Витяги з програми Української Революційно-демократичної партії (її "правої" фракції). Ця фракція, спочатку за лідерством Івана Багряного, завжди підкреслювала свою приналежність до лівої традиції.
У своїй програмі партія виступала за форму трудової демократії і традицію УНР.
УРДП вважала за недоречним існування будь-якої "нетрудової" власності — тобто тієї, що користується найманою працею, як непоєднуване з принципами самоврядування.
Натомість, виходячи з традицій українського життя, християнства і революційної демократії, УРДП пропонувала самоврядування економіки і політики шляхом поєднання державної, громадівської і індивідуальної форм економічної діяльності, оборони прав людей, незалежного суду і максимальної децентралізації демократичної держави.
В центрі програми є прихильність до ідеї повсюдної демократії, яку партійці вважали радикально-революційною та також людиноцентричний підхід.
#історія
У своїй програмі партія виступала за форму трудової демократії і традицію УНР.
УРДП вважала за недоречним існування будь-якої "нетрудової" власності — тобто тієї, що користується найманою працею, як непоєднуване з принципами самоврядування.
Натомість, виходячи з традицій українського життя, християнства і революційної демократії, УРДП пропонувала самоврядування економіки і політики шляхом поєднання державної, громадівської і індивідуальної форм економічної діяльності, оборони прав людей, незалежного суду і максимальної децентралізації демократичної держави.
В центрі програми є прихильність до ідеї повсюдної демократії, яку партійці вважали радикально-революційною та також людиноцентричний підхід.
#історія
🔥9❤🔥1
З брошюри «Політичні погляди І. Багряного».
Багряний разом з націоналістами групи Бульби-Мітринґи та націонал-комуністами (що до того мали в різний час симпатії до Мао та Тіто) навколо Івана Майстренка заснував Українську Революційно-демократичну партію у кінці 40-х в післявоєнній Німеччині.
Згодом, ліва група і частина націоналістів відкололася у УРДП-Соціалісти. Та розпалася згодом.
Хто залишилися по боці Багряного організовували формально «праву» фракцію. «Права» УРДП Багряного підкреслювала своє неприйняття і «опортунізму соціал-демократії» та «комунізму» запропонувавши визволення України на основі трудової демократії.
Програмово, УРДП виступала за відродження Української Народної Республіки на засадах вільного парламенту і економічного самоврядування державних фірм і кооперації
Багряний разом з націоналістами групи Бульби-Мітринґи та націонал-комуністами (що до того мали в різний час симпатії до Мао та Тіто) навколо Івана Майстренка заснував Українську Революційно-демократичну партію у кінці 40-х в післявоєнній Німеччині.
Згодом, ліва група і частина націоналістів відкололася у УРДП-Соціалісти. Та розпалася згодом.
Хто залишилися по боці Багряного організовували формально «праву» фракцію. «Права» УРДП Багряного підкреслювала своє неприйняття і «опортунізму соціал-демократії» та «комунізму» запропонувавши визволення України на основі трудової демократії.
Програмово, УРДП виступала за відродження Української Народної Республіки на засадах вільного парламенту і економічного самоврядування державних фірм і кооперації
👍5😍1
УРДП була однією з найбільших українських політичних еміграційних організацій. Приблизно такою ж по розмірам була радикально-соціалістична Українська Соціалістична партія, сформована зі "старих" українських лівих партій; ОУН(б), що під впливом Бандери повернулася назад до тоталітарних засад; та незмінна ОУН(м). Меншими були ОУН(двійкарі) — залишки реформаторської фракції ОУН. Та різні монархічні кола, які майже нікого не представляли. Крім цього, існували "центри" — УНРада — об'єднання націоналістичних, соціалістичних і ліберальних сил (монархісти не приєдналися до об'єднання через те, що воно для них мало занадто багато реверансів до УНР) та УГВР — загалом ліво-революційне об'єднання, що представляло УПА, яке воювало в Україні до 50-х. Згодом УГВР стало представляти само себе, втративши постійний зв'язок і репрезентативність вояк.
Зараз, з цих організацій залишилися лише дві ОУН — з незрозумілих причин, навіщось зберігаючи свої структури. Більшість саморозпустилося у 1991 чи до 1991.
