Революційна, антиімперська соціал-демократія

Соціал -демократія не повинна говорити словами пацифізму чи мілітаризму, а свободою людини жити своє життя без рабства, страху та потреби. І якщо потрібно - колективного захисту цієї свободи.

https://vladyslavstarodubtsev.substack.com/p/a-revolutionary-anti-imperial-social

🇵🇸🇮🇱 Генасамблея ООН схвалила декларацію, в якій пропонується дорожня карта для створення двох держав — Ізраїлю та Палестини, але без участі ХАМАСу.

Україна була однією зі 142 країн, які підтримали ухвалення документа. Ізраїль та США разом із вісьмома іншими країнами голосували проти

🧡 підписатися | підтримати

Давно хотів закинути. І от цей час настав. Вступайте у Збройні Сили, їдіть до добрих людей, і вносіть свою частку в захист нашого добробуту.

Запускаємо публічну рекрутинг-платформу до підрозділів, де служать антиавторитарії

Ми вирішили створити єдину точку входу для тих, хто хоче мобілізуватись до лав Сил оборони України — пліч-о-пліч із товаришами, які поділяють антиавторитарні цінності.

Наразі ми співпрацюємо з шістьма підрозділами, де вже служать анархісти, ліві активісти, квір-товариші,феміністки, ветерани протестів і просто гідні люди. Вони готові надавати консультації, розповідати про умови та спеціальності, допомогти з оформленням і рекомендаціями.

Щоби розпочати процес, заповніть анкету. Після цього ми з вами звʼяжемось. Для деяких підрозділів критично важлива ваша верифікація — тому, будь ласка, уважно поставтесь до пунктів анкети, особливо до графи про поручительство.

Це не загальний військкомат — це спроба зробити мобілізацію свідомою, безпечною й політично артикульованою.

Приєднуйтесь до спротиву — усвідомлено, пліч-о-пліч з однодумцями.

​​Валентин Долгочуб, український анархіст і ветеран ЗСУ, коротко описує свій досвід-рефлексію служби. У тексті він пропонує ті базові реформи армії, під якими складно не підписатися:

1. Встановлення чітких термінів служби для мобілізованих. Зараз багато хто каже, що це неможливо без обвалу фронту. Проте, на мою думку, це і можливо, і необхідно, причому необхідно ще на позавчора. Варіанти є різні: однорічні контракти без автоматичного подовження; формат «2 роки служби, 1 рік відпочинку» (можете підставити свої терміни), тощо;
2. Гарантоване надання бійцям щорічних відпусток і ротації на фронті;
3. Запровадження виборності командирів, щонайменше нижчої ланки;
4. Реальне та суворе покарання командирів, чиї накази призвели до значних втрат особового складу;
5. Не допускати нецільового використання особового складу, тобто випадків, коли фахівці з БпЛА, систем зв’язку чи інших спеціалізованих військових професій залучаються до виконання суто піхотних задач;
6. Розгортання у підрозділах Рад сержантів та розширення повноважень цих колегіальних органів;
7. Спрощення системи документообігу та бюрократичних процедур (на щастя, певний прогрес у цьому напрямку спостерігається вже зараз).

Частково ці вимоги в одному випадку для законодавців, а в іншому випадку, вже питання організації життя в частині (такі як Сержантські Ради) і вже зараз можуть бути реалізовані.

Я думаю це, зі значним підвищенням заробітних плат військовослужбовцям за рахунок додаткових податкових зборів, і зборів з заробітних плат, що значно вище середньої (зазвичай — директоров) на час війни для фінансування достойної заробітної плати і певних соціальних гарантій, якісного харчування, старлінків, тощо. На мою думку, такий підхід був би обґрунтований і сприяв більшій солідаризації.

Також, окремі проєкти можливі на муніципальному рівні — у вигляді кас-пожертв,і різних форм цивільно-військової співпраці і взаємодопомоги (щодо житла, фінансування, умов, транспорту, ітд.), які б могли значно знизити соціальне напруження, та і краще зрозуміти досвід як солдат, так і цивільних.

Мені також сподобався підхід, в дусі чисто неформальних зборів, описаних Валентином, які як правило ініціюються сержантами чи там, старшими по локації, бараку ітд, для обговорення бутових питань. От наприклад, в тексті описаний приклад обговорення і заборони слухання чогось гучно на телефоні чи без навушників окрім певної музики, яку всі приймали. Що насправді дрібниця, але приємна.

Текст зовсім невеликий, рекомендую його для ознайомлення.

Приходьте на акцію солідарності з Палестинським народом в суботу. Не зважаючи на всю більшу жорстокість світу, такі символи емпатії все ще важливі, особливо між обома народами, що переживають страждання війни та геноциду.

