Кандидатка від партії Макрона: «Я не плутаю політичного опонента від ворога Республіки»

Вона зняла свою кандидатуру на користь лівого кандидата.

Як повинна виглядати ліва міжнародна політика проти імперіалізму і окупації? Приклад 1945 р.: «Лідер Лейбористів обіцяє продовження війни на тихоокеанському фронті: Союзники вимагають від Японії здатися або бути знищеною»

Відбір критичної інфраструктури нації від держави на користь приватним акторам — погана ідея. І те, що приватні інтереси можуть не співпадати з державними та народними, навіть в питаннях національної безпеки — одна з причин

Перша в історії України приватизація державного порту, та ще й під час великої війни.

На початку 2023 року Фонд державного майна України продав приватним інвесторам міжнародний торговий порт «Усть-Дунайськ» за 6 мільйонів доларів. Але вийшло так, що в результаті цієї оборудки контроль над портом отримали люди, безпосередньо пов'язані з росією.

Розслідування наших журналістів чекайте завтра о 12:00 на нашому YouTube

Маючи на меті розвивати дискусії між дисциплінами, RUTA вважає, що недостатньо використовувати об'єднуюче означення (чи то "пострадянський", "посткомуністичний", "постсоціалістичний", "Євразія", "Новий Схід", "Глобальний Схід" та інші), звертаючись до цього соціально-історичного та демографічно різноманітного і динамічного простору.

Таким чином, під регіоном(ами) розуміється територія, що постійно змінюється під впливом імперського, колоніального та національного насильства, а також солідарності, транснаціональних зв'язків та культурних обмінів.

Цьогорічна конференція має назву "Re(kn)own: Регіон(и) зсередини". Захід має на меті відновити процес творення знань у регіоні(ах) та про регіон(и) і поставити регіон(и) у центр епістемічних дебатів.

https://ruta-association.org

Посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова нагадує: "Сьогодні 60 років з дня відкриття памʼятнику Тарасу Шевченку в Вашингтоні авторства талановитого Лео Мола. Попри всі дуже активні спроби противників монументу, 27 червня 1964 року в присутності 100 тисяч українців з усього світу, Президент Дуайт Ейзенхауер, відкрив монумент Тарасові Шевченку, назвав його героєм України і сказав: “For my hope is that your magnificent march from the shadow of the Washington Monument to the foot of the statue of Shevchenko will here kindle a new world movement in the hearts, minds, words and actions of men; a never-ending movement dedicated to the independence and freedom of peoples of all captive nations of the entire world.” - "Він запалить тут новий світовий рух - невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених націй у світі".

Хоч стереотипно українська ліва канадська діаспора асоціюється з тенденціями українського комунізму, і часто займала відкрито пробільшовицькі позиції, виступала проти УНР і згодом стали вірними слугами політики СРСР (зі значними націонал-комуністичними відколами), існували і значні альтернативні течії, зараз, на жаль, малодосліджені.

Зокрема, позицію у підтримку УНР зайняла велика газета "Робітниче Слово" та більшість редакторів минулої "Нової Громади", газети орієнтованої на плюралістичний соціалізм.

Читач Поступу опублікував дискусійний матеріал на журналі "Спільне"

Запрошую ознайомитися і долучитися до обговорення!

🛜 Закони про захист цифрових прав і персональних даних, сприяння створенню публічних бібліотек, прозорість даних та заборона масового відеоспостереження.

Ми живемо в епоху стрімкого розвитку інновацій. Проте, як і раніше, розробка цих інновацій значно випереджає створення належних методів їх впровадження в суспільство та культуру.
Дослідження етичності технологій, неадекватних регуляцій інформаційної сфери і захисту даних є одними з чільних завдань, якими займаються піратські партії багатьох країн.

Останні ж вибори до Європарламенту завдали по піратам нищівного удару: Європейська піратська партія втратила трьох із чотирьох своїх депутатів.

❓ Чому в таких умовах перехопити естафету прогресивної технологічної політики повинна лівиця?
❓ І чому створення справедливого суспільства рівності неможливе без випрацювання належних політик у сфері даних?

