«Інтернаціоналізм», якого [танкіз і Росія] очікують від України

«У своїй заключній промові 1952 року Сталін похвалив Пальміро Тольятті та Моріса Тореза — лідерів відповідно італійської та французької комуністичних партій — за їхній “інтернаціоналізм”, тому що вони заявили, що якщо радянська армія увійде до їхніх країн, вони не боротимуться проти цього. Це і є той “інтернаціоналізм”, якого сьогоднішня Росія очікує від України».

— Славой Жижек, марксистський філософ

Сьогодні річниця Костя Левицького — одного з основних кооператорів Західної України, теоретик і практик кооперативного руху, націонал-демократ, борець за національну і соціальну справедливість.

На думку Костя Левицького, для боротьби за Українську державу, українському рухові була потрібна економічна міцність та самостійність — такий підхід привів його до відкриття першого страхового кооператива в Україні — разом, через економічну діяльність, український рух закладав основу свого політичного життя.

Свою політичну-ідеологічну діяльність проводив у Національно-демократичній партії. За поглядами дотримувався соціально-орієнтованого лібералізму

«Творити собі економічні установи може лише народ самосвідомий, а дійти до свободи національної може тільки народ економічно незалежний, заможний»

Україна зіткнулася з «безпрецедентною житловою кризою», йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції ООН.

З 2022 року внаслідок російської агресії в Україні зруйновано понад 236 тисяч будівель, ще понад 2,5 мільйона — близько 10% житлового фонду — пошкоджено.

Крім того, близько 10,6 мільйона українців були змушені покинути свої домівки — це майже чверть довоєнного населення. Більшість з них виїхали за кордон.

В ООН дійшли висновку, що дефіцит муніципального житла, недостатньо регульований ринок і міграція населення спричинили серйозний тиск на доступність житла.

В Україні залишилося 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб — дві третини з них мають труднощі з оплатою нового житла. Вони витрачають на оренду більше ніж половину свого доходу.

@babel

Лівоцентристи можуть втратити контроль над Копенгагеном вперше в історії виборів міста на користь коаліції зліва

Жителі датської столиці йдуть на вибори на тлі зростаючого розчарування політикою прем’єр-міністра Метте Фредеріксен, яка викликає розбіжності.

Серед причин, на які посилаються аналітики, — втома та розчарування через жорстку політику Фредеріксен щодо таких питань, як інтеграція та імміграція, що частково надихнула нову політику у сфері надання притулку та міграції, яку нещодавно представив уряд Великої Британії.

Опитування Megafon для TV2, проведене на початку цього місяця, показало, що Партія зелених лівих (Socialistisk Folkeparti, відома як SF), Червона-зелена коаліція (Enhedslisten) та Альтернатива (Alternativet) можуть сформувати ліву більшість без підтримки соціал-демократів.

Кароліне Ліндґор, кандидатка в мери від зеленої партії «Альтернатива», сказала: «Соціал-демократи посунулися вправо політично, перетворившись на правопопулістську партію в таких питаннях, як інтеграція, соціальна підтримка безробітних та екологія.

Це був цинічний стратегічний маневр, щоб не втратити виборців на користь крайньої правиці, але, судячи з опитувань, усе, чого вони досягли, — це підготували власних виборців перейти до крайніх правих, а не залишитися з соціал-демократами».

https://www.theguardian.com/world/2025/nov/18/centre-left-tipped-to-lose-copenhagen-for-first-time-in-electoral-history

Ідея соціялізму є ширша, як ідея національна, бо соціялізм обіймає своєю програмою всі ділянки життя: господарську, політичну, національну і моральну. Але в своїй національній програмі ідея соціялізму зовсім годиться зі стремліннями правдивого, не фальтованого націоналізму. Ніякої розбіжности тут нема. Отже кожний соціяліст може, а навіть мусить бути добрим членом своєї нації і патріотом, бо не можна любити всього людства, не кохаючи передовсім свого власного народу.

— "Національна ідея: звідки вона взялась і який її зміст?" Карло Коберський, теоретик Української Радикально-Соціалістичної Партії (партії Івана Франка)

​​Нещодавно на чтиві виклали пару книжок і творів Коберського (головний теоретик Української Соціалістично-Радикальної Партії). Він унікальний теоретик, на відміну від мейнстріму пізньої соціал-демократії, яка спиралась на державну економіку як інструмент значних соціальних змін і трансформацій, Коберський був близький до недержавних і ринкових підходів, економічної ортодоксії, надихався Прудоном і ідеєю Кооперативних федерацій.