Зараз, з цих організацій залишилися лише дві ОУН — з незрозумілих причин, навіщось зберігаючи свої структури. Більшість саморозпустилося у 1991 чи до 1991.
👍7🔥1💩1
У 1950-у для створення альтернативи повернувшому до тоталітаризму бандерівському руху в еміграції, та для боротьби за демократію і соціалізм у Соборній і Незалежній Україні — як проти залишків світового і українського фашизму — так і проти Радянської імперії, залишки українських соціалістичних партій об'єдналися у єдину Українську Соціалістичну Партію.
На Diasporiana можна знайти журнал і газету — "Вільне Слово" і "Вільна Україна", що зорганізовувала УСП та дружні до них товариства.
На жаль, діяльність УСП фактично не досліджена, і можливо якось треба буде мені або знайомим взятися за копання цього величезного нащадку української еміграційної політичної роботи.
На Diasporiana можна знайти журнал і газету — "Вільне Слово" і "Вільна Україна", що зорганізовувала УСП та дружні до них товариства.
На жаль, діяльність УСП фактично не досліджена, і можливо якось треба буде мені або знайомим взятися за копання цього величезного нащадку української еміграційної політичної роботи.
👍6🔥3
У 1870-х у Галичині серед націонал-демократичних сил щораз ставала більш популярною ідея "органічної праці" — необхідність поєднання національної роботи з економічною і громадською самоорганізацією
"Де панує національна боротьба, кооперативний рух, виникаючи з причин економічних мусить мати характер боротьби національної, боротьби за самостійне національне існування" ... "Коли розпилена тепер народна маса буде зорганізована в економічні і культурно-просвітні інституції ... тоді ми виведемо купол, на якому поставимо прапор самостійної нації"
"Кооперація має створити вільного чоловіка і це є її найвище завдання" (К. Паньківський). Кооперація мала підкреслено національне значення для України. Теоретиків української кооперації також зазначали негативний вплив на "мораль" і "душевне здоров'я" недемократично зорганізованого господарства, ефекти "нездорової конкуренції" і "суспільного еґоїзму".
Розвиток кооперативних спілок вважався запорукою демократичного суспільства, так само як і національно-визвольної боротьби. Кооперативна праця, вважалося, гармонізувала б відносини людини з самою собою і подолала б негативних ефект відчуження, що породжував "душевну біль", стала б самообороною проти бідності, і створила умови для співпраці громадами і активного колективного економічного життя.
Кооператизм став ідеологією як соціалістичного руху, що надихався ідеями Прудона та Фабіанців, так само і націонал-демократичного руху, що розділяв ті ж самі ідеї щодо важливості кооперації з засад національних і демократичних.
"Де панує національна боротьба, кооперативний рух, виникаючи з причин економічних мусить мати характер боротьби національної, боротьби за самостійне національне існування" ... "Коли розпилена тепер народна маса буде зорганізована в економічні і культурно-просвітні інституції ... тоді ми виведемо купол, на якому поставимо прапор самостійної нації"
"Кооперація має створити вільного чоловіка і це є її найвище завдання" (К. Паньківський). Кооперація мала підкреслено національне значення для України. Теоретиків української кооперації також зазначали негативний вплив на "мораль" і "душевне здоров'я" недемократично зорганізованого господарства, ефекти "нездорової конкуренції" і "суспільного еґоїзму".
Розвиток кооперативних спілок вважався запорукою демократичного суспільства, так само як і національно-визвольної боротьби. Кооперативна праця, вважалося, гармонізувала б відносини людини з самою собою і подолала б негативних ефект відчуження, що породжував "душевну біль", стала б самообороною проти бідності, і створила умови для співпраці громадами і активного колективного економічного життя.
Кооператизм став ідеологією як соціалістичного руху, що надихався ідеями Прудона та Фабіанців, так само і націонал-демократичного руху, що розділяв ті ж самі ідеї щодо важливості кооперації з засад національних і демократичних.
🔥3❤🔥1
Року 1921 на Галичині налічули 579 кооперативів, 1930-го – вже 3146. Їхніми членами були понад 400 тисяч українців.
На терор і несприятливе законодавство українці відповідали згуртованістю. Програмою дій стали традиційні гасла кооперативного руху: "Свій до свого по своє!" та "Українські гроші – в українські руки – на українські справи!".
