Кажуть про безпрецедентне зростання останніх років що неправда). Проте постає питання: зростання для кого? Хто отримує вигоду від благ індустріального суспільства, і тих виробництв і технологій, що будувались і розвивались поколіннями?
Відповідь проста — 1% населення людства.
1% володіє 54% доходів від економічного зростання. 5% володіло 70%.
Ось графік, які категорії людства найбільше отримали через розвиток неоліберального капіталізму, згідно нових досліджень.
Відповідь проста — 1% населення людства.
1% володіє 54% доходів від економічного зростання. 5% володіло 70%.
Ось графік, які категорії людства найбільше отримали через розвиток неоліберального капіталізму, згідно нових досліджень.
👍11❤2🔥1🥰1
Республіка — прогресивний журнал противників олігархії і несвобод.
Запрошую всіх — активістів, молодих авторів, академіків-дослідників, профспілкових та інших діячів — писати матеріали та блоги.
За пропозиціями пишіть мені чи в коментарі
(PS сайт ще в процесі створення, це не фінальна версія)
https://respublica.social/
Запрошую всіх — активістів, молодих авторів, академіків-дослідників, профспілкових та інших діячів — писати матеріали та блоги.
За пропозиціями пишіть мені чи в коментарі
(PS сайт ще в процесі створення, це не фінальна версія)
https://respublica.social/
Res Publica
Те, що належить людям
💘6👍3
Я думав про щось схоже. Звичайно, не «проамериканська», але все ж, українська ідентичність повʼязана з громадськими протестами, саме там ми бачимо цитати Чорновола, громадський дух, залучення, участь. Зараз, по суті, неорганізовані протестуючи і армія — два основних націєтворчих чинника, що формують нашу ідентичність.
❤12
Forwarded from ✙ Передостання інстанція ✙
Маю гіпотезу. Якщо пам'ятаєте, нам нещодавно грозили, що росіяни обов'язково скористаються масовими протестами в Україні для своїх цілей. У протестах проти корупції в них буквально нема на кого вийти — демократичні активісти обачні й медійно грамотні.
Але головним чином росіяни ненавидять цих активістів, як ідеологічно ворожих, бо вони не можуть визнати, що українські свідомі громадяни обрали для себе сторону НАБУ і САП, які сам Путін визначив як органи «зовнішнього управління».
Визнавати, що український народ ще більш проамериканський, ніж злочинна нацистська хунта Зеленського, їм не подобається. Бо «справжні українці» — це віряни в УПЦ, котрі за дружбу з Росією, а НАБУ і САП для них — богопротивна содомія.
До того ж демократичну публіку важко підняти на зраду — вона вміє читати, має певний рівень медійної грамотності й апріорі налаштована україноцентрично. Її протест росіянам головним чином незрозумілий, бо не несе користі з точки зору впливу.
Кого вони можуть підняти — це спільноти свідомих ухилянтів, тих, хто не має відчуття своєї сторони в російсько-українській війні. Їм наплювати на долю України, бо далі своєї містечкової бульбашка вони здебільшого не мислять, і не можуть осягнути, що означатиме перемога Росії.
Їм сказали, що все буде як раніше, вони й повірили, бо деталі зрозуміти складно, та й не дуже хочеться, насправді. Бо їх спонукає почуття образи — мейнстрім говорить дуже складно, його цінності — надто абстрактні, а вимоги — не для «маленьких людей».
Якась свобода, якийсь громадський обов'язок, а вони просто хочуть жити як раніше. От таку публіку можна підняти не просто на заколот проти мобілізації, а й проти демократичних активістів.
Будь-яка політична робота природним чином створює осад, в якому копирасаються викинуті на узбіччя. І саме цей осад — поживне середовище для російської ідеології та агентурної роботи.
Але головним чином росіяни ненавидять цих активістів, як ідеологічно ворожих, бо вони не можуть визнати, що українські свідомі громадяни обрали для себе сторону НАБУ і САП, які сам Путін визначив як органи «зовнішнього управління».
