Трохи про участь українців у період лютневої революції у Петрограді

«Першого травня (1917 року – А.К) за Петроградським Комітетом УСДРП, що організував демонстрацію, йшла понад 40. 000-на армія різних видів зброї військових частин з українців та українських робітників різних заводів. Це все лише ілюструвало, що робота, яку розпочато серед війська ще далеко до початку революції, мала величезне значіння. Памятаю ще, що до складу бюра фракції УСДРП в Петроградській Раді входили т.т. Неронович, Лісовський, Хорунжий і я, які до знесилення працювали в ній. А комітет УСДРП (петроградський) складався тоді з Лісовського, Вікула, Мироненка, Нероновича, Колача, Лаврентьєва, Лободи, Хорунжого, Дубяги, Коробчанської, Гайдаря, Юлії Шевченко і мене»

https://proletar-ukr.blogspot.com/2018/03/blog-post_31.html?m=1&fbclid=IwAR2NequV_35JkPHpjSVAErDdMWvhPhmzSv74ZRiB2kY3qTv8y27lOJMuvng

Офіційний твіттер України з 2 млн підписників у 2020

У пізній період української революції українські соціалісти УНР і анархістські бригади намагалися укласти союз на умовах анархістської автономії у Гуляйполі в складі Української Народньої Республіки. В еміграції, «петлюрівці» і «махнівці» готували спільний штаб проти більшовизму.

Перед цим, махнівцями також перевірявся альянс з українськими націонал-комуністами (позиції яких були анархістськими в есерівськиму сенсі). Поки існував той короткий альянс, махнівці вперше випускали переклад своєї газети українською («Шлях до волі»), але як перемовини не вийшли, «Путь к свободе» знову стала лише російськомовною.

Буду виступати через тиждень про українське дисиденство

https://www.fes.de/geschichte/veranstaltungen/unsung-heroes

Після тривалих дикусій "Сергія" (Михайло Степаняка) щодо доцільності негайного формування нової політичної організації шляхом відкинення націоналістично-фашистської ідеології ОУН, проведення повної критики ОУН і її помилок, припинення оунівських організаційних принципів фюрерства і прийняття системи колегіального вирішування, залучування до роботи нових людей і підтягання їх на найвищі пости в організації... щодо УПА, то її розпуск мав наступити щойно після закладення основ нової організації...

Цього дня 1913 народився Василь Кук, останній головнокомандуючий УПА, реформатор і співзасновник НВРО — антикапіталістичної, безкласової, демократичної платформи, що повинна була замінити ОУН.

Буду виступати в офісі Соціального руху, приходьте

​​Українське дисиденство і соціалізм

📣 Коли Л. Плюща звільнили від примусового психіатричного лікування та дозволили виїхати з СРСР, однією з перших фраз для західних інтерв‘юерів була: «Я все ще марксист».

🇺🇦 Українське дисиденство показало неймовірно сильний приклад інтелектуального спротиву і боротьби з тоталітарним режимом. Серед українського дисиденства багато хто розділяв ідеї справедливого устрою суспільства на демократично-соціалістичних засадах.

✍️ Серед них такі значні дисиденти як Бадзьо, І. Дзюба, Л. Плющ, П. Григоренко та багато інших.

▪️ Наприклад, Бадзьо став автором програми «партії демократичного соціалізму і державної незалежності», тоді як Дзюба і інші виступали за соціальну орієнтацію Народного Руху.

Тому, «Соціальний Рух» підготував нову лекцію:

🔸 Коли: 17 січня 2024 року
🔸 О котрій: 18:00
🔸 Де: Київ
🔸 Форма для реєстрації

🔥 Якщо Вас зацікавили такі тези, то приєднуйтесь до лекції Владислава Стародубцева про українське ліве дисиденство, їх боротьбу та ідеї.

Нічого не міняється

Перша бойова операція майбутнього українського героя і одного з лідерів української революції, Симона Петлюри: він спланував як винести бібліотеку з-під хазяйства проросійської меншості Революційної Української партії і передати її проукраїнській більшості партії

"Гей, там на горі січ іде!" — одна з найбільш відомих січових пісень.

