Я плачу з болю, коли бачу українського робітника чи селянина, в Європі чи Америці, коли він наслухавшись агітаційної брехні московських урядових агентів, захищав Москву, Славить Лєніна, радіє, що "лєнінізм скріплюється" на Україні, і не розуміє, що він славить і вихвалює закріпачення українського трудового люду, позбавлення його навіть права вільно думати й говорити, обернення його в безсловесну, зтерорізовану, запряжену в залізне ярмо диктатури худобу. Ви - бідні сліпці! Не тіштеся, що ваших братів поневолено. Колись українські сліпці вихвалювали царів і цісарів, славили їх війни, а винищення України називали її щастям.

На їх колись гримнув Шевченко:
Не хваліться царевою
Славною війною,
Бо ви й самі не знаєте,
Що царики коять.

І тому молився наш великий поет і оборонець, щоб нарешті прийшов той час, коли люди
"царя до ката поведуть"

а на землі настане той устрій, про який мріяв поет:

Чи в що краще, лучче в світі
Як укупі жити,
Добро певне з братом певним
Спожить, не ділити

М. Шаповал, Велика Революція

Вітаю всіх з Днем Конституції! Скільки ж гордості в цьому слові, "Конституція", громадської відповідальності і спільності.

Проте хочу приділити це свято не обговоренням старої конституції, а темою набагато більш контроверсійною. На мою думку, Українська Конституція застаріла, повна компромісів, гасел і недосвідченості, була прийнята в процесі хаосу і наразі спаплюжена багатьма рішеннями Конституційного суду України, а в чомусь взагалі втратила свою публічну роль.

Проте навіть так, будь яка конституція це продукт часу. Конституція України писало інше покоління в інших умовах — покоління посткомуністів і романтиків націонал-демократів. Те покоління відійшло. Діти не повинні жити по заповідям батьків, але навпаки, творити своє, не відкидаючи в тому числі і уроків, помилок і здобутків батьків.

Конституція — це колективне обмеження, яке ми приймаємо, щоб в тяжку хвилину не зробити дурниць, не нашкодити собі чи ближнім. Це також набір правил, завдяки яким ми можемо планувати наперед наше спільне життя. Коли дух цих правил ігнорується на користь вузьких інтерпретацій, а обмеження обходять (а насправді, на жаль, Конституція завжди була скоріше нереалізованим ідеалізмом, починаючи з моменту її прийняття), то постає питання про необхідність змін. Конституція зіграла неймовірно важливу роль, і насправді, зберегла українську державність в турбулентний для неї період. Зберегла від комуністів, що вимагали реставрацію союзу, та від Росії, що вже тоді підтримувала деструктивні сили в українському суспільстві і політиці.

В питанні конституції я прихильник Джефферсона. Він один з перших писав:

"Питання, чи має одне покоління право прив’язати інше своїми правилами [...] Ми, здається, не сприймали, що за законом природи, що одне покоління до наступного - це щось інше, відмінне і незалежне як одна нація до іншої ...

З подібної підстави можна довести, що жодне суспільство не може скласти вічну конституцію, або навіть вічний закон. Земля завжди належить живому поколінню

Тоді кожна конституція і кожен закон, природньо, закінчується через 19 років (через покоління). Якщо конституції будуть жити довше, то вони будуть актом нав'язаної сили, а не погодженого суспільством між собою права"

Наразі, я думаю нам потрібна нова конституція. Справжня, громадянська конституція, яка зазначить соціальні права, боротьбу проти бідності, і в тому числі економічні права кожного громадянина, а також, що не менш важливо, захистить права військових.

Так само, я глибокий прихильник, щоб прогресивні реформи, такі як Універсальний базовий дохід, прогресивне трудове право, та поступовий перехід до кооперативної чи іншої форми громадянської, а не олігархічної економіки, повинні бути закріплені конституційно. Конституція також повинна окреслити наш курс на українізацію (яка в нас постійно підривається) і підтримку культури, водночас захищаючи меншини, в тому числі російську. Розширити права меншин, і нарешті зробити кримських татар співтворцями нинішньої української держави (що включає в себе і Крим), не лише на гаслах, а і на практиці.

З цим, ще раз вітаю з Днем Конституції. Сподіваюсь цей день збереже дух змін і громадянства, а не стане культом минулого. Це неймовірно важливе свято.