Визнавати, що український народ ще більш проамериканський, ніж злочинна нацистська хунта Зеленського, їм не подобається. Бо «справжні українці» — це віряни в УПЦ, котрі за дружбу з Росією, а НАБУ і САП для них — богопротивна содомія.
До того ж демократичну публіку важко підняти на зраду — вона вміє читати, має певний рівень медійної грамотності й апріорі налаштована україноцентрично. Її протест росіянам головним чином незрозумілий, бо не несе користі з точки зору впливу.
Кого вони можуть підняти — це спільноти свідомих ухилянтів, тих, хто не має відчуття своєї сторони в російсько-українській війні. Їм наплювати на долю України, бо далі своєї містечкової бульбашка вони здебільшого не мислять, і не можуть осягнути, що означатиме перемога Росії.
Їм сказали, що все буде як раніше, вони й повірили, бо деталі зрозуміти складно, та й не дуже хочеться, насправді. Бо їх спонукає почуття образи — мейнстрім говорить дуже складно, його цінності — надто абстрактні, а вимоги — не для «маленьких людей».
Якась свобода, якийсь громадський обов'язок, а вони просто хочуть жити як раніше. От таку публіку можна підняти не просто на заколот проти мобілізації, а й проти демократичних активістів.
Будь-яка політична робота природним чином створює осад, в якому копирасаються викинуті на узбіччя. І саме цей осад — поживне середовище для російської ідеології та агентурної роботи.
👍7❤2🔥1
Твіттерські тренди: назвіть будь-яку історичну подію чи персоналію і я скажу вам свою думку про неї
❤6
Це велика ганьба, наскільки забутий соціалістичний сіонізм був, особливо його так звані "арабофільські" фракції. Ті, хто працювали на створення держави чи автономії Ізраїлю у Палестині, до і після 1948 р., а потім, меншість, що змогла виступити проти жахливих чисток 1948 р., навіть на хвилі всезагального патріотизму і арабофобії. Багато членів таких фракцій вийшли з теренів України.
Так само, прозраїльський арабізм, арабський націоналізм та більш партикулястські республіканські, соціалістичні та націоналістичні палестинські групи (які не обов'язково були панарабістськими) також забуті.
Безтактно говорити про таке, поки геноцид у Газі триває, і я це визнаю. Це не заклик "ладити", а скоріше зазначення, що ексклюзивний сіонізм та антисіонізм не були єдиними двома ідеологічними позиціями в регіоні.
Так само, прозраїльський арабізм, арабський націоналізм та більш партикулястські республіканські, соціалістичні та націоналістичні палестинські групи (які не обов'язково були панарабістськими) також забуті.
Безтактно говорити про таке, поки геноцид у Газі триває, і я це визнаю. Це не заклик "ладити", а скоріше зазначення, що ексклюзивний сіонізм та антисіонізм не були єдиними двома ідеологічними позиціями в регіоні.
❤14👍1
Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives
Збір на авто для бійців Інтернаціонального легіону
Після паузи повертаємось до зборів — цього разу із запитом від інтернаціональної групи, яка служить у складі ЗСУ. Це команда з досвідом дронової розвідки, яка працює на передовій і потребує авто для логістики та мобільності.
Самі бійці кажуть так:
“Всім міцного, панове! Ми — бійці Інтернаціонального легіону і хочемо звернутись до вас по допомогу. Потрібна простора робоча машина для нашої групи. Так сталося, що ми були в Україні, коли все почалося — і приєдналися до лав ЗСУ. Це дуже гарна країна й чудові люди. Ми приїхали сюди як туристи, працювали на різних роботах, а зараз займаємось дронами. У своїх країнах ми були частиною антифа-руху — саме через нього й познайомилися з українськими фанатами. Працювали на багатьох напрямках із різною зброєю.”
