День саморепостів :)

Новий цивільний кодекс антигромадянський і вкрай шкідливий.

Інтенція зрозуміла — з одного боку, спроба захистити дітей від розвалу шлюбу. Але чи справді шлюб, що тримається на юридичних заборонах, найкраща надія для добробуту дитини? Чи навпаки — загроза для добробуту всіх? (А що щодо ситуацій, коли дітей нема!)

Ми маємо дуже простий кейс, коли держава ще й до того продовжує відхиляти будь-яку відповідальність щодо допомоги і опіки за дітьми, і в гонитві за якимись «традиційними цінностями» покладає додаткове і додаткове навантаження на сімʼю, створюючи дуже руйнівни умови для подружжя.

Така сама логіка зі шлюбами щодо 14-х річних — замість прийняття певної колективної відповідальності за дітей, «Слузі Народу» легше фактично легалізувати насилля над дітьми і мʼяко кажучи, абсолютну неволю і психологічне приниження.

З іншого боку — просто принизити ЛГБТК+ — бо можуть. Бо що ще робити, не вносити ж законопроєкти, які борються з бідністю, допомагають ВПО, підсилюють армію. Тут нема жодної «обʼєктивної» мотивації, лишень провокація конфлікту задля політичних класів і копіювання трампізму.

Це — приклад, куди доводить політика абсолютного нігілізму, відсутності відповідальності за свої дії і безкарності людей, які настільки довго сидять у влади, разом з підтримкою економічної еліти, що думають, що можуть все.

Лише нещодавно, скандал в США показав, наскільки таке всевладдя руйнує будь-які моральні, національні устої, принципи і емпатію. В чомусь, це та сама тенденція, лише в Україні.

Для консерваторів — як це відноситься до консерватизму? Для націоналістів — як таке знущання над українським народом відноситься до націоналізму?

Люди просто прикриваються ярликами, називаючи свою руйнівну політику корисною для них етикеткою і діючи на емоції. Будь-яка свідома людина, зліва чи справа, повинна мати змогу дивитися наскрізь ці маніпуляції.

Нові урізання трудового права — загроза нового трудового кодексу

Вчора писав про цивільний кодекс, і як уряд готовий вводити нелюдські міри проти сімей і дітей заради популізму і зменшенню державної підтримки. Сьогодні пишу про процес, який проходить паралельно і вкрай схожим чином — прийняття нового трудового кодексу.

Новий трудовий кодекс вводить легші механізми для звільнення, збільшує робочий день і допустиму кількість годин на тиждень, збільшує кількість понаднормової праці, а також додає додаткові норми, за якими роботодавець може в індивідуальному порядку створювати нові умови, не внормовані трудовим законодавством.

Позбавлення захисту матерей з дітьми, старшими ніж півтора роки, зменшений захист від звільнення неповнолітніх зайнятих, фактично повне виключення профспілок від соціального діалогу.

Детальніше за посиланням: раз і два

Новий трудовий кодекс несе значні загрози для добробуту і розвитку України, а також йде у протиріччя загальної практики і підписаними домовленостями з МОП. Він направлений на послаблення української колективної організації на користь певним індивідуальним інтересам роботодавців, зокрема, підвищенню робочого дня і зменшенню ролі профспілок, зменшення переговорної сили працевлаштованих, відсутність балансу.

Моє вперше, чим дуже пишаюсь і за що дуже вдячний. Фрагмент моєї статті про прогресивний спадок Української Народньої Республіки перекладено баськійською мовою.

Ігор Кузнецов — російський марксистський активіст, який виступав проти російського імперіалізму — в Чечні, Сибірі, Україні (з початку війни, а не лише 2022 р.), активіст за свободу і незалежність Кавказу та Сибірі, захисник прав тюркських народів, сьогодні був звільнений.

Він був ув'язнений у 2021 р. за опозицію до майбутнього повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Людина відчувала свою моральну відповідальність, і діяла за совістю, за що величезна повага.

"Геноцид народов Кавказа, начатый в 19 веке царизмом, продолжил Сталин. Сталинский режим возрождает Путин (...) внешняя агрессия режима Путина против Украины с аннексией Крыма, против Сирии с бомбёжкой мирного населения, с авантюрами в Африке и в Латинской Америки после 2014 года приводит к усилению национального гнёта против нерусских народов РФ, к политики ассимиляции нерусских народов и уничтожения нерусских языков в РФ.

Русские превращены царско-сталино-путинским империализмом в главное орудие империи, культура русского народа извращена империализмом и шовинизмом.

Без уничтожения царско-сталино-путинского империализма и сталино-путинского фашизма невозможно русское национальное возрождение и возрождение всех народов РФ.

Эта интернациональная борьба против российского империализма и фашизма - стала общей национальной задачей всех народов России" (2019 р.)

У Меморіальному будинку Лесі Українки в Києві відбудеться виставка «Емансипантки», присвячена жінкам, які творили нову культуру освіти й професійної самореалізації в Україні ХІХ — початку ХХ століття.

У центрі проєкту — родина Косачів. Письменниця, видавчиня, громадська діячка і членкиня Всеукраїнської академії наук Олена Пчілка із чоловіком Петром вибудували приклад родини, де панували партнерські стосунки. Жінки у суспільстві набували вже іншого статусу — гімназистки, курсистки, професіоналки у своїй справі. Разом із доньками — письменницею та публіцисткою Лесею Українкою, лікаркою Ольгою, перекладачкою Оксаною, агрономкою Ізидорою — та невісткою Олександрою, яка творила під псевдонімом Грицько Григоренко, Косачі стали уособленням феномену «нової жінки»: освіченої, професійної, суспільно активної.

В основі експозиції — особисті речі родини, дипломи й атестати жіночих навчальних закладів.

@divochemedia