З лекції

«Кожна національність повинна розкрити свій творчий потенціал — і тоді цей потенціал розкриє і світ — основний погляд Петлюри. Для розкриття народу потрібні умови, розкритися повинна мати можливість кожна особистість кожного народу. Саме для цього з погляду Петлюри нам потрібна соціал-демократія. Демократія для забезпечення засобів, і вирішення соціального питання задля забезпечення можливості»

​​Уваги до завдання українського театру, С. Петлюра

"Українські драматурги були синами свого віку і своєї
кляси і, будучи в ліпшому разі буржуазними народолюбцями, крізь буржуазну призму пропускали в своїй творчості факти соціяльного життя і, звичайно, не могли змалювати його так, як вимагає того справжній стан речей і вимоги соціяльної правди.

Через се в українському театрі широкі
маси народні не знаходили та й тепер ще не знаходять
відгуку на свої тисячні різномаїті і наболілі потреби. Боротьба цих мас проти соціальних кривд, проти політичного утиску була чужою для загально признаних авторитетів української драми.

Не привабила уваги цих письменників і та
велика боротьба, що стала тепер пануючою на арені соціяльно-політичного життя всіх країн і націй — боротьба
кляс.

Вона знаменує собою новий фазис в історії людськости й окремої нації, вона така глибока по своєму інтересі, вона сіє правду в стосунках людських, дає найширшу волю для виявлення і розвитку народного генія, обіцяє зробити чоловіка вільним і могутнім, шляхом соціяльних катастроф вона має запровадити «добро нове, життя нове у світ», зробити людей вільними, рівними і не тільки політично, національно, але й соціяльно... і все ж, не дивлячись на свій драматичний характер, на свою чарівну привабливість,— Вона не знаходить для себе шаноби з боку вкраїнських драматургів."

Сьогодні на каналі день пам'яті і пошани Симона Петлюри. До такої річниці (145 літ) я поринув читати його статті, листи і документи, і вони викликають в мене справжній інтерес. Так справді можна по-інакшому на людину дивитися. Особливо в приватних листах, де людина виказує свої політично-культурні позиції

​​Вчора читав пости українських лівих в фейсбуці, хто що писав про річницю Петлюри.

Як завжди цікавим видався пост Андрія Здорова, він поділився статтею Петлюри за 1907 р. з підтримкою і високою оцінкою позицій Леніна, водночас з критикою меньшевизму

Натомість, багато «українських лівих» зробили матеріали і дописи виходячи з російського переказу української історії. Для багатьох українських лівих український переказ української історії все ще є засуджуваний. Натомість привабливою здається російська пропаганда, яка є частиною західного загалом, і лівого зокрема, традиційного погляду. Є частиною ідентичності і лівої субкультури

Здивував найбільше мене антиукраїнський пост від Артура Фреда, що прирівняв Українську державу до петлюрівського проєкту, а популярність Петлюри назвав меншою за Щорса — радянського функціонера, про якого майже ніхто не знав до початку русифікаційної компанії при Сталіні за створення персонажа для України, що б відповідав російському Будьонову та ін.

З мого досвіду, антиукраїнство присутньо в усіх (можливо, за малим виключенням) лівих організаціях України, від м‘якої до кричущої форми. Так само як прихильність до авторитарних моделей і ватажків (Мао, Троцький, Ленін, Кастро ітд). Фактично, це автоматично прийняті погляди для людей у лівій культурі, і лише завдяки послідовному вивченню і критиці, можливо вийти чи не заходити до схожих тенденцій, які є чорною плямою на прогресивних рухах

​​⚔️ Протягом останніх місяців один з наших підрозділів працює на Бахмутському напрямку: Часів Яр - Іванківське. Двох бійців з нашого взводу було поранено. Хлопці живі, в стабільному стані, але потребують часу на відновлення. Ваш донат стане в нагоді та допоможе зробити цей процес якомога якіснішим.

👉 Посилання на банку.

💣 Over the past few months, our of our units has been working in the Bakhmut direction: Chasiv Yar - Ivankivske. Two soldiers from our platoon were wounded. The guys are alive and in stable condition, but they need time to recover. Your donation will come in handy and help to make this process as efficient as possible.

👉 The link to the mono jar // UAH
👉 You can also use PayPal - rcxkharkiv@gmail.com

- ти віриш в соціалізм?
- так
- вау! Маркс, Ленін, Мао, Троцький?
- Симон Петлюра

На місце Петлюри можна підставити будь-яку фамілію українських прогресивних діячів (Франка, наприклад, чи Драгоманова), і мем буде мати той самий сенс, але так як цей тиждень це і дата народження і дата смерті С. Петлюри, то багато постів і публікацій саме про нього всюди.