Ми шукаємо для них повнопривідний бус типу Volkswagen T5, здатний витримувати умови фронту.
Ціль збору — 430 000 гривень.
📦 Якщо маєте можливість — долучайтесь фінансово, поширте збір або підкажіть контакти на хорошу машину!
💳 Реквізити для донату:
🔗 Monobank: https://send.monobank.ua/jar/2XNcpsarog
💳 Номер картки: 4441 1111 2681 1581
🌍 PayPal: hellen.dombrovska@gmail.com
🎁 Серед усіх, хто задонатить 200 грн або суму кратну 200 через Монобанк, ми розіграємо футболку “Anarchy in Ukraine”!
Солідарність — наша зброя. Разом переможемо.
Після паузи повертаємось до зборів — цього разу із запитом від інтернаціональної групи, яка служить у складі ЗСУ. Це команда з досвідом дронової розвідки, яка працює на передовій і потребує авто для логістики та мобільності.
Самі бійці кажуть так:
“Всім міцного, панове! Ми — бійці Інтернаціонального легіону і хочемо звернутись до вас по допомогу. Потрібна простора робоча машина для нашої групи. Так сталося, що ми були в Україні, коли все почалося — і приєдналися до лав ЗСУ. Це дуже гарна країна й чудові люди. Ми приїхали сюди як туристи, працювали на різних роботах, а зараз займаємось дронами. У своїх країнах ми були частиною антифа-руху — саме через нього й познайомилися з українськими фанатами. Працювали на багатьох напрямках із різною зброєю.”
Ми шукаємо для них повнопривідний бус типу Volkswagen T5, здатний витримувати умови фронту.
Ціль збору — 430 000 гривень.
📦 Якщо маєте можливість — долучайтесь фінансово, поширте збір або підкажіть контакти на хорошу машину!
💳 Реквізити для донату:
🔗 Monobank: https://send.monobank.ua/jar/2XNcpsarog
💳 Номер картки: 4441 1111 2681 1581
🌍 PayPal: hellen.dombrovska@gmail.com
🎁 Серед усіх, хто задонатить 200 грн або суму кратну 200 через Монобанк, ми розіграємо футболку “Anarchy in Ukraine”!
Солідарність — наша зброя. Разом переможемо.
❤🔥3❤2
Ліва жіноча зелена ініціатива "Розвій" випустила подкаст, де в тому числі брала мій коментар щодо історії кооперативного руху в Україні
Запрошую всіх ознайомитися з подкастом, який в другому епізоді розбирає аспекти Зеленої відбудови
Запрошую всіх ознайомитися з подкастом, який в другому епізоді розбирає аспекти Зеленої відбудови
YouTube
Кого зачепить перехід до ЗЕЛЕНОЇ економіки? | ДЕ РОСТЕ МАЙБУТНЄ #2
Світ дедалі активніше переходить на сталі та екологічні практики. Проте такі зміни, як і будь-які, призводять до нових викликів. У другому епізоді поговоримо про те, як зробити відбудову України справедливою для всіх, що буде з шахтарськими містами, як з’являються…
❤8👍2👌1😭1
Forwarded from Левченко
Партія Народовладдя взяла участь у конференції, організованій данською державною організацією "Данський інститут для розвитку партій та демократії".
Нещодавно в Києві відбулася дводенна конференція організації, створеної урядом Данії - "Данським інститутом для розвитку партій та демократії" (DIPD). Основна тема заходу - політичне майбутнє України в контексті розвитку справжніх політичних партій в Україні. В цьому питанні наші данські друзі є ковтком свіжого повітря, адже все, над впровадженням чого ми працюємо в Україні: політична культура фінансування своїх партій народом, активна участь широких мас у розбудові політичних організацій та їх демократичне управління без такого звичного для України олігархічного "вождизму" - все це працює та розвивається в Данії вже понад сто років.