Багато страхів щодо державної економіки і націоналізацій не справдились, і зараз в сучасному світі ми все більше відходимо від бінарного мислення про "вільний" і "державні" ринки, приватні і націоналізовані корпорації. Загалом, питання перейшло в простір управління — хто, для кого, задля якої цінності, згідно яких установчих принципів управляє тим чи іншим підприємством ітд.

Хоч засадничо багато цих концепцій застарілі, багато ідей і підходів залишились якщо не повністю актуальними, то як мінімум корисними у поєднанні з новими емпірічними данними і сучасними економічними теоріями. Це питання організації Кооперативної держави і кооперативної економіки, самого управління кооперації, етичних і моральних принципів.

Вільне спілчанство (кооперація) шлях до піднесення народу

Буквар кооперації

Організація і праця української райфайзенки

Господарська політика (Реферат, виголошений на XXXI Конгресі Української Соціалістично - Радикальної Партії у Львові)

Плянове господарство – велика проблєма нашої доби

Найбільш зацікавила мене нарешті повністю оцифрована політична праця "Українське народництво по обох боках Збруча", а саме про історію і тактику "федеративного" соціалізму, Драгоманівщини, та дає певний аналіз Української Радикальної Партії та Української Партії Соціалістів-Революціонерів.

​​🎙 Мовне питання — наш новий подкаст разом з Ukraïner

🇺🇦 В Україні є 9 мов нацспільнот та корінних народів, яким загрожує зникнення. У розмовах із перекладачами, представниками громад та лінгвістами ми допоможемо вам зрозуміти ці мови як частину спільної національної спадщини, що заслуговує на захист.

❤️‍🩹 У першому випуску — лінгвіст Рустам Гаджієв розповідає, як мовні втрати впливають на життя людей, які знання зникають разом із мовами і які кроки можуть допомогти їх зберегти.

Дивіться, слухайте та зберігайте собі:
🎬 YouTube
🎧 Spotify
🎵 Apple Podcasts

🇪🇺 Подкаст «Мовне питання» створено Ukraïner спільно з House of Europe за підтримки Європейського Союзу.

80 років Українським вістям! Газеті Української Революційно-Демократичної партії (Івана Багряного) виповнюється

В газеті публікувались матеріали Івана Багряного, Лисяка-Рудницького, Воскобійника і Василя Гришка, Григорія Костюка, наукових і творчих діячів як Юрій Шевельов, Юрій Косач та інші.

Газета стала одним з центром політично-культурного життя еміграції.

З життя дружніх еміграцій: Проща мусульман з США до Мекки (Свобода віросповідання в царській Росії і Америці)

За Айзенгауера в США запровадили соціальне забезпечення для мусульман для поїздки до Мекки для покращення прав різних релігійних конфесій. В той же час, в Радянському Союзі мусульманська культура нещадно нищилася.

Зараз, на жаль, ситуація в США значно змінилася в бік ненависті до мусульман, в Росії така реальність існувала завжди. На жаль, Україна переймає Російсько-Американські практики і купляється на ідіотську ісламофобію в країні, де мусульмани разом з християнами жили з самого генезу історії країни.

Матеріал з Українських Вістей, 1954 р.

Молоде покоління кубинців, яке проголосувало за Мамдані: Проблема полягає у відсутності демократії, і за адміністрації Трампа ми переживаємо щось значно більш схоже на те, що кубинці переживали на Кубі

«Вирощення в кубинській сім’ї, комунізм і соціалізм – це те, про що багато говорять через травму, спричинену Кастро та їхнім урядом, через усунення основних свобод вираження думок і демократії», – каже Кальсаділья-Паласіо. «Ось чому я завжди мав сильні почуття щодо соціальної справедливості,
але для деяких людей все, що звучить як соціальна справедливість, прирівнюється до соціалізму чи комунізму».

«Багато речей у Мамдані можна критикувати — зокрема його брак досвіду та вартість його пропозицій, які не сприятимуть будівництву нового житла, а саме воно й потрібне, щоб знизити вартість оренди. Рух на підтримку демократичного соціалізму у Сполучених Штатах також можна критикувати за хибні або надто спрощені погляди на сучасну реальність на Кубі, але Мамдані ніколи не пропонував, щоб держава взяла під контроль майже всі способи виробництва міської економіки, як це сталося за соціалізму на Кубі, — каже Бустаманте. — Або, якщо вже на те пішло, скасувати багатопартійні вибори. Натякати, що його обрання мером неминуче призведе до дрейфу в бік комунізму, — це, щонайменше, наївно, а в багатьох випадках — свідома маніпуляція».

