Український поступ
865 subscribers
1.73K photos
31 videos
2 files
1.18K links
Тут я публікую знахідки з укр. історії, зазвичай ті, що так чи інакше репрезентують прогресивні демократичні течії на противагу тоталітарним і консервативним. Також суч. соціал-демократія і прог. рухи., укр. політика.
Download Telegram
Сам Кейнс свого часу був відомий досить радикальними висловлюваннями. Наприклад, він закликав до повного усунення класу людей, які жили з чужих боргів, — до «евтаназії рантьє», як він це називав, — хоча насправді мав на увазі лише їх поступове зникнення внаслідок зниження відсоткових ставок.

Як і багато що в кейнсіанстві, це було значно менш радикально, ніж здавалося на перший погляд. Насправді ця ідея цілком належала до великої традиції політичної економії, відсилаючи до ідеалу Адама Сміта про утопію без боргів, а особливо — до засудження Давидом Рікардо землевласників як паразитів, саме існування яких суперечить економічному зростанню.


Девід Ґребер, «Борг: перші 5000 років»
❤‍🔥6🔥21
А тепер цифри від яких ще болючіше…

Річний бюджет міста Києва 113 млрд грн + корегування на збільшення посеред року.

Бюджет разом узятих Львова, Харкова, Вінниці та Житомира ~ 56 млрд грн, тобто менший у два рази…

Розповіді Кличка про «пріоритетність» у ветеранській політиці та підтримці людей з інвалідністю – це пусті слова. На справі ж для нього набагато важливіше закопувати мільярди в штучні острівці, скляні мостики, бруківочки та розвʼязки в спальних районах, які не відповідають нормам безбар'єрності, але нічого страшного, це ж його пацани будують…
😭74
Ще не прочитав, публікую для ознайомлення — сьогодні на Текстах вийшов матеріал про те «як українські ліві прагнули вільної України, але програли більшовикам» з акцентом на історію Української Соціал-демократичної Робітничої партії (незалежників) — лівого крила УСДРП.

Незалежники підтримали радянську форму влади супроти західноєвропейської парламентської моделі, через що відділилися від УСДРП.

https://texty.org.ua/articles/117586/50-vidtinkiv-chervonoho-yak-ukrayinski-livi-prahnuly-vilnoyi-ukrayiny-ale-prohraly-bilshovykam/
7
Грамада “Каліноўцы” запрашае на лекцыю, якая адбудзецца ў Цэнтры сучаснага мастацтва Запарожжа (Саборны праспект, 151) ужо ў гэтую суботу, 20 чэрвеня, а 15:00. На гэты раз перад вамі выступіць Уладзіслаў Старадубцаў — гісторык, магістр кафедры ўсходнееўрапейскіх гістарычных студый Кіеўскага нацыянальнага ўніверсітэта імя Тараса Шаўчэнкі, даследчык і аўтар прац па гісторыі УНР, украінскага вызваленчага руху і дысідэнцтва.

Пра што пойдзе мова? Вось што анансуе сам аўтар:

“Украінская армія пачала фарміравацца ў Мінску, а беларуская сабралася ў Кіеве і Адэсе. Незалежнасць Беларусі абвяшчаў былы сябра Рэвалюцыйнай Украінскай Партыі — як перасякаліся шляхі ўкраінскай і беларускай рэвалюцый і чаму размова пра гэта важная зараз?

Пра што я буду распавядаць:

пра беларускую секцыю Рэвалюцыйнай Украінскай Партыі, з якой выйшаў шэраг вядучых беларускіх дзеячаў;
пра працэс фарміравання беларускай і ўкраінскай армій у Мінску, Кіеве і Адэсе;
пра Канферэнцыю паняволеных народаў у Кіеве;
пра палітыку, міжнародныя адносіны і натхненне ўрадаў УНР і БНР;
пра Зімовы паход Пятлюры і сумесныя баі ўкраінскай арміі і беларускіх войскаў Булак-Балаховіча;
пра адносіны беларусаў і ўкраінцаў у дыяспары і Польшчы.”

Тэлеграм | Інстаграм | Фэйсбук | Твітэр | Ютуб | Трэдс
9
Продовжую читати всіляке з історії антифашистського руху. Італійська "Справедливість і свобода." Коаліція немарксистських соціалістів, радикальних лібералів та християнських демократів — стала одним з найбільш відомих прикладів італійського антифашистського спротиву.

