Два українські світи — східноукраінський матеріалістичний і західний — ідеалістичний — зустрілися… Та так і залишилися двома окремими світами з незагаченою, а ще безмірно поглибленою прірвою між ними. (І. Багряний, наші позиції, 1945 р.)

Наприклад, коли І[ван] М[айстренко] каже, що [Іван] Багряний поганий політик і письменник, то я це сприймаю спокійно, бо цілком з цим згоден. Бо це схоже на правду

— Іван Багряний, 1951 р.

Під гаслом «свій до свого по своє» український кооперативний рух виживав в нестерпних умовах репресій і війн. Приклад локальної української культури і організації

Отримав французький переклад Дзюби з моєю передмовою. В ній зокрема я описую біографію Дзюби, проблематику «Заходу» і «Сходу» і її важливість для Дзюби, за прикладами, на які сам постійно посилався дисидент: соціаліст-революціонер Шаповал з Бахмутського повіту, революціонер-демократ Іван Багряний, реформатор ОУН, що після відвідування Донецьку змінив свої погляди Євген Стахів, тощо.

Разом з тим, розглядаю теорію антиімперіалізму і альтерглобалізму Дзюби, ліві ідеї в Народному Русі України і багато чого іншого. Передмова є в інтернеті французькою і іспанською

"На жаль мусимо ствердити, що політика західніх держав не враховує в достатній мірі всіх тактичних і стратегічних потягнень Москви і не вживає відповідних і своєчасних протизаходів. Таке легковаження помічається у західній дипломатії і в пресі, на форумі міжнародніх конференцій та конґресів, а навіть в Об'єднаних Націях. Воно й є тим сталим фактором, що ллє воду на московський млин та що Його московські політичні стратеги так добре враховують і на нього ставляють ставку в своїх політичних плянах"

— Четвертий з'їзд УРДП, ліво-демократичної емігрантської партії заснованої Іваном Багряним та іншими, 1955 р.

Лібералізм і соціалізм були неправильно протиставлені. Поєднані, вони представляють гегемоністську альтернативу

На кінець 2023 р. журнал Соціальна Європа випускає вкрай важливу статтю з переглядом частково забутої соціалістичної традиції, критичної до марксизму та авторитарних проєктів, таких от як СРСР або інші, традиція ліберального соціалізму.

Вертаючись назад до часів італійського антифашистського спротиву, стаття розглядає ідеї Карло Росселі, ветерана громадянської війни в Іспанії, немарксистського соціаліста і борця з фашистським режимом в Італії.

Росселлі стверджував, що боротьба за соціалізм повинна ґрунтуватися на демократії та верховенстві права: захист прав особи лібералізмом був етичною основою соціалізму.

Його діяльність об'єднувала велику кількість демократів супроти фашизму, а рух у післявоєнній Італії став великою силою, де співпрацювали ліберали, прогресивні християнські демократи і соціалісти супроти прихильників вільного ринку і консерваторів.

Основою ліберального соціалізму є центрування прав людей, людської автономії і справедливості в будь-якій дискусії щодо майбутнього устрою і реформ. В такому випадку, ліберальні соціалісти часто пропонували децентралізовані системи влади і колективне володіння бізнесом шляхом кооперації або інших форм робітничого самоуправління. Близьким відповідником до ідеї ліберального соціалізму в Україні був Михайло Драгоманов.

Стаття розглядає багатьох інших теоретиків ліберального соціалізму, і зовсім не є вичерпною (варто згадати лише Джона Стюарта Мілла, Джеймса Мейда і Кейнса та багатьох інших).

Один з найцікавіших лівих і ліберальних теоретиків 19 ст. Леон Вальрас, описував, що вільний ринок не може існувати без соціалізму.

6 січня народився Василь Стус. Сьогодні він міг би святкувати свої 86 років.

❗Уперше твори Стуса перекладають англійською мовою і вже скоро американський читач зможе ознайомитися з його поезією — читайте інтерв'ю з перекладачкою Ніною Мюррей.

