головнокомандувача УПА; обманом заручившись підтримкою британської розвідки, вони відправили свого агента для досягнення цих цілей. Агент був перехоплений російською агентурою.
Прикріплено — внутрішня доповідь від радянських спецслужб.
Боючись втрати свого персонального контролю над ОУН і УПА, та будучи противниками демократії, ОУНівська еміграція на чолі з С. Бандерою намагалась нав‘язати своє бачення УПА.
В ультимативному порядку Бандера погрожував Шухевичу визнати третій з‘їзд «тактичною зміною» і поступово повертатися до тоталітарної програми, на що Шухевич відмовив.
У 1951 р. з тою ж вимогою Бандера поставився до Кука, але на цей раз бандерівці планували вбити Головнокомандувача УПА; обманом заручившись підтримкою британської розвідки, вони відправили свого агента для досягнення цих цілей. Агент був перехоплений російською агентурою.
Прикріплено — внутрішня доповідь від радянських спецслужб.
🔥6👍3❤2
Рік тому був у Бродах — батьківщині Петра Полтави, найвідомішого соціаліста-демократа в ОУН.
Ми були у Бродах з польськими друзями, що розбирали складні перипетії польсько-української історію, другої світової і міжвоєнним періодом, та Голокосту.
Паралельно, ми просто досліджували місто. Броди — батьківщина Петра Полтави та батька Олени Степанів — священника-поступовця, що завжди допомагав Бродівцям.
Жаль, що зараз так мало згадок і про першого і про другого (хоч друга історія набагато більш локальна).
Зараз ось ці спроби, особливо ангажованими пропагандистами, такими як Касьянов чи В‘ятрович, намагаються применшити чи викреслити з історії нащадок лівих партизанів, справжніх героїв, що померли за свої прогресивні цінності.
Ми були у Бродах з польськими друзями, що розбирали складні перипетії польсько-української історію, другої світової і міжвоєнним періодом, та Голокосту.
Паралельно, ми просто досліджували місто. Броди — батьківщина Петра Полтави та батька Олени Степанів — священника-поступовця, що завжди допомагав Бродівцям.
Жаль, що зараз так мало згадок і про першого і про другого (хоч друга історія набагато більш локальна).
Зараз ось ці спроби, особливо ангажованими пропагандистами, такими як Касьянов чи В‘ятрович, намагаються применшити чи викреслити з історії нащадок лівих партизанів, справжніх героїв, що померли за свої прогресивні цінності.
❤9
Читаю документальний роман на основі спогадів Павлишина Луки. Цікаво
👍4
Forwarded from Трудовик UA | Дудін про трудові права
🇪🇺 Очолити Комітет з питань зайнятості та соціальних питань в Європарламенті (EMPL) може лідерка «Лівого Альянсу» Лі Андерссон, яка отримала найбільше голосів серед усіх кандидатів в ЄП в історії 🇫🇮Фінляндії. Вона послідовно підтримує 🇺🇦Україну й наполягає на її справедливому відновленні. Комітет, що складається з 55 членів, впливає на умови праці 450 млн осіб в ЄС.
Нещодавно минулий склад Комітету оприлюднив Звіт про діяльність за 2019-2024 рр. Серед значимих з т.з. трудового права напрацювань слід виділити:
🔸 Резолюцію про право на відключення;
🔸 Резолюцію про справедливі умови для працівників платформ;
🔸 Директиву 2022/2041 про адвекватну мінімальну зарплату в ЄС;
🔸 Директиву 2023/970 про рівну оплату праці між чоловіками та жінками.
✔ Було розроблено і проект Директиви про цифрові платформи зайнятості, яка обіцяє захист зайнятим у гіг-економіці.
✅ Хочеться побажати Лі Андерссон досягти ще більшого прогресу у встановленні справедливих стандартів, які можливо стануть орієнтиром для України
Нещодавно минулий склад Комітету оприлюднив Звіт про діяльність за 2019-2024 рр. Серед значимих з т.з. трудового права напрацювань слід виділити:
🔸 Резолюцію про право на відключення;
🔸 Резолюцію про справедливі умови для працівників платформ;
🔸 Директиву 2022/2041 про адвекватну мінімальну зарплату в ЄС;
🔸 Директиву 2023/970 про рівну оплату праці між чоловіками та жінками.
✔ Було розроблено і проект Директиви про цифрові платформи зайнятості, яка обіцяє захист зайнятим у гіг-економіці.
✅ Хочеться побажати Лі Андерссон досягти ще більшого прогресу у встановленні справедливих стандартів, які можливо стануть орієнтиром для України
🔥9
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
1918 рік. У ще вчора російській Середній Азії - Туркестані створюється українська рада і українська газета. На жаль, маю тільки логотип. Цікаво було б почитати.
❤3👍1
Завжди дивуюсь, коли розумію, в яких умовах воювала УНР. Майже без військового виробництва. Будувавши державу з нуля. З блокадою з боку Антанти. Проти вкрай могутньої держави; зі зрадницькими переворотами Болбочана, Скоропадського. Навіть в таких умовах, Україна витримала довго, і навіть проводила абсолютно унікальні реформи.
❤6
"Двохрічною своєю боротьбою з
ворогами України ви поважно поставили перед усім світом
справу визволення нашого народу. Всесвітній Соціялістичний Конґрес в Люцерні 8 серпня цього року одноголосно признав Українську Самостійну Республіку.
Весь щиро демократичний і сощялістичний світ дивується нашій впертій і невпинній боротьбі з своїми ворогами за національну і соціяльну справедливість"
Симон Петлюра, 1919 р.
