Сотні досліджень показують, що грошова допомога працює, і має значний ефект: на покращення освіти, здоров'я і доходів людей в довгостроковій перспективі, пише The Atlantic

До річниці

Дякую за все, Василю!

Дякую, що допомагаєш не опускати руки. Ці твої рядки як батарейка, що підживлює безупинно:

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

P. S. Дуже раджу послухати ось цю пісню співзасновника нашої партії Народовладдя Сергія Василюка на слова Стуса (мій улюблений його вірш, до речі): https://youtu.be/soINEMvhQRc
На мою думку, це шедевр!

Книжки на тему надбагатства, чим воно шкідливе і як його побороти. Рекомендація від економіста Майкла Тровера

Як мінімум дві книжки з цього списку вже були описані на цьому каналі)

До нещодавної сумної річниці — 5 років зі смерті видатного економіста-антрополога, анархіста Девіда Гребера

«Насправді, наше стандартне тлумачення монетарної історії є абсолютно зворотним. Ми не починали з бартеру, не відкрили гроші, а потім зрештою не розробили кредитні системи. Все сталося з точністю до навпаки».

- Девід Гребер

Рекомендую всім ознайомиться з його працями, з «Історією боргу» і «Bullshit jobs» в першу чергу. Перша описує економічну історію боргових відносин, а друга — спеціальний вид робот, значний прошарок, які абсолютно не мають сенсу.

Тамара – веганка та засновниця організації «Кожна Тварина», що відстоює права тварин, а від початку повномасштабного вторгнення також допомагає переселенцям і військовим. Вона – Вартова «Хартії», наша підтримка й опора.

Долучайся до Тамари та нашої спільноти – збираймо разом на хартійську майстерню БпЛА. Завдяки цьому зборові чарівники-дронороби забезпечуватимуть наших дронарів кращими безпілотниками, які щодня працюватимуть по ворожих позиціях.

Підписуйся на інстаграм Вартових, створюй допоміжні особисті й командні банки за допомогою нашого телеграм-бота, донать на головний збір і поширюй його у соцмережах.

Рухаймося до мети разом, будьмо зі своїми!

▪️ Приєднатися
▪️ Підтримати

Закони проти солдат — посилення відповідальності за непокору і за СЗЧ

В нас полк складається здебільшого з СЗЧ. Багато різних прикладів — або повна неповага до людей і їх приниження, або жахливі накази, погані командири, затяги, історій купа. Здебільшого, часто в цих бригадах і не розкривають повний потенціалу людини, і в К2 військовослужбовці після своїх бригад виконують свою роль зазвичай набагато більш ефективніше.

З новим законом — це більше не буде можливо. По суті, той костиль, який дозволяв нашій армії працювати ефективно, а солдатам мати певну надію в жахливим ситуаціях — тепер намагаються «прикрити». Люди, які мають дуже мало уявлення про армію, та і загалом, про все, крім свого персонального інтересу, вирішили закручувати гайки.

Законопроєкт 13260 руйнівний, дискримінаційний щодо військовослужбовців та неймовірно шкідливий.

Автори законопроєкту неодноразово проводили шкідливи проєкти, які описані в матеріали від Зміни.

Сьогодні о 20:00 протест на Майдані проти законопроєкту 13452 (посилення покарання для військових за непокору). Вважаю, що тим, хто має змогу, і особливо цивільним, треба знайти час вийти сьогодні проти обох законопроєктів.

https://zmina.info/news/deputaty-poperedno-povernuly-kryminalnu-vidpovidalnist-za-szch/

Схоже сьогодні у Києві намічається чесний протест. Якби був там, неодмінно прийшов би.

Мені здається влада перегинає із батогом для військових на фоні пряника для цивільних чоловіків (дозвіл на виїзд закордон). Хочуть ще більше посилити покарання для військових . А жодного бонуса нам натомість не пропонують.

На вимогу ГШ у 2022 ВР вже посилила покарання для військових (точніше позбавило суди права давати покарання менше меншого). Єдиною лазівкою залишалась стаття «непокора», тоді можна було сподіватись на умовне покарання. Наприклад за СЗЧ суд не може дати менше 5 років реального ув’язнення. Про кількість таких злочинів, їх вимушене «амністування» і використання як варіант переведення до іншої в/ч ви в курсі.

Про «зарплати» військових я писав вже давно. Очевидно, що їх треба радикально збільшувати, це вигідно усім, в т.ч. цивільним. І очевидно, що диспропорція, коли «премія» (додаткове грошове забезпечення, якого легше позбавити) фронтовика у 5 разів більша за гарантовану «ставку» (а в тилу люди отримують ці жалюгідні 20 тис) не вигідна для захисниць і захисників.