Данські політики, щиро бажаючи допомогти Україні, на своєму досвіді розуміють, що побудова розвиненої, соціально-справедливої та міцної країни можливо виключно через шлях розбудови громадянами своїх - справді народних партій, які представлятимуть інтереси широких мас.
Основними промовцями на цьому заході були представники данських парламентських партій, які направили на конференцію суттєву делегацію. На запрошення данців, на цій конференції також виступали й представники Народовладдя - голова партії, члени Політради Прохор Антоненко, Олександр Сапега та Олег Симороз.
Було дуже приємно, що наші такі незвичні поки що для українських реалій принципи політичної роботи, на яких 5 років тому й була заснована партія Народовладдя, повністю збігаються з досвідом розвитку демократії у скандинавській країні, яка стабільно посідає перші місця в рейтингах найщасливіших країн світу.
Багато говорили про фінансування українських партій, використовуючи конкретні цифри з партійних звітів Національному агентству з питань запобігання корупції. Нам вдалося донести нашим данським друзям, що в Україні вже є справді народна партія, яка фінансується виключно внесками українського народу. Так, ми поки що на початку нашого шляху, але ми переконані, що лише таким чином український народ зможе мати гідне майбутнє, тож ми непохитно впроваджуємо в Україні цю модель розвинутих демократичних країн, яка є настільки звичною для Данії. Розповіли й про навмисні перепони, які олігархія прописує в українському законодавстві аби максимально ускладнити цей шлях. Великою проблемою є й відсутність в Україні сталої культури підтримки політичних партій та популяризації цього серед суспільства. Але, попри все, ми це активно впроваджуємо, тож показали нашим данським друзям унікальну для українських партій систему, яку ми створили на нашому сайті, щоб люди могли підписуватися на автоматичні щомісячні внески на підтримку нашої організації.
У своєму виступі я відповів на відверту брехню представників українських олігархічних політичних проектів, які розповідали данцям, що у них є "тисячі членів" їхніх партій:
«Так звані "парламентські партії", які називають себе "великими партіями", в реальності є лише олігархічними проектами і для цього достатньо зайти на сайт НАЗК, подивитися на їхні "нулі" у звітах, там де мали б бути внески членів партії. За перший квартал 2025 року 73% всіх внесків на всі політичні партії України - це партія Народовладдя. Саме це чітко вказує на те, хто реальна партія, а хто олігархічний бізнес-проект.»
При цьому представники української влади на цьому заході говорили про законодавчі зміни, які вони планують щодо діяльності партій та їх участі у майбутніх післявоєнних виборах. Ними було озвучено масу антидемократичних ініціатив, які ще більш ускладнять розвиток справжніх партій та демократії в Україні. Ми на це реагували прямо під час конференції але також підготуємо офіційні заперечення, які надамо нашим європейським партнерам.
Продовження 👇🏻
Нещодавно в Києві відбулася дводенна конференція організації, створеної урядом Данії - "Данським інститутом для розвитку партій та демократії" (DIPD). Основна тема заходу - політичне майбутнє України в контексті розвитку справжніх політичних партій в Україні. В цьому питанні наші данські друзі є ковтком свіжого повітря, адже все, над впровадженням чого ми працюємо в Україні: політична культура фінансування своїх партій народом, активна участь широких мас у розбудові політичних організацій та їх демократичне управління без такого звичного для України олігархічного "вождизму" - все це працює та розвивається в Данії вже понад сто років.
Данські політики, щиро бажаючи допомогти Україні, на своєму досвіді розуміють, що побудова розвиненої, соціально-справедливої та міцної країни можливо виключно через шлях розбудови громадянами своїх - справді народних партій, які представлятимуть інтереси широких мас.
Основними промовцями на цьому заході були представники данських парламентських партій, які направили на конференцію суттєву делегацію. На запрошення данців, на цій конференції також виступали й представники Народовладдя - голова партії, члени Політради Прохор Антоненко, Олександр Сапега та Олег Симороз.