Послідовна підтримка всіх жертв війн, геноциду, агресії, солідарність - є запорукою кращого світу, і навіть такі символічні події дуже важливі.

«З часом, Лейбористи і Ліві справились в асоціації Консервативної партії з партією Мюнхенської зради»

У звʼязку з цим, однією з основних причин успіху Лейбористів і соціалістів у Британії 1939-1945 стало те, що Лейбористи стали національною партією, вони представляли дух, совість і настрій народу, і зокрема, народний патріотизм і войовничість у питанні захисту країни під час Другої Світової війни.

Перетворення Лейбор з вузькокласової партії на національну партію, і з партії пацифістів, на патріотичну, поставило Лейбористів в центр дискусії. Саме Лейбористів звали «врятувати країну» від компромісів і політики умиротворення Консерваторів

😥 Макарони по $73, корми для тварин і голод. Як виглядає війна у Судані?

У суданському місті Ель-Фашир понад 260 тисяч людей опинилися в облозі воєнізованих формувань, що триває вже 18 місяців. Вибір у мешканців жахливий — померти від голоду чи бомб, або ризикнути життям під час втечі.

"Якщо вас спіймали під час втечі й у вас немає грошей, щоб відкупитись, то погрожують вбити чи щось гірше. Вони били чоловіків, грабували їх, шмагали. Декого вбивали. Ми дали гроші. Інших дівчат відводили у кімнату – били чи ґвалтували", — розповідає Sky News 20-річна Захра.

LIGA.net зібрала головне зі світових медіа про війну, що третій рік спустошує країну.

Фото: Мохамед Галал/Всесвітня продовольча програма ООН

@liganet

Мій батальйон збирає кошти на старлінки, екофлоу і інверторний генератор Hyundai для облаштування позицій. Збираю 60 тис. для того, щоб покрити частину потреб

Старлінк і Екофлоу
🎯Ціль: 60 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AenQ6m3H9F

💳Номер картки банки
4874 1000 2854 8140

PAYPAL: vladislavlazuto@gmail.com

Нещодавно петиція для врегулювання рієлторського бізнесу досягла 20,000 підписів; виростає покоління, яке не отримало в спадок приватизовану квартиру, переїзджають від батьків, внутрішньо переміщені, в пошуках житла, переїзджає з меншого населеного пункту в більший в процесі централізації нашого життя. Для більшості цих людей оренда житла — буде основною витратою щодо доходів, а також основним питанням стабільності.

В таких умовах, захист прав орендарів і орендарок житла стає неймовірно пріоритетним, буквально питанням забезпечення свого добробуту і мінімального комфорту. Відчуваючи це, активісти і активістки організували "Спілку орендарів і орендарок житла" — і готові поділитися своїм досвідом та розширювати свою діяльність, ознайомити з нюансами оренди житла та навичками, які допоможуть убезпечити від зловживань з боку орендодавців та гарантувати більш стабільне життя.

Подія в неділю в Києві. Долучайтеся!

✨ Презентація Спілки орендарів та орендарок житла в Києві ✨

🎬 переглянемо мініфільм «Безпека в оренду», який розповідає про ситуацію з ринком оренди в нашій країні;
🏠 розкажемо про Спілку орендарів та орендарок житла, її мету та принципи роботи;
📄 презентуємо зразковий договір оренди, який допомагає зробити відносини між власниками й орендарями більш справедливими та передбачуваними;
🤝 зберемо ініціативну групу для посилення осередку Спілки у Києві.

❗Не залишайтеся наодинці з непередбачуваними власниками та хаотичним ринком житла.
Приходьте, щоб отримати реальні інструменти захисту, підтримку спільноти та можливість впливати на правила оренди в Україні.

📍 Подія відбувається за підтримки Українсько-данського молодіжного дому.

📌 Місце проведення: Українсько-данський молодіжний дім, Київ, вул. Володимирська, 5Б.
🗓 Дата і час: 21 вересня, 12:00.
💸 Участь: безкоштовна, за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfEfY6z2bLjgWMKNhreNGaMNPgYgIodrJ-eDXNV4NWMtlytcQ/viewform

У 2017 році Джон Б'ю, біограф Клімента Еттлі і історик Лейбористської партії, відчув, що буде далі: він досить різко описує політику корбінізму в Лейбористській партії як силу, толерантну до путінізму, баасизму, ХАМАСу та Хезболли, та загрозу справжньому соціалістичному інтернаціоналізму, який базується на етичній «відповідальності захищати».

Секта Корбіна зруйнувала лейбористів та проклала шлях для реакційного лідерства Стармера.