До кінця 1930-х господарські установи демонстрували стабільне зростання. Напередодні Другої світової війни вони об’єднали 709 тисяч членів та понад 15 тисяч працівників.
Успіх всупереч обставинам
Кооперативний рух ширився всією Україною. Ще більшим і сильнішим він був за Збручем. Під час визвольних змагань УНР, мільйони українців були зорганізовані на кооперативних, некапіталістичних засадах, а уряд держави наполовину складався з кооперативних активістів. На жаль, ленінська влада знищила на наддніпрянській Україні робітничу і селянську самоорганізацію, замінивши їх державними і партійними структурами.
Більшовицький рух, який сповідував тоталітарну ідеологію і знаходився під значним впливом російського націоналізму, ставився до самоорганізації українських селян і робітників як до загрози своїй диктатурі. Тому не дивно, що у 1920 р. посланець більшовицького уряду І. Саммер писав до Москви: "На Україні нам доведеться рахуватися з кооперативною державою"
На терор і несприятливе законодавство українці відповідали згуртованістю. Програмою дій стали традиційні гасла кооперативного руху: "Свій до свого по своє!" та "Українські гроші – в українські руки – на українські справи!".
До кінця 1930-х господарські установи демонстрували стабільне зростання. Напередодні Другої світової війни вони об’єднали 709 тисяч членів та понад 15 тисяч працівників.
Успіх всупереч обставинам
Кооперативний рух ширився всією Україною. Ще більшим і сильнішим він був за Збручем. Під час визвольних змагань УНР, мільйони українців були зорганізовані на кооперативних, некапіталістичних засадах, а уряд держави наполовину складався з кооперативних активістів. На жаль, ленінська влада знищила на наддніпрянській Україні робітничу і селянську самоорганізацію, замінивши їх державними і партійними структурами.
Більшовицький рух, який сповідував тоталітарну ідеологію і знаходився під значним впливом російського націоналізму, ставився до самоорганізації українських селян і робітників як до загрози своїй диктатурі. Тому не дивно, що у 1920 р. посланець більшовицького уряду І. Саммер писав до Москви: "На Україні нам доведеться рахуватися з кооперативною державою"
Локальна історія
Успіх всупереч обставинам
Про історію успіху кооперативного руху в Галичині
❤4👍1
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Хто хоче мати оригінальне прижиттєве видання брошури-маніфесту Івана Багряного "Чому я у не хочу вертатись до СССР?", видане в Канаді у 1946 році - напишіть. Є чотири примірники. Ціна - 600 грн. за одну книжку. Надішлю Новою поштою. Гроші підуть на купівлю потрібних видань для Музею-архіву преси.
🔥3🤩1
Вулики (і бджоли — як працівники) символізують промисловість, а також співпрацю, спільність і кооперацію, необхідну для продуктивної роботи. Вулик здавна був одним із головних символів кооперативного руху, підкреслюючи спільну працю на благо всього суспільства.
🔥4👍1
🛠 Фінансовій участі, тобто залученню працівників до керівництва та отримання прибутків корпорацій, (Financial Participation - FP) приділяється все більше уваги в останні роки.
Найбільш популярними способами є або розподіл прибутків (Profit Share - PS) або запровадження схем володіння акціями працівниками (Employee share ownership schemes - ESO), залежно від контексту та країни, популярний той чи інший спосіб. Кількість фірм, що впроваджують співволодіння звеличується, так само як все більше сучасних економістів звертають увагу на нові методи організації праці.
📊 FP повсюдно з’являється як альтернатива. Останні закони «PACTE» (2019-2022) у Франції заохочують як PS, так і ESO, з метою розподілення 10% капіталу у власність працівників, в основному за схемами розподілу прибутків. Уряди Сполученого Королівства та США розділяють ту ж тенденцію, особливо з ESO. Останній приклад у США – (Employee Benefit Security Administration, 10 липня 2023 р.). EBSA прагне «розширити можливості працівників через розділення власності та ставить собі за мету інформування і навчання працівників щодо можливих шляхів отримання більшої винагороди в обмін на їхню працю».
✅ За новими дослідженнями залучення працівників до управління і отримання спільних доходів у фірмах покращує психологічний стан, звеличує економічну ефективність і зменшує нерівність.