Найбільш дискримінована і взискувана людина в Україні сьогодні — це солдат-піхотинець. І він не має уповноваженого зі своїх прав. Військова омбудсменка призначена, але закон, що регулював би її діяльність, так і не прийнятий. Вона може вирішувати питання тільки механічно звертаючись у кожну військову частину з вимогою «дотримуйтесь закону». Це нечувано на 4 рік повномасштабної війни.

Жодного руху у напрямку визначення термінів дійсної служби влада також не учинила. Навіть напів-кроків.

Симороз теж добре висловився

Всім дякую, хто сьогодні зʼявились на протести🫡

Вальтер Ратенау — німецький ліберал, що теоретизував воєнну економіку Першої світової війни. Будучи лояльним Німецькій імперії, він вбачав за необхідність перегляд економіки на основі державного і робітничого контролю, рад робітників, і економіку цілей і місій.

На його думку, навіть приватні копрорації повинні мати 1) робітничий контроль, 2) публічну ціль, яку вони задовольняють.

Більш глибока мета полягала в тому, щоб переробити теоретичні підстави, на яких була побудована сучасна фірма. Економіка не розглядалася як мережа індивіда, індивідуалістичні актори. Ратенау покликає нас думати про такі поняття, як "комунальна економіка", де люди разом створюють спільний світ і де передбачається відповідальність за майбутнє, натомість неорганізованого виробництва.

Він вважав, що капіталізм був приречений (хоч сам був багатим бізнесменом), через відсутність духовних і культурних цінностей, комерціалізацію, безсенсовність і монотонність роботи. Натомість, він покликав на компанії виконання значних культурних і духовних цілей, а також значну регуляцію капіталізму на їх основі. У 1912 році він писав: "Наш вік, якому не достає духовних цінностей, ще не досягнув найнижчого дна, але ми вже можемо передбачити його кінець .... його смерть і переродження наближається не через жертви благородних реформаторів або повстання нижчих класів, але завдяки відродженню суспільства від своїх духовних мук"

Ратенау переживав за нестачу людей і продуктивної роботи та ресурсів. Він вважав, що держава повинна чітко обмежувати, на що витрачати викопні ресурси, а приватні фірми повинні існувати лише доказуючи свою публічну потребу. Він вважав, що майбутнє Німеччини полягає в знищенні класу багатих шляхом значних податків, які б не допускали надбагатства більше, ніж у "верхнього середнього класу", одночасно ж сама економіка повинна б була розподіляти свої доходи в тому числі і найбіднішим своїм класам, шляхом таких засобів як співвласності чи базового доходу.

Засвідченні ідеї були як і відповіддю на виклики війни, так і баченням майбутнього. Своїм новаторством Ратенау зацікавив і українських авторів, соціаліст-радикал Коберський наприклад посилається на німецького ліберала, описуючи необхідність контролю робітників за своїм виробництвом, або як мінімум, частки з його продукції.

Ратенау знайшов своє місце, як при імперській владі, так і при Веймарській Республіці. Проте з його праць і історичного досвіду ми можемо винести значні важливі уроки — щодо організації воєнної економіки і суспільного майбутнього.

"Мета - не будь-який вид розподілу доходу чи наділення майна. Метою не є рівність, не є зменшення праці, або збільшення задоволення від життя. Я вважаю за основну мету скасування пролетарського стану; Скасування довічного спадкового кріпацтва, безіменного постійного рабства одного з двох народів, яких часто називають одним іменем (річ йдеться про різницю життя бідних і багатих, які формально частина однієї нації, але де другі настільки відсторонені від перших, що існують як два окремих народи); анулювання цього незкінченного спадкового стратифікуваного суспільства капіталізму, скасування скандального поневолення брата братом, від Західного колоніального варварства, який настільки ж "необхідне" нашому суспільству, як і антикварна практика рабовласництва, рабовласництва, яке паплюжило всі наші вчинки, усі наші творіння, та всі наші радості.

І навіть це не остаточна мета [суспільних перетворень] - жодні підприємці, економісти, жодне суспільство не може казати про кінцеву мету, бо мета незкінченна — єдиним повним і остаточним об'єктом усіх зусиль на землі є розвиток людської душі. Заключна мета, однак, вказує на напрямок, хоча і не шлях, планування наших політик."

Цей канал був створений для появи альтернативних думок в лівому русі. Формуванню нової ідентичності, заснованій на глибоко демократичних, інклюзивних і патріотичних поглядів. Останнє, патріотичних — в найбільш широкому, громадянському і загальному значенні цього слова.