ворогами України ви поважно поставили перед усім світом
справу визволення нашого народу. Всесвітній Соціялістичний Конґрес в Люцерні 8 серпня цього року одноголосно признав Українську Самостійну Республіку.
Весь щиро демократичний і сощялістичний світ дивується нашій впертій і невпинній боротьбі з своїми ворогами за національну і соціяльну справедливість"
Симон Петлюра, 1919 р.
❤5
"Поневолений народ не має рівних прав з народом-поневолювачем, а тим самим не має демократії, бо ж демократія – це рівноправність. Імперіялізм, тобто політика загарбань і поневолення інших народів відбирає демократичні права і свободи не тільки у поневолених народів, але також у народів-поневолювачів"
Осип Дяків-Горновий, ОУН
Осип Дяків-Горновий, ОУН
❤8
Продовжуючи: Наш демократизм наскрізь ворожий всякому імперіялізомві і він виявляється не тільки тому, що ми боремося проти чужого імперіялізму за наше національне визволення, але й тому,
що в українській державі не буде поневолених народів, що українська держава не вестиме загарбницької політики
що в українській державі не буде поневолених народів, що українська держава не вестиме загарбницької політики
❤9
Український народ не хоче поневолювати інші народи і тому
в українській державі національним меншинам будуть забезпечені всі громадянські права нарівні з українцями, як також їхні окремі національно-культурні права (пункт 11 і 12 програмових постанов). Лиш таким шляхом ми з’єднаємо ці меншини
для української держави, зацікавимо їх у її рості та зміцненні. Наш демократизм, отже, полягає в тому, що він на ділі, а не на словах, признає право кожної нації на власну державу, що він за рівноправність всіх народів, за справжню співпрацю та дружбу між народами
в українській державі національним меншинам будуть забезпечені всі громадянські права нарівні з українцями, як також їхні окремі національно-культурні права (пункт 11 і 12 програмових постанов). Лиш таким шляхом ми з’єднаємо ці меншини
для української держави, зацікавимо їх у її рості та зміцненні. Наш демократизм, отже, полягає в тому, що він на ділі, а не на словах, признає право кожної нації на власну державу, що він за рівноправність всіх народів, за справжню співпрацю та дружбу між народами
❤5
"Черговим основним принципом нашого демократизму є безклясове суспільство...
Україна робітників, селян і трудової інтелігенції. Це, власне, і буде безклясове суспільство, суспільство без соціяльної нерівности, суспільство, яке не роздиратиметься клясовими суперечностями, в якому повністю здійсниться єдність нації"
Україна робітників, селян і трудової інтелігенції. Це, власне, і буде безклясове суспільство, суспільство без соціяльної нерівности, суспільство, яке не роздиратиметься клясовими суперечностями, в якому повністю здійсниться єдність нації"
❤🔥4💔1
"Атаки Донцова на наш ідейний зміст мене ще більше переконують у нашій правоті. Голос Донцова - це голос слабосильного старця, якого ми залишили далеко позаду у нашому марші до Української Соборної Самостійної Державі"
Пише Василь Кук. Прояснює декілька позицій: непохитна прихільність до "безкласового ладу"; демократичність, що виходить з державницьких і націоналістичних позицій, а не навпаки (з чим я звичайно знаходжу проблему).
Перекладено з української, оригіналу не залишилось
Пише Василь Кук. Прояснює декілька позицій: непохитна прихільність до "безкласового ладу"; демократичність, що виходить з державницьких і націоналістичних позицій, а не навпаки (з чим я звичайно знаходжу проблему).
Перекладено з української, оригіналу не залишилось
❤6😭2👀2💔1
Цікавий матеріал від Ігора Бігуна на Історичній Правді
Російський Легіон УПА
«До наших днів дійшла російськомовна листівка "Звернення до російських полонених", видана від імені "Російського легіону при Українській повстанській армії":
"Ми, колишні воїни Червоної армії, організували при Українській повстанській армії (УПА) російській легіон, який ставить своїм завданням боротьбу проти німецьких фашистів, а також основу для створення Російської національної держави на своїй етнографічній території. Ми закликаємо всіх російських полонених, а також російський легіон Власова переходити на бік Української повстанської армії (УПА) й приєднуватися до Російського Легіону при УПА".»
Російський Легіон УПА
«До наших днів дійшла російськомовна листівка "Звернення до російських полонених", видана від імені "Російського легіону при Українській повстанській армії":
"Ми, колишні воїни Червоної армії, організували при Українській повстанській армії (УПА) російській легіон, який ставить своїм завданням боротьбу проти німецьких фашистів, а також основу для створення Російської національної держави на своїй етнографічній території. Ми закликаємо всіх російських полонених, а також російський легіон Власова переходити на бік Української повстанської армії (УПА) й приєднуватися до Російського Легіону при УПА".»
❤6
Найбільш приємне бачити «да здравствуют повстанческие отряди всех порабощенних народов при УПА»
Хоча, про цю групу дуже мало відомо. Скоріш за все, вона була, очікувано, край малочислена
https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/21/163161/
Хоча, про цю групу дуже мало відомо. Скоріш за все, вона була, очікувано, край малочислена
https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/21/163161/
Історична правда
Російський легіон УПА
Мабуть, усі чули про Російський добровольчий корпус і Легион Свобода России, які навесні — влітку цього року нашуміли зухвалими операціями на російській території. Ці формування з етнічних росіян виникли в складі Збройних сил України та пліч-о-пліч із ЗСУ…
❤4