Читайте про це в статті соціал-демократичного пірата Ілляса Ахмедова.

Підходять до кінця вибори у Великій Британії. Можна сміло зазначити розгромну перемогу лейбористів, проте, набагато меншу, ніж я очікував.

Дивним чином, Лейбор, впевнений в своїй перемозі, віддав майже без бою декілька місць консервативним кандидатам, в тому числі з консерваторами отримуючи до того лейбористські місця (!).

Відсутність чіткої позиції щодо Палестини, що відповідала б рішенням міжнародного кримінального суду і правом націй на самовизначення, серйозно пошкодила партії Праці.

Виступаючи у підтримку Палестини, незалежні кандидати змогли виграти лейбористських в деяких регіонах. Хоч більшість незалежних була моральними і достойними людьми, частина використовувала популізм для своїх персональних і антидемократичних амбіцій.

Тактичне голосування було провалено через значну впевненість Лейбористської партії в собі. Можлива співпраця з Плейд Камрі, Ліберальними Демократами і Зеленими не велася або була дуже поміркованою. Таким чином, в офіс пройшли консерватори у тих регіонах, де голоса зелених-лібдемів-лейбор перевищували.

Відсутність чіткої програми і ідентичності партії при Стармері позначилось і на загальній популярності. Хоч Лейбор і зайняли достатньо місць, їх результати за загальною кількістю голосів дуже стримані і не надто відрізняються результатам за скандального лідера партії Д. Корбіна

Власне Корбін, зі своїм вкрай шкідливим брендом лівого популізму та поміркованою проросійськістю, через фактично халатність партії Праці виграв своє місце як незалежний кандидат. Таким чином, лівий популізм, хоч значно зменшений, все ще залишається у Британському парламенті і є небезпечним.

Для України перемога партії Праці означає більшу впевненість в послідовній підтримці України, більшу впевненість, що армія Британії не буде занедбана і більшу впевненість, що Україна зможе підтримати своїх громадян в умовах т зв. відбудови.

Лейбористи хоч загалом мають позиції щодо України схожі за Торі, мають енергійних депутатів, що протягом двох років впливали на уряд задля збільшення поставок зброї Україні, зокрема Clive Lewis, Nadia Whittome і багато інших.

«Останнє, чого люди в Україні хочуть, — це бачити політичні партії у Великій Британії, які сваряться про щось, що є для них життям або смертю» — заявив Стармер

Проте, з партійної точки зору, прихильникам широких демократичних реформ і соціального прогресу мало чого очікувати від Лейбористської партії. Партія Праці виступає як партія стабільності після жахливих років реформ консерваторів, і не планує значних прогресивних змін.

Повернення Грушевського на окуповану більшовиками Україну. Письмо представників партії соціалістів-революціонерів

Грушевський, як Голова Центральної Ради, повинен високо тримати цей титул і не має права чинити як приватна особа. «Цей титул, — говорилося в листі, — і вкладена в нього ідея суверенности українського народу є тим, що сучасне покоління повинно передати як незаплямоване,
чесно здобуте добро в спадщину
слідуючим поколінням, це б то нашій
історії»

Грушевського закликали
колишні товариші по партії:
«...Пожалійте нещасну історію
України і не записуйте на її сторінки
вчинок, що покриє на всі віїси ганьбою Ваше ім’я».

Застерігали: «Невже Ви вірите, що сучасна окупація дасть Вам можливість працювати для добра українського народу?»

Закінчувався лист словами: «Ви ж відповідаєте не тільки перед собою і не тільки перед нами, а перед
цілою майбутньою українською
вічністю. Хочете Ви того чи ні, а Ви вже собі не належите. Вас буде судити не тільки Ваше сумління, а всі нащадки тих міліонів українського трудового люду, який в сердечній
щирості склав на Ваші руки довірря
і провід в боротьбі за його національне й соціяльне визволення, за незалежну республіку вільного
українського народу»

Українці, що розуміють обставини, не можуть вірити лозунгам
«українізації», бо вся українізація
виявляється тільки у вивченні укр.
мови окупаційним апаратом.