"В сучасній росії (до речі, пишуть з малої букви) немає жодної класи, на допомогу котрої в боротьбі за національно-політичну волю міг би сподіватися український пролетаріат і ціла українська демократія"

Українська Соціал-демократична Робітнича Партія, 1918 р.

Вчора сходив на вихідний на концерт, і зустрів чотирьох підписників «Поступу». Трьох я до цього не знав

​​Микита Шаповал і його революційний соціалізм

В 1904 р., молодий бахмутянин радикального соціалістичного налаштування, що надихався Драгомановим і Шевченко, підірвав пам'ятник Пушкіну у Харкові. Він свої дії пояснював так: «Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник». Згодом, саме він стане теоретиком найбільшої фракції політики Української революції — революційного соціалізму, Микита Шаповал.

Величезна течія українського руху, наразі забута — революційний соціалізм — мала значний вплив як в Україні, так і в діаспорі, і можна запевнено казати: була найбільш популярною течією Української революції 1917-1921 р. Революційні соціалісти вбачали Україну радянську, але не більшовицьку, і виступали за соціалізацію землі. Цим вони відрізнялись від інших соціалістів —які вважали за необхідність мати індивідуальне володіння землею, та були прихильниками парламентської чи парламентсько-радянської платформи. Здебільшого, ідеї революційного соціалізму були обґрунтовані двома діячами соціалістично-революційної партії: Микитою Шаповалом і Нікіфором Григорієвим. Обидва виступили проти колаборації з більшовиками, але не відкинули радикалізм, знаходились на лівому флангу від більшовицької партії.

Під час української революції, революційні соціалісти здебільшого не входили в Директорію, і вимагали передачу влади селянсько-робітничо-солдатським радам і спілкам (велика різниця від більшовиків і соціал-демократів була вимога рівності між селянином і робітником. Тоді як інші партії пропонували різні дискримінаційні системи, бо вбачали селян як політично некомпетентний клас). Цей центр існував паралельно і в союзі Директорії, і був певним мостом між повстаннями комуністів-самостійників і республіканськими лоялістами Директорії УНР. Соціалісти-революціонери, спочатку, були лідерами повстання Директорії (Микита Шаповал), але вважали Директорію тимчасовою структурою, і вимагали її розпуск на користь більш типових структур, таких як Центральна Рада.

Революційні соціалісти вимагали негайної передачи фабричних підприємств і найбільших виробництв для керівництва робітниками, соціалізацію землі, а також передачу контроля над політичною владою органам селян і робітників. Це була політична програма партії УПСР і радикально революційного руху.

У культурному плані, Микита Шаповал був прихильником Кобилянської та того, що він називав "революційним індивідуалізмом" — Простої тези: замість того, щоб опускатися на рівень неуків, треба всесторонньо розвивати людину і її культурність, естетику, тощо.

За кордоном революційні соціалісти представляли альтернативний центр української еміграційної політики, взаємоворожий з урядом УНР в екзилі, особливо впливовим він був у Чехословаччині. Складався з політиків і солдатів та офіцерів УНР і симпатиків.

Як течія в українській політиці, революційний соціалізм існував до 60-х, а також став натхненником для українських дисидентів, таких як Іван Дзюба, і для Українських революційних демократів, прихильних політичної програми Івана Багряного.

моя робота. читати djvu файли в такій якості 🫡🔫

NATO – a social democratic idea?

Ідея НАТО вперше була запропонована лівим норвезьким антифашистом з соціал-демократичної партії у 1940 р. На основі його пропозиції, у 1945 р., соціалістичний уряд в Британії почав перемовини про створення НАТО.

"Не тільки ідея НАТО походить від соціал-демократичного табору - соціал-демократичні уряди також відіграли ключову роль у самому процесі заснування НАТО. З дванадцяти членів-засновників шість країн керували соціал-демократичними або трудових партіях, окремо, або в коаліціях: Бельгія, Данія, Ісландія, Норвегія, Нідерланди та Великобританія.

Крім того, президент Франції був соціалістом, з Вінсентом Ауріолом, а США очолював демократ Гаррі С. Труман. Тільки Канада, Італія та Люксембург очолювали ліберальні або консервативні партії. Португалія ж була єдиною диктатурою."