Польський історик і активіст лівої партії Разем пише:

"Україна ніколи не зречеться УПА, шансів на це немає. Замість того, щоб чекати неможливого, я пропоную дивитися на УПА як на дуже складну організацію, одночасно як героїчну, так і злочинну. З лівої точки зору варто підкреслювати соціалістичні тенденції в УПА"

Неймовірні і дуже вмілі у своїй справі люди потребують гроші, щоб виконувати таку потрібну зараз соціальну роботу.

Вийшла третя частина мого матеріалу про прогресивну спадщину Української Народної Республіці на сайті фонду Фрідріха Еберта. Ця частина носить назву "Республіканські реформи"

В ній я описую економічні і трудові реформи, політичну децентралізацію, кооперативних рух та прийняття і реалізацію найбільш прогресивних законів щодо національних меншин у світі. В цьому контексті, я розглядаю і протиріччя прогресивних законів в національній сфері і військові погроми армії УНР.

Також в статті розглядається церковна реформа.

Матеріал з легкістю читається з перекладачем з німецької на англійську чи українську.

https://www.fes.de/feshistory/blog/das-fortschrittliche-erbe-der-ukrainischen-volksrepublik-1917-1921-teil-3-republikanische-reformen

Так само в статті я розбираю політичну динаміку між соціалістично-автономістськими і соціалістично-сіоністськими єврейськими партіями, єврейськими мілітарними організаціями і українськими організаціями, щоб дати глибший контекст реформам і подіям республіканських часів

​​Клімент Еттлі — прем'єр міністр Британії з 1945 р. і член коаліційного уряду Британії Другої світової війни. Його історія і його радикальний соціалізм

За матеріалами біографічної праці "Громадянин Клем"

«Я дуже невпевнена людина. Мені дуже важко продовжувати і починати розмови. Але якщо хтось із вас прийде до мене, я прийму вас. Я прийму вас і обговорю з вами ваші проблеми».
— Клімент Еттлі

Його «дозрівання до соціалізму» тривало під час Першої світової війни. Тоді як його улюблений брат Том вибрав шлях відмови від військової служби з міркувань сумління, Клем кинувся служити. Майор Еттлі брав участь у кампанії в Галліполі, перед пораненням і евакуацією. З часів, проведених у військах, він глибоко цінував силу патріотизму: «Лише після Великої війни я повністю зрозумів силу зв’язків, які пов’язують людей із землею їхнього народження».

"Політичний лев, який переміг Вінстона Черчилля в палаті; атлантист, який сформував геополітику президента США Гаррі С. Трумена; і весь цей час був лідером лейбористів, який залишався вірним своєму радикальному соціалістичному вченню."

Його соціалізм був породжений розчаруванням у соціальній нерівності Британії та патріотичною прихильністю до глибшого, майже громадянського республіканського почуття спільності. Але, як і Вільям Морріс, Еттлі ніколи не цікавився жорсткістю ортодоксального марксизму.

Згодом, він став головою Лейбористської партії, виявляючи святе терпіння в боротьбі з жахливим марнославством, ідеологічним позерством і чистою некерованістю Лейбористської партії. Варто пригадати і анекдотичні ситуації.

Коли відразу після перемоги 1945 р. Еттлі написали письмо, вимагаючи змагання за лідерство («Мені навряд чи потрібно вас запевняти, що я керуюся виключно інтересами партії та повагою до їхніх демократичних прав, а не будь-якою особистою неприязню до вас самого»), Еттлі відповів своєю найвідомішою фразою: «Дякую за ваш лист, зміст якого прийнято до відома».

«Замість експлуатації мас народу в інтересах невеликого багатого класу... Я вимагаю організації країни в інтересах усіх як кооперативної спільноти, в якій земля та капітал будуть належати народу та використовуватимуться на благо країни».

Це поняття прогресивного патріотизму, соціал-демократичного почуття громадянства і громади є фундаментальним для Еттлі

Незважаючи на позицію і інтерпретації корбіністів, бездумний антиамериканізм, огида до національності, презирство до парламентської демократії та жорстка соціалістична ортодоксальність є повною зрадою мети Еттлі.

«Радикальну зміну потрібно зробити переконливою, якщо є потреба її прийняти і закріпити в країні; і що члени партії... не мають права наполягати на останній краплі свого конкретного сектантства, виключаючи все інше».

Сьогодні дуже цікава подія від СР. Розповідь про «ліве крило» УРДП. В своєму каналі я багато писав про Багряністське крило партії, яке сповідувала лівореволюційні позиції. Ліва УРДП це лівий відкол від і так вже лівореволюційної партії, більше вмотивований персональними конфліктами ніж значною різницею в ідеологіях. Багряністське крило розширилось до тисячьох членів, тоді як Майстренківське ліве крило розпалося.

Обидва — Багряний і Майстренко — неймовірно цікаві і потрібні українські революціонери.

​​🚩 Чи вся українська діаспора націоналістична? Чи був можливий діалог між бійцями Української Повстанської Армії й українськими соціалістами Європи? Чим соціаліст відрізняється від сталініста? Чи можлива незалежна соборна соціалістична Україна?