Було дуже приємно, що наші такі незвичні поки що для українських реалій принципи політичної роботи, на яких 5 років тому й була заснована партія Народовладдя, повністю збігаються з досвідом розвитку демократії у скандинавській країні, яка стабільно посідає перші місця в рейтингах найщасливіших країн світу.
Багато говорили про фінансування українських партій, використовуючи конкретні цифри з партійних звітів Національному агентству з питань запобігання корупції. Нам вдалося донести нашим данським друзям, що в Україні вже є справді народна партія, яка фінансується виключно внесками українського народу. Так, ми поки що на початку нашого шляху, але ми переконані, що лише таким чином український народ зможе мати гідне майбутнє, тож ми непохитно впроваджуємо в Україні цю модель розвинутих демократичних країн, яка є настільки звичною для Данії. Розповіли й про навмисні перепони, які олігархія прописує в українському законодавстві аби максимально ускладнити цей шлях. Великою проблемою є й відсутність в Україні сталої культури підтримки політичних партій та популяризації цього серед суспільства. Але, попри все, ми це активно впроваджуємо, тож показали нашим данським друзям унікальну для українських партій систему, яку ми створили на нашому сайті, щоб люди могли підписуватися на автоматичні щомісячні внески на підтримку нашої організації.
У своєму виступі я відповів на відверту брехню представників українських олігархічних політичних проектів, які розповідали данцям, що у них є "тисячі членів" їхніх партій:
«Так звані "парламентські партії", які називають себе "великими партіями", в реальності є лише олігархічними проектами і для цього достатньо зайти на сайт НАЗК, подивитися на їхні "нулі" у звітах, там де мали б бути внески членів партії. За перший квартал 2025 року 73% всіх внесків на всі політичні партії України - це партія Народовладдя. Саме це чітко вказує на те, хто реальна партія, а хто олігархічний бізнес-проект.»
При цьому представники української влади на цьому заході говорили про законодавчі зміни, які вони планують щодо діяльності партій та їх участі у майбутніх післявоєнних виборах. Ними було озвучено масу антидемократичних ініціатив, які ще більш ускладнять розвиток справжніх партій та демократії в Україні. Ми на це реагували прямо під час конференції але також підготуємо офіційні заперечення, які надамо нашим європейським партнерам.
Продовження 👇🏻
❤7👍3💯1
Неймовірно приємно бачити, коли молоді студенти посилаються на мої публікації.
Відчуття, що таки зайнятий чимось корисним, і що те, що робиш і пишеш — не дарма
Відчуття, що таки зайнятий чимось корисним, і що те, що робиш і пишеш — не дарма
🔥14❤6
Перемовини Винниченка з більшовиками — зі слів
"По приїзді до м. Харкова, яке тоді було столицею радянської України, мені пропонували очолити Уряд. Щоб заохотити мене зайняти це становище в радянському уряді мені пропонували до особистих послуг такі вигоди: окремий комфортабельний будинок, люксове авто з шофером та багато інших життєвих привілеїв.
Тому, що в ті часи Московська-імперіялістична централізація ще не охопила у свої залізно-терористичні кліщі окраїнних республік як: України, Білорусії, Грузії та інших і не могла керувати лише диктаторськими /т о д і/ засобами, то Москва мусила шукати порозуміння з політичними колами тих народів.
Така ситуація давала мені можливість поставити свої умови, що до форми Державного будівництва України, на яких погоджувався зайняти місце Голови Радянського Уряду.
Мої головні умови були такі: Визнання радянського Устрою України, окрема українська армія, свої фінанси, самостійна закордонна політика, державні кордони.
В м. Харкові на ці умови не дали мені згоди, а пропонували поїхати до Москви на переговори з Центральним Комітетом Російської Комуністичної Партії, а фактично з її лідерами. Для поїздки до Москви призначили спеціяльну машину з одним люксусовим вагоном, в якому й від'їхав,
3 першої зустрічі з Леніним та Троцьким я зрозумів з наших розмов, що мої умови не будуть прийняті, але треба було хоч-не-хоч довести до кінцевого вирішення.
