​​Цього дня народився Никифор Григоріїв, соціаліст, представник української антибільшовицької радянської течії українського руху

Н. Григоріїв все життя приймав участь у розбудову українського руху, займаючись організаціями «Просвіти» і приймаючи участь у Товаристві Українських Поступовців. Він організовував багато читацьких клубів та нелегальні збори для вивчення української історіі, організатор підпільних музичних і поетичних вечорів для молоді;

Після розвалу Російської Імперії, активно приймає участь у Центральній раді і діяльності Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) Міністр освіти УНР у січні 1918 р.

Коли від УПСР відкололися «боротьбісти», очолив антибільшовицьку радикальну течію, що ставила більшість у УПСР (центр. т.). Його радикальна концепція України як держави соціалістичної, демократичної і радянської (в демократичному сенсі багатопартійних робітничо-селянських рад)

Відступаючи від російсько-більшовицької окупації, опинився за кордоном і приймав участь в організації багатьох лівих, лівоцентристських коаліцій з українськими силами або організаціями народів, поневолених більшовиками.

На еміграції він написав багато праць, зокрема, борючися з міфами про українську революцію:

Не менш злочинно-брехливим єсть твердження, буцім то українські соціялісти руйнували українську державу.

Факт, що якраз Українська Центральна Рада, переповнена соціялістами, переважно соціялістами-революціонерами, створила самостійну Українську Народню Республику. (...) Під проводом українських соціялістів-революціонерів українські селяни розбивали всі зусилля Тимчасового Уряду, а потім почасти й большевицького, повалити українську державу.

Соціялістична ідеологія не штучна вигадка, а натуральний вияв дійсних та неминучих потреб української поневоленої, ограбованої нації, що для своєї самостійности потребує не лише політичної волі, а й господарських скарбів та соціяльної рівноправности.

З того ж часу, як під натиском московської комуністичної зброї, з одного боку, та облесливих обіцянок московської, німецької, польської й іншої міжнародньої буржуазії (...) почали відпадати від того єдиного фронту й шукати собі (а не всій нації) порятунку у сусідів.

("незалежники" соціял-демократи та "боротьбисти" соціял-революціонери і українські комуністи "укаписти” на службі московським комуністам, де й загинули; (...) праві елементи в спілці з московськими чорносотенцями, а ліберальні "радикальні демократи" - в спілці з міжнародньою та особливо польською буржуазією)

З того часу єдиний український (...) фронт з єдиною українською ідеологією на підставі українських інтересів ослаб і розпався.

На ще одну дату.

Як холодноярівці написали найбільш унікальну і радикальну конституцію в історії України?

Конституція Української Трудової Республіки визначала Україну як парламентсько-президентську Республіку, надавала права народної законотворчості, вибору суддів і широкі права референдуму, відклику представників та значні економічні свободи.

Холодноярівці відійшли від суто парламентської форми правління УНР і внесли посаду Президента (Посадника). Президент повинен назначити частину суддів, уряд (з підтвердженням парламенту), та назначати референдум про розпуск парламенту.

В свою чергу, повноваження парламенту були схожими на ті, що ми маємо зараз, але зі значним нюансом — широкими правами відклику і референдуму, по суті, контролю над депутатами з боку народу. Також, народ має законотворчу ініціативу і може подавати закон сам, який б був пріоритетним від парламенту, якщо набирає 100.000 підписів.

- Була передбачена значна децентралізація.

Жителі області могли б пропонувати закони лише для своєї області, набравши 25.000 підписів, так само регіональна влада мала змогу на прийняття законів, які не протиставляються державним законам; така ж логіка поширюється вниз.

- В економічній сфері конституція заявляла про «скасування» капіталізму.

Натомість конституція регулювала економічні відносини як взаємодію кооперативних союзів, державного виробництва, та приватно-трудової (малий бізнес і сільські господарства) власності.

Конституція Холодного Яру передбачала соціалізацію фабрик, і їх передачу до працівників. Велика торгівля також стає предметом державної і кооперативної діяльності.


- Економічно-суспільні питання повинен був вирішувати конгрес профспілок

Додатково холодноярівці пропонували створення «Трудового конгресу» в першу чергу з профспілок, а також кооператорів. За трудовим конгресом є управління Центральним банком, прийняття рішень щодо соціально-економічної політики та реалізація прийнятого парламентом бюджету. У випадку, якщо закони Трудового Конгресу викликають протест парламенту, то вони переходять до розгляду власне до парламенту.