Тому українці повинні всі сили покласти на органичну культурну і господарську працю з метою творити
сили для визвольної боротьби

М. Шаповал, Політична смерть М. Грушевського, 1924 р.

Протягом 15 грудня 1917 (як автономія), до 9-го квітня 1918 (з 6 лютого як незалежна держава) існувала Молдовська Народна Республіка.

Президентом і головою парламенту республіки стали представники партії соціалістів-революціонерів, також членів Молдовської національної партії — об'єднання соціалістичних і консервативних політиків задля ідеї автономії Молдови. У квітні 1918 р. з об'єднанням з Румунією, партія отримала назву "Бесарабська селянська партія" і представляла регіоналістські течії.

Інкулець і Даніел Чугуряну, ліві представники партії, були соціалістами-революціонерами і тривалий час підтримували зв'язки з російським Тимчасовим урядом. На ліворадикальних позиціях знаходились Іон Буздуган і Герман Пинтя, що об'єдналися з більшовиками.

У листопаді 1917 року, майже за рік до офіційної реєстрації БСП (Бесарабська Селянська партія - нова назва Молдовської Національної партії після приєднання до Румунії), партія з такою ж назвою брала участь у виборах до Установчих зборів. До його списку входили, серед інших, Інкулець, Пинтя та Халіппа (поміркований соціаліст, лідер парламенту Молдови). Хоча результати виборів «ніколи не були повністю зведені в таблицю», пізніші підрахунки показали, що Селянська рада була одним з найважливіших політичних гравців, отримавши від 35 % до 37 % зарахованих голосів за сильної підтримки з боку румуномовних сільське населення.

Результати дозволили б партії отримати 5 із 13 бессарабських депутатських місць, стільки ж, скільки й місцеві есери.

Керівний орган Молдавської Народної Республіки — Sfatul Țării (буквально - Рада держави) була обрана з'їздами рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, муніципалітетами та організаціями національних меншин — за таким самим принципом, що і Українська Центральна Рада.

Основні позиції у політиці займали молдовські соціалісти-революціонери і румунські націоналісти (часто одні й ті самі люди).

Подавляючою більшістю у квітні 1918 р. республіка проголосувала доєднатися до складу Румунії на правах автономії.

СИМОН ПЕТЛЮРА. ЗАПРОШЕННЯ ДО ЧИТАННЯ

(до 145-річчя з дня народження)
Зустрічі в бібліотеці Почайна з адміністратором фейсбук-сторінки Симон Петлюра Оленою Некорою травень-червень

Вкрай рекомендую до перегляду і підтримки авторки (для неї це болюча тема, в описі відео це викладено), проте людина талановита і має достатньо знань. Вона веде значну публічну роботу, що збагачує всіх нас

https://www.facebook.com/share/v/yy5QQWqfh3fuKSFx/

Перші дні Лейбористського уряду. Наслідки для Британії та України

— Новий Генеральний прокурор Англії та Уельса з 2022 р., найнятий урядом України як член Правової група з притягнення до відповідальності за злочини, скоєних в Україні.

Генеральний прокурор Річард Гермер також був одним із восьми єврейських юристів, які написали відкритого листа через 10 днів після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, висловивши критику порушень міжнародного права з боку Ізраїлю, при тому, не надаючи жодних виправдань діям ХАМАСу. Наявність людини такої кваліфікації і попереднього досвіду видається позитивною відмінністю від минулого уряду і підкреслює пріоритети Британії щодо України і міжнародного права.


- "Руандійський план" — план депортації мігрантів в Британію, визнаний несумісним з міжнародними і Європейськими демократичними стандартами, що зазнав нищівної критики через підваження верховенства міжнародного права, був відмінений новим урядом.

- Витрати на армію. На питання: "Чи можуть лейбористи виправити занедбаний оборонний бюджет Великобританії?", що задавали чимало журналістів, можна дати стриману позитивну відповідь. Одним з перших рішень щодо витрат лейбористського уряду стало фінансування нових ракет для британської армії.