Вона була написана "січовим батьком", Кирилом Трильовським, переконаним соціалістом, членом Радикальної партії і потім засновником двох ліворадикальних відколів від партії: Селянсько-Радикальна партія та Соціалістично-Радикальна партія (лівиця). Обидва відколи фактично не відрізнялися ідеологічно від самої Радикальної партії і були вмотивовані набагато більше персональними, а не ідеологічними причинами.

До того, Трильовський зробив неймовірний вклад в організацію молоді і створенні Січового руху, а потім і січового стрілецтва.

https://www.youtube.com/watch?v=ZjsxWy09otg

«Подумайте про демократію як про спільне джерело, як-от ставок для рибалки. Ми всі виграємо від існування демократичних інституцій. Дійсно, саме наше життя та доля глибоко залежать від їх подальшої роботи. Однак, як і у випадку з рибним господарством, кожен із нас має сильну спокусу, керовану власними інтересами, надмірно зловживати спільним багатством. Якщо ми не в змозі стримати себе, ми виснажуємо спільні ресурси. Оскільки ми не забезпечили життездатність цього спільного багатства, воно більше не буде доступне для нас»

Демократія як трагедія спільного
Архонт Фунг

Влада збирається лікаідувати Таврійський національний університет

Таврійський Національний університет заснований у 1918 р., за участі Київського університету В. Великого (зараз - Тараса Шевченка)

Університет з хоч і недовгою, але гордою історією. Український уряд намагається знову «скоротити» і «оптимізувати» об‘єкт загальнонаціонального значення, в даному випадку важливий стовб нашої освіти.

В українсько-кримській історії університет вже намагалися принизити — тоді активним підпорядкуванням студентів і викладачів партії і державі. Зараз же розмова йде про ліквідацію.

«Я вважаю Таврійський університет єдиним вільним університетом на всій території Росії, оскільки в ньому повністю втілений принцип свободи й автономії, до якого завжди прагнули університети. Та політика, яку проводить до університетів радянська влада, — це позбавлення їхньої автономії та погибель для них» — В. Вернадський, 1920 р.

Зрозуміло, ліквідація ТНУ є недопустимою.

https://www.voicecrimea.com.ua/main/mainnews/peremishhenij-z-okupovanogo-krimu-universtitet-namagayutsya-likviduvati.html?fbclid=IwAR2tOA8YfSHZjT5ZRvqINmhBqSqDDJoCuvXHhKk4x36K3lAI9gafkMiLc30

Неймовірні процеси йдуть серед лівиці Центрально-Східної Європи. Кожна з організацій — неймовірні, перспективні люди. Я радий, що знаю їх і можу бачити як відроджується прогресивна ідентичність регіону.

Регіону, що став колискою найбільш амбітних демократичних трансформацій, переніс не одну битву за свободу, демократію і добробут.

У ранньому 20 ст., перші національні держави регіону, що постали з визвольної боротьби країн ЦСЄ були взірцем боротьби за соціальну і політичну справедливість, а також стали першими демократично-соціалістичними державами в історії людства. Зараз, ми перевідкриваємо ці підвалини нашого національного і демократичного відродження

Засновано Альянс зелених лівих Центральної та Східної Європи (CEEGLA)

🔥 «Соціальний рух» виступив співзасновником Альянсу зелених лівих Центральної та Східної Європи (Central Eastern European Green Left Alliance або CEEGLA). До цього об’єднання увійшли політичні партії та громадські організації, які виступають за справедливу, ліву, соціальну Європу та відповідний курс у їхніх країнах.

🫡 Про створення нової структури було заявлено 12 січня 2024 року під час брифінгу в Сеймі Республіки Польща. Позицію ГО «Соціальний рух» представила членкиня Ради СР з Києва Вікторія Пігуль.

✊ До новоствореної коаліції увійшли:
- партії Budoucnost (Чеська Республіка), Demos (Румунія), KARTU (Литовська Республіка), Razem (Республіка Польща),
- організації Szikra Mozgalom (Угорщина), «Соціальний рух» (Україна).