🇺🇦Взаємне володіння може сприяти більшій демократичності і самоорганізації, зменшує кількість соціальних конфліктів і сприяє добробуту. Забезпечення певних схем взаємного володіння і розподілу прибутків може стати потужним інструментом для відбудови України
Фінансова участь, продуктивність і конфлікти у французьких фірмах (Вересень 2023)
Найбільш популярними способами є або розподіл прибутків (Profit Share - PS) або запровадження схем володіння акціями працівниками (Employee share ownership schemes - ESO), залежно від контексту та країни, популярний той чи інший спосіб. Кількість фірм, що впроваджують співволодіння звеличується, так само як все більше сучасних економістів звертають увагу на нові методи організації праці.
📊 FP повсюдно з’являється як альтернатива. Останні закони «PACTE» (2019-2022) у Франції заохочують як PS, так і ESO, з метою розподілення 10% капіталу у власність працівників, в основному за схемами розподілу прибутків. Уряди Сполученого Королівства та США розділяють ту ж тенденцію, особливо з ESO. Останній приклад у США – (Employee Benefit Security Administration, 10 липня 2023 р.). EBSA прагне «розширити можливості працівників через розділення власності та ставить собі за мету інформування і навчання працівників щодо можливих шляхів отримання більшої винагороди в обмін на їхню працю».
✅ За новими дослідженнями залучення працівників до управління і отримання спільних доходів у фірмах покращує психологічний стан, звеличує економічну ефективність і зменшує нерівність.
🇺🇦Взаємне володіння може сприяти більшій демократичності і самоорганізації, зменшує кількість соціальних конфліктів і сприяє добробуту. Забезпечення певних схем взаємного володіння і розподілу прибутків може стати потужним інструментом для відбудови України
Фінансова участь, продуктивність і конфлікти у французьких фірмах (Вересень 2023)
👍6👎1🤔1🥴1💅1
Карло Коберський, один з провідних економістів 20-го століття та один з лідерів Української Радикальноі партії (партії Франка), у своїй брошюрі «Господарське самоврядування (про державу ґільдій)» (1923) вже надає критику ленінській бюрократії і занадтому державному плануванні як однією з причин диктатури і пасивності.
⚙️Натомість, він пропонує українцям подивитися у бік англійських концепцій — «ґільдійної держави» — системи, де робітники самі керують своїми підприємствами у соціально-орієнтованій ринковій системі.
🇺🇦На думку економіста, саме такий підхід найбільше підходить суспільній свідомості українця
🏛️Ґільдовий світогляд виходить із основноі тези, що корінь суспільного лиха не так у розподілі (…) як у тому, що одна людина може панувати над іншою.
🔍Ґільдійний соціяліст аргументує: яка користь із того, коли робітникові дадуть кращі матеріяльні умови існування, а рівночасно затягнуть його в петлю тиранії, напр., державної бюрократії. Вони залюбки наводять приклад військової організації: яка користь із того, що воякові забезпечені харчі, мешкання й малий дохід? Не зважаючи на все це, вояк ненавидить режим, який його давить, каже йому тратити свої молоді сили для чогось, що йому далеке й чуже. Він злісно гризе кайдани, якими скований. А чим ріжниться, напр., ідеал Троцького від цього образу? Ідеал суспільства — казарми? (прим. — Карло Коберський вже тоді відрізняв загарбницькі війни та оборонні війни: Інша річ війна пригніченої нації в обороні своєї землі і свободи. За таку війну соціаліст завжди мусить стояти і перший до неї спішити — писав він.)
🇺🇦“Для українця в ґільдовому світогляді цікаве усе. Українець із роду федераліст (у всякому разі сучасний Українець, як довго ще нема укр. держави, бо тоді вже напевно з’явиться й Українець-централіст, а то й імперіяліст), Українець демократ, мріє про автономну громаду (Драгоманів), і взагалі він не терпить утручання чинників зоколишніх, напр., держави, в його господарські справи.
Українець має вроджений нахил до спілкового життя (розвиток кооперації на Україні)... загальні тенденції господарського розвитку приближно однакові в усіх країнах європи, а основний постулат справдішньої демократії: демократизація управи народнім господарством, має для України не менше далекосягле значіння, як і для більш промислово розвинутих [країн].