Справедливість і свобода відрізнялась своєю стратегією, яка опиралася на максимальний спротив фашизму тут і зараз — тоді як Антифашистська концентрація (антифашистська організація навколо соціалістичної партії — до речі, однією з керівників котрої була уродженка Чернігова, яка навчалася в Харкові — Анжеліка Балабановна) і Комуністична партія зайняли вичікувальну і пасивну стратегію.

Через загалом ліву позицію, акцент на самоуправлінні і лівій економічній політиці, ліберал-соціалістична Справедливість і Свобода і анархісти в Італійському антифашистському русі групувалися разом супроти більш "пасивних" та авторитарних (комуністичний) частин антифашистського спротиву. Це також і доклало до того, що в Іспанії Справедливість і Свобода організували підрозділ спільно з анархістами, і воювали по боці каталонських націоналістів, республіканців та анархо-синдикалістів.

"Передусім ішлося про те, що «Справедливість і свобода» (Giustizia e Libertà, GL) постала як альтернатива — якщо не як відкрите заперечення — підходу та методів боротьби, яких дотримувалася Антифашистська концентрація (Concentrazione Antifascista). Від самого початку анархісти піддавали її найгострішій критиці за непродуктивну вичікувальну політику.
Натомість активістська спрямованість, що стала характерною рисою нового руху, виявилася відразу. Найпроникливіші представники лібертарного середовища, безперечно, помітили, що цей активізм ґрунтувався на відвертому запереченні марксистського детермінізму з боку Карло Росселлі — автора праці «Ліберальний соціалізм».

До цього додавалося й те, що волюнтаристська етика, якою були пройняті засновники «Справедливості і свободи», виявлялася не лише у визнанні першості дії. Виходячи за межі безплідних ідеологічних суперечок емігрантського середовища, вони також розуміли дію як сміливий показовий вчинок, здатний пробудити приспані сумління, відродити ентузіазм і спонукати інших до наслідування"

https://theanarchistlibrary.org/library/santi-fedele-giustizia-e-liberta-and-the-anarchists-prior-to-the-spanish-civil-war
❤‍🔥4🔥2
Історія соціалізму на жаль занедбана, багато в чому через дуже неосвічений, танкізний підхід, існування таких організацій як DSA та інших, що викривлюють історію, та спадок СРСР — з ідеалізацією кубинської революції, та простими формулами розвитку лівого руху, з великою марксоцентричністю.

Зараз, на жаль, пошук простих відповідей і простого антикапіталізму веде до абсолютного нерозуміння і некомпетенції щодо як історії соціалізму, так і того, куди нам рухатися в цьому світі зараз далі.

Особливо важливим на мою думку є соціалізм часу зростання ультраправих рухів. На фоні цього, зовсім нещодавно вийшли важливі книжки і напрацювання, зокрема "Навчаючись у ворога" Марко Брешкіані про рух Карла Росселлі і "Порядок, авторитет, нація" Метью Хікару про колабораціонізм зліва.

Підсумовуючи нинішню історіографію і новаторські праці з теми, я коротко описую т. зв. "Другий ревізіонізм" — переосмислення європейського соціалістичного руху під загрозою фашизму — і як так сталося, що провідні персоналії цього переосмислення стали по дві сторони барикади — зрадники-колаборанти і найбільш відомі антифашистські партизани

Мій невеличкий матеріал "Соціалізм в епоху фашизму: другий ревізіонізм"

https://telegra.ph/Socіalіzm-v-epohu-fashizmu-drugij-revіzіonіzm-06-16
❤‍🔥8
Чи є тут хтось з Запоріжжя?
До речі, важливо. Бачив це не тільки від Каліновців
4
Грамада “Каліноўцы” заклікае падтрымаць праўкі ў заканапраект аб ахове здароўя, якія прыраўноўваюць правы замежных вайскоўцаў да правоў грамадзян Украіны.

У чым праблема?

Цяпер замежныя дабраахвотнікі пасля звальнення са службы, у тым ліку па стане здароўя і ў сувязі з атрыманнем інваліднасці, губляюць статус вайскоўца і юрыдычна становяцца проста “замежнікамі, якія часова знаходзяцца на тэрыторыі Украіны”.

Яны ня маюць дзяржаўных правоў і гарантый на далейшае лячэнне, даўгатэрміновую рэабілітацыю і даступныя лекі, якія маюць украінскія вайскоўцы.

