Цікава конференція пройде в Києві про анархізм від колективу «Чорнозем». Приходьте!

Перед першим українським військовим зʼїздом проходив зʼїзд українського фронту — у Мінську, де був західний штаб російської армії. Західний фронт був найчисельнішим, тому там були сформовані органи, що організували як білоруський, так і укр. військові зʼїзди.

Проте військові зʼїзди білорусів Південно-Західного і Румунського фронту проходили в Києві і Одесі відповідно.

Київський і Одеські зʼїзди видали резолюції з необхідністю проголошення Білоруської Республіки в етнографічних межах та визнали Велику білоруську раду.

На Дальницький вулиці в Одесі розташовувався концентраційний пункт білоруського війська, де власне виділені з загального війська білоруські частини збирались і готувалися до руху в Білорусь. Подібний процес проходив і у Києві — правда не знайшов де.

(Фото ілюстративне - не відноситься до київського і одеського зʼїздів)

Чому Мамдані такий популярний?

Бо він зосереджує всю увагу на одному: результати, результати, результати.

Міри, які б в нас всіляки неуки-політики назвали «популізмом», такі як безкоштовні квитки на футбол — насправді вибудовують довіру, розуміння, спільний дух і мотивацію, і загалом хорошу адміністрацію. «Технократичні» рішення не генерують такий ентузіазм.

«Pothole politics» або політика залатання дір в дорогах — як Мамдані називає свій підхід до уряду — організувавши медіа-кампанію по успіху в ремонтуванні доріг, разом з створенням короткострокових робочих місць і підробіток.

Мамдані зосереджується на «ідеології» — але це не перше, не друге і не третє місце уваги. Бо скільки б про ідеологію не говорити, не ідеологія будує дороги і платить зарплатню.

Хороший приклад як треба вести політику

https://youtu.be/KowKb5tqA8c?si=3LhNQSB5PcWgWvGB

МЗС заявили, що планують «матеріально заохочувати» українців повертатися назад в Україну виплатами. А знаєте як заохочувати, щоб не створювати прірву між громадянами?

— Висока мінімальна і середня/медіанна заробітна платня

— Якісні, врегульовані, стабільні робочі місця

— Дешевий проїзд, хороша міська інфраструктура

— Контроль над орендою/будівництво соціального житла/заборона на володіння великою кількість квартир

— гарантований базовий дохід чи гарантована зайнятість

— повноцінна підтримка малого та кооперативного бізнесу; розвиток фермерства і сільської інфраструктури (шкіл, досуга, транспорту).

Жоден з цих пунктів не розділяє український нарід на «вони» і «ми», і не створює дивні механізми винагороди лише певної частки українців.

https://www.slovoidilo.ua/amp/2026/05/29/novyna/suspilstvo/obhovoryuyemo-partneramy-mzs-zayavyly-planuyut-povernennya-8-miljoniv-ukrayincziv

Українська Поступово-Робітнича Організація Гайдамаки була першою українською діаспорською соціалістичною організацією в США. Постала в 1907.

З неї фракція радикально налаштованих діаспорян створить Українську Робітницьку партію в Америці, а поміркованіша група доєднається до Американської Соцпартії і зорганізується в Українську федерацію Соціалістичної партії Америки (UFSP/UFSPA)

В той же час діяв Український організаційний комітет Соціалістичної Робітничої Партії Америки (делеона)

Ця організація видавала українською газету «Робітничий голос», переклала праці Делеона та Олівера Джонсона українською. Група існувала з 1912 до ~1920-х допоки вона не розпалася у звʼязку з розколом на проуенерівську і пробільшовицьку фракції.

Аналогічно існувала Українська федерація Комуністичної Партії США, Союз Українських Робітників, а також Союз Українських Працівників (окрема організація — там workers, а там toilers) — і їх різні прокомуністичні та проуенерівські фракції та нащадки.