✅ Читайте, як це коментують європейські ліві у нашому прес-релізі події на сайті «Соціального руху»!

(...) Чи се, може, шемріт твій,
Річко, срібна ленто,
Змив мій смуток і застій?
Vivere memento!

Всюди чую любий глас,
Клик життя могучий…
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров’ю рад
Ваше горе змити.

А що кров не зможе змить,
Спалимо огнем то!
Лиш боротись значить жить…
Vivere memento!

І. Франко, 1883

Неочікуване поєднання двох історичних особистостей на значку Спілки Української Молоді. Франко і Петлюра. Останнього не впізнати. Якби не річниця смерті (1926) - був би ноунеймом.

«Нам потрібні більш освічені та наукові дискусії, нам потрібен спосіб боротьби з дезінформацією, якщо ми хочемо врятувати демократію тут чи де-небудь ще. Нам потрібно примирити науку та соціальні медіа»

З виступу Софії
https://www.fes.de/geschichte/veranstaltungen/unsung-heroes

«Громадське суспільство займає контролюючу роль щодо політики. Саме громадське суспільство захищає права і демократію всіх учасників суспільства, і часто в цьому процесі проявляє свої креативні таланти, наприклад, під час Майдану. Проте, роль громадського суспільства є захист, і для змін потрібні політичні дії і політичні організації. І тут українська демократія дуже проблематична. Вона готова себе захищати (наприклад, від забудовників, підтасувань виборів, імперіалізму), але не трансформувати. Українська політика персоналізована, закрита і контролюється певними незмінними групами, і я доволі песимістичний щодо найближчих перспектив політичного розвитку»

З мого виступу.
https://www.fes.de/geschichte/veranstaltungen/unsung-heroes

​​Харитина Пекарчук, українка з Сімферополя, членкиня партії соціалістів-революціонерів, перша жінка, що отримала державну військову нагороду в Україні.

Коли Тіні випадково потрапив до рук «Кобзар» Шевченка, який належав дядькові по материнській лінії, вона вивчала його вірші й наважилася читати їх подругам у приватній школі, після чого отримала сувору догану за публічне декламування поезії «мужицькою мовою» і була на деякий час відсторонена від занять. «Весь час склад служби був у нашому домі український, то українська мова була нам однаково рідна. Діяла емоція й спонтанна реакція так, що ми виростали з почуттям, що українська земля наша рідна, а водночас її побут і мова», — писала вона у спогадах.

Харитина з УПСР та ще кілька осіб заснували сімферопольську «Просвіту», яка, попри перешкоди, організувала український хор та аматорський гурток, влаштовувала літературні вечори, спільно з Тимчасовим Кримсько-Мусульманським комітетом видавала газету, займалася українізацією 32-го, 33-го та 34-го запасних піхотних полків, дислокованих у місті. Разом з тим, займалася феміністично-просвітницькою діяльністю.

Після своєї військової і політичної діяльності у Криму, приймала участь у багатьох боях по всій Україні.

У 1919 році в бою проти денікінців була поранена в живіт; за три тижні з незагоєною раною повернулася до полку. 6 грудня 1919 року в складі 1-ї сотні кінного Мазепинського полку Армії УНР виступила в Зимовий похід, за який була нагороджена жетоном ордена Залізного хреста.

Товариство, до нашого Волонтерського центру "UA.HELP" продовжує надходити дуже багато замовлень з передової на окопні свічки, а це значить, що нам потрібно багато парафіну. Запаси знову закінчилися, тож перепощую наш останній звіт по свічкам і звертаюсь по допомогу.

Мішок парафіну подорожчав і зараз вже коштує приблизно 2500 грн. З нього можна зробити 4-5 ящиків свічок. А в середньому на одне замовлення хлопців ми відправляємо не менше 5 ящиків. Ось і рахуйте...

Тому прошу долучитися до збору на парафін і максимально поширити. Дякую!