Чыннае заканадаўства аб ахове здароўя прыраўноўвае да грамадзян Украіны толькі тых замежнікаў, якія маюць дазвол на пастаяннае пражыванне, уцекачоў і тых, хто мае патрэбу ў дадатковай абароне.

Істотная частка замежных дабраахвотнікаў на момант звальнення не мае дазволу на пастаяннае пражыванне альбо знаходзіцца ў доўгатэрміновым працэсе яго атрымання. Такім чынам, яны апынаюцца ў пэўным прававым вакууме і вымушаны прыпыняць рэабілітацыю альбо выдаткоўваць уласныя сродкі на лячэнне, арганізоўваць зборы на сябе.

Як праблема можа быць вырашана:

Цяпер у Вярхоўнай Радзе Украіны рыхтуецца да другога чытання законапраект № 15015. Дэпутатка Таццяна Цыба зарэгістравала надзвычай важную праўку ў арт. 11 Асноў заканадаўства аб ахове здароўя, якая нарэшце прыраўнуе правы замежных ветэранаў, незалежна ад наяўнасці дазволу на пастаяннае пражыванне, да правоў грамадзян Украіны.

Грамада “Каліноўцы” разам з ГА “ЛАНКА” заклікае ўсіх дзейнічаць проста зараз:

• Дашліце ліст у падтрымку гэтай праўкі непасрэдна старшыні камітэта ВРУ па пытаннях здароўя нацыі: radutskyy@rada.gov.ua

• Пашырце гэтую публікацыю ці зрабіце ўласную, каб надаць гэтай справе максімальны разгалос.

Дзякуем!

Тэлеграм | Інстаграм | Фэйсбук | Твітэр | Ютуб | Трэдс
11
Про місця де живе місто — чому удар по Барахолці на Почайній, місце які кияни згадують як ринок на петрівці, де в дитинстві купляли комп'ютерні ігри, журнали, плакати, чи канцелярію до школи — такий же значний удар по український культурі?

Пам'ятаємо про живі місця. Культура живе не лише в усталених пам'ятках, визнаних гранд'є структурах, але в тих місцях, з якими в нас насичені спогади, повні дрібниць — зі старими книжками і розмовами з продавцями та колекціонерами.

Читайте нове есе Артема Ремізовського про Почайну, міську пам’ять і право людей на місця, де живе місто.

https://respublica.social/barakholka-na-pochainii-kultura-iaku-mi-ne-maiemo-zabuti/
7
​​Яшчэ адной з важных тэмаў лістоў Т.Грыба 1926 г. былі пытанні ўзаемаадносінаў з эміграцыйнымі арганізацыямі іншых народаў былой Расійскай Імперыі, якія знаходзіліся ў той час у Чэхаславакіі.

Найбольш цесна Т.Грыб супрацоўнічаў са сваімі ідэйнымі паплечнікамі — украінскімі эсэрамі на чале з М.Шапавалам і расійскімі эсэрамі на чале з В.Чарновым.

Апошні ліст Т.Грыба да В.Ластоўскага, датаваны 19 верасня 1926 г., прысвечаны тэме стварэння Сацыялістычнай лігі Новага Усходу, арганізацыі, якая, па меркаванні беларускіх, расійскіх і ўкраінскіх эсэраў, павінна была займацца каардынацыяй "вырашэння нацыянальнага пытання ва Усходняй Еўропе"

Як-жа расейскія эс-эры на гэта ўглядаюцца? Левыя эс-эры (Зн. борьбы86) стаяць на грунце новай рэвалюцыі — зварот на падзеі кастрычніка; правыя ("Рев. Р."87) імкнуцца да Уст. Сойму, але не адкідаюць і радаў, як пераходнай ступені. В.М. Чэрноў хоча пагадзіцца з Украінай, беларусамі, грузінамі, армянамі, з прыбалтыкай, Польшчай.

Яны пачынаюць станавіцца на грунт, які даўно ўжо быў угаданы М. Драгаманавым — вольны саюз вольных народаў
. У апошнім нумары "Р.Р."90 надрукаваны артыкул …, у якім ідзе ўжо гутарка аб Саюзе народаў Ўсходняй Эўропы
❤‍🔥31
Український поступ
Останнім часом, як через історичний інтерес, так і цілком реальну політичну актуальність, читаю книги про прихід нацистських і фашистівських рухів до влади, а також про антинацистський і антифашистський спротив. Знайшов цікавий факт — Леон Гінзбург, письменник…
Сьогодні в Італії відійшов з життя Карло Гінзбург — видатний історик, один із засновників мікроісторії. Його батько, Леон Гінзбург — був одним з лідуючих і найвідоміших італійських антифашистів; він народився і виріс в Одесі. Я здебільшого читав Карло Гінзбурга по відношенню до італійського антифашизму та його батька, і знайомий з його працею саме з цього кута.