Тут часто обговорюється співзвʼязок національного і соціального, громадівства і демократії, колективного і індивідуального.

Я описую досвід УНР, та світовий досвід прогресивних лібералів, анархістів, соціалістів і соціал-демократів. Я вважаю, що ліві повинні взяти на свій прапор досягнення Народної Республіки, лівих революціонерів Багряного, Петлюру, Шаповала і Феденка, та інших.

На цьому каналі не було і не буде жодного русофільства, ні культурного, ні політичного. Але так само, це не є місце, де російськомовні чи українські росіяни будуть зустрічати якусь дискримінацію. Це не мій підхід.

Хочу сказати, що коли організовані ліві роблять дурниці, публікують погані статті, або загалом не можуть вийти з тих чи інших традицій і своїх стереотипів — Поступ це безпечне місце для формування альтернативи, де завжди раді людям, критичним до радянщини, які мають сучасні бачення чи просто фрустрації через сучасних лівих.

Будуємо нову лівицю крок за кроком.

Вітаю всіх друзів і знайомих з днем розвідки. Ваш патріотизм, навички і відданість тримають нашу країну і фронт.

Ви працюєте в найскладніших точках виконуючи найнебезпечніші місії, виявляєте загрози і небезпеки, і тим рятуєте життя своїх побратимів.

Від себе, бажаю сил і нервів витримати все, здоровʼя і вдачі.

Дивлячись на карту Європи і дослідження, дуже легко знайти повʼязане тріо: міцна економіка, висока продуктивність і менше годин праці. Чим довший робочий тиждень, тим зазвичай ситуація протилежна. Можна чітко сказати, що зменшення годин приводить до збільшення продуктивності (а не збільшення продуктивності до зменшення годин), так як змушує роботодавців думати над найбільш ефективним способом роботи.

Україна руйнує свою економіку і своїх громадян тим, що рухається в бік 10 та 12-и годинного робочого дня.

Чому лейбористи програють війну уваги?

"Це невдача - і не лише щодо посилу чи наративу. Це те, що відбувається, коли вся ваша політична стратегія складається з сирого релігійного сприйняття виборці як тих, що абсолютно захищені від будь-якої можливості бути переконаними. Питання, яке слід задати, — це не "чого хоче середній виборець?" — а "як середній виборець змінює свою думку?

Потрібна стратегія, яка налаштована на поточний момент і пристосована до мережевої публічної сфери. У економіці уваги - системі, де видимість та вплив виграють, захоплюючи та привертаючи дефіцитну увагу громадськості - правила винагороджують емоційність та спірність за консенсус.

Кожен уряд зараз працює у ворожих умовах, оскільки Інтернет - це машина, яка повертає настрої, меми, думки та аргументи, які були обрані для створення максимального залучення.

Це схоже на еволюційний процес: те, що виживає - повторюється, адаптується за допомогою тиску відбору (отримує взаємодію) і як таке набагато потужніше урядових комісій"

Якщо є одна чітка стратегія, якої дотримувались Лейбористи, це депріорітезація своєї бази на користь якогось ідеалізованого медіанного виборця. Безумовно, правда, що соціал -демократичні партії не можуть перемогти лише за підтримки своєї бази. Однак сучасний підхід є стратегічним самогубством у сучасному інформаційному середовищі.

Поміркуйте, як середні показники змінюються. Чому ми рідко бачимо продукти із середніми 3-зірками? Тому що в поляризованій системі середина нестабільна. Коли пристрасні користувачі голосують у крайнощах - 1 зірка або 5 зірок - навіть невеликий дисбаланс рухає середній показник до 4+ або нижче 2. Стійка 3-ка вимагатиме або універсальної посередності (кожен голосує 3), або ідеальну поляризацію (коєен голосує 1 та 5+) - жоден з цих варіантів вкрай рідкий на практиці.

Ось чому втрата своїх п'ятизіркових прихильників є катастрофічною. Ви не падаєте з 4,5 до 4 зірок - ви згортаєтесь до 2-х, адже тепер лише ваші недоброзичники мотивовані до проставки оцінок.

"То як би виглядало створювати суперечки, які насправді служать цілям Лейбористської партії? Лейбор повинна визначити політику, яка використовує динаміку економіки уваги, одночасно яка показує сильну сторону партії. Це означає, що обдумувати, які бої ви вибираєте і чому.

Існує три конкретні критерії, які можуть використовувати стратеги, щоб допомогти звузити те, що може бути ефективним, уникаючи недоліків:

Ефект ножиць: Ваші опоненти повинні гнівно ненавидіти вашу політику; Ваші прихильники повинні це любити. Опонентів слід змусити писати статтю за статтею. Знайдіть політику, яка ідеологічно загрозлива, але якій важко протистояти. Але це не працює, якщо у вас немає значних прихильників зі значним ентузіазмом. Вам потрібні захисники, і вони, швидше за все, надходять з вашої бази.