- Оренда та володіння другим домом скасовувалась.

Вкрай радикальною була конституція Холодного Яру проти рантьє. Вона наголошувала на праві на житло і заборону оренди. Громадяни мали право на одну житлову одиницю на сімʼї чи людину. Ба більше, ті, хто мали маєток чи велику квартиру, мусили здавати її муніципалітету для реалізації місцевих потреб і заселення інших, з компенсацією.

Громадяни не мали право самі здавати житло в оренду, і брати з інших гроші. Володіння житлом було лише для власного користування.

Ознаоймитися з конституцією України, прийнятій холодноярівцями, можна за посиланням: https://constituanta.blogspot.com/2012/10/1919_24.html?m=1

​​. Галина Мазепа — символ культурного обміну українського мистецтва і Венесуели

Перші роки школи провела у Дніпрі, де її навчав Микола Погрібняк, імовірно який і відкрив їй жагу до подальшого заняття мистецтвом. Проте сімʼя Галини не могла продовжувати своє життя у Дніпрі, і з наступом російських військ і відходом УНР була вимушена мігрувати з України разом зі своїм батьком Ісааком Мазепою (головою уряду УНР, провідним діячем УСДРП і одним з фундаторів УНР в екзилі) всього у тринадцятирічному віці, і вже отримувала освіту в Празі.

Там, вона вчилась у видатних українців, таких як Роберт Лісовський, ілюструвала казки Олександра Олеся (про обох цих діячів української культури я писав на каналі).

Війну прожила у Празі, де майже вся її сімʼя померла під час американських бомбардувань у 1945 р. Згодом, в нових повоєнних реаліях, вимушена мігрувати і переїзджає до Венесуели, де робила ілюстрації до Венесуельських мультфільмів від «Болівар-фільм», робила ілюстрації на українські тематики (під значним впливом Венесуельської культури).

Її роботи стали певним значним культурним обміном між українцями і венесуельцями, обмінами мотивів і стилей, і зробили значний внесок, виграючи багато конкурсів і премій.

Померла Галина Мазепа у 85 років у 1995 р. Після декомунізації, Дніпро здобув вулицю на її честь.

За мотивами поста в твітері “Ukraine art history” що веде талановита Оксана Семенюк

День саморепостів :)

Новий цивільний кодекс антигромадянський і вкрай шкідливий.

Інтенція зрозуміла — з одного боку, спроба захистити дітей від розвалу шлюбу. Але чи справді шлюб, що тримається на юридичних заборонах, найкраща надія для добробуту дитини? Чи навпаки — загроза для добробуту всіх? (А що щодо ситуацій, коли дітей нема!)

Ми маємо дуже простий кейс, коли держава ще й до того продовжує відхиляти будь-яку відповідальність щодо допомоги і опіки за дітьми, і в гонитві за якимись «традиційними цінностями» покладає додаткове і додаткове навантаження на сімʼю, створюючи дуже руйнівни умови для подружжя.

Така сама логіка зі шлюбами щодо 14-х річних — замість прийняття певної колективної відповідальності за дітей, «Слузі Народу» легше фактично легалізувати насилля над дітьми і мʼяко кажучи, абсолютну неволю і психологічне приниження.

З іншого боку — просто принизити ЛГБТК+ — бо можуть. Бо що ще робити, не вносити ж законопроєкти, які борються з бідністю, допомагають ВПО, підсилюють армію. Тут нема жодної «обʼєктивної» мотивації, лишень провокація конфлікту задля політичних класів і копіювання трампізму.

Це — приклад, куди доводить політика абсолютного нігілізму, відсутності відповідальності за свої дії і безкарності людей, які настільки довго сидять у влади, разом з підтримкою економічної еліти, що думають, що можуть все.

Лише нещодавно, скандал в США показав, наскільки таке всевладдя руйнує будь-які моральні, національні устої, принципи і емпатію. В чомусь, це та сама тенденція, лише в Україні.

Для консерваторів — як це відноситься до консерватизму? Для націоналістів — як таке знущання над українським народом відноситься до націоналізму?

Люди просто прикриваються ярликами, називаючи свою руйнівну політику корисною для них етикеткою і діючи на емоції. Будь-яка свідома людина, зліва чи справа, повинна мати змогу дивитися наскрізь ці маніпуляції.