Український журнал «Локальна історія» взяв інтервʼю у Карло Гінзбурга у 2022, і публікує його зараз — на трагічну подію. В інтервʼю — про батька, Одесу, антифашистську групу Карло Роселлі; але також про важливість національної ідентичності, про мікроісторію, про чаклунство і екстрасенсів, середньовіччя та суди над відьмами.

Неймовірне інтервʼю, яке я закликаю всіх прочитати з поваги до видатної людини

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/karlo-ginzburg-natsionalna-identichnist-tse-zbroia/
10💔2
Пропустив також іншу важливу персоналію — смерть видатного американського історика російської революції Олександра Рабіновича

Публікація на тему з каналу «Марксизм і історія» https://t.me/marx_and_hist/598

З вікіпедії:

Рабінович поставив перед собою дві взаємопов’язані цілі: пояснити, як більшовицька партія була відносно швидко «перетворена на одну з найбільш централізованих авторитарних політичних організацій у новітній історії», а також чому так швидко були спотворені низові егалітарні ідеали, які надзвичайно сприяли її ефективності в боротьбі за владу в Росії 1917 року.
2💔2🤩1
Цікавий приклад як ультраправі отримують купу грошей, і як переносять гроші, що повинні йти на війну, на розбудову своєї політичної інфраструктуру.

В конфлікт не лізу — в мене внутрішньої інформації щодо подій в даному підрозділі нема, так само як всі ці слова можуть бути як правдою, так і ні.

Прикладаю лишень як можливість ознайомитися з однією точкою зору і з ситуацією

https://t.me/Zaliznyak14/6695
8🥰2
Якщо є якісь ілюзії — то вони і після війни нас в спокої не залишать. Буданов пропонує зробити повоєнну економіку «найбільш ліберальною» (читай: олігархічною) в Європі. Це їх план «відбудови».
14👍3🆒2
в Могилянці запустили сертифікатну програму з ґендерних студій імені Соломії Павличко (на рівні бакалаврату). завдячуємо, звісно, Тамарі Марценюк.

курси, які пропонують:
- (ов’язковий) Вступ до гендерних студій
- Соціологія сексуальності (Надія Чушак)
- Квір студії (Дзвенислава Щерба),
- Гендер і політика (Тамара Марценюк)
- Фемінізм як соціальна теорія і суспільний рух (Тамара Марценюк)
- Маскулінність і чоловічі студії (Тамара Марценюк)
- Гендер, фінанси і економіка (співвикладається з кафедрою фінансів)
- Історія сексуальності (Катерина Диса)
- Жіноча історія у Центрально-Східній Європі 1648–1848 рр. (Володимир Маслійчук);
- Феміністична соціальна робота (Тетяна Ростовська)
- Міжнародний захист гендерних прав та прав дітей (Зоряна Скалецька)

докладніше
17
Промова Молдаван на Київському з'їзді поневолених народів (1917)

Представник молдаван Ф.Іонку вітає з'їзд від імені бессарабських румунів, бо назва молдаван принята ними тільки із тактичних мотивів. Молдавани вже колись мали свободу, але давній уряд ограбував їх і їм приходиться наново її добувати. Деякі бачили в руху молдаван сепаратизм, але це неправда.

Молдавани стоять за федеративні штати російські і вони просять
не відганяти їх від свободно! Росії на шлях сепаратизму.

В. Еженівський од імені національних молдаванських організацій заявляє, що їх стремління до націоналізації основується не на стремлінні мілітаристичного характеру, а на необхідності оборони своєї власної землі від ворога. Молдавани не повернуть своїх штиків проти волі других народів.
6🔥2
"Були, розуміється, розходження, — згадував М.Грушевський,— сіоністські, віленські (литовсько-білоруські) тощо; але вони якось відступали на другий план в тодішнім пошуку спільного грунту, порозуміння й одностайності. Пізніші події ненадовго зігнали з наших споминів сі настрої й надії й закидали їх всякою іншою "злобою дня"
8
Лейла з нашого підрозділу