Цікавим фактом є, що США виступало проти створення такого союзу, і намагалась вернутися до ізоляціоністської політики. Британська дипломатія ж в ході багатьох перемовин, переконала США в необхідності такого альянсу, виходячи з небезпеки СРСР.

Автопереклад з німецької

Пісня казахських республіканських націоналістів.

Саме казахська революція була ранньою зіркою російської революції (т. зв. середньоазійське повстання). На чолі казахського самовизначення була націонал-демократична партія Алаш — що складалась з ліволіберального і консервативного крил, і малих соціалістичних і соціал-націоналістичних рухів, що загалом критично підтримували Алаш.

Назва партія була також і назва її цілі — створити казахську самоврядну автономію — Алашську автономію. З цією ціллю діяли казахи, і протягом революції боролись проти білих і червоних сил за свою свободу. В тому числі, в казахських військах були і українські переселенці.

Романтично-революційний посил пісні характерний духу весни народів, який з запізненням, але дійшов до Російської імперії, розпочавши свою, східну весну народів — від України і до Камчатки.

🇺🇦🇪🇺 Дайждест Євроінтеграції: як Україна наближається до ЄС?

Вольт Україна ставить за мету якнайшвидший вступ України до ЄС, і саме тому вирішили нагадати, які кроки в цьому напрямку зробила Україна протягом останнього місяця. Тим паче, що всього декілька днів тому, 23 червня, виповнилось 3 роки з моменту отримання статусу кандидата на членство в ЄС.

🟡 Зеленський підписав закон про роумінг з ЄС, що відкриває шлях до приєднання України до зони Roam Like At Home. Наступний крок — оцінка від Єврокомісії.

🟡 Єврокомісарка Марта Кос заявила, що все готово до відкриття переговорів про вступ України й Молдови до ЄС. Країни виконали домашнє завдання.

“Все готово. І тепер це в руках Ради ЄС. Обидві країни виконали своє домашнє завдання”, – підкреслила Кос.

🟡 Почато скринінг законодавства щодо економіки, монетарної політики та екології. Україна демонструє високий рівень гармонізації без вимог перехідних періодів.

🟡 Підписано угоди з Францією про обмін досвідом, обмін водійських посвідчень, підтримку французької мови та культурні проєкти.

🟡 Для отримання €50 млрд у межах Ukraine Facility Україна має за рік ухвалити ключові судові реформи.

🟡 Україна офіційно розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією на тему “Довкілля та зміна клімату” і є п’ятим за рахунком переговорним кластером у рамках євроінтеграційного діалогу. Упродовж п’яти днів з 16 по 21 червня українська делегація у Брюсселі презентувала виконання низки важливих інституційних заходів.

🟡 На форумі в Києві обговорили реформаторський шлях до ЄС. Данія підтвердила підтримку та готовність сприяти просуванню переговорів.

💜 Долучайтеся до команди Вольт 💜

Через комп'ютерні ігри в інтернеті став дуже популярний персонаж американської політики 1930-х, Х'юї Лонг. Хоч яким інтернет-мемом персона не була, вона зробила значний внесок в дискусію. Він вперше підняв на значний рівень обговорення обмеження на багатства. Верхній ліміт.

Це неймовірно важлива тема, яку далі розвивали республіканські і інші теоретики. Інгрід Робінс пропонує моральний ліміт на 1 млн доларів, розбираючи, що суми більше не дають значного покращення життя чи щастя людини, і фізичний ліміт до 10 млн доларів в розвинутих країнах. З меншим лімітом в розвиваючихся.

Така політика потрібна для боротьби з бідністю і проти олігархії — концентрації великої політичної сили в руках обмеженої групи надбагатих. Такі концепції зараз носять назву "лімітаризм".

​​Я прихильник цієї ідеї. І в кожній моїй максималістській програмі завжди вимога — ми повинні побороти надбагатство і бідність. Також про Хьюї Лонга, я багато в чому надихаюсь його промовами, від яких нам є багато чого навчитися. Він додає глибокі сенси і романтизм в промови для звичайних робітничих людей. І це працює.