- Ну і звичайно, завдяки вдалій лейбористський ініціативі, для задоволення британського народу і підвищення міжнарондого престижу, уряд Стармера ввів успіхи у футболі, зокрема перемога збірної Англії у нещодавному матчі.

За екзіт-полом ліві виграли вибори у Франції. Республіканський фронт спрацював, а ультраправі зайняли третє місце.

Раніше, я писав, що рішення Макрона про ранні вибори — смілий приклад боротьби проти ультраправих, і було правильним рішенням.

Серед двох партій з найбільшою кількістю місць, обидві дотримуються проукраїнських позицій. Антиукраїнські і антидемократичні сили, від яких очікували першого місця, зайняли третє.

Мій твіт за минулий місяць

Необхідність справедливого конституційного порядку і конституційної демократії часто підпадала під сумнів різних лівих популістів і ворогів демократії.

Проте, навіть серед анархістів існувала конституційна традиція, зокрема серед таких видатних теоретиків поміркованого анархізму та соціалізму, як М. Драгоманова і М. Букчина. Ідеї обох, хоч і Драгоманов був набагато більш ліберальнішим, багато в чому збігаються, і для прикладу я наведу цитату останнього.

"На відміну від багатьох анархістів, я не думаю що конкретна людина
або муніципалітет повинен мати можливість робити все, що він хоче. Відсутність структури та інституцій призводить до хаосу, свавілля та навіть тиранії.

Я вірю в закон і майбутнє суспільства я уявляю також як конституційне.

Звичайно, конституція мала б бути продуктом ретельного розгляду вільними людьми, предметом демократичних обговорень і рішень.

Але як тільки люди ратифікують конституцію, вона повинна бути обов'язковою для всіх.

Не випадково історично склалося так, що пригноблені люди, що були жертвами свавільної поведінки панівних класів вимагала конституції і справедливих законів як засіб захисту"

Зелена Республіка і конституціоналізм: як об'єднані два дискурси?

Витримка з На шляху до зеленого республіканізму: конституціоналізм, політична Економіка та Зелена держава

Ключові особливості зеленої політики включають активне громадянство, яке частково розуміється як форма екологічного управління, в яких обов'язки, а також права знаходяться в центрі дискусії; демократизована і децентралізована держава розглядається як необхідний інститут для сприяння загального блага і стійкості (зокрема, щодо регулювання ринку); важливим зазначається почуття справедливості та зв'язку між минулими, теперішніми та майбутніми поколіннями.

Республіканська концепція визнає складні відносини залежності людей від природних сил за межами нашого контролю, наше обмежене розуміння тих відносини та сили, а також відносно фіксовані екологічні межі в яких може процвітати людське суспільство.

Республіканці, як і зелені, починають з визнання визначальних рис нашого людського стану, а саме нашої вразливості і залежність. Людська вразливість пронизує республіканську думку; як Аристотель нагадує нам, що ми не звірі і не боги; ми не можемо виживати поодинці в дикій природі та зберігати нашу характерну людяність.

Руссо, ще одне важливе джерело для республіканців, стверджує у Дискурсі про нерівність, що відносна слабкість людей, наша вразливість до природних небезпек робить нас не просто залежними істотами, але співзалежними, що також створює небезпеку тиранії і домінування однією людиною над іншою, але і обумовлює необхідність єднання у спільноти.

Оскільки ми залежимо один від одного для виживання та процвітання в небезпечному та неконтрольованому світі, нам потрібні політичні інституції, щоб упорядкувати наше спільне життя, щоб зберегти і підтримувати певну міру рівності та громадянської (якщо не природної) свободи і рівність. Ця мета громадянської свободи пронизує республіканську думку, створюючи важливий контрапункт до її настільки ж сильного акценту на громадянських обов'язках

Республіканський проект полягає у створенні безпечного дому для вільних чоловіків, жінок і небінарних, а не для рабів, і такий проект може бути побудований не «природним шляхом», а лише активними політичними громадянами, їхніми діями та створенням практик та інституцій, що постійно підтримують свободу, зокрема держави та верховенства права, і, що важливо, конституційних положення.