Рішення Міжнародного кримінального суду важливе. Не йдучи за світовими тенденціями і не сприймаючи зовнішні і внутрішні погрози з боку держав прихильних до терористичних дій чи то ХАМАСу чи Ізраїлю, МКС прийняв справедливе і збалансоване рішення.

Висновки «проти хвиль» є першим кроком до світу, який керується не свавільними діями держав, а законами і порядками, заснованих на фундаментальних правах людини і спільнот.

Сьогодні ж Блінкен виступив проти «постидного рішення» МКС, протест висловили і представники як Ізраїлю, так і ХАМАСу.

Сам факт існування цього рішення є прогрес, і те, наскільки демократичні держави будуть готові відповідати на вичновки МКС найближчим часом, будуть значними кроками і можуть змінити світ у позитивну чи негативну сторону

https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-kc-applications-arrest-warrants-situation-state

Менш очевидна річ: рішення щодо Ізраїлю-Палестини дає простір до розгляду справи Азербайджану-Вірменіі, що зараз ведуть легальну боротьбу у інституціях ООН, і цілком можливо, продовжать у МКС. МКС розглядає щодо таких випадків індивідуальну відповідальність, тоді як Міжнародний Суд ООН розглядає міждержавні справи і рішення.

Цілком можливо, що в цьому або наступному році ми можемо мати рішення щодо дій Азербайджану у Арцаху (Нагорному Карабасі)

До річниці народження С. Петлюри (145-річчя) дослідниця культурницької спадщини Петлюри Олена Некора збирає подію про публіцистичну і епістолярну спадщину Головного Отамана військ УНР.

«Чи потрібно читати статті Петлюри про літературу і театр щоб зрозуміти його політичні погляди?» — питається у анонсі події

22 травня у Києві, бібліотеці «Почайна» о 17:00. Адреса: просп. Оболонський 16
Вхід вільний

Про Петлюру на каналі я писав небагато. Проте читачі можуть ознайомитися з оцінкою Петлюри українського композитора М. Лисенка та історію боротьби за бібліотеку Революційної Української Партії

​​Чи можна прожити все життя морально? У цей день у 2004 р. помер Данило Шумук — минулий член КПЗУ, упівець, дисидент і найдовший політичний в'язень у історії, сумарно провівши 42 роки у тюрмах Польщі, таборах Райху і Радянського Союзу.

Шумук був переконаний у демократичних ідеалах і презирливо ставився до філософії "соціально-шлункової": спрощення світу до "соціального питання", класів, тощо. Цим він відрізнявся від оточуючих. Для діяча найважливішими цінностями були людські права і людський розвій.

З молодості Шумук боровся з окупаційно-поліцейським польським режимом. За переконаннями вступив у Комуністичну Партію Західної України і пережив своє перше ув'язнення. Засуджений у 19 років, він проводить 5 років у польській в'язниці.

'Приєднання' Західної України до СРСР зостали Шумука в розполох — бачачи ставлення радянців до українців, і той режим, він почав сумніватися у комунізмі. Згодом, проти членів КПЗУ почалися репресії, брата Д. Шумука, теж комуніста, засудили як "ворога народу", а він став "братом ворога народу". Його арештували, і лише з нападом, випустили з тюрми і мобілізували.

З нападом Німеччини на СРСР, діяча поставили беззбройним на лінію фронту. Його минуле в КПЗУ зробило його "ненадійним", щоб тримати зброю. Війська швидко потрапили у оточення, і знову Шумук опинився, на цей раз ув'язнений у німецькому концтаборі, з якого він чудом збігає.

Звідти він вирішає направитися додому, і стежками українських сел і міст все більше чує історій про комуністичні злочини і розчаровується в комунізмі зовсім. На Заході, він доєднується до УПА і критикує ОУН за його тоталітаризм. Активно виступає проти етнічних чисток проти польського населення.

Таким же чудом не підпадає під розстріл від ОУНівської СБ, натомість, за свої навички, минулий комуніст і активний критик ОУН проводить вишколи для упівців і пропагує демократичну платформу, згодом стає командиром загіну. За своє життя, принципово Шумук не вб'є жодної людини.

Як тільки дізнається про соціальну і демократичну платформу в ОУН, стає яскравим прихильником і пропагандистом реформ, всіляко підтримуючи і надихаючись Василем Куком і енвереовцями. Спійманий радянською владою під час партизанських дій, гордо заявляє себе "членом НВРО", хоч завжди негативно ставився до ОУН.

З радянською владою, долею життя уникає страти, і натомість починає шлях безкінечних ув'язнень за свої політичні погляди і дії. Стає одним з лідером таборських повстань. Знайомиться зі Стусом, Горською, Дзюбою та іншими дисидентами, стає співзасновником Української Гельсинської Спілки, і накінець у 1987 р. отримує дозвіл на життя за межами СРСР, закінчивши тяжку і болісну, проте героїчну і мужню історію 42-х років ув'язнень трьома країнами, і доживає до кінця свого життя у 2004 р. вільною людиною, що ніколи не зрадила свої ідеали

Документальний фільм щодо справді достойної людини, Данила Шумука. Дуже рекомендую до перегляду

https://www.youtube.com/watch?v=G6M9nWlW5iw

Дужий: "Там у вас на Волині всі комуністи".

Шумук: "Може й так, - відповів я, - але ми, "комуністи на Волині", ще в 1942 році створили УПА і в 1943 році німцям не дали вивезти з Волині ані однієї корови, а наша "скомунізована" молодь пішла у відділи УПА. А ви в Галичині годували німців хлібом, маслом, яйцями й молоком до останнього дня та відсилали свою молодь у дивізію СС Галичина і в Німеччину на роботу.

Після тієї розмови ми вже в 26-му таборі майже не розмовляли".

"Трагедія нашого народу і його рухів полягає в тому, що один рух узяв собі на озброєння все, що було найгіршого на Заході, а другий від Сходу також перейняв те, що було найгіршого. Одні через своє почуття меншовартості наслідували німців у їхніх найгірших вчинках, а другі через таке саме почуття меншовартості також переймають від росіян найгірші їхні сторони. Одні орієнтувалися на Берлін, а інші на Москву"

"Як комуністичний (КПЗУ – сільроб), так і націоналістичний (УВО – ОУН) рухи на західних землях України були рухами нашого народу. І загалом рівень тих рухів був таким, як і рівень народу, іншим він і бути не міг. Як комуністи, так і націоналісти вважають себе кристалічно чистими і святими. Але на справді серед тих і других діяли чорні сили і своєю чорною роботою клали пляму ганьби на ті рухи і народ, який породив тих виродків."

"Муніципальний соціалізм — власність і керування комунальними підприємствами місцевими громадами". Ілюстрація американського журналіста статті про риси муніципально-соціалістичних проєктів, 1902 р.

Цікаво наскільки сильно відрізняється ліва естетика часів романтизму і модернізму, і як потім естетика тоталітаризму вплинула на ліву естетику