Читайте також:

🔹Гойдається вечора зламана віть... Оксана Забужко пам'яті Василя Стуса;

🔹Ким був Василь Стус, знищений Радянською владою письменник і дисидент, український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель та літературознавець;

🔹Один із перших масових актів непокори радянській владі. Річниця перепоховання дисидентів Стуса, Литвина й Тихого.

👉Дивіться лекторій про Василя Стуса за участю Василя Герасим'юка та Мирослава Лаюка.

Фото: Борис Довгань. Василь Стус. Скульптура знаходиться у колекції Національного художнього музею України.

​​УРДП була напевно наймасовішою і найбільш цікавою українською емігрантською партією, що існувала від Аргентини і до Німеччини, і налічувала неймовірну кількість талановитих поетів, вояків, істориків, економістів, одних з найкращих серед українського політикуму.

Деякі програмові засади УРДП:

Очевидно ми з усіма, хто об’єднується проти комуністичної агресії, хто мобілізує всі сили для знесення й перебудови світу комуністичної деспотії на демократичних засадах. Ми проти всіх, хто стоїть, чи стане, по комуністичному боці (“НП” ч.1, ст 8-9)

Це буде соціальний устрій, де право українського трудового народу – українських робітників, і селян, і трудової інтелігенції – передбачатиме насамперед право на засоби виробництва, право на свободу трудової ініціативи й право на приватну трудову власність. (І. Багряний “В чому ж різниця?”)

“Питомо українській” козакоманії ми протиставляємо творчий пафос питомо українського Донбасу (Наші позиції, І. Багряний, 1945 р.)

Стоїмо на принципі, що — доки за справу виборення й збудування Української Держави не візьмуться українські селяни й робітники, — то доти ніякої української держави не буде (“НП” ч.2 ст. 5)

Загалом, крім УРДП, Лівий спектр української емігрантської політики 20 ст. був також репрезентований такими партіями і рухами як:

— Українська соціалістична партія (об‘єднання всіх соціалістичних партій ЗУНР і УНР)

— Організація Українських націоналістів (двійкарі) — Українська Головна визвольна рада (хоч були проти ідентифікації як «ліві», асоціювали себе з ідеалами, близькими до лівих: «демократичною, безкласовою Україною»)

Сподіваюсь написати найближчим часом коротку замітку про кожну з них.

На диво, дуже адекватна відповідь

❕"Податок на боягузливість": Гетманцев не вірить у бронь від мобілізації в обмін на податки.

Ідея прив'язати бронювання військовозобов'язаних до обсягу сплачених ними податків не має перспективи, на думку голови фінансового комітету ВР.

@liganet

Серед усіх інтернаціоналістів, які приєдналися до боротьби українського народу з московською імперською агресією, білоруси є наймасовішою групою.

Серед цих добровольців чимало активістів анархічного руху, бойових антифашистів і просто людей з антиавторитарними та лівими поглядами.

Це не дивно, адже білоруси як ніхто інші розуміють небезпеку "русского мира", з яким зіткнулися під час протестів 2020 року і якому тоді програли.

"Не сёння, не ўчора, не заўтра" поговорили з одним із воюючих білоруських анархістів. Мова інтерв'ю білоруська. Приємного прочитання!

Трохи про участь українців у період лютневої революції у Петрограді

«Першого травня (1917 року – А.К) за Петроградським Комітетом УСДРП, що організував демонстрацію, йшла понад 40. 000-на армія різних видів зброї військових частин з українців та українських робітників різних заводів. Це все лише ілюструвало, що робота, яку розпочато серед війська ще далеко до початку революції, мала величезне значіння. Памятаю ще, що до складу бюра фракції УСДРП в Петроградській Раді входили т.т. Неронович, Лісовський, Хорунжий і я, які до знесилення працювали в ній. А комітет УСДРП (петроградський) складався тоді з Лісовського, Вікула, Мироненка, Нероновича, Колача, Лаврентьєва, Лободи, Хорунжого, Дубяги, Коробчанської, Гайдаря, Юлії Шевченко і мене»

https://proletar-ukr.blogspot.com/2018/03/blog-post_31.html?m=1&fbclid=IwAR2NequV_35JkPHpjSVAErDdMWvhPhmzSv74ZRiB2kY3qTv8y27lOJMuvng