Ґрунт для ґільдової ідеї на українському терені, до певної міри підготовлений, завдяки традиціям драгоманівського громадівства”.
⚙️Натомість, він пропонує українцям подивитися у бік англійських концепцій — «ґільдійної держави» — системи, де робітники самі керують своїми підприємствами у соціально-орієнтованій ринковій системі.
🇺🇦На думку економіста, саме такий підхід найбільше підходить суспільній свідомості українця
🏛️Ґільдовий світогляд виходить із основноі тези, що корінь суспільного лиха не так у розподілі (…) як у тому, що одна людина може панувати над іншою.
🔍Ґільдійний соціяліст аргументує: яка користь із того, коли робітникові дадуть кращі матеріяльні умови існування, а рівночасно затягнуть його в петлю тиранії, напр., державної бюрократії. Вони залюбки наводять приклад військової організації: яка користь із того, що воякові забезпечені харчі, мешкання й малий дохід? Не зважаючи на все це, вояк ненавидить режим, який його давить, каже йому тратити свої молоді сили для чогось, що йому далеке й чуже. Він злісно гризе кайдани, якими скований. А чим ріжниться, напр., ідеал Троцького від цього образу? Ідеал суспільства — казарми? (прим. — Карло Коберський вже тоді відрізняв загарбницькі війни та оборонні війни: Інша річ війна пригніченої нації в обороні своєї землі і свободи. За таку війну соціаліст завжди мусить стояти і перший до неї спішити — писав він.)
🇺🇦“Для українця в ґільдовому світогляді цікаве усе. Українець із роду федераліст (у всякому разі сучасний Українець, як довго ще нема укр. держави, бо тоді вже напевно з’явиться й Українець-централіст, а то й імперіяліст), Українець демократ, мріє про автономну громаду (Драгоманів), і взагалі він не терпить утручання чинників зоколишніх, напр., держави, в його господарські справи.
Українець має вроджений нахил до спілкового життя (розвиток кооперації на Україні)... загальні тенденції господарського розвитку приближно однакові в усіх країнах європи, а основний постулат справдішньої демократії: демократизація управи народнім господарством, має для України не менше далекосягле значіння, як і для більш промислово розвинутих [країн].
Ґрунт для ґільдової ідеї на українському терені, до певної міри підготовлений, завдяки традиціям драгоманівського громадівства”.
👍3🔥2
7 червня 2023 року Комісія при Європейському парламенті опублікувала свою доповідь про комплексний підхід до психічного здоров’я.
✅ Ініціатива (організована соціалістами і демократами), яка відповідає закликам парламенту, має на меті поставити психічне здоров’я на один рівень із фізичним здоров’ям і забезпечити новий міжсекторальний підхід до питань психічного здоров’я.
🔺 Однак це далеко від реальності в Європі, де понад 150 мільйонів людей живуть із розладами психічного здоров’я. У всьому світі більше половини тих, хто страждає від таких станів, ніколи не ставлять діагноз або не отримують доступу до своєчасного чи належного лікування. в Європейському Союзі, цей розрив у лікуванні має економічні витрати, що становлять понад 4 відсотки валового внутрішнього продукту (600 мільярдів євро на рік), з величезними наслідками.
🩹 Подальший аналіз дезагрегованих даних показує, що належність до певних уразливих груп створює додаткові проблеми, які слід вирішувати самостійно. Багато характеристик, які сприяють ідентичності людини, накладають додаткові шари на особистий досвід психічного (поганого) здоров’я. Вони накладаються на взаємопідсилювальні, «перехресні» комбінації, унікальні для кожної людини.
🇪🇺 Оскільки це перша доповідь про психічне здоров’я, розроблена Європейським парламентом, вона задає тон майбутнім ініціативам. Доповідь амбітна і планує залишити спадщину, підкреслюючи зростаючу важливість, яку слід придавати психічному здоров’ю. Європейська стратегія охорони психічного здоров’я має виходити за рамки обміну передовим досвідом між державами-членами. Хоча очікування від Європейського союзу охорони здоров’я високі, вони не здійсняться, якщо психічне здоров’я не буде поставлене в центр уваги.