"І саме тут, під цим дубом, де Еванджелін чекала свого коханого Габріеля, який ніколи не прийшов. Цей дуб - це безсмертне місце, зроблене таким поемою Лонгфелло, але Еванджелін - не єдина, хто тут чекав. Де школи, які ви чекали, щоб ваші діти мали можливість вчитися? Де дороги та інфраструктура, за які ви платите податки, але які ніколи не будують? Де є місця для догляду за хворими та людьми з інвалідністю? Еванджелін виплакувала гіркими сльозами свою трагедію, але це тривало лише протягом життя однієї людини. Ваші сльози ж, в цій країні, навколо цього дуба, тривають поколіннями. Дайте мені можливість висушити очі тих, хто все ще плаче тут!"

Це, як на мене, приклад лівого активіста. Навіть більше, такого страшного слова, як лівий інтелектуал. Поєднання культури, політики, і простоти, близькості до робітничого класу. Ліві повинні вміти адаптувати велике і складне для людей, у яких часу на таке немає.

Українським лівим потрібні поети та художники. Я знаю багатьох людей, які пишуть, співають, малюють, але бояться ділитися.

І ліві, які не можуть інтегрувати всі відтінки культурного життя у свою політичну роботу. Я думаю, що ліві повинні бути унікальними в цьому та повертатися до традиції публічних інтелектуалів, поетів, відомих діячів з їхнім мистецтвом та надіями.

Як це було раніше. Українську революцію здійснили письменники та поети. І це важлива частина того, що робить лівих унікальними в сучасному політичному істеблішменті.

Новий голова УІНП — найгірша і найнижча точка української політики. Тепер це прес-секретар Андрія Білецького, майор 3ОШБ, т. зв. "соціал-націоналіст", відомий своїми псевдоісторичними заявими, наприклад, що колонізованими можуть бути лише "слабкі" нації, і що через це, Україна не була колонією.

Людина низького рівня історичного розуміння, чи взагалі, орієнтації в історичній політиці, абсолютний неук в історії XX століття.

Також політично заангажований представник певної партії певного скандального командира, якого наразі звинувачують в організації кримінального угрупування і покриванні бандитської діяльності.

Ми тепер не можемо казати прямо, що в Україні "нема проблем з ультраправими". Коли однією з найважливіших історичних інституцій тепер керує "расовий воїн", соціал-націоналіст, який розповідає про сильні імперські і слабкі колонізовані нації.

Це неймовірна ганьба для українського народу.

​​Нещодавно була річниця повстання на броненосці "Потьомкін". На цю тему Андрій Здоров висвітлює цікаву фігуру Олександра Коваленка (1875-1963)

"Олександр Коваленко (1875 - 1963), в 1905 р. інженер-механік броненосця "Потьомкін", співзасновник Революційної Української партії (РУП), єдиний з офіцерів, що підтримав повстання. В 1917 р. - начальник департаменту Морського міністерства УНР, в 1920 - секретар делегації УНР на асамблеї Ліги Націй. Автор спогадів про повстання"

Сергій Іщенко на тему річниці публікує свої "4 пункти", тезово:

"Сьогодні 120 років початку повстання на панцернику «Потьомкін». Накидав декілька тез до ювілею.

1 - Повстання почалося з фрази Григорія Вакуленчука, сказаної українською мовою. Один з повстанців – Олександр Коваленко, активіст Революційної української партії – згодом стане головою департаменту у морському міністерстві УНР, загітуватиме понад два десятки кораблів Чорноморського флоту підняти синьо-жовті прапори й буде секретарем української делегації на асамблеї Ліги націй. Інший учасник повстання – Семен Гризло – потім стане генеральним осавулом Вільного козацтва, братиме участь у повстанському русі 1919-21 років і загине у бою з «червоними». Як згодом напише Іван Багряний, «Це було повстання української стихії. Повстання кріпаків князя Потьомкіна, нащадків Самійла Кішки і всього українського Запоріжжя».

2 - Попри спроби радянської пропаганди «привласнити» повстання, воно було стихійним. Більшовики не були ані організаторами, ані керівниками – так само як жодна інша партія. Голова комітету повстанців Панас Матюшенко, за різними даними, співчував чи то анархістам, чи то есерам.

3 - Сам панцерник у 1917-18 роках буде на певний час приписаний до флоту УНР і навіть перейменований на «Борець за свободу».

4 - The last but not least – повстання на «Потьомкіні», як і загалом підзабута нині революція 1905 року – чергове свідчення того, що історія українського визвольного руху яскравіша й багатоманітніша, ніж її мейнстрімна версія, а соціальна революційність відігравала у ній не менше значення, ніж прагнення національної свободи"