Прокомуністична Ліга американських українців,

Вільна Громада — Оборона України — соціалісти-самостійники, далі існували значні осередки УРДП, так і осередок лівої УРДП (групи майстренка), значний актив Української Соціалістичної Партії був в США. Існувала також невеличка шаповалівська громада. Ну і також групи ОУНз — УГВР.

У партнерстві з новоствореним Управлінням у справах LGBTQIA+, а також Департаментом охорони психічного здоров’я та гігієни, кампанія «Права транслюдей — це права людини» висвітлюватиме чинні засоби захисту для трансгендерних і гендерно-неконформних мешканців Нью-Йорка, передбачені міським Законом про права людини.

Упродовж червня інформаційна графіка та банери, розроблені художником Дезом Ставракосом, будуть розміщені в громадському транспорті, друкованій рекламі та на електронних кіосках по всьому місту, роз’яснюючи права, які трансгендерні ньюйоркці вже мають.

Каналу «Український Поступ» майже три роки. Починалось все з постів про французьку Соцпартію, лівий антикомунізм і українську історію — з постійними рейдами від «Прямої Дії», що хотіли задавити канал за «антирадянськість».

Перші пости висвітлювали діяльність кооперативів, лівих проукраїнських партій, і влаштовували огляд на українську ліву історію з особливим інтересом до Радикальної та Демократично-революційної партій. — огляд українського руху як питотмо соціально орієнтованого, демократичного, соціалістичного, але проти-СРСР (що тоді неймовірно бісило місцевих укр. лівих)

Аватарку каналу я взяв від американської організації Лицарі Праці, які мали за гасло «це найкращий уряд — де кривда одного — це справа усіх». Мотто, за яким я стою досі.

Дуже радий бачити, що ліві загалом з того часу відійшли від радянофілії, а УНР стає дедалі більше надбанням не лише українського сучасного лівого політичного спектру, а і міжнародного

Всіх обійняв.

Були дискусії про "ухилянство" М. Шаповала і В. Винниченка, двох "друговорогів" тогочасної української політики. Проте реальність була в обох випадках простою: обидва відійшли від своїх позицій через незгоду з урядом, який на їх думку поправішав. Обидва також залишились в Києві під час першого наступу більшовиків, ризикуючи життям.

За часів Директорії, після залишення посад, їх, як не зручних, відправили за кордон

До того, Микита Шаповал виступав проти уряда Винниченка, бо то був уряд здебільшого соціал-демократичний, коли біля 70% українців підтримували соціал-революційну партію.

УПСР в той час також потроху розділялась на ліве крило, що хотіли помиритися з більшовиками "за будь-яку ціну" і праве та центристське (до якого належав і Шаповал) до війни з більшовиками, поки ті не визнають Україну і не виведуть війська.

Коли Україна сама здійснила своє найвище право, то вони на нас пішли війною. Коли так — війна! Ми її приймаємо! Так сказав наш селянський і робочий люд. Я пішов на засідання Ц. Ради, щоб прилучити і свій голос за війну з ненажерливою Москвою

— М. Шаповал

Що часто впускається в вивченні історії УНР, що на момент 1917 р., соціал-федералісти, умовне ліберальне крило Української Революції було спочатку проти політичної автономії як надто різкої, а потім ж проти незалежності, з тих самих причин. Загалом ліберали виступали за координацію та порозуміння з Керенським, потім же вже стали на розум.

Монархісти були по суті надто близькі до єдинонеделимців,

УСДРП займала середню позицію — через автономію до незалежності.

УПСР здебільшого була за автономію і самостійність, з найбільшою самостійницькою фракцією. Але також зі своєю лівою, прорадянською фракцією. За часів II Універсалу, фракція УПСР вимагала зібрати військо і бути готовим захищати самостійницький ідеал проти російського імперіалізму.

Шановні підписники!

У цю неділю (7 червня) вас чекає п'ята лекція кластеру під назвою «Особистий досвід контрактної служби».

Автор розповість про свій шлях у регулярній армії в складі підрозділу спеціального призначення.

Не пропускайте такої можливості! Реєстрація за посиланням.