🔺 Подальші кроки включають перегляд Європейської директиви про безпеку та здоров’я на роботі та рекомендації щодо Європейського списку професійних захворювань, щоб включити пов’язані з роботою стани психічного здоров’я, зокрема депресію, виснаження, тривогу та стрес. Це важливо для держав-членів, щоб визнати психічний стан здоров'я як багатофакторний наслідок середовища, в якому живуть люди, включаючи робоче місце.
❗Однак інтеграція не закінчується визнанням суспільства та припиненням дискримінації осіб із психічними розладами. Суспільство має усвідомити, що люди з такими станами та психосоціальними вадами мають право жити повноцінним і змістовним життям і брати участь у всіх сферах. Це включає робоче місце, де більшість працюючих дорослих проводять більшу частину свого часу. Відомо, що роботодавці дискримінують людей з психічними розладами, і в той же час робоче місце може бути місцем факторів ризику для психічного здоров’я.
✅ Ініціатива (організована соціалістами і демократами), яка відповідає закликам парламенту, має на меті поставити психічне здоров’я на один рівень із фізичним здоров’ям і забезпечити новий міжсекторальний підхід до питань психічного здоров’я.
🔺 Однак це далеко від реальності в Європі, де понад 150 мільйонів людей живуть із розладами психічного здоров’я. У всьому світі більше половини тих, хто страждає від таких станів, ніколи не ставлять діагноз або не отримують доступу до своєчасного чи належного лікування. в Європейському Союзі, цей розрив у лікуванні має економічні витрати, що становлять понад 4 відсотки валового внутрішнього продукту (600 мільярдів євро на рік), з величезними наслідками.
🩹 Подальший аналіз дезагрегованих даних показує, що належність до певних уразливих груп створює додаткові проблеми, які слід вирішувати самостійно. Багато характеристик, які сприяють ідентичності людини, накладають додаткові шари на особистий досвід психічного (поганого) здоров’я. Вони накладаються на взаємопідсилювальні, «перехресні» комбінації, унікальні для кожної людини.
🇪🇺 Оскільки це перша доповідь про психічне здоров’я, розроблена Європейським парламентом, вона задає тон майбутнім ініціативам. Доповідь амбітна і планує залишити спадщину, підкреслюючи зростаючу важливість, яку слід придавати психічному здоров’ю. Європейська стратегія охорони психічного здоров’я має виходити за рамки обміну передовим досвідом між державами-членами. Хоча очікування від Європейського союзу охорони здоров’я високі, вони не здійсняться, якщо психічне здоров’я не буде поставлене в центр уваги.
🔺 Подальші кроки включають перегляд Європейської директиви про безпеку та здоров’я на роботі та рекомендації щодо Європейського списку професійних захворювань, щоб включити пов’язані з роботою стани психічного здоров’я, зокрема депресію, виснаження, тривогу та стрес. Це важливо для держав-членів, щоб визнати психічний стан здоров'я як багатофакторний наслідок середовища, в якому живуть люди, включаючи робоче місце.
❗Однак інтеграція не закінчується визнанням суспільства та припиненням дискримінації осіб із психічними розладами. Суспільство має усвідомити, що люди з такими станами та психосоціальними вадами мають право жити повноцінним і змістовним життям і брати участь у всіх сферах. Це включає робоче місце, де більшість працюючих дорослих проводять більшу частину свого часу. Відомо, що роботодавці дискримінують людей з психічними розладами, і в той же час робоче місце може бути місцем факторів ризику для психічного здоров’я.
Social Europe
A person-centred approach to mental health
The European Union and its member states must accord a much higher priority to the suffering caused by mental ill-health.
❤4👍2👀1
Один з найбільш відомих ЛГБТК+ активістів у Британії, в минулому, депутат від лівого крила Лейбор, Пітер Тетчелл пише:
Негідники з «Stop The War» перекрили мені дорогу на початку палестинського маршу в суботу
Вони заперечували проти мого плаката?
"Ми тут, щоб зупинити вас", - сказали вони. "Ми знаємо, що ви були на марші у підтримку України" (я підтримував озброєння України, що Stop The War вважає недопустимим)
Негідники з «Stop The War» перекрили мені дорогу на початку палестинського маршу в суботу
Вони заперечували проти мого плаката?
"Ми тут, щоб зупинити вас", - сказали вони. "Ми знаємо, що ви були на марші у підтримку України" (я підтримував озброєння України, що Stop The War вважає недопустимим)
🔥9👍1😱1