📰 На ці та інші запитання дасть відповіді Роман Тиса, редактор, автор і перекладач онлайн-журналу «Вперед».

🙋🏻‍♀️ Протягом лекційної частини ви дізнаєтесь про політичну атмосферу в гурті української еміграції в Німеччині після другої світової війни, діяльність соціалістичного табору еміграції, ліві періодичні видання і найяскравіших тогочасних публіцистів. А після, під час обговорення, у вас буде можливість поставити лекторові запитання.

Подія розпочнеться 30 травня (четвер) о 18:00 у Києві; для тих, хто не зможе приєднатись до нас наживо, буде можливість долучитися онлайн.

📝 Зареєструватися на подію

Намагаюсь постійно про це казати. Ворог посилюється, а ми досі граємось в «економічні свободи для найбагатших».

П.С. Я до жодної партії не належу. Просто сподобалось формулювання Юрія Левченка.

Ну що, дожилися до того, що вже навіть Московія запроваджує у себе прогресивне оподаткування доходів громадян, згідно з яким ставка податку стає все більшою для більших доходів. Також вони збільшують податок на прибуток підприємств.

Завдяки цьому вони отримають збільшення надходжень до бюджету та покращення мобілізаційної атмосфери, адже будуть використовувати ці нововведення в своїй пропаганді як приклад соціальної справедливості. Тобто за рахунок цих змін вони будуть вбивати більше українців.

Ще раз - олігархічна, тоталітарна, ординська Московія, під тиском наших героїчних Сил Оборони змушена впроваджувати найкращі практики оподаткування розвинутих країн, а тим часом "наші" олігархічні "генії", які на превеликий жаль керують Україною в такий доленосний час, продовжують гратися в свій неоліберально-олігархічний дикий "ринок" з відсутністю справедливого оподаткування найбагатших верств населення та справжнього переведення економіки на воєнні рейки, а переважна більшість різноманітних "блогерів", так званих "експертів" і взагалі "громадського сектора" країни про це мовчить або навіть захищає цю злочинну політику. І це при тому, що у нас значно менше ресурсів ніж в російського імперіалізму, а отже мобілізація економіки мала б бути навпаки набагато вищою.

Все, до чого вони додумалися останнім часом це просто запропонувати підняття загальної ставки військового збору з доходів громадян й ПДВ без жодного елементу прогресії чи диференціації. Це замість того, щоб мінімізувати збільшення податкового тягаря для більшості українського народу й при цьому суттєво збільшити відповідний тягар для найбагатшого відсотка громадян.

А що треба було б робити в податковій політиці? Що б зробила наша партія людей праці Народовладдя, й до чого ми вже роками закликаємо:

- прогресивне оподаткування доходів, при чому податок має бути єдиний для всіх форм доходів без різноманітних "дірок" на кшталт заниженого оподаткування дивідендів, як зараз;
- драконівські прогресивні податки на розкіш;
- окремий податок на надбагатство ("wealth tax");
- диференційована ставка ПДВ: збільшення ставки для предметів розкоші та інших товарів, які наразі купуються насамперед найбагатшими верствами населення;
- прогресивне оподаткування прибутку підприємств;
- повне закриття можливості уникати сплати податків через так звані "офшорні" (як de jure, так і de facto) юрисдикції;
- повне закриття можливості для великих підприємств уникати сплати належних податків через штучні "мережі ФОПів";

А ще зі зменшенням навантаження на бюджет та збільшенням відчуття справедливості в суспільстві суттєво допомогли б наступні кроки:

- націоналізація стратегічних підприємств;
- реальна боротьба з картельними змовами;
- законодавча заборона некритичних бюджетних видатків;
- квартирна повинність для будівельної олігархії;
- направлення техніки будівельної олігархії будувати укріплення;
- розкішні позашляховики на фронт.

І ще купа різних очевидних заходів, таких як законодавча заборона випускати топ-корупціонерів під заставу. Не кажучи вже про загалом реальну, замість нинішньої бутафорної, боротьбу з топ-корупцією.

Але триває третій рік повномасштабної війни проти російського імперіалізму за саме виживання українського народу як такого, а правляча олігархія й досі балансує за принципом "а як так зробити, щоб один найбагатший відсоток населення не отримав відчутного погіршення свого жирування, й при цьому фронт не обвалився, щоб ми далі могли грабувати". Покидьки!

Планую десь біля осени провести ряд лекцій щодо Багряного, Майстренка та інших активістів лівореволюційної партії УРДП в Києві.

Чи ви теоретично б хотіли прийти на таку подію? Чи було б таке цікаво?

Це перша лекція, яку я буду організовувати сам, а не від організації чи універів. Мені важливо знати, скільки людей зацікавлені у такому з мого каналу чи з оточення.