Час ішов, а переговори все затягалися далі й далі
В цей час, на таємній зустрічі з моїм однодумцем, партійним робітником X ...
Мене було попереджено аби я чим скоріш зник з Московського обрію, бо підготовляється акт знищення моєї особи.
Ці інформації ще більше ствердили мої особисті спостереження й я неофіційно знову, вже в останній раз, виїхав на еміґрацію, щоби продовжувати боротьбу проти Московсько-комуністичного червоного імперіялізму"
Зі слів представника партії Соціалістів-Революціонерів закордоном, що розмовляв з Винниченко на конгресі Міжнародного бюро революційної соціалістичної єдності у Парижі 1938 р.
"По приїзді до м. Харкова, яке тоді було столицею радянської України, мені пропонували очолити Уряд. Щоб заохотити мене зайняти це становище в радянському уряді мені пропонували до особистих послуг такі вигоди: окремий комфортабельний будинок, люксове авто з шофером та багато інших життєвих привілеїв.
Тому, що в ті часи Московська-імперіялістична централізація ще не охопила у свої залізно-терористичні кліщі окраїнних республік як: України, Білорусії, Грузії та інших і не могла керувати лише диктаторськими /т о д і/ засобами, то Москва мусила шукати порозуміння з політичними колами тих народів.
Така ситуація давала мені можливість поставити свої умови, що до форми Державного будівництва України, на яких погоджувався зайняти місце Голови Радянського Уряду.
Мої головні умови були такі: Визнання радянського Устрою України, окрема українська армія, свої фінанси, самостійна закордонна політика, державні кордони.
В м. Харкові на ці умови не дали мені згоди, а пропонували поїхати до Москви на переговори з Центральним Комітетом Російської Комуністичної Партії, а фактично з її лідерами. Для поїздки до Москви призначили спеціяльну машину з одним люксусовим вагоном, в якому й від'їхав,
3 першої зустрічі з Леніним та Троцьким я зрозумів з наших розмов, що мої умови не будуть прийняті, але треба було хоч-не-хоч довести до кінцевого вирішення.
Час ішов, а переговори все затягалися далі й далі
В цей час, на таємній зустрічі з моїм однодумцем, партійним робітником X ...
Мене було попереджено аби я чим скоріш зник з Московського обрію, бо підготовляється акт знищення моєї особи.
Ці інформації ще більше ствердили мої особисті спостереження й я неофіційно знову, вже в останній раз, виїхав на еміґрацію, щоби продовжувати боротьбу проти Московсько-комуністичного червоного імперіялізму"
Зі слів представника партії Соціалістів-Революціонерів закордоном, що розмовляв з Винниченко на конгресі Міжнародного бюро революційної соціалістичної єдності у Парижі 1938 р.
❤9
Декларація Січових стрільців, березень 1919 р.
Щодо форми влади, то Січові Стрільці були тими, які охороняли Трудовий Конґрес Українського Народу в часи, коли він не виявив був свого обличчя, а тепер, коли представники Українського Трудового Народу знов підтвердили, що стоять на плятформі самостійності Української Народньої Республіки, Січові Стрільці з тим більшим запалом підпиратимуть радянську владу на місцях
Стомлені тяжкими боями, змучені недовіррям народу, який несправедливо думав, що Січові Стрільці схочуть піддержати ті сили, які стремлять до поневолення Українського Трудового Ладу, Січові Стрільці відійшли, щоб переорґанізуватись і з новими силами рішуче і твердо, як все, ударити на всіх, хто б поспів посягнути на здобутки революції Українського Народу.
З народом йшло, іде й буде йти Січове Стрілецтво.