На жаль, британські ліві прогледіли загрозу, і лише деякі, як Пол Мейсон, змогли вчасно зреагувати. Нам треба також брати урок про те, наскільки лівий популізм, який не базується в глибоко етичній моралі, може бути небезпечним, і прокладати дорогу світовому фашизму.

https://capx.co/corbyns-sect-betray-labours-proud-foreign-policy-traditions?fbclid=IwZnRzaAM3pLhleHRuA2FlbQIxMQABHuXRov4pjTOjnCTaJB_84Wbk-_4lC8WJCYS6z1k3-VrlOS1BhcfTM9ZRXZ5h_aem_ltKk-fEiTq3RCfGfXDDVhw

✨ Презентація Спілки орендарів та орендарок житла в Києві ✨

🎬 переглянемо мініфільм «Безпека в оренду», який розповідає про ситуацію з ринком оренди в нашій країні;
🏠 розкажемо про Спілку орендарів та орендарок житла, її мету та принципи роботи;
📄 презентуємо зразковий договір оренди, який допомагає зробити відносини між власниками й орендарями більш справедливими та передбачуваними;
🤝 зберемо ініціативну групу для посилення осередку Спілки у Києві.

❗Не залишайтеся наодинці з непередбачуваними власниками та хаотичним ринком житла.
Приходьте, щоб отримати реальні інструменти захисту, підтримку спільноти та можливість впливати на правила оренди в Україні.

📍 Подія відбувається за підтримки Українсько-данського молодіжного дому.

📌 Місце проведення: Українсько-данський молодіжний дім, Київ, вул. Володимирська, 5Б.
🗓 Дата і час: 21 вересня, 12:00.
💸 Участь: безкоштовна, за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfEfY6z2bLjgWMKNhreNGaMNPgYgIodrJ-eDXNV4NWMtlytcQ/viewform

раджу усім, хто орендує чи планує орендувати сходити послухать

житло - це онтологічна потреба і право, а не токо бабкі для Гордона та інших ушлих власників нерухомості

якщо ви стикались з дискримінаціями або просто стремаєтесь кожен раз, як хазяй відкриває рота (бо, ймовірно, він планує сказать, шо піднімає ціну оренди ще на 3 тищі) - вам дорога послухать ребят, які вже більше року вчаться як наші з вами права захищати

​​Вчора була річниця Михайла Павлика — українського соціаліста, співзасновника першої української партії — Русько-української Радикальної партії прихильника "федеративної держави" (тобто, децентралізованої національної держави на засадах кооперації і вільної спілки). Павлик, як і Драгоманов, знаходились під значним впливом анархістської традиції Прудона, і в своїх працях значний час приділяли критики Маркса з демократичних та анархічних позицій.

«<…> матеріялістична метафізика Маркса в прикладі до соціальних наук не може мати монополії на назву наукового соціалізму, а надто в наші часи, коли всяка метафізика, ідеалістична, як і матеріялістична, витісняється з позитивної науки. Думка, що історія є тілько процес економічний, є тілько матеріялістична перелицьовка думки ідеалістичних метафізиків, що історія є проява абсолютного духа. Так само думка, що історія є зміна диктатур клясових, є перелицьовка думки, що історія є зміна гегемоній національних. Позитивна історична наука показує, що історія є процес складний, в котрому економіка робить тілько частину і що цивілізація є процес інтернаціональний і інтерклясовий, хоч вона й кінчиться, певно, тим, що не буде кляс, а може, й національностів»

Я — доброволець 3-го окремого батальйону УДА «Волинь». Ми — незалежна структура, що не отримує жодної державної підтримки та фінансування. Усі ми прийшли на фронт за власним бажанням, щоб захищати Україну від ворога.

Наше завдання — тримати позиції, працювати з технікою та виконувати бойові завдання. Але для цього нам необхідні базові речі:

їжа та вода, щоб мати сили працювати;

медичні засоби, що рятують життя у критичні хвилини;

техніка та обладнання, без яких неможливо виконувати завдання;

одяг та спорядження, бо умови на фронті виснажують усе дуже швидко.


Ми не маємо зарплати чи стабільного забезпечення — усе, що у нас є, приходить завдяки підтримці людей. Кожна гривня чи долар, кожна допомога від небайдужих робить нас сильнішими й наближає перемогу.

Ви можете стати частиною нашої боротьби. Усі реквізити для допомоги — нижче.

Разом ми вистоїмо. Разом ми переможемо.
Банка: https://mobile-app.pumb.ua/6jrK

Мій знайомий пішов в УДА і збирає кошти на базове забезпечення. Підтримайте як можете.