Емоційний резонанс: Політика повинна підключитися до прожитого досвіду звичайних людей.
Але людям недостатньо її просто помітити - вони повинні відчувати, що ця політика правильна, а протистояти їй — неправильно. Моральний вимір часто є тим, що робить такий наратив досить потужним і відкритим для розповсюдження. Чим простіше і інтуїтивніше, просто політика відчувається, тим швидше вона поширюється і тим важче їй протистояти.

Стійкість до критики: теза повинна бути захищеною на підставах продуманості політики, навіть якщо є недоліки. Якщо ви створили конфлікт щодо чогось, що не вдасться захистити в довгостроковій перспективі, це вам зашкодить. Гірше, що цілий клас політичних аргументів може бути делегітимізований з сильно помітною невдачею (див. Ліз Трас). Хороша стратегія не повинна розлучатися з кінцевими цілями, яких ви насправді хочете досягти"

Чи допомагає приймати праві політики залучати лівим електорат?

Нещодавно дослідження політик Лейбористської партіі показує, що стратегія переймання правої риторики, зокрема щодо еміграції, шкодить Лейбористській партії. Висновок такий: ультраправі теми стають більш популярними в мейнстрімі і через це росте прихильність до «оригінальної» партії, а не тої, що її копіює. Сама ж партія втрачає своїх прихильників, а головне тих, хто має значний ентузіазм і можливість відстоювати партію (люди часто недооцінюють важливість індивідуальних активістів, і наскільки дорогою є їх втрата для партії. Навіть якщо вони все ще члени, але розчаровані). Результат такий: Лейбор втратила прихильників і свої позиції.

Щодо інших партій, результати досліджень змішані. Деякі автори вважають, що прийняття правої політики частково помагає партіям електорально, інші — що вони втрачають свою базу і активістів без особливих досягнень.

​​Як ефективний контроль з боку суспільства допомагає кооперації? Приклад біхевористської економіки.

Експерименти з «малих світів» у поведінковій економіці можуть багато чого навчити про суспільство. Експеримент від Фера та ін. показує — для підтримки співпраці в групах необхідно, щоб незнайомці (або зовнішні актори) могли та бажали карати за антисоціальну поведінку.

Ранні експерименти показали, що люди справді співпрацюють, але ця співпраця не є сталою: люди починають з внесків, але з часом внески зменшуються практично до нуля.

Важливе питання: як суспільства підтримують співпрацю?

Енст Фер та Саймон Гахтер мали геніальну ідею: запровадити можливість застосовувати дороговартісного покарання. По суті: після того, як кожен вирішить, скільки внести, люди можуть вирішити пожертвувати власними заробітками, щоб ще більше зменшити заробіток когось іншого.

Теоретико-ігровий прогноз: ніхто не карає (оскільки це дорого, і гра скінченна), а співпраця все ще нульова.

Реальність: співпраця різко зростає вже в першому періоді та тримається протягом усієї гри.

Чому це відбувається? 1) Люди готові карати: заробіток «безбілетчики» суттєво зменшується. 2) потенційні «безбілетчики» передбачають це та вирішують співпрацювати з самого початку.

2) важливо: загроза покарання достатня, щоб спонукати до співпраці. Фактичне покарання насправді дуже низьке!

ПС. Машинний переклад. Не завжди вистачає часу

Мій пост скриптум. Одного разу, українська студентська профспілка «Пряма Дія» рухалась до ідеології «танкіз» і зокрема організовувала апологетські події щодо маоїзму і використовувала лексику Комуністичної Партії Китаю. Проте виступу телеграм-каналу «Драгоманщина» було достатньо, щоб такі події припинилися, і більше розвитку здобули анархічні та демократично-соціалістичні ідеї. В такому мікрокозмі показує важливість громадської відповідальності для захисту наших прав, економічного та сталого розвитку, тощо.

Звичний стереотип про консервативну ЗУНР і радикальну УНР вже багато років є загальним способом дивитися на історію двох Республік.

Тоді ж як в реальності, УНР і ЗУНР відрізнчлась набагато сильніше досвідом, ніж ідеологією, обидві Республіки, виступаючи за прогресивне бачення, йшли до нього двома різними шляхами, багато в чому визначеною різною практикою минулого (парламентська діяльність і підпільна), зі своїми проблемами і стереотипами. Мій новий невеликий матеріал для ФЕС.

https://www.fes.de/feshistory/blog/revolution-in-der-westukraine-1918