Декларація Січових стрільців. Серед підписантів також були Євген Коновалець і Андрій Мельник
Щодо форми влади, то Січові Стрільці були тими, які охороняли Трудовий Конґрес Українського Народу в часи, коли він не виявив був свого обличчя, а тепер, коли представники Українського Трудового Народу знов підтвердили, що стоять на плятформі самостійності Української Народньої Республіки, Січові Стрільці з тим більшим запалом підпиратимуть радянську владу на місцях
Стомлені тяжкими боями, змучені недовіррям народу, який несправедливо думав, що Січові Стрільці схочуть піддержати ті сили, які стремлять до поневолення Українського Трудового Ладу, Січові Стрільці відійшли, щоб переорґанізуватись і з новими силами рішуче і твердо, як все, ударити на всіх, хто б поспів посягнути на здобутки революції Українського Народу.
З народом йшло, іде й буде йти Січове Стрілецтво.
Декларація Січових стрільців. Серед підписантів також були Євген Коновалець і Андрій Мельник
❤9❤🔥2
Щодо дискредитації соціалізму і критики УНР з боку нової бандерівської діаспори, той самий "шаповалівський" часопис пише (1957 р.)
"Сучасні націстично-фашистівські молодики в той час або ще на світі не були, або рачкували в хатах по підлозі, вони нічого не бачили, не пережили і участі не приймали в тодішній визвольній боротьбі. Підросли, пішли до школи, навчились читати і зачитались отрутними писаннями "батьків" і "виховників", що зрадили народній Українській революції і пішли на службу до антиукраїнських реакційних чужих сил: націзму, фашізму і взагалі тоталізму"
"Сучасні націстично-фашистівські молодики в той час або ще на світі не були, або рачкували в хатах по підлозі, вони нічого не бачили, не пережили і участі не приймали в тодішній визвольній боротьбі. Підросли, пішли до школи, навчились читати і зачитались отрутними писаннями "батьків" і "виховників", що зрадили народній Українській революції і пішли на службу до антиукраїнських реакційних чужих сил: націзму, фашізму і взагалі тоталізму"
❤10💯3
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13507 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення ознак наявності трудових відносин»
Новий закон пропонує встановити поріг з 7 (!) зі списку з 9 характеристик трудових відносин для того щоб вважати, не зважаючи на форму, вид контракту, тощо, відносини трудовими.
Наразі за ухваленою рекомендацією МОП (Рекомендація №198) достатньо однієї чи двох характеристик.
Загалом, ця рекомендація не має легальної ваги, але судова практика десь займає позицію посередині між міжнародними стандартами і фактично легалізованим беззаконням, законопроєкту №13507. Тобто, нинішня практика недостатньо відповідає сучасним стандартам, але і не втрачає сенсу, як це буде в умовах нового законопроєкту.
№13507 — це фактичне створення сірої зони, де для роботодавця будуть існувати широкі і гнучки умови для ігнорування принципів трудового законодавства, лишаючи робітників прав, що ним гарантовані трудовим кодексом.
По суті — це ще одна атака на демократичні принципи і верховенство права та соціального захисту.
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56799
Новий закон пропонує встановити поріг з 7 (!) зі списку з 9 характеристик трудових відносин для того щоб вважати, не зважаючи на форму, вид контракту, тощо, відносини трудовими.
Наразі за ухваленою рекомендацією МОП (Рекомендація №198) достатньо однієї чи двох характеристик.
Загалом, ця рекомендація не має легальної ваги, але судова практика десь займає позицію посередині між міжнародними стандартами і фактично легалізованим беззаконням, законопроєкту №13507. Тобто, нинішня практика недостатньо відповідає сучасним стандартам, але і не втрачає сенсу, як це буде в умовах нового законопроєкту.
№13507 — це фактичне створення сірої зони, де для роботодавця будуть існувати широкі і гнучки умови для ігнорування принципів трудового законодавства, лишаючи робітників прав, що ним гарантовані трудовим кодексом.
По суті — це ще одна атака на демократичні принципи і верховенство права та соціального захисту.
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56799
💔13👍1