Третя п'ятниця вересня – День пам’яті українських журналістів. Його присвячено вшануванню журналістів, які загинули при виконанні своїх професійний обов’язків.

Професія справжнього журналіста є не лише дуже важливою і складною, але часто і доволі небезпечною. Журналісти-розслідувачі, які викривають корупцію можновладців, ризикують заплатити за це своїм здоров’ям, а інколи і життям. Знаковий приклад - Георгій Гонгадзе, який був вбитий кучмівським кримінально-олігархічним режимом 25 років тому.

Але після початку російсько-української війни професія журналіста в Україні стала ще більш небезпечною. Так, з 2014 по 2021 роки на фронті загинули дев’ять українських журналістів, багато військових кореспондентів зазнали поранень. А з початку повномасштабного російського вторгнення загинули вже понад 130 журналістів.

Саме завдяки справжнім журналістам, які виконують свої професійні обов’язки, щоденно ризикуючи життям, під ворожими обстрілами та бомбардуваннями, пишеться літопис Визвольної війни українського народу.

Ті фото й відео, ті репортажі з лінії фронту, які журналісти створюють з ризиком для життя, згодом будуть у підручниках з історії. А страшні свідчення воєнних злочинів російського імперіалізму, які документують журналісти – мають бути представлені на міжнародному трибуналі.

Пам’ятаймо журналістів, які загинули при виконанні професійних обов’язків та, кожен на своєму місці, діймо так, щоб бути гідними їх світлої пам’яті!

Подивіться яка краса. Вулиця Харкова у баченні Оксани Бойко

Історія соціалізму

Соціалізм як ідеологія формується у 17-18 ст. на основі ідеології егалітарного республіканства (ідеї, що у суспільстві не повинно існувати тиранів та деспотів, а ресурси розподілені рівно і для досягнення "загального блага"), і здобуває вже відносно сформований вигляд під час французької революції.

Різні види соціалізму зосереджувалися на поділі людей на "буржуазію" та "пролетаріат", на "працюючих" і "непрацюючих", інші ж пропонували етичне бачення, де світ нерівності не дозволяє повністю розвинутися людині як індивіду, та нації і людству як суспільству, обмежували світ любові, природи і мистецтва.

Деякі соціалісти глибоко спирались на ліберальні ідеї і універсальні права, інші ж зосереджувались на соціалізмі як на відображенні природи чи любові і повному розкриттю гармонії. Величезним натхненням стали християнські організації, опозиційні до офіційної церкви, т. зв. "комуністичні церкви", християнські культи, культи вільної любові (прото-квір рух 17-19 ст.). Значним натхненням соціалістичному руху були секти і протофеміністичні або навіть матріархальні культи, паралельно з зароджуючимся жіночим рухом

Більш практичні соціалісти з'являються на базі гильдій, зароджуючогося кооперативного і профспілкового рухів, а також рухів навколо аграрної реформи.

Британський соціаліст 19 ст. Вільям Моррісон трактував соціалізм як естетизацію світу, а також захист природи і її краси. Фабіанське суспільство аргументувало ідеї соціалізму на основі кооперативів.

У 19 ст. в США соціалізм загалом розвивався від рухів за відміну рабства. Проте найвпливовішим став т. зв. "націоналістичний рух" Едварда Белламі. Назву націоналізм Белламі вибрав як абсолютний синонім слова соціалізм, яке, за його думкою, відлякувало американців. Белламі став найпопулярнішим і найбільш читаємим теоретиком соціалізму у кінці 19, поч. 20 ст., популярніше якого був хіба німецький марксист Карл Каутський. Белламі пропонував соціалізм на основі державної власності над більшістю підприємств і розподілом між усім суспільством прибутку з них.

Далі ж, можна говорити про зародження неореспубліканського соціалізму і ліберального соціалізму в німецькій СДПН і італійській антифашистській "Справедливості і свободі", лібертарного соціалізму, кейнсіанській революції, та появ ідей соціалізму навколо контролю над фінансами; нового соціалізму 1968-го року, розвитком ММТ, розвитком синдикалістичного руху, тощо.

Все це втрачається, якщо ми розглядаємо соціалізм як історію зародження і розвитку марксизму, або ж користуємося радянськими шаблонами про "утопійний" і "науковий" соціалізми, та історичні канони. Якби соціалістичний рух був такий вузький, він навряд коли-небудь був би успішним. Але насправді є величезна традиція. І так само є дуже багато канонів "правильного" соціаліста, які дуже багато хто хоче заперти в якесь доктринарство, або часто звести до захисту червоного фашизму СРСР, або бозна чого ще.