«Карлос Кальсаділья-Палаціо, зі свого боку, каже, що він не боїться слова “соціалізм”, а боїться слова “диктатура”. “Багато людей пов’язують комунізм чи соціалізм із диктатурою, але ніхто не говорить про фашизм, — каже він. — Проблема полягає у відсутності демократії, і за адміністрації Трампа ми переживаємо щось значно більш схоже на те, що кубинці переживають на Кубі».

https://english.elpais.com/usa/2025-11-17/the-cubans-who-voted-for-mamdani-the-word-socialism-is-no-longer-so-scary.html

А ось і нова голова міста Копенгагену — представниця Соціалістичної Народної Партії, що зліва від Соціал-демократичної партії.

Сьогодні — день пам'яті трансгендерних людей, що були вбиті на ґрунті ненависті

Рівність і свобода — найвища цінність, для всіх.

Хоч зараз боротьбу за трансгендерні права сприймають як щось нове, перший рух за трансгендерні права з'явився ще на кінці 19 століття за ініціативи провідного німецького соціаліста Магнуса Хіршефільда. У 1908 році Гіршфельд допоміг надати можливість трансгендерам отримати легальні «сертифікати трансвеститів». Ці сертифікати, видані його інститутом, захищали людей від поліцейських переслідувань за публічне носіння одягу, пов’язаного з іншою статтю. Вже у 1910 р. він видає книгу "Трансвестити: еротичний потяг до переодягання" (слово трансвестити — застаріле)

У 1919 р. Хіршефільд заснував "Інститут сексуальних наук", де проводив наукові дослідження щодо природи трансгендерності і гомосексуалізму, в тому числі де проводились гендерно-афірмаційні хірургічні операції. В своїх соціологічних дослідженнях і активізмі Хіршефільда підтримували його колеги по партії, такі як Август Бебель та Карл Каутський, разом з іншими.

Деякі дослідження базувались на зборі інформації з колоній, де в жахливих практиках місцевих трансгендерних людей виставляли в "людських зоопарках" — жахливій потіхи колонізаторів 19 і 20 століття. На жаль, більшість цих досліджень були знищені нацистами. Різкий перехід від прогресу 20-х років до безжального насиллю нацистів 30-х повинен слугувати нам яскравим застереженням, як швидко світ може змінитися на гірше, і як ми повинні бути до цього готові, захищаючи всіх.

Проговоривши все це, важливо мати на увазі, що головні базові принципи свободи і рівності повинні стосуватися всіх. Не важливо які ваші погляди, політична позиція, чи ви консерватор, ліберал, соціаліст, тощо, демократичний проєкт важливий нам всім. Насильство проти трансгендерних людей підважує права всіх, є несправедливим, нелюдяним і аморальним, і повинно каратися найвищим чином. Безпечне, справедливе суспільство — запорука доброботу і загального блага.

20 Листопада 1917 року Третім Універсалом була проголошена Українська Народна республіка.

Сьогодні — річниця народження української державності, яка, нерозривно пов'язуючи себе з долею свого народу, змогла досягти неймовірних висот.

УНР стала не тільки досягненням державного самовизначення українців, а й найбільш інноваційною та егалітарною державою того часу — вона забезпечила широкі політичні та соціальні свободи і реформи, партисипативні елементи правління, децентралізацію і національні права, а також — кооперативну економіку, як альтернативу вільноринковій олігархії і централізовано-плановому соціалізмові.

Проголошення також стало першим кроком для розширення і розвитку всіх державних інституцій, зокрема гордої Української республіканської армії.

Вітаю всіх з цією важливою річницею.

Позиція анархістського колективу «Чорнозем» щодо корупційного скандалу: Єрмак повинен піти, а в суспільстві зʼявитися інструменти контролю над владою в умовах війни

«Адекватним рішенням президента після такого скандалу у мирний час було б скласти повноваження і піти з посади. Однак під час війни проведення виборів неможливе, тому лишається план мінімум — звільнити Єрмака, чого нині і вимагає суспільство.

На наш погляд, це звільнення й справді вирішило б ряд проблем. Однак це лише боротьба з симптомами, а не з хворобою. На місце нинішнього керівника ОП прийдуть інші єрмаки, оскільки корінь проблем не в персоналіях, а самій системі»

Читати повністю — на Республіці