Відкопав фото. 2020 рік. Я на протесті в Кривому Розі за робітничі права

​​Еволюція ОУН(м) в еміграції — від авторитаризму до синдикалізму-солідаризму — і до ліберальної демократії з профспілковим представництвом

ОУН(м) не пройшла тої еволюції, яку пройшла ОУН(б). По-перше, колаборація не дала організації мати справжній звʼязок з українцями на окупованих теренах; ті, хто ж виступив з антинацистських позицій (а у 1942 р. це була більшість організації) приймали участь різних багатопартійних і багаторганізаційних структурах, співпрацювали з Поліською УПА, з бандерівською УПА, з УНР в екзилі та демократичними групами. Таким чином, потреба переглядання програми і не постала, бо на практиці організація не претендувала на політичну монополію.

Проте вже у еміграції тримати авторитарно-вождистську програму було просто неможливо — лише група стецька-бандери йшла в тому напрямі — і на третьому великому зборі ОУН(м) — та приймає програму, оглавлену «Народовладна держава».

Програма справді унікальна і ідейно-переходова — застрягши між демократією і автократією, вона декламує: «Шлях тоталітарних сил - це шлях насильного придушення всіх опозиційних елементів у суспільстві, це шлях гвалтівного захоплення влади та здушення всіх життевих процесів, (…) Дорога українських націоналістів - інша. Провід здобувається найбільшою жертвою в ім'я національних ідеалів» та Система народовладности не обмежить себе лише досягненнями демократичного устрою, але дасть простір і спеціяльні умови плекання для (…) прикмет попередніх епох, що або активно заперечувалися демократичним стилем життя, або зникали серед нього через брак відповідної атмосфери. До таких належать: почуття гієрархії вартостей, почуття героїчного лицарства, (…) та «Ідея органічної едности нації мусить стати тотожною з ідеєю соціяльної справедливости»

Інакшим чином, організація декларувала корпоративно-авторитарну державу, з забезпеченням ліберальних свобод, але без партійного представництва.

Але в тій же програмі забезпечується представництво профспілок і безпартійних рад — яким надається право контролю і цензури вищої влади. Інакшим чином — провід авторитарний, але може бути повалений органами народного контролю, якщо не буде відповідати певним моральним принципам.

На IV Великому зборі ОУН(м) приймає синдикалістську програму — на яку доволі сильно натякалось і у III зборові, але вона конфліктувала з принципом Проводу, певного авангарду національної революції.

Четвертий збір закликає організувати владу через професійні синдикати: «Солідарна співпраця і співвідповідальність усіх станів народу, об'єднаних у представницьких органах, буде основою влади в державі» та «Відповідно до родів праці, професій і господарських функцій, всі стани народу об'єднуватимуться у професійно-станових організаціях, які, згідно з адміністративно-територіяльним поділом держави, будуть злучені в центральних професійно-станових об'єднаннях»

І вже на V зборі ОУН(м) заявляє про необхідність «відродження Української Народної Республіки», і проведенні установчих зборів. Сама ОУН(м) висловилась за демократичну президентську республіку, що поєднувала б принципи репрезентації політичних груп та профспілок.

З V збора тенденція ОУН(м) була на поєднання ідей ліберальної демократії і її міжкласового синдикалізму.

«Я дуже поважаю Джавахарлала Неру*. Так само я дуже поважаю Симона Петлюру»

*Індійський соціаліст, перший премʼєр міністр Індії

Інтерв'ю https://tyzhden.ua/iak-radianska-propahanda-zmusyla-indijskoho-pysmennyka-bahuleiana-dzheiamokhana-shukaty-pravdu-pro-symona-petliuru

Новий датський уряд планує прибирати ПДВ з фруктів та овочів, вводить безкоштовне лікування зубів та безкоштовний проїзд для всіх до 22 років.

Після повороту «вправо» соціал-демократи отримали найгірший результат за століття. Натомість партії зліва від них набрали голоси — і тепер знаходяться в позиції, щоб висувати